Рішення

від 14.12.2021 по справі 755/5110/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/5110/21

Провадження № 2/755/3062/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Кошель К.А.

розглянувши в загальному позовному провадженні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, про визнання правочинів недійсними,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста (далі - ТОВ Інвестохіллс Веста ), звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому, з урахуванням уточнень, просить:

визнати недійсним Договір дарування нерухомого майна, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 11 квітня 2014 року, зареєстрований в реєстрі за № 898, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком Олегом Володимировичем, відповідно до якого ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 гараж, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 337166880000, що розташований за адресою: м. Київ, Русанівський 1 гаражний кооператив (Дніпровський р-н) , гараж НОМЕР_1 , адреса ГК: вулиця Сверстюка Євгена (колишня назва - Раскової Марини), 52 ;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича, індексний номер: від 11 квітня 2014 року 12359970;

визнати право власності ОСОБА_1 на гараж, зареєстроване 11 квітня 2014 року на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1-4484, виданий 08 жовтня 1998 року, видавник: Ковток А.І. , державний нотаріус Двадцять другої київської державної нотаріальної контори;

визнати недійсним Договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 24 жовтня 2014 року, зареєстрований в реєстрі за № 2314, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком Олегом Володимировичем, відповідно до якого ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485213832220, що розташована за адресою: Київська обл., Іванківський район, смт Іванків, загальною площею 2,000 га, кадастровий номер 3222055100:01:026:0008;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича, індексний номер: від 24 жовтня 2014 року 16727890;

визнати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, зареєстроване 24 жовтня 2014 року, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯГ № 178722, виданий 13 лютого 2008 року, видавник: Управління земельних ресурсів у Іванківському районі Київської області, на підставі рішення Іванківської селищної ради від 24 січня 2008 року № 1047-21- V;

стягнути з відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27 травня 2008 року між Акціонерним комерційним банком Форум (далі - АКБ Форум ), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Банк Форум (далі - ПАТ Банк Форум ), та Товариством з обмеженою відповідальністю Інфініті Центр Україна (далі - ТОВ Інфініті Центр Україна ) укладений Кредитний договір № 0026/08/01-КLI (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого, банк надав ТОВ Інфініті Центр Україна кредитні кошти у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії в розмірі 1 800 000,00 (один мільйон вісімсот тисяч) доларів США зі строком повернення до 25 травня 2010 року із встановленою платою в розмірі 15 % річних, а ТОВ Інфініті Центр Україна зобов`язалося повернути кредит в строки та на умовах визначених договором.

30 жовтня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між АКБ Форум , ТОВ Інфініті Центр Україна та ОСОБА_1 укладений договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_1 відповідає перед АКБ Форум за виконання ТОВ Інфініті Центр Україна усіх його зобов`язань за Кредитним договором (далі - Договір поруки).

У зв`язку із невиконанням умов Кредитного договору та Договору поруки, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2013 року у справі № 2-9664/11, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 лютого 2014 року, задоволено позов ПАТ Банк Форум до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ Інфініті Центр Україна , стягнуто заборгованість за Кредитним договором в розмірі 1 742 414, 95 доларів США (один мільйон сімсот сорок дві тисячі чотириста чотирнадцять доларів США 95 центів) та пеню в розмірі 1 072 405,97 грн (один мільйон сімдесят дві тисячі чотириста п`ять гривень 97 коп.).

На виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2013 року у справі № 2-9664/11 виданий виконавчий лист, а 04 грудня 2014 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 45690158. У зв`язку із відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, а заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, постановою Відділа примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20 жовтня 2016 року виконавчий документ повернутий стягувачу.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02 липня 2014 року у справі № 761/21090/13, яке залишено без змін ухвалами Апеляційного суду міста Києва від 21 жовтня 2014 та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2014 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ Банк Форум , ТОВ Інфініті Центр Україна , припинено правовідношення між ОСОБА_1 та ПАТ Банк Форум , які виникли на підставі Договору іпотеки та Договору поруки.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2017 року у справі № 2-9664/11 заяву ОСОБА_1 задоволено, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2013 року у справі № 2-9664/11 скасовано за нововиявленими обставинами та постановлено нове, яким у задоволенні позову ПАТ Банк Форум до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ Інфініті Центр Україна про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

