Рішення

від 20.12.2021 по справі 742/988/20

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/62/21

Єдиний унікальний № 742/988/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі: головуючого-судді Ільченка О.І., за участю секретарки судового засідання - Голушко Н.А., відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 , його представників: адвокатів - Карпенка В.К., Сотніченко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини.

Позов ОСОБА_2 мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на: житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 ; право на земельну частку (пай) у пайовому фонді, що перебуває у колективній власності КСП Нива , розміром 6,54 га; грошові вклади. ОСОБА_2 стало відомо, що нібито ОСОБА_4 за життя склав на ім`я ОСОБА_1 заповіт 20 лютого 1991 року. Проте в спадковій справі оригінал заповіту відсутній, а є лише його дублікат, який не може прийматися нотаріусом, оскільки засвідчує, що заповіт складений 20 лютого 1991 року, а посвідчений на тиждень раніше - 12 лютого 1991 року. ОСОБА_5 як інвалід 2 групи з дитинства та рідний син спадкодавця ОСОБА_4 , маючи право на обов`язкову частку спадщини, подав в установлений термін заяву про її прийняття. ОСОБА_2 вважає, що він прийняв спадщину, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном після смерті спадкодавця, оскільки протягом шести місяців отримав ощадні книжки спадкодавця, утримував житловий будинок та обробляв земельну ділянку по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , єдиним спадкоємцем якого згідно складеного заповіту є ОСОБА_3 і яка прийняла спадщину, оскільки в установлений законом термін подала заяву про прийняття спадщини та частково оформила спадкове майно. 04 листопада 2015 року позивач звернувся до Прилуцької районної державної нотаріальної контори з заявою про оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, проте отримав листа, що він не є спадкоємцем, оскільки батько залишив заповіт на все майно на іншу особу. Після отримання рішення суду від 27 вересня 2016 року про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_1 , позивач вдруге звернувся до нотаріальної контори із заявою про отримання свідоцтв про право на спадщину за законом, але нотаріус вдруге відмовила у видачі свідоцтв. Крім того, ОСОБА_2 отримав постанови № 240/01-16 від 10.02.2017 та № 3133/02-31 від 01.11.2017 про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що прийняли спадщину його брати: ОСОБА_1 - за заповітом та ОСОБА_5 , який мав право на обов`язову частку у спадщині, а ОСОБА_2 на час відкриття спадщини не належав до числа осіб, які мали право на обов`язкову частку у спадщині.

02.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, в своїй позовній заяві заперечив проти задоволення первісного позову ОСОБА_2 , мотивуючи це тим, що ОСОБА_2 не має права на спадщину за законом при наявності діючого заповіту від 12.02.1991 та фактично не вступав у спадщину.

Позов мотивований тим, що він фактично вступив у спадщину, оскільки провів ремонт будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , що входить до спадкового майна його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

28.08.2020 від ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, згідно з яким вона позовні вимоги не визнає, мотивуючи це тим, що в спадковій справі не має оригіналу заповіту, а є лише його дублікат. Наявний документ, що іменований як дублікат заповіту, не може прийматися нотаріусом як заповіт, оскільки дублікат засвідчує, що заповіт складений 20.02.1991, а посвідчений 12.02.1991. Крім того, заповіт не відповідає вимогам ст.541 ЦК Української РСР, оскільки не має посвідчувального напису та не був зареєстрований у Спадковому реєстрі.

Щодо доводів позивача за зустрічним позовом в частині того, що ОСОБА_2 не прийняв спадщину, ОСОБА_3 зазначила, що останній фактично вступив у управління та володіння спадковим майном, оскільки протягом шести місяців він отримав ощадні книжки, що належали спадкодавцю.

ОСОБА_3 заперечила проти того, що ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом проведення ремонту в будинку та зазначила, що ремонтні роботи були проведені ще за життя спадкодавця.

28.08.2020 від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, мотивований аналогічними доводами, що і відзив ОСОБА_3 .

