Ухвала

від 24.12.2021 по справі 2-2900/11

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2900/11

Провадження № 6/456/106/2021

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

24 грудня 2021 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яніва Н. М. ,

за участю секретаря Сунак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання головного державного виконавця Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Львів) Семенюк О.Б. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа,-

встановив:

Головний державний виконавець Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Львів) Семенюк О.Б. звернулась до суду із поданням, у якому просить обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Подання мотивує тим, що у відділі державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області на виконанні перебуває виконавче провадження 51893853 з виконання виконавчого листа № 2-2900/11 виданого 27.02.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6000 доларів США - матеріальної шкоди за договором позики, 623 долари США 34 центи - проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання, 5000 грн. моральної шкоди.

Боржник, добровільно рішення суду не виконує, на неодноразові виклики до державного виконавця для надання пояснень щодо причини невиконання рішення суду не з`являється, про причини неявки не повідомляє, також вимоги виконавця щодо сплати заборгованості надіслані на його адресу поштовою кореспонденцією не отримує. Факт несплати коштів підтверджується матеріалами виконавчого провадження. Тривале невиконання боржником рішень суду свідчить про ухилення останнього від виконання зобов`язань, покладених на нього. Отже, наявність у ОСОБА_1 невиконаних зобов`язань, покладених на нього вищезгаданим виконавчим документом, є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України. Стверджує, що боржник систематично перетинає державний кордон України з метою працевлаштування за межами України, однак кошти по рішенню суду свідомо не сплачує. У зв`язку з вищенаведеним просить подання задоволити.

Головний державний виконавець Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Львів) Семенюк О.Б. в судове засідання не з`явилась. Однак, подала до суду заяву у якій просить проводити розгляд справи у її відсутність, подання підтримує та просить таке задоволити.

Вивчивши матеріали подання, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що подання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця (ч.4 ст. 441 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно до вимог ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно зі ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Так, судом встановлено, що у відділі державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції на виконанні перебуває виконавче провадження 51893853 з виконання виконавчого листа № 2-2900/11 виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області 27.02.2013 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 6000 доларів США - матеріальної шкоди за договором позики, 623 долари США 34 центи - відсотки за прострочення виконання грошового зобов`язання та 5000 грн. моральної шкоди.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2016 була надіслана боржнику ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією, однак була повернута на адресу Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області За закінченням терміну зберігання .

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України № 123568434 від 22.11.2021 у боржника ОСОБА_1 відсутні відкриті рахунки у банках та інших фінансових установах. Також, згідно отриманих з Управління Пенсійного фонду України відповідей вбачається, що боржник не працює, пенсію не отримує, платником податків не являється.

У відповідності до відповіді на запит №1235684444 від 22.11.2021 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів встановлено, що за ОСОБА_1 рахується зареєстрований транспортний засіб Hundai H200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на який згідно повідомлення ТСЦ 4645 РСЦ МВСУ у Львівській області від 21.09.2016 №1209 накладено арешт. Постановою державного виконавця від 15.09.2016 №51893853 вказаний автомобіль оголошений у розшук. Згідно повідомлення відділу управління привентивної діяльності ГУ НП у Львівській області від 04.11.2016 №4465, дані щодо вказаного автомобіля внесені у систему відеофіксації номерних знаків транспортних засобів відеоконтроль - ОСОБА_3 .

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нерухомого майна на праві власності у боржника не має, арешт на все нерухоме майно внесено.

Також, як вбачається з відповіді ГУ Державної міграційної служби України у Львівській області, боржник за обліками даного органу документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 29.09.2016, орган 4638.

Окрім цього, у матеріалах справи міститься заява стягувача ОСОБА_2 від 10.05.2019, та від 10.03.2020 адресована начальнику Стрийського ВДВС ГТУЮ у Львівській області згідно якої, останній повідомив, що йому стало відомо, що боржник ОСОБА_1 має намір виїхати на тривале перебування за кордон, а тому просив звернутись у суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

На підставі вказаних заяв державним виконавцем 14.04.2019 за №9106, 12.03.2020 за № 13055, а також 16.10.2020 за №33800 на адресу боржника було скеровано рекомендованими листами з повідомленням вимоги державного виконавця про сплату заборгованості згідно виконавчого листа у встановлений у вимозі строк з одночасним попередженням про можливість звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження боржнику у виїзді за межі України.

