Вирок

від 24.12.2021 по справі 732/450/21

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 732/450/21

провадження № 1-кп/732/59/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2021 року місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

у присутності секретаря - ОСОБА_2 ,

з участю

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця радгоспу Ярославський Жаксинського району Цілиноградської області Казахстану, громадянина України, зареєстрованого як фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, освіта повна загальна середня, одруженого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має 3-тю групу інвалідності, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінального правопорушення проти власності.

Відповідно до пред`явленого обвинувачення ОСОБА_7 обвинувачується у самовільному зайнятті земельної ділянки особливо цінних земель, унаслідок чого спричинено матеріальну шкоду державі на суму 29931,54 грн.

За даними обвинувального акта згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України вказано, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

На території колишньої Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області знаходяться земельні ділянки, які згідно з даними Державного земельного кадастру належать до земель комунальної власності Городнянської міської ради, сільськогосподарського призначення, з обмеженням у використанні - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини (землі історико-культурного призначення), загальною площею 6,0620 га з кадастровим номером 7421480400:05:000:3413, суміжна із земельними ділянками з кадастровими номерами 7421480400:05:000:0063, 7421480400:05:000:3104, та загальною площею 8,1437 га з кадастровим номером 7421480400:05:000:3414, суміжна із земельними ділянками з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3104, 7421480400:05:000:3103 та 7421480400:05:000:3102.

ОСОБА_7 17.03.2006 зареєстрований як фізична особа-підприємець з основним видом економічної діяльності - вирощування інших однорічних і дворічних культур.

04.01.2017 ОСОБА_7 уклав з ОСОБА_8 договір оренди, на підставі якого отримав в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 7421480400:05:000:0063 площею 5,7136 га, розташовану на території Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, строком на 15 років (з правом пролонгації).

Крім того, 01.12.2017 ОСОБА_7 уклав з Городнянською районною державною адміністрацією договори оренди, на підставі яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва отримав в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3104, 7421480400:05:000:3103, 7421480400:05:000:3102 площами, відповідно, 5,5281 га, 5,6829 га та 5,6829 га, які розташовані на території Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області.

У жовтні 2020 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, у порушення вимог ст. 116-126 Земельного кодексу України ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що орендовані ним земельні ділянки суміжні із землями історико-культурного призначення, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, використовуючи власну сільськогосподарську техніку невстановленої моделі та оснащення, з метою подальшого використання для здійснення сільськогосподарського товарного виробництва здійснив культивацію частин земельних ділянок історико-культурного призначення комунальної власності з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, площею 1,2178 га та 7421480400:05:000:3414, площею 0,7803 га, розташованих на території колишньої Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, та висіяв на них посівний матеріал (зерна) озимого жита, тобто самовільно зайняв земельні ділянки особливо цінних земель, унаслідок чого спричинено матеріальну шкоду державі на суму 29 931,54 грн.

Таким чином, на думку сторони обвинувачення, ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразилися в самовільному зайнятті земельної ділянки, вчиненому щодо особливо цінних земель, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Згідно з приписами ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ст. 21 КПК України).

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ст. 26 КПК України).

Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 9 КПК України на прокурора, слідчого законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

