Рішення

від 23.12.2021 по справі 681/821/21

ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 681/821/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року м.Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Горгулько Н.А.

за участю секретаря судового засідання Олійник Л.А.,

представника позивача - адвоката Вонсовича М.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вітюка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полонному цивільну справу за позовом фермерського господарства Аграрник-К до ОСОБА_1 , фермерського господарства Джерело-В про визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації іншого речового права та визнання укладеною додаткової угоди, третя особа - державний реєстратор Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області Ніколішина Антоніна Вікторівна,

в с т а н о в и в:

В серпні 2021 року позивач фермерське господарство Аграрник-К звернувся до суду з позовом в якому просив в судовому порядку винести рішення яким визнати недісним договір оренди землі №143 від 02.05.2021 р. укладений між фермерським господарством Джерело-В та ОСОБА_1 про оренду земельної ділянки площею 4,6113га кадастровий номер 6823680500:06:001:0038; скасувати рішення державного реєстратора Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області Ніколішиної Антоніни Вікторівни про державну реєстрацію прав від 27 травня 2021 р. №58384283 про припинення права користування фермерського господарства Аграрник-К земельною ділянкою з кадастровим номером 6823680500:06:001:0038 площею 4,61га та внесення запису про реєстрацію іншого речового права договору оренди землі від 02 травня 2021 р. №143 до Державного реєстру речових прав, номер запису 42170915; визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі №б/н від 01.05.2014 р.

В обґрунтування позову зазначав, що 01 травня 2014 р. між фермерським господарством Аграрник-К та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі б/н строком на 7 років. 15 липня 2014 р. договір оренди землі зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 22 березня 2021 р. фермерське господарство Аграрник-К направило ОСОБА_1 повідомлення (пропозицію) №5/3 щодо поновлення договору оренди землі на новий строк з проектом додаткової угоди до договору оренди землі від 01.05.2014 р. Заперечення/пропозиції стосовно умов укладення додаткової угоди від ОСОБА_1 до фермерського господарства Аграрник-К не надходило.

08.07.2021 р. фермерське господарство Аграрник-К отримало інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №264952326 з якої стало відомо, що рішенням державного реєстратора Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області Ніколішиної А.В. від 27.05.2021 р. індексний номер 58384283 право оренди землі фермерського господарства Аграрник-К припинено та одночасно тим же рішенням зареєстровано право оренди землі за фермерським господарством Джерело-В на підставі договору оренди землі №143 від 02 травня 2021 р.

Вважаючи, що державний реєстратор Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області Ніколішина Антоніна Вікторівна своїм рішенням від 27 травня 2021 р. індексний номер 58384283 незаконно припинила право оренди землі ФГ Аграрник-К , оскільки за умовами п.3.1 Договору оренди землі б/н від 01 травня 2014 р. договір діє до 15 липня 2021 р. звернувся до суду за захистом своїх прав.

У своєму відзиві на позов ФГ Джерело-В позов не визнало та вказало, що дійсно між ФГ Джерело-В та ОСОБА_1 02.05.2021 р. було укладено договір оренди землі №143 з кадастровим номером 6823680500:06:001:0038. 25.05.2021 р. державним реєстратором Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області Ніколішиною А.В. було зареєстровано цей договір терміном на 10 років. З моменту державної реєстрації ФГ Джерело-В жодних дій стосовно перешкоджання зібранню урожаю позивачем не вчиняло. Вказує, що договір оренди землі між ФГ Джерело-В та ОСОБА_1 було укладено після закінчення дії попереднього.

ОСОБА_1 у своєму відзиві також проти задоволення позову заперечила, вважає посилання позивача щодо дії договору з моменту його реєстрації дещо перебільшеним, оскільки позивач почав користуватися її земельною ділянкою з 01.05.2014 р. та здійснив оплату за фактичний період користування земельною ділянкою. Отримавши в березні 2021 р. повідомлення щодо поновлення договору оренди землі вона підготувала 25.03.2021 р. лист-повідомлення в якому повідомила, що не бажає поновлювати дію договору і має намір самостійно обробляти земельну ділянку відправивши кілька листів. Один з цих листів отримано позивачем 14.04.2021 р. Саме тому вона 02.05.2021 р. уклала договір оренди з ФГ Джерело-В .

В своїх запереченнях на позов державний реєстратор Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області Ніколішина Антоніна Вікторівна вказувала, що не погоджується з позицією позивача про незаконність своїх дій в державній реєстрації іншого речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 6823680500:06:001:0038. Також вказала, що державна реєстрація зміни строку речового права, у тому числі оренди земельної ділянки, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 р. проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі. Державна реєстрація зміни строку речового права, у тому числі оренди земельної ділянки, набутого та неоформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 р. проводиться в порядку передбаченому для державної реєстрації права оренди за умови наявності відомостей про зареєстровані інші речові права, похідні від права власності у Державному земельному кадастрі чи в Державному реєстрі прав. При цьому строк такого речового права, у тому числі орнеди, обраховується відповідно до строку дії договору оренди, що обраховується з дня його укладення. Вказувала, що на момент звернення ФГ Джерело-В до державного реєстратора строк дії попереднього договору оренди закінчився.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Вонсович М.М. вимоги позову підтримав, просив позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Вітюк С.В. в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та вказав, що дійсно укладений між ФГ Аграрник-К та ОСОБА_1 договір орнеди землі почав діяти з 15.07.2014 р. Однак в березні 2021 р. ОСОБА_1 надсилала для позивача повідомлення про небажання продовжувати договір оренди.

Решта учасників в судове засідання не з`явились, про день, місце, час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази суд вважає, що заявлені позовні вимоги задоволенню підлягають частково.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Здійснюючи правосуддя, суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом (ст. 6 ЦПК України).

Спосіб захисту порушеного права, відповідно до ст. 15,16,20 ЦК України, при зверненні до суду обирається позивачем.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З п.14.1 договору оренди землі укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 вбачається, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Орендна плата врегульована окремим розділом в договорі оренди, що має тотожну назву.

В договорі зокрема вказано :

п. 3.1 - договір укладено строком на 7 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір діє з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

п.3.2. Якщо до моменту закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про його припинення шляхом надсилання відповідного поштового повідомлення іншій стороні, цей договір вважається продовженим на такий самий строк та тих самих умовах.

п.3.3.......Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

В п.14.2 договору вказано, що його укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію.

Також в договорі вказано, що його невід`ємними частинами є:

- план або схема земельної ділянки;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості);

- акт приймання-передачі об`єкта.

ОСОБА_1 01.05.2014 року уклала договір оренди землі № б/н з ФГ Аграрник-К відповідно до якого в користування ФГ Аграрник-К`була передана земельна ділянка площею 4,61 га кадастровий номер 6823680500:06:001:0038 у тому числі сіножаті строком дії на 7 років. Позивач та відповідач при укладанні договору підтвердили свою згоду на умови договору, що підтверджується підписами сторін.

Державна реєстрація договору оренди землі була проведена державним реєстратором Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області Ніколішиною А.В., про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 16.07.2014 року за № 14481414.

Згідно ч.1 ст.2 ЗУ Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. У ч. 3 зазначеної статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт "в" частини третьої статті 152 ЗК України).

Відповідно до ст.ст. 6, 20 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону і виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Згідно ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року право оренди підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Згідно ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно правового висновку викладеного у Постанові Верховного суду від 15 серпня 2018 року у справі № 532/384/16-ц п.п.117-120 свобода договору, передбачена статтею 627 ЦК України, не є абсолютною. Сторони договору мають враховувати вимоги законодавства, які визначені для них як обов`язкові, та не можуть змінити дію таких вимог законодавства договором, якщо це прямо не передбачено законодавством.

Згідно із частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Отже, строк оренди земельної ділянки (існування права оренди земельної ділянки) не може починатися раніше за строк дії договору оренди такої земельної ділянки. Строк дії договору земельної ділянки, починається після набрання таким договором чинності, а не з моменту його укладення.

За змістом статей 18 та 20 Закону про оренду землі, які підлягають застосуванню до договору оренди земельної ділянки згідно з вимогами статті 792 ЦК України та статті 93 ЗК України, укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та набирає чинності після такої реєстрації, що узгоджується з положеннями частини першої статті 210 ЦК України.

Набранням договором чинності є момент у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір як підстава виникнення правовідносин, виражена (оформлена) у письмовій формі, в якій зафіксовані умови договору, породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні цього договору.

Отже судом встановлено, що договір оренди землі який укладено між ФГ Аграрник-К та ОСОБА_1 №б/н 1 травня 2014 року зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 липня 2014 р. тому саме з 15 липня 2014 року цей договір набрав чинності.

Оскільки в період дії вищезазначеного договору ОСОБА_1 уклала 2 травня 2021 р. новий договір №143 оренди земельної ділянки з ФГ Джерело-В , то такий договір не може нести будь яких юридичних наслідків для сторін цього договору оскільки є недійсним.

Щодо твердження позивача про те, що відповідач ОСОБА_1 не реагувала на його листи щодо продовження договору оренди землі, то слід зазначити наступне.

Ст.31 ЗУ Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 8 Договору та ч.1 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено переважне право орендаря на поновлення договору на новий строк.

Це положення договору узгоджується із загальною нормою ч.1 ст. 777 ЦК України та ст. 33 ЗУ Про оренду землі .

Так, у ч.1 ст. 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Згідно частин 1-5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ФГ Аграрник-К завчасно, більше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, звернулось до ОСОБА_1 із листом-повідомленням від 22.03.2021 про поновлення договору оренди землі від 01.05.2014 р., яким повідомило про своє бажання скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк (поновити договір оренди землі), до якого додало проект Додаткової угоди до Договору оренди землі від 01.05.2014 (а.с. 11-14).