Проте, рішенням Апеляційного суду міста Києва від 21 листопада 2017 року у справі №2-9664/11, яке залишено без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 листопада 2018 року, вищезазначене рішення скасовано, у задоволені заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Таким чином, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02 липня 2014 року у справі №761/21090/13-ц були припинені правовідношення між ОСОБА_1 та ПАТ Банк Форум , які виникли на підставі Договору іпотеки від 27 травня 2008 року та Договору поруки від 30 жовтня 2008 року, однак, вказаним рішенням не припинені зобов`язання ОСОБА_1 перед ПАТ Банк Форум (правонаступником якого є TОB ФК Інвестохіллс Веста ), які виникли на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2013 року у справі № 2-9664/11, що набрало законної сили, однак до даного часу є невиконаним.

04 квітня 2019 року між ПАТ Банк Форум та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Веста (після перейменування ТОВ ФК Інвестохіллс Веста ) укладений Договір № 0002/19/16 про відступления прав вимоги.

23 лютого 2021 року в результаті опрацювання даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , ТОВ ФК Інвестохіллс Веста стало відомо, що між відповідачами в період виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2013 року у справі № 2-9664/11 укладені такі договори:

- договір дарування нерухомого майна, а саме гаражу номер НОМЕР_1 в ГБК Русанівський-1 , що знаходиться в місті Києві по вулиці Раскової Марини, 52, площею 17,4 кв. м, (реєстраційний номер ОНМ 337166880000) на користь ОСОБА_2 від 11 квітня 2014 року, зареєстрований в реєстрі за № 898, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком Олегом Володимировичем;

- договір дарування земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська область, Іванківський район, смт Іванків, загальною площею 2,000 га, цільове призначення (використання): ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222055100:01:026:0008 (Реєстраційний номер ОНМ 485213832220), на користь ОСОБА_2 від 24 жовтня 2014 року, зареєстрований в реєстрі за № 2314, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком Олегом Володимировичем.

Таким чином, будучи обізнаним про існування рішення Шевченківського районного суду ч. Києва від 09 грудня 2013 року у справі № 2-9664/11, яке набрало законної сили на момент укдадення оскаржуваних договорів, та про те, що зазначене рішення суду підлягає виконанню, ОСОБА_1 , з метою недопущення звернення стягнення під час виконання рішення суду (в рамках виконавчого провадження) на своє майно, здійснив відчуження вищеперелічених об`єктів нерухомого майна.

Позивач стверджує, що спірні правочини з дарування нерухомого майна (гаражу та земельної ділянки) є фіктивними, оскільки ОСОБА_1 мав і має невиконане зобов`язання за рішенням суду. Через відсутність майна у ОСОБА_1 рішення Шевченківського районного суду міста Києва віл 09 грудня 2013 року у справі № 2-9664/11 не було виконано під час виконавчого провадження № 45690158 та на даний час залишається не виконаним. Правочини з дарування нерухомого майна (гаражу та земельної ділянки) були спрямовані на ухилення від виконання зазначеного рішення суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у загальному позовному провадженні. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судові засідання жодного разу не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомленими належним чином. Конверти з ухвалами суду про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви з додатками до неї повернулися до суду не врученими, з поштовою відміткою За закінченням терміну зберігання . Відповідачі не подали відзив на позов, про поважність причин неявки в судове засідання не повідомляли.

Таким чином, відповідачі, враховуючи положення статей 128, 130 ЦПК України, вважається таким, що повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження у даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

14 грудня 2021 року представник позивача - ТОВ ФК Інвестохіллс Веста - Гриценко Н.В., подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.

Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, постановив розглянути справу заочно, відповідно до статей 223 та 280 ЦПК України.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до Кредитного договору від 27 травня 2008 року № 0026/08/01-KLI, укладеного між АКБ Форум та ТОВ Інфініті Центр Україна , в особі директора Чиганова Д.Ю., Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору від 29 грудня 2008 року № 0026/08/01-KLI, Додаткової угоди № 2 до Кредитного договору від 26 травня 2009 року № 0026/08/01-KLI, Банк надає позичальнику кредитні кошти у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії на поповнення обігових коштів, з максимальним лімітом заборгованості на день надання кредитних коштів в сумі 1 744 000,00 доларів США (один мільйон сімсот сорок чотири тисячі 00 центів), зі строком повернення до 25 травня 2010 року та процентною ставкою 15 % річних.