За правилами ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Таким чином, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Суд в силу ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Суд, заслухавши доводи сторін, з боку обвинувачення та захисту, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, оцінив докази, що наявні у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Перевіряючи на предмет належності, допустимості та достовірності дані, які містяться в доказах, досліджених у судовому засіданні, а також достатності доказів обвинувачення у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що доведеності винуватості обвинуваченого із дотриманням критерію «поза розумним сумнівом», не установлено з огляду на наступне.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав суду, що вінє фермером, орендує на території Городнянського (після реформування - Чернігівського) району Чернігівської області близько 400 га земель, що розташовані у різних місцях району. У 2017 році він уклав з ОСОБА_8 договір оренди земельної ділянки розміром близько 5 га. У 2017 році він також уклав з Городнянською райдержадміністрацією договір оренди невитребуваних паїв на території Андріївської сільської ради, один з масивів яких складає загалом близько 70 га. Ці цемлі є суміжними з земельною ділянкою ОСОБА_8 та утворюють єдиний масив землі. З метою виготовлення технічної документації на масив земель, які він орендував згідно договору, укладеного з райдержадміністрацією, він звернувся до відповідного сертифікованого спеціаліста-землевпорядника Чернігівського інституту землеустрою - ОСОБА_9 . Під час виїзду на місцевість ОСОБА_9 за допомогою мобільного пристрою показав, де проходять межі земельних ділянок масива земель загальним розміром близько 70 га, які передавалися йому в оренду. Увесь масив земель, що передавалися в оренду за вказаними договорами, був вкритий чагарником, будь-яких особливих об`єктів, які б виділялися на місцевості, ділянка не мала. Жодних межових знаків ОСОБА_9 з собою не мав та йому не передавав. На місці під час визначення меж був тільки ОСОБА_9 та водій трактору. Щоб відмежувати орендовану земельну ділянку, одразу слідом за ОСОБА_9 , який йшов по полю, рухався трактор з плугом, який боронив землю. На місці ОСОБА_9 пояснив, що посеред масиву цих земель наявні вкраплення, які не можна обробляти. Користуючись мобільним приладом, ОСОБА_9 аналогічним чином вказав на місцевості, де саме знаходяться ті земельні ділянки, які не відносяться до орендованих пахотних земель. Ці земельні ділянки на місцевості ніяким чином не були позначені, відсутні на місцевості і будь-які природні межі, які б видділяли ці земельні ділянки від земель господарського призначення. Проходячи полем, ОСОБА_9 обійшов ці вкраплення, слідом за ним проїхав трактор, який визначив межу. За цю межу під час розробки земель у період після 2017 року він ніколи не заходив та ніколи не мав такого наміру. Жодної вказівки порушувати встановлені у присутності ОСОБА_9 межі він нікому не давав. Використовував та культивував тільки ті землі, які йому були фактично на місцевості відведені спеціалістом із питань землеустрою ОСОБА_9 . Відтоді обробка орендованої земельної ділянки відбувалася виключно у межах відведеного. Восени 2020 року йому зателефонував невідомий чоловік, як потім з`ясувалося представник Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_10 , який запропонував зустрітися з приводу зайняття земельної ділянки. Зустріч відбулася на автодорозі Городня-Автуничі. ОСОБА_10 у присутності інших чоловіків повідомив йому, що ними виявлений факт самовільного зайняття ним земельних ділянок, у зв`язку з чим він має прибути до м.Сновськ. Прибувши за кілька днів за місцем роботи інспектора ОСОБА_10 у м.Сновськ він отримав копію акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства, де він поясняв, що за визначену йому при відведенні земельних ділянок межу він не заходив, обробляв тільки ті землі, які йому вказав на місцевості землевпорядник. Однак інспектор ОСОБА_10 порадив йому сплатити визначений розмір шкоди. Він вирішив не суперечити та сплатив кошти до бюджету, як йому вказав інспектор з охорони земель ОСОБА_10 . Після цього у березні 2021 року йому зателефонував слідчий за запропонував оглянути місцевість земельних ділянок на території Андріївської сільської ради. Прибувши до поля, він, слідчий та ОСОБА_10 перебували біля автомобіля. Два інших чоловіка, які приїхали зі слідчим, оглядали місцевість. Яку саме ділянку вони оглядали, що саме вони при цьому зафіксували, йому достовірно не відомо. Ні він, ні слідчий, ні ОСОБА_10 в огляді місцевості фактичної участі не брали, залишалися чекати на автодорозі біля автомобіля, після чого на прохання слідчого підписали акт. За кілька днів після цього його запросив слідчий поліції, де у приміщенні службового кабінету йому в один день вручили повідомлення про підозру та одразу обвинувальний акт. При цьому його жодного разу не допитали, не відібрали пояснень, не надали часу та фактичної можливості заявити клопотання.