Однак вказані листи повернулись на адресу Стрийського МВДВС ГТУЮ у Львівській області у зв`язку закінченням терміну їх зберігання.

Згідно відповіді Державної прикордонної служби України від 30.10.2017, а також інформації з ІС ДП НАІС від 21.01.2019, 13.04.2019 та відповіді на запит № 88281639 від 16.10.2020 вбачається, що боржник ОСОБА_1 систематично здійснює виїзд за межі України.

З матеріалів подання вбачається, що державним виконавцем було здійснені виклики про необхідність явки до державного виконавця від 11.10.2018 № 16431, 17.05 2018 №7643, від

11.10.2018 № 16431, від 16.10.2020 №33801 з приводу надання пояснень по факту невиконання боргових зобов`язань за виконавчим листом. Однак як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 на виклики державного виконавця не з`являється , про причини неявки не повідомив.

Як на підставу обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, державний виконавець у поданні вказує на ухилення його від виконання рішення суду про стягнення з нього заборгованості у зв`язку з чим рішення до теперішнього часу залишається не виконаним.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

У відповідності ст. 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікований Законом України 11.09.1993 р.) та ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Також ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до ч.3 ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Пунктом 18 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України , громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

У відповідності до п.11.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 (далі-Інструкція з організації примусового виконання рішень) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за поданням державного або приватного виконавця, який відкрив відповідне виконавче провадження.

З врахуванням наведеного, при вирішенні питання про тимчасове обмеження вказаного конституційного права державний виконавець зобов`язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження, необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Подання державного виконавця повинно відповідати вимогам, що визначені листом Міністерства юстиції України, щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання, покладені на них рішеннями судів, а саме: ухилення боржника від виконання своїх обов`язків повинно бути обґрунтовано та проведено достатньо заходів примусового виконання рішень передбачених ЗУ Про виконавче провадження у повній мірі з додаванням копій документів виконавчого провадження.

Слід звернути увагу на те, що права і обов`язки сторін та інших учасників виконавчого провадження передбачені Законом України Про виконавче провадження .

Як вбачається з матеріалів справи станом на день подачі заяви до суду, а саме 24.12.2021 вказане рішення суду не виконується.

Боржнику направлено виклики про явку до державного виконавця та вимоги державного виконавця про сплату боргу, однак такі повернулись на адресу Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області з відмітками За закінченням терміну зберігання .

Згідно п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов`язання.

Відповідно до Судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Верховного суду України від 01.02.2013 року ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів визначається судом.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) позначає з об`єктивної сторони такі дії чи бездіяльність особи боржника, які полягають не лише у навмисному, а також у іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків.

Згідно ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими для виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні.

Таким чином виконання судового рішення це заключний етап юрисдикційної діяльності. Виконанням судового рішення завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України Про виконавче провадження , зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження, тощо.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Згідно ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши та оцінивши долучені до матеріалів подання докази суд прийшов до обґрунтованого висновку, що державним виконавцем вчинено достатньо виконавчих дій, передбачених Законом України Про виконавче провадження та надано достатньо доказів на підтвердження факту свідомого ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання та, що дії державного

виконавця з приводу виконання судового рішення не оскаржені, з заявами про неможливість виконання рішення суду боржник не звертався, тому подання слід задоволити.

Керуючись ст. 33,124 Конституції України , ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , ст.260-261, ст.441 ЦПК України, суд, -

постановив:

Подання головного державного виконавця Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Львів) Семенюк О.Б. про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа - задовольнити.

Тимчасово обмежити боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно виконавчого листа № 2-2900/11 виданого 27.02.2013 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 6000 доларів США - матеріальної шкоди за договором позики, 623 долари США 34 центи - проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання, 5000 грн. моральної шкоди.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у відповідності до ч.5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Копію ухвали для виконання негайно направити Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцять днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Н. М. Янів