Отже, орендар належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити строк дії Договору оренди землі, як це передбачено його умовами та вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

В свою чергу, ОСОБА_1 на усі відомі для неї адреси позивача направила листи повідомлення про небажання поновлювати дію договору оренди землі (а.с. 47-51).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, місцезнаходження ФГ Аграрник-К є с.Сонячне, вул..Каштанова, 11 Кіровоградської області. Лист ОСОБА_1 надісланий за цією адресою повернувся для відправника з позначкою причин повернення адресат відсутній за вказаною адресою . Отже, позивач вважається таким, що отримав даний лист повідомлення. Інші листи було надіслано ОСОБА_1 і за рештою відомих для неї адрес ФГ Аграрник-К . Такі дії ОСОБА_1 суд сприймає як повідомлення ФГ Аграрник-К про небажання її продовжувати дію договору оренди в подальшому.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що позивач виконав вимоги ст.33 Закону України Про оренду землі , за місяць до закінчення строку дії договору направив листи-повідомлення про поновлення договорів оренди з проектами додаткових угод відповідачу.

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, крім іншого, свобода договору.

Згідно ч. 4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст. 203 ч. 3 ЦК України).

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України при ухваленні постанови від 25.02.2015 року дійшла висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ст. 33 ч. 1 ЗУ Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Аналізуючи вищевказане, суд приходить до переконання, що для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності - дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

В даному випадку одна з даних складових - волевиявлення відповідача ОСОБА_1 відсутня, а враховуючи те, що відповідач ще й заперечувала проти продовження договору оренди землі про що повідомляла позивача, а позивач в свою чергу не забезпечив можливості отримання ним кореспонденції за місцем державної реєстрації юридичної особи, - відсутня і інша складова - дотримання встановленої процедури.

За таких умов суд не вправі всупереч ст.ст. 3, 203 ч. 3, 373, 627 ЦК України, ст. 16 ЗУ Про оренду землі примушувати відповідача продовжувати дію договору оренди належної їй земельної ділянки з позивачем.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

Суд вважає, що такий спосіб поновлення договору оренди землі може мати місце лише тоді, коли сторони до закінчення строку дії договору не вчиняли будь-яких значимих юридичних дій, передбачених частинами 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Суд також вважає, що визнавати укладеною додаткову угоду на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі можна лише у разі, коли сторони договору до закінчення терміну його дії ніяким чином не виказували свого ставлення та не вчиняли ніяких дій щодо поновлення терміну дії договору, а після закінчення строку дії договору одна сторона продовжує користуватися земельною ділянкою, а інша протягом місяця не направила листа-заперечення.

Отже, визнавати укладеною додаткову угоду з мотивів, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону Про оренду землі , також немає підстав.

Крім того, в додаткових угодах, які направляв позивач, ним змінено істотні умови договорів і вони фактично викладені у нових редакціях, про що зазначено у текстах додаткових угод.

Суд, провівши комплексний аналіз вищевказаних норм закону вважає, що оскільки змінюються істотні умови договору і на це не отримано згоди Відповідача - фізичної особи, на обов`язковій наявності якої постійно наголошує законодавець, між сторонами не досягнуто домовленості щодо істотних умов договору, що випливає із відповідних листів відповідачів, то позивач втратив своє переважне право на укладення договору оренди спірних земельних ділянок.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, які оцінені за вимогами ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання додаткової угоди до договору задоволенню не підлягають, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 81, 263 - 265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов фермерського господарства Аграрник-К задоволити частково.

Договір оренди землі №143 від 02.05.2021 р. укладений між фермерським господарством Джерело-В та ОСОБА_1 про оренду земельної ділянки площею 4,6113га кадастровий номер 6823680500:06:001:0038 визнати недісним.

Скасувати рішення державного реєстратора Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області Ніколішиної Антоніни Вікторівни про державну реєстрацію прав від 27 травня 2021 р. №58384283 про припинення права користування фермерського господарства Аграрник-К земельною ділянкою з кадастровим номером 6823680500:06:001:0038 площею 4,61га та внесення запису про реєстрацію іншого речового права договору оренди землі від 02 травня 2021 р. №143 до Державного реєстру речових прав, номер запису 42170915.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду виготовлено 31.12.2021 р.

Позивач: фермерське господарстве Аграрник-К , адреса місцезнаходження: 27652, с.Сонячне, вул..Каштанова, 11 Кіровоградської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 33928066.

Відповідач1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач2: фермерське господарстве Джерело-В , адреса місцезнаходження: 30500, м.Полонне, вул..Пушкіна, 174 Хмельницької області, ідентифікаційний код юридичної особи: 35674920.

Третя особа : державний реєстратор Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області Ніколішина Антоніна Вікторівна, с.Новаки, вул.В.Котика, 26 Шепетівського району Хмельницької області.

Суддя Н.А.Горгулько