Обвинувачений наполягав на тому, що при виділенні йому земельної ділянки в натурі (на місцевості) жодного межового знаку не встановлювалося та йому не передавалося. Наголошував на тому, що працівники землевпорядної організації, яка виготовляла технічну документацію на його замовлення щодо земельних ділянок на території усього Городнянського району Чернігівської області (більше 300га), жодного разу не передавали йому межових знаків, кожного разу межі визначалися за допомогою сільгосптехніки, яка слідувала за землевпорядником, та яка за допомогою плуга прокладала фактичну межу. Користуючись землями на великих територіях, він ніколи не порушував визначених йому землевпорядниками меж та завжди навіть відступав від цих меж у свій бік до 15 метрів, щоб не виникало суперечок.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що він за наказом керівництва здійснював перевірку дотримання земельного законодавства під час використання земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення на території Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414. Він отримав лист Городнянського відділу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, з якого вбачалося, що ці земельні ділянки відносяться до земель державної власності історико-культурного призначення. Разом з працівником СБУ та інженером-землевпорядником ОСОБА_11 вони 14.12.2020 обстежили вказані земельні ділянки на місцевості. З жодного боку ділянки не були позначені межовими знаками. Визначення їх меж на місці здійснював виключно ОСОБА_11 за допомогою мобільного пристрою GPRS. Останній за приладом встановив, що у деяких місцях уздовж меж земельні ділянки були розорані. У Андріївській сільській раді він дізнався про те, що масив земель, що якого вкраплені земельні ділянки з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414, орендує ФОП ОСОБА_7 . У телефонному режимі він повідомив останнього про виявлення факту самовільного зайняття земельних ділянок та просив прибули до м.Сновськ для вручення акта. Під час оформлення акта перевірки та спілкування з ОСОБА_7 останній пояснив, що зайняття земельних ділянок сталося ненавмисно. Він пояснив ОСОБА_7 , що завдана шкода має бути відшкодована незалежно від того, чи мав той умисел на самовільне зайняття земельної ділянки. Після цього він передав матеріали перевірки до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області. Як йому відомо, справу про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності заст. 53-1 КУпАПбуло закрито, а копії матеріалів справи передано до правоохоронних органів для вирішення питання, чи наявні у порушенні ознаки злочину. Навесні 2021 року його запросив слідчий поліції для проведення огляду земельних ділянок. Він виїхав на місцевість на територію Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, щоб оглянути земельні ділянки з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414, які він оглядав у грудні 2020 року. Разом з ними для проведення огляду виїхали ОСОБА_7 , залучений слідчим землевпорядник, та оперативний працівник поліції. Прибувши на місце, він, ОСОБА_7 та слідчий перебували біля автомобіля. Фактично місцевість оглядав землевпорядник, який був запрошений слідчим, та оперативний працівник поліції. Коли вони повернулися, усі підписали акт огляду. Що саме було встановлено під час цього огляду йому не відомо.