В судовому засіданні позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 підтримав позовні свої вимоги та заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представники в судовому засіданні підтримали позовні вимоги за зустрічним позовом та заперечили проти задоволення первісного позову.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомив, що особисто ОСОБА_4 не знав, проте допомагав ОСОБА_1 перекривати дах будинку великим шифером. Працював у суботу та неділю. Брата ОСОБА_1 він там не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_1 замовляв у нього послуги крану. Він привозив металеві ємкості до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 повідомляв йому, що планує переїхати туди на постійне місце проживання. Свідок бачив, що ОСОБА_1 на городі споруджував паркан, перебудовував гараж.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомила, що ОСОБА_1 постійно допомагав батьку по господарству, здійснив його поховання та проводив поминальні обіди. Восени перекрив новим шифером дах будинку, пофарбував зовні стіни, встановив огорожу від сусідів. Постійно навідувався до будинку, іноді там ночував. Щодо ОСОБА_2 , то він на похованні батька був і одразу поїхав до м.Київ. До села приїздив інколи. Лише через 10 років, обробляв біля батьківської хати частину городу і влітку там певний час проживав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив, що після смерті ОСОБА_4 , будинком , городом та дворищем став займатися його син ОСОБА_10 . Восени перекрив дах будинку шифером. Постійно приїздив до будинку та підтримував його в належному стані. ОСОБА_2 у село навідувався зрідка. Лише після виходу на пенсію почав частіше з`являтися, ночував по кілька днів та обробляв город.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомила, що ОСОБА_1 організовував поховання ОСОБА_4 , проводив поминальні обіди. Восени перекрив дах будинку шифером. Навесні 1997 року будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 був обікрадений. Потерпілим був визнаний ОСОБА_12 . ОСОБА_2 був на похованні батька та відразу поїхав до м.Київ. Жодних робіт по господарству він не виконував.

Вислухавши думку сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15.11.1949, батьком ОСОБА_2 зазначений ОСОБА_4 (а.п.19).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 09.08.1954, батьком ОСОБА_5 є ОСОБА_4 (а.п.26).

Згідно копії посвідчення № НОМЕР_3 , ОСОБА_5 є інвалідом 2 групи з дитинства (а.п.26).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 02.12.1996, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.п.14).

20.02.1991 ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів все своє майно ОСОБА_1 (а.п.26-27), на який було видано дублікат (а.п.105).

Згідно з копією довідки, виданої виконкомом Канівщинської сільської ради народних депутатів, ОСОБА_4 був прописаний і проживав за адресою: АДРЕСА_1 і виписаний у зв`язку зі смертю (а.п.41).

Відповідно до копії довідки від 06.05.1997, виданої виконкомом Канівщинської сільської ради народних депутатів, ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_4 провів ремонт будинку (а.п.41,74).

Згідно з копією довідки №315 від 08.09.2017, виданої виконавчим комітетом Канівщинської сільської ради, ОСОБА_2 допомагав по господарству своєму батькові ОСОБА_4 . Після смерті батька ОСОБА_2 до кінця 2015 року доглядав за житловим будинком, обробляв земельну ділянку (а.п.75).

27.11.1996 ОСОБА_5 надав довіреність ОСОБА_2 на ведення справ по оформленню спадкових справ на майно, яке залишилося після смерті його батька ОСОБА_4 (а.п.27-28).

26.12.1996 ОСОБА_2 звернувся до Прилуцької районної державної нотаріальної контори, від імені свого довірителя ОСОБА_5 , з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_4 (а.п.28-29).

Відповідно до копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №45950288 від 28.11.2016 спадкоємцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 (а.п.42).

Листом №94 від 19.04.1997 Прилуцька районна державна нотаріальна контора повідомила ОСОБА_1 , що він пропустив шестимісячний строк прийняття спадщини за заповітом після смерті його батька ОСОБА_4 . Та попереджено, що в разі його неявки до нотаріальної контори, свідоцтво про право на спадщину буде видано спадкоємцям за законом (а.п.16,73).

12.11.2015 Прилуцькою районною державною нотаріальною конторою було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки останній залишив заповіт на все майно на іншу особу (а.п.20).