Згідно із договором поруки від 30 жовтня 2008 року, укладеним між АКБ Форум та ОСОБА_1 , та Додаткової угоди № 1 до Договору поруки, поручитель поручається перед Кредитором за виконання ТОВ Інфініті Центр Україна , надалі Боржник, зобов`язань за Кредитним договором від 27 травня 2008 року № 0026/08/01-КLI, який було укладено між Кредитором та боржником та додаткових договорів до нього, які укладені та можуть бути укладені в майбутньому, у повному обсязі, за умовами якого Боржник зобов`язаний повернути Кредиторові кредитні кошти в розмірі 1 744 000,00 доларів США (один мільйон сімсот сорок чотири тисячі 00 центів), з кінцевим терміном повернення по 25 травня 2010 року, сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 15 % річних. У випадку невиконання пункту З3.9 Кредитного договору за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 16 % річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2013 року у справі № 2-9664/11, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 лютого 2014 року, задоволено позов ПАТ Банк Форум до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ Інфініті Центр Україна , стягнуто заборгованість за Кредитним договором в розмірі 1 742 414, 95 доларів США (один мільйон сімсот сорок дві тисячі чотириста чотирнадцять доларів США 95 центів) та пеню в розмірі 1 072 405,97 грн (один мільйон сімдесят дві тисячі чотириста п`ять гривень 97 коп.).

04 грудня 2014 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 45690158 з виконання виконавчого листа № 2-9664/11, виданого Шевченківським районним судом міста Києва.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20 жовтня 2016 року виконавчий документ № 2-9664/11 повернутий стягувачу.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02 липня 2014 року у справі № 761/21090/13, яке залишено без змін ухвалами Апеляційного суду міста Києва від 21 жовтня 2014 та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2014 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ Банк Форум , ТОВ Інфініті Центр Україна , припинено правовідношення між ОСОБА_1 та ПАТ Банк Форум , які виникли на підставі Договору іпотеки та Договору поруки.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2017 року у справі № 2- 9664/11 заяву ОСОБА_1 задоволено, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2013 року у справі № 2-9664/11 скасовано за нововиявленими обставинами та постановлено нове, яким у задоволенні позову ПАТ Банк Форум до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ Інфініті Центр Україна про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 21 листопада 2017 року у справі № 2-9664/11, яке залишено без змін постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 листопада 2018 року, вищезазначене рішення скасовано, у задоволені заяви ОСОБА_1 відмовлено.

04 квітня 2019 року між ПАТ Банк Форум та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Веста (далі - ТОВ ФК Веста ) укладений Договір № 0002/19/16 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до пункту 1 Договору відступлення прав вимоги, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, заставодавців, іпотекодавців та поручителів, зазначених у Додатку № 1, Додатку № 2, Додатку № 3, Додатку № 4 та Акті № 1 приймання-передачі документації до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки іпотечними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно Додатку № 1, Додатку № 2, Додатку № 3, Додатку № 4 та Акту № 1 приймання-передачі документації до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Сторони домовилися, що відступлення Банком Новому кредитору прав вимоги за договорами іпотеки, договорами застави, що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань Боржників за Основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремими договорами, які укладаються Сторонами одночасно із укладенням цього Договору та підлягають нотаріальному посвідченню. Право вимоги по договорах іпотеки переходить незалежно від того, чи відбулося стягнення за цими ж договорами. Якщо таке стягнення відбулося, Новий кредитор має право на переведення прав стягувача.

Відповідно до пункту 2 Договору відступлення прав вимоги, за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи (але не обмежуючись): право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору та сплати штрафних санкцій у розмірах розрахованих відповідно до вимог чинного законодавства України, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань. Розмір заборгованості станом на 04 квітня 2019 року за Правами вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів. Сторони домовились, що Права вимоги включають всі права вимоги за кредитними договорами, договорами забезпечення, а також всі похідні вимоги з цих договорів або такі, що випливають з них, в тому числі, але не виключно: вимоги по нарахуванню та стягненню процентів, неустойки, штрафів, індексу інфляції, трьох відсотків річних та/або збитків, вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги по отриманню коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів, права, що випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на торгах та передане стягувачу в погашення боргу, мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права кредиторів, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо.

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ ФК Веста від 06 серпня 2019 року № 06/08-2019 прийнято рішення про перейменування ТОВ ФК Веста на ТОВ ФК Інвестохіллс Веста .