Судом по справі за клопотанням сторони захисту був допитаний в якості свідка слідчий ОСОБА_12 , який показав, що у нього в провадженні перебували матеріали кримінального провадження за фактом самовільного зайняття земельних ділянок ФОП ОСОБА_7 . Він як слідчий у кримінальному провадженні з метою доказування обставин кримінального правопорушення вирішив провести огляд самовільно зайнятих земельних ділянок з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414, які розташовані на території Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області. Для цього він вирішив залучити спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_13 . Також він для огляду залучив ОСОБА_7 та працівника Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_10 , який складав акт перевірки. Крім того для фіксування проведення огляду за допомогою відеокамери він залучив оперуповноваженого УСР в Чернігівській області ОСОБА_14 29.03.2021 вони у складі перелічених осіб виїхали на територію Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, де оглянути земельні ділянки, які обробляє ФОП ОСОБА_7 . На місці огляд земельної длянки фактично проводили спеціаліст-землевпорядник ОСОБА_13 та оперуповноважений УСР в Чернігівській області ОСОБА_14 . Він особисто як слідчий земельну ділянку не оглядав, що саме фіксував під час огляду спеціаліст-землевпорядник ОСОБА_13 йому не відомо. Чи використовував останній під час огляду прилад GPRS, або документацію йому достовірно не відомо, оскільки він у весь час огляду залишався стояти біля автомобіля на автодорозі поряд з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . Коли до автомобіля прибули спеціаліст-землевпорядник ОСОБА_13 та оперуповноважений УСР в Чернігівській області ОСОБА_14 , відеозапис, який проводив останній, на місці не переглядався. Незважаючи на це, він склав акт огляду та всі учасники підписали його. Яким саме чином слідчий при складанні акта огляду від 29.03.2021 визначив межі земельних ділянок з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414 та частину цих земельних ділянок, яка зайнята самовільно, слідчий пояснити не зміг. Чи були під час огляду наявні на місцевості межові знаки, які позначають межі земельних ділянок з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414, а також суміжних з ними земельних ділянок, слідчий вказати не зміг, оскільки фактично їх не обходив. Чи визначалися на місці поворотні точки для визначення меж земельних ділянок з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414 та суміжних з ними земельних ділянок, слідчому не відомо, оскільки він не є фахівцем у цьому питанні.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_15 показав, що він на замовлення ОСОБА_7 інколи виконує сільськогосподарські роботи на тракторі. Він займався культивацією земельного масива на території Андріївської сільської ради. ОСОБА_7 попередив його, що в цьому масиві земель є ділянки, які не можна обробляти. Вони не були позначені межовими знаками, але ОСОБА_7 показував йому на місці, де саме не можна орати. Ці ділянки не були оброблені та заросли бур`янами, тому відрізнялися від культивованого поля. Свідок припускає, що внаслідок використання великої габаритної техніки в процесі культивації землі він міг випадково заїхати за межі орендованої ОСОБА_7 земельної ділянки, однак ОСОБА_7 ніколи не давав йому вказівок обробляти ці ділянки.

Заявлений стороною захисту свідок ОСОБА_9 у судове засідання неодноразово не з`явився, після чого клопотання сторони захисту було знято. Інші свідки у справі не заявлялися.

Письмовими доказами справи підтверджене наступне:

22.03.2021 слідчим ОСОБА_16 до ЄРДР внесено відомості за № 42021270000000040 про початок досудового розслідування злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України. (а.с.39)

Дослідженням протоколу огляду від 29.03.2021 установлено, що слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_12 , за участі начальника відділу контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_10 , спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_13 та оперуповноваженого УСР в Чернігівській області ОСОБА_14 , у присутності ОСОБА_7 оглянув земельні ділянки з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414 відповідно розміром 6,0662 га та 8,1437 га. Земельні ділянки розташовані на території Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області поруч між собою на відстані близько 50 метрів. На даних земельних ділянках знаходяться викорчевані залишки дерев та самосіяних кущів. Навколо земельних ділянок видно обробку землі. Всередині земельних ділянок поверхність рівна.

В протоколі огляду окрім вказівки на кадастрові номери земельних ділянок відсутня будь-яка прив`язка до місцевості, зокрема до кілометра автодороги, найближчого населеного пункту, інших об`єктів.

До протоколу огляду долучений додаток флеш-накопичувач з відеозаписом проведення огляду.

Переглядом в судовому засіданні відеозапису огляду земельної ділянки встановлено, що фактично оглядалася земельна ділянка спеціалістом-землевпорядником ОСОБА_13 у присутності оперуповноваженого УСР в Чернігівській області ОСОБА_14 , який здійснював відеозйомку. Як вбачається з переглянутого відеозапису земельна ділянка, яка оглядалася, не має ніяких позначень на місцевості (межових знаків або предметів, які їх замінюють). Жодний показник роботи приладу GPRS на відеозапису не зафіксований. Що саме фіксував на місці спеціаліст-землевпорядник ОСОБА_13 з відеозапису встановити неможливо. Чи були взагалі визначені останнім координати місцевості, яка оглядалася, чи були визначені ним поворотні точки меж земельних ділянок та які саме частини цих земельних ділянок зайняті самовільно, - з відеозапису встановити неможливо. (а.п.54-59)

В основу обвинувачення ОСОБА_7 покладено акт дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою, який складений 14.12.2021 старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Корюківському, Семенівському, Сновському, Новгород-Сіверському районах та м.Новгород-Сіверському Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_10 .

Дослідженням в судовому засіданні акта №885-ДК/323/АО/10/01/-20 від 14.12.2021, складеного старшим державним інспектором ОСОБА_10 , установлено, що ним у присутності інженера-землевпорядника ОСОБА_11 проведена перевірка дотримання земельного законодавства під час використання земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення, як об`єктів перевірки, на території Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414, які відносяться до земель державної власності історико-культурного призначення. У результаті перевірки за допомогою інженера-землевпорядника ОСОБА_11 встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414 розташовані в єдиному масиві із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді ФОП ОСОБА_7 . На орендованих земельних ділянках ФОП ОСОБА_7 засіяв озиме жито. В ході проведення перевірки було встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414 частково розорані та засіяні озимим житом на площах 0,7803 га та 1,2178 га відповідно. Як пояснив ФОП ОСОБА_7 вказані частини земельних ділянок розорані ненавмисно, а помилково, провину визнає.

Вказаний акт підписаний ОСОБА_10 та ОСОБА_7 . Підписи інших осіб, зокрема інженера-землевпорядника ОСОБА_11 на акті відсутні. (а.с.79-82)

Дослідженням акта обстеження земельної ділянки №885-ДК/323/АО/10/01/-20 від 14.12.2020, складеного старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Корюківському, Семенівському, Сновському, Новгород-Сіверському районах та м.Новгород-Сіверському Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_10 , встановлено, що ним у присутності інженера-землевпорядника ОСОБА_11 проведено обстеження земельних ділянок території Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414 площею 6,0662 га та 8,1437 га. Площа, на якій вчинено правопорушення (яку необхідно обстежити) 1,2178га та 0,7803 га. В ході проведення перевірки із залученням інженера-землевпорядника ОСОБА_11 було встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414 частково розорані та засіяні озимим житом на площах 0,7803 га та 1,2178 га відповідно. План-схема земельної ділянки додається.

Вказаний акт підписаний ОСОБА_10 та ОСОБА_7 . Підписи інших осіб, зокрема інженера-землевпорядника ОСОБА_11 на акті відсутні.

До акту додані дві схеми земельних ділянок із зображенням самовільно зайнятих частин земельних ділянок з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414. На схемах визначені координати земельних ділянок (а.с.89,90)

Дослідженням судом технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для оформлення права користування земельною ділянкою (невитребувані земельні частки (паї) на умовах оренди ОСОБА_7 загальною площею 107,6258 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області установлено, що вказана технічна документація виготовлена Державним підприємством Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, виконавець ОСОБА_17 (а.с.98-111)

Дослідженням технічної документації, яка надана до справи не у повному обсязі, встановлено, що в ній наявний акт без дати прийомки-передачі на зберігання ОСОБА_7 межових знаків земельних ділянок на території Андріївської сільської ради площею 107,6258 га. Акт підписаний Андріївським сільським головою ОСОБА_18 , ОСОБА_7 та представником інституту землеустрою ОСОБА_17 (а.с.107) При цьому в самому акті та в інших документах технічної документації відсутні будь-які посилання на те, що земельні ділянки, які передаються ОСОБА_7 в оренду, межують із землями історико-культурного призначення.

У технічному завданні на розробку технічної документації зазначено, що на кожен масив невитребуваних паїв складено каталоги координат, які додаються до технічної документації. Водночас такий каталог до справи у складі технічної документації на масив земель не наданий.

Крім того, судом досліджено ухвалу про надання дозволу на огляд земельних ділянок, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:0063, 7421480400:05:000:3104, 7421480400:05:000:3414, 7421480400:05:000:3104, 7421480400:05:000:3103 та 7421480400:05:000:3102, письмову інформацію відділу ГУ Держгеокадастру у Городнянському районі від 14.12.2020 № 833/405-20-0.25 щодо цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами: 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414; відповідь на адвокатський запит Департаменту культури та туризму Чернігівської ОДА з якої вбачається, що інформація про наявність в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413 та 7421480400:05:000:3414 об`єктів культурної спадщини відсутня; відповідь ДП „Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою на адвокатський запит, з якої вбачається, що під час огляду інженером-землевпорядником ОСОБА_13 земельної ділянки поворотні точки меж суміжних земельних ділянок не визначалися. (а.с.60-74,146,160)