07.05.2014 державним нотаріусом Прилуцької районної державної нотаріальної контори Халімон О.А. було видано ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані в реєстрі за №2-271 та №2-274, після смерті його батька ОСОБА_4 (а.п.35).

Відповідно до копії листа Прилуцької районної державної нотаріальної контори №26/01-16 від 12.01.2016, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , видані державним нотаріусом Прилуцької районної державної нотаріальної контори Халімон О.А. 07.05.2014 за реєстровими №2-271, 2-274, на ім`я ОСОБА_1 не відповідають законодавству. У зв`язку з чим, спадкоємці померлого ОСОБА_5 мають право звернутись до суду за визнанням вищевказаних свідоцтв про право на спадщину за заповітом недійсними (а.п.20), що підтверджується такоє копією рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27.09.2016 (а.п.32-33).

Листом №3501/02-17 від 28.11.2016 Прилуцька районна державна нотаріальна контора відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки останній залишив заповіт на все майно на іншу особу (а.п.21).

Постановами державного нотаріуса Прилуцької районної державної нотаріальної контори № 240/01-16 від 10.02.2017 та № 3133/02-31 від 01.11.2017 ОСОБА_2 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що прийняли спадщину його брати: ОСОБА_1 - за заповітом та ОСОБА_5 , який мав право на обов`язкову частку у спадщині, а ОСОБА_2 на час відкриття спадщини не належав до числа осіб, які мали право на обов`язкову частку у спадщині (а.п.23,25 ).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 15.06.2001 (а.п.29).

Заповітом від 31.08.2000 ОСОБА_5 заповів все своє майно ОСОБА_3 (а.п.30).

28.02.2002 ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 (а.п.31).

З копії листа Міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м.Прилуках Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №29-25-0.181-1364/120-19 від 04.12.2019, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.05.2014 ОСОБА_1 став власником земельної ділянки (паю) в колективній власності КСП Нива с.Канівщина Прилуцького району, розміром 6,54 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала спадкодавцеві ОСОБА_4 . На ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельні ділянки: рілля площею 6,2300 га, кадастровий номер 7424184000:06:000:0287; пасовище площею 0,1838 га, кадастровий номер земельної ділянки 7424184000:04:000:0697 (а.п.38).

З копії Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №37088338 від 07.04.2014 вбачається, що після смерті ОСОБА_4 видано дублікат заповіту на заповіт №38020986 (а.п.39-40).

Відповідно до копії домової книги для прописки громадян, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 за вказаною адресою був зареєстрований ОСОБА_1 (а.п.106-108).

Відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України Цивільний Кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності застосовуються норми Цивільного Кодексу Української РСР в ред. 1963 року.

Згідно з ч.1 ст.524 ЦК УРСР (у ред. 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Прийняття спадщини підтверджується різними діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили у володіння (користування, розпорядження) спадковим майном.

Відповідно до ст.549 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень п. 2 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року.

Згідно з роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилася і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм Цивільного Кодексу 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Згідно з роз`ясненнями, даними в п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року заява про встановлення факту прийняття спадщини може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.

Діями ж, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або подача ним протягом цього строку до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу або квитанції про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5, встановлено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 . Даний факт підтверджується довідками виконавчого комітету Канівщинської сільської ради про те, що ОСОБА_2 допомагав по господарству своєму батькові ОСОБА_4 . Після смерті батька ОСОБА_2 до кінця 2015 року доглядав за житловим будинком, обробляв земельну ділянку, а ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_4 провів ремонт будинку. Фактичне прийняття спадщини після смерті батька також підтверджується показами свідків, допитаних у судовому засіданні, а тому первісний та зустрічний позови беззаперечно підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 на користь позивача за первісним позовом ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір, сплачений ним при подачі позову. А з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 на користь позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений ним при подачі позову та витрати на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 12 , 81 , 258-259 , 263-265 , 273, 354 ЦПК України ,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ) про встановлення факту прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 840,80 грн, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ) про встановлення факту прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: 840,80 грн - судового збору та 12000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу, а всього - 12840 (дванадцять тисяч вісімсот сорок) грн 80 к.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО