Ухвала

від 28.12.2021 по справі 160/26519/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 грудня 2021 року Справа 160/26519/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В. (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Вагонбудмаш до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Вагонбудмаш до Дніпровської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2021/00058 від 04.02.2021 прийняту Дніпровською митницею Держмитслужби;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2021/00059 від 04.02.2021 прийняту Дніпровською митницею Держмитслужби.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/26519/21 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з таких підстав.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У позовній заяві позивач заявляє вимоги про визнання протиправними та скасування прийнятих відповідачем карток відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.02.2021.

Відповідно до ч.12 ст.264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що 04.02.2021 позивачу було відомо про прийняття відповідачем оскаржуваних карток відмови у прийнятті митних декларацій, про що до позовної заяви надано відповідні копії доказів способу та дати отримання карток відмови (скріншоти листування в особистому кабінеті, в яких зазначено, що повідомлення про відмову в митному оформленні сформовані 04.02.2021).

Отже, враховуючи вимоги ч.2 ст.122 КАС України, а також те, що позивачу 04.02.2021 було відомо про оскаржувані картки відмови у прийнятті митних декларацій, останнім днем звернення до суду з позовом про оскарження цих рішень відповідача є 04 серпня 2021 року.

Проте, з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 17.12.2021 (згідно з накладною на поштовому відправленні), тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.

Водночас, у позовній заяві позивач ставить питання про поновлення строку на судове оскарження карток відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2021/00058 від 04.02.2021 та №UA110160/2021/00059 від 04.02.2021, що прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби.

В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що строк звернення до адміністративного суду за цим позовом слід відраховувати від дат набрання законної сили постановами у справах про порушення митних правил уповноваженою особою позивача ОСОБА_1 , яка декларувала спірний товар і притягалася відповідачем до адміністративної відповідальності. Про набрання законної сили Дніпровського апеляційного суду від 16.11.2021 у справі №203/1474/21, від 09.11.2021 у справі №203/1924/2 про порушення митних правил позивач дізнався після спливу шестимісячного строку від дня відмови у митному оформленні товару від уповноваженої особи Янчик Г.С. Про наявність повних текстів цих постанов позивач дізнався у грудні 2021 року після їх оприлюднення в ЄДРСР, а їх копії позивач отримав від ОСОБА_1 . За таких обставин позивач зазначає, що не має підстав для висновку про порушення позивачем шестимісячного строку судового оскарження, адже закон строк звернення з позовом пов`язує не з датою оскаржуваного рішення, а з датою, коли позивач дізнався чи повинен був дізнатися, що обидві підстави, причини, які обумовили прийняття оскаржуваного рішення відпали. За доводами позивача, це пов`язано з тим, що на день прийняття оскаржуваних рішень докази, які свідчать про незаконність складання протоколів про порушення митних правил ще не існували. До набрання законної сили постановами суду у справах про порушення митних правил факт порушення інтересів держави (внаслідок таких порушень) не був спростований судом, а відтак мав триваючий характер. Крім того, саме порушення інтересів держави (закону) в сфері митної справи як об`єкт та складова частина складу адміністративного правопорушення, є єдиною підставою для відкриття провадження у справах про порушення митних правил.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов таких висновків.

Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій, є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

З вищенаведених норм вбачається, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Як зазначено вище, позивач був обізнаний про оскаржувані рішення відповідача в день їх прийняття, а саме 04.02.2021.

У клопотанні про поновлення строку позивач посилається на те, що перешкодою для своєчасного звернення до адміністративного суду з цим позовом є те, що судами здійснювався розгляд справ про порушення митних правил уповноваженою особою позивача ОСОБА_1 , яка відповідачем притягувалась до адміністративної відповідальності, оскільки на день прийняття оскаржуваних карток відмови у прийнятті митних декларацій докази, які свідчать про незаконність складання протоколів про порушення митних правил ще не існували, а до набрання законної сили постановами суду у справах про порушення митних правил факт порушення інтересів держави не був спростований судом.

Суд уважає, що зазначені вище підстави про поновлення строку істотно не перешкоджали і не створювали труднощів для позивача на звернення до суду про оскарження рішень відповідача від 04.02.2021 у встановлений ч.2 ст.122 КАС України строк.

У разі подачі такого позову, адміністративний суд відповідно до ст.2 КАС України наділений повноваженнями самостійно перевірити рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень у справах щодо оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності.

З огляду на викладене, обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду із цим позовом позивачем не наведено, а позовні матеріали не містять доказів неможливості звернення позивача до суду із заявленими позовними вимогами у строк, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд вважає підстави, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, неповажними, тому заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною 1 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно із частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення зазначених недоліків.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За викладених обставин, позивачу слід подати клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку, з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Вагонбудмаш про поновлення строку на судове оскарження судове оскарження карток відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2021/00058 від 04.02.2021 та №UA110160/2021/00059 від 04.02.2021, що прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби.

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вагонбудмаш до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Для усунення недоліків, визначених даною ухвалою, позивачу встановлюється десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання ним цієї ухвали.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання до суду:

- клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якому зазначити інші підстави для поновлення строку, з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.293 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Кучугурна