Дослідженням письмової інформації від 26.04.2021 Городнянської міської ради у відповідь на адвокатський запит вбачається, що Городнянська міська рада у грудні 2020 року прийняла від Головного управління Держгеокадастру у комунальну власність земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413 та 7421480400:05:000:3414, про що було прийнято рішення міської ради від 23.12.2020, державна реєстрація набутого права власності на земельні ділянки проведена 15.02.2021. Представники Городнянської міської ради для огляду земельних ділянок не виїжджали, межові знаки та будь-які позначення Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області встановлено не було при передачі цих земель, у зв`язку з чим перевірка стосовно меж земельних ділянок не здійснювалась. (а.с.116)

Дослідивши вищевказані показання свідків та письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що протокол огляду від 29.03.2021 не може бути покладений в основу вироку, оскільки він складений з порушенням положень КПК України. Доказове значення вказаної слідчої дії, враховуючи, що фактично слідчий її самостійно не проводив, є сумнівним.

До протоколу огляду в якості додатку долучений флеш-накопичувач, інформація, яка міститься у додатку, суперечить протоколу, що було встановлено та зафіксовано під час судового розгляду.

Відповідно до ст. 105 КПК України особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатки до протоколів повинні бути належним чином упаковані з метою надійного збереження, а також засвідченні підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовлені та/або вилученні таких додатків.

Відповідно до ст. 106 КПК України протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.

Як зазначено, протокол за результатами проведення огляду складається суб`єктом, що безпосередньо її виконував, цією ж особою до протоколу долучаються додатки.

Під час судового розгляду встановлено, що протокол підписаний особами, які фактично не приймали участі в огляді земельної ділянки, що заздалегідь ставить під сумнів достовірність наявної у протоколі інформації.

Крім того, слідчий ОСОБА_12 , свідок ОСОБА_10 , які були присутніми під час складання протоколу огляду, показали суду, що після проведення огляду ніхто з учасників цієї слідчої дії не переглядав відеозапис та не засвідчував його правильність й повноту, а також не був присутній при пакуванні додатку до протоколу слідчої дії.

На підставі ч.3 ст.358 КПК України, якщо долучений до матеріалів кримінального провадження документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа.

Судом встановлено, що протокол огляду з додатком, яким є відеозапис процесуальної дії, складений з істотним порушенням КПК України.

Тому, на підставі ч.3 ст.358 КПК України суд вважає за необхідне виключити протоколі огляду з числа доказів, на які може посилатись сторона обвинувачення та визнати його недопустимим доказом, оскільки органом досудового розслідування при отриманні цього доказу допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Технічної документації з відповідними каталогами координат на земельні ділянки з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414 сторонами до справи не надано.

Також суду не надано технічної документації з відповідним каталогом координат на земельну ділянку з кадастровим номером 7421480400:05:000:0063, належну ОСОБА_8 , яка межує з вищевказаними земельними ділянками державної форми власності.

В основу обвинувачення покладено розмір та конфігурацію, а також площю замовільно зайнятих земельних ділянок, визначену спеціалістом ОСОБА_11 у схемах, долучених до акта обстеження. Водночас з переглянутого відеозапису під час огляду земельної ділянки спеціалістом-землевпорядником ОСОБА_13 вбачається, що при обході земельної ділянки спеціаліст ОСОБА_13 не зміг зрозуміти, на підставі чого ОСОБА_11 визначив координати, площу та конфігурацію самовільно зайнятих земельних ділянок. Також суд звертає увагу на те, що за наслідками огляду спеціаліст ОСОБА_13 не зазначив жодних координат оглянутої ним земельної ділянки, не визначив схематично, яку саме ділянку місцевості він оглядав та не вказав, чи перебувають оглянуті ним земельні ділянки на території земельних ділянок з кадастровими номерами 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414.

Учасниками справи не було заявлено клопотань про допит спеціалістів-землевпорядників ОСОБА_13 та ОСОБА_11 .