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року у справі № 2-9664/11 стягувач ПАТ Банк Форум замінений на ТОВ ФК Інвестохіллс Веста .

Згідно із договором дарування нерухомого майна від 11 квітня 2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , посвідченим Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В., зареєстрованим в реєстрі за № 898, ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 гараж номер НОМЕР_2 в ГБК Русанівський-1 , що знаходиться в м. Києві по вул. Раскової Марини, 52, площею 17,4 кв. м.

Відповідно до Витягу № 20367084 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, сформованого 11 квітня 2014 року Бойком О.В. , Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу: номер запису про право власності: 5317930; ресстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 33716688000 (пункт 4 Договору) земельна ділянка належить Дарувальнику на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 178722, виданого 13 лютого 2008 року Управлінням земельних ресурсів у Іванківському районі Київської області, на підставі рішення Іванківської селищної ради від 24 січня 2008 року № 1047-21-У, та зареєстрованого 13 лютого 2008 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834400026 (пункт 2 Договору).

Гараж оцінено у 52 710,00 грн (пункт 7 Договору).

Згідно із договором дарування земельної ділянки від 24 жовтня 2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , посвідченим Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В., зареєстрованим в реєстрі за № 2317, ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Іванківськнй район, смт Іванків, загальною площею 2,000 га, у тому числі за земельними угіддями (складом угідь): 5 - 2.000 га. Цільове призначення (використання) земельної ділянки: ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 3222055100:01:026:0008.

Земельна ділянка належить Дарувальнику на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 178722, виданого 13 лютого 2008 року Управлінням земельних ресурсів у Іванківському районі Київської області, на підставі рішення Іванківської селищної ради від 24 січня 2008 року № 1047-21-У, та зареєстрованого 13 лютого 2008 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834400026.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наданого 24 жовтня 2014 року за індексним № 28568246 Бойком О.В., Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу: номер запису про право власності: 7453937; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 485213832220.

Сторони оцінили земельну ділянку у 10 352,00 грн (пункт 5 Договору).

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України).

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2021 року № 2-р (II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука а також зловживання правом в інших формах , що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною) .

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

особа (особи) використовувала/використовували право на зло ;

наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають);

враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Такий правовий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 693/624/19 (провадження № 61-6420св21) та у постанові Верховного Суду 08 грудня 2021 року у справі № 521/11991/19 (провадження № 61-1658св21).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19), вказано, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України .

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17 (провадження № 61-2761св19) зазначив, що цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку). Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї матері після пред`явлення до нього позову банку про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України) .

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18 (провадження № 61-17511св19) зроблено висновок, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).

З аналізу вищенаведених норм та обставин справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (сторони оспорюваних договорів дарування) вживали право на зло , оскільки цивільно-правовий інструментарій (оспорювані договори дарування) використовувалися учасниками для недопущення звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 .

Встановлені судом обставини, дозволяють зробити висновок, що оспорювані договори дарування є фраудаторними, тобто вчиненими на шкоду кредитору, через такі обставини.

Оспорювані договори укладені 11 квітня 2014 року та 24 жовтня 2014 року року, тобто після набрання законної сили рішенням Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 2-9664/11 про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості.

Контрагентом, з яким боржник вчинив оспорювані договори є ОСОБА_2 , поручитель за договором поруки від 30 жовтня 2018 року та має з боржником ОСОБА_1 родинні зв`язки.

В оспорюваних договорах дарування значно занижена ціна дарунку, оскільки на момент укладення договору дарування нерухомого майна від 11 квітня 2014 року гараж НОМЕР_1 в ГБК Русанівський-1 , що знаходиться в місті Києві по вул. Сверстюка Євгена (колишня назва - Раскової Марини), 52 оцінено в 52 710,00 грн, а земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Іванківський район, смт Іванків, загальною площею 2,000 га, оцінено лише в 10 352,00 грн.

Боржник ОСОБА_1 , який відчужив майно (гараж та земельну ділянку) на підставі договорів дарування від 11 квітня 2014 року та 24 жовтня 2014 року на користь ОСОБА_2 після стягнення з нього заборгованості за рішенням суду та відкриття виконавчого провадження, діє недобросовісно та зловживає правами, оскільки вчинив оспорювані договори дарування, що порушує майнові інтереси кредитора, які направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 202 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно із частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як заінтересовані особи (статті 215, 216 ЦК України).

Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що укладені між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договори дарування нерухомого майна від 11 квітня 2014 року та від 24 жовтня 2014 року мають ознаки фраудаторності, оскільки вчинені з метою запобігання виконання рішення суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та завдання невідворотної шкоди кредитору та стягувачу у виконавчому провадженні, в даному випадку правонаступнику кредитора ТОВ Інвестохіллс Веста , а тому такі договори є фіктивними та підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до статті 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. Разом з тим частиною третьою цієї статті передбачено, що загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

За змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , який набрав чинності з 16 січня 2020 року, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Водночас у пункті 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом цієї норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16 січня 2020 року цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 640/12313/19-ц (провадження № 61-12836св20).

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено вичерпний перелік рішень суду, на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме набуття, зміна або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора.

Отже, згідно із Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення суду щодо недійсності правочину не зумовлює виникнення обов`язку скасування рішення про державну реєстрацію права власності на відповідний об`єкт.

Запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав саме на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав. За відсутності такого рішення суду реалізувати рішення суду про визнання правочинів недійсними, тобто відновити порушені права позивача, буде неможливо.

Рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. У разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, необхідно одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту, оскільки згідно з ЦК України право власності виникає з моменту його реєстрації.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18) та у постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 554/991/18 (провадження № 61-11572св19).

З аналізу вищенаведених норм та з метою реального захисту та відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування рішення про державну реєстрацію запису від 11 червня 2014 року, індексний номер № 12359970 про право власності ОСОБА_2 на гараж НОМЕР_1 , адреса ГК: вулиця Сверстюка Євгена (колишня назва - Раскової Марини), 52 , реєстраційний номер 337166880000, та рішення про державну реєстрацію запису від 24 жовтня 2014 року, індексний номер № 167227890 про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку за адресою: Київська обл., Іванківський район, смт Іванків, реєстраційний номер 485213832220, з наступним виключенням рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень з Державного реєстру речових прав нерухомого майна та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Водночас позивачем заявлено вимоги про визнання права власності на вказані об`єкти нерухомості за попереднім власником ОСОБА_1 .

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Таким чином, оскільки законом визначений порядок за яким відновлюється реєстрація права власності за попереднім власником нерухомого майна, відсутні підстави для визнання права власності на вказані об`єкти нерухомого майна за попереднім власником ОСОБА_1 .

Така позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 640/12313/19-ц (провадження № 61-12836св20).

Право ОСОБА_1 на гараж та земельну ділянку, відновлене із визнанням недійсності договорів дарування й скасуванням державної реєстрації прав на них, додаткового захисту не потребує, а тому визнання права власності на вказані об`єкти нерухомості за попереднім власником ОСОБА_1 не відповідає способу захисту порушеного права, визначеного Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . В цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 9 080,00 грн, по 4 540,00 грн з кожного, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 12, 13, 15, 16, 202, 203, 215, 216 ЦК України, статтями 4, 5, 19, 76-81, 89, 141, 178, 247, 259, 263-265, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, про визнання правочинів недійсними, -задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір дарування нерухомого майна, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 квітня 2014 року, зареєстрований в реєстрі за № 898, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком Олегом Володимировичем, згідно якого ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 гараж, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 337166880000, що розташований за адресою: м. Київ, Русанівський 1 гаражний кооператив (Дніпровський р-н) , гараж НОМЕР_1 , адреса ГК: вулиця Сверстюка Євгена (колишня назва - Раскової Марини), 52 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича, індексний номер 12359970 від 11 квітня 2014 року;

Визнати недійсним Договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 24 жовтня 2014 року, зареєстрований в реєстрі за № 2314, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком Олегом Володимировичем, згідно якого ОСОБА_1 подарував ОСОБА_2 земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 485213832220, що розташована за адресою: Київська обл., Іванківський район, смт Іванків, загальною площею 2,000 га, кадастровий номер 3222055100:01:026:0008;

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича, індексний номер: 16727890 від 24 жовтня 2014 року;

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста (04080, м. Київ, вул. Терьохіна, буд. 8А, оф. 111) судовий збір в розмірі 4 540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста (04080, м. Київ, вул. Терьохіна, буд. 8А, оф. 111) судовий збір в розмірі 4 540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне рішення суду виготовлено 24 грудня 2021 року.

Суддя О.О. Хромова