За встановлених судом обставин, а саме відсутності на місцевості межових знаків, які позначують межі як земельних ділянок, що орендуються обвинуваченим, так і земельних ділянок, самовільне зайняття частини яких інкримінується обвинуваченому, для визначення площі самовільно зайнятих земельних ділянок слід було встановити в натурі (на місцевості) межі цих самовільно зайнятих земельних ділянок, що органом досудового розслідування здійснено не було.

Також сторонами не було проведено земельно-технічну експертизу, геодезичну зйомку тощо, не підтверджено належними доказами того, що землі, розорані обвинуваченим, є частиною земель історико-культурного призначення, слідчим не допитано жодного свідка, в тому числі спеціалістів-землевпорядників з приводу того, яким чином на місцевості були визначені межі самовільно зайнятих земельних ділянок та їхні площі.

Не надано суду доказів того, чи передавав ОСОБА_8 обвинуваченому ОСОБА_7 та чи були наявні на його земельній ділянці межові знаки на момент виготовлення технічної документації на його земельну ділянку та на момент укладення ним договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_7 .

З врахування наведеного вище фактично єдиним доказом можливого вчинення злочину обвинуваченим можє бути лише акт перевірки №885-ДК/323/АО/10/01/-20 від 14.12.2021, складений старшим державним інспектором ОСОБА_10 , дотримання земельного законодавства під час використання земельних ділянок державної власності.

В той же час проаналізувавши всі докази у кримінальному провадженні суд вважає, що відомості, викладені в акті, не можуть бути покладені в основу обвинувачення, суд не може їх взяти до уваги, оскільки зважаючи на факт законного використання обвинуваченим суміжних земельних ділянок, за відсутності належного фіксування конфігурації та дійсного розміру самовільно зайнятих земельних ділянок, які б могли бути визначені при топографо-геодезичному обстеженні та кадастровій зйомці або проведенні земельно-технічної експертизи, суд позбавлений можливості об`єктивно стверджувати про факт самовільного заволодіння обвинуваченим особливо цінних земель державної власності.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, характеризується умисною виною.

Суд приймає до уваги показання обвинуваченого в частині того, що він під час здійснення законної господарської діяльності сумлінно використовував відведені йому в оренду земельні ділянки, не мав наміру виходити за їх межі. Такі показання узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_15 та не спростовуються іншими належними доказами Факт оренди обвинуваченим суміжних земельних ділянок підтверджений документально.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення достовірно не доведено склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, а саме те, що ОСОБА_7 вчиняв активні протиправні дії по заволодінню (захопленню) всупереч встановленому порядку земельною ділянкою особливо цінних земель.

Отже, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що об`єктивно вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення належними та допустимими доказами у справі не підтверджена.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях й ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи в учиненні кримінального правопорушення. Підставою для обвинувального вироку суду є така сукупність достовірних доказів, що отримані з додержанням законодавства, розглянуті в судовому засіданні та є достатніми для безспірного висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, наявні ознаки складу кримінального правопорушення, вчинив це діяння обвинувачений і його вина у вчиненні цього кримінального правопорушення доведена судом. Забезпечення доведеності вини є одним з основних конституційних принципів основ судочинства (п. 3 ч. 3ст. 129 Конституції України, п. 10 ч. 1 ст.7, ст.17 КПК України).

Додержуючись закріпленої вст. 6 Європейської Конвенції з прав людинита вст. 62 Конституції Українипринципу презумпції невинуватості, всі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого суд тлумачить на його користь.

Таким чином суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості, доступу до правосуддя та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків в розумні строки, аналізуючи та оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені у судовому засіданні, приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що в діях ОСОБА_7 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст.197-1КК України,у зв`язкуз чим ОСОБА_7 слід визнати невинуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушення та виправдати його.

Речовими доказами у справі слідчим визнаний флеш-накопичувач та земельні ділянки. Флеш-накопичувач приєднаний до матеріалів кримінального провадження як додаток до протоколу огляду. Земельні ділянки 7421480400:05:000:3413, 7421480400:05:000:3414, визнані слідчим речовими доказами, нікому у зберігання не передавалися, арешт на них не накладався.

Заходи забезпечення не застосовувалися. Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. 368-371, 374-376 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати невинуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 України та виправдати його.

Речові докази: флеш-накопичувач, приєднаний до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області - протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1