Ухвала

від 31.12.2021 по справі 916/3749/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"31" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3749/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» від 29.12.2021 за вх. ГСОО № 2-1553/21 про забезпечення позову у справі №916/3749/21

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» (вул. Віри Інбер, 5, приміщення 302н, м. Одеса, 65014)

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріекс» (вул. Базарна, 60, м. Одеса, 65012)

про стягнення 592906,80 грн,

ВСТАНОВИВ :

07.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріекс» про стягнення з відповідача на користь позивача коштів, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, у загальному розмірі 592906,80 грн, з яких: 579150,00 грн основного боргу та 13756,80 грн пені. Разом з позовом позивач подав до суду заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору транспортного експедирування від 01.03.2021 №ТО33017299 в частині здійснення повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою суду від 09.12.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» про забезпечення позову було повернуту заявнику.

Ухвалою суду від 13.12.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

29.12.2021 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» повторно надійшла заява про забезпечення позову, згідно з якою позивач просить суд накласти арешт на кошти відповідача в межах ціни позову в розмірі 1170977,83 грн.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що у разі вчинення відповідачем до закінчення розгляду справи дій, з метою виведення коштів з рахунків підприємства, а також з урахуванням відсутності у відповідача у власності нерухомого майна, існує ризик того, що позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах лише цього судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Крім цього, у заяві про забезпечення позову позивач посилається на недобросовісність дій відповідача у спірних правовідносинах з позивачем, оскільки відповідач ухиляється від спілкування та наразі місцезнаходження останнього невідоме, зважаючи, що з 19.11.2021 ТОВ Маріекс не орендує приміщення, за адресою: вул. Базарна, 60, м. Одеса, що підтверджується листом орендодавця.

За результатами розгляду матеріалів вищевказаної заяви про забезпечення позову, суд ухвалою від 30.12.2021 викликав Товариство з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» для надання додаткових пояснень/доказів щодо заяви про забезпечення позову та зобов`язав з`явитись "30" грудня 2021 о 15:00 до Господарського суду Одеської області.

Під час вчинення окремої процесуальної дії представник позивача підтвердив викладені у заяві про забезпечення позову обставини та пояснив суду, що відповідач не знаходиться за юридичною адресою, про зміну адреси позивача, як контрагента за договором, не повідомив. При цьому позивач подав суду клопотання, в якому уточнив, що заходи забезпечення позову він просить вжити лише щодо заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 579150,00 грн.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» заяву про забезпечення позову, проаналізувавши подані позивачем докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Між цим, частиною 3 статті 140 ГПК України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Так, виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 року у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Отже, саме забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні, у разі задоволення / часткового задоволення позову судом.

Так, згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Також, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому суд наголошує, що умовою застосування заходів забезпечення позову з урахуванням предмету позову може бути достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Водночас достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Між цим, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім цього, у вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.

Так, на вирішення господарського суду позивачем переданий спір щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором транспортного експедирування від 01.03.2021 №ТО33017299.

З долученого до заяви про забезпечення позову листування сторін та пояснень представника позивача під час окремої процесуальної дії вбачається, що сторони намагались врегулювати спір у позасудовому порядку, останній електронний лист відповідача датований 29.10.2021.

Як пояснив суду позивач, наразі відповідач від спілкування з позивачем ухиляється та не здійснює будь-яких дій з метою погашення спірної заборгованості. Крім того, в інтересах позивача адвокат Мхітарян О.С. звернувся до ТОВ Домера із адвокатським запитом про надання інформації: чи орендує ТОВ Марієкс у ТОВ Домера приміщення, яке розташоване за адресою: вул. Базарна, 60, м. Одеса та чи знаходиться відповідач фактично у вказаній будівлі. У відповіді на вказаний запит ТОВ Домера листом від 28.12.2021 повідомило, що відповідач орендував приміщення за вищевказаною адресою з 01.06.2019, про що з останнім був укладений відповідний договір суборенди, разом з цим, з 19.11.2021 відповідач це приміщення не орендує та вибув. При цьому позивачу у вказаній відповіді було відмовлено у наданні копії договору оренди та документів щодо його припинення, з підстав наявності у цих документах конфеденційної інформації.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрованим місцезнаходженням відповідача є саме адреса: вул. Базарна, 60, м. Одеса. Ця ж адреса вказана відповідачем у договорі, на підставі якого позивач заявив свої вимоги у даній справі, у абз. 2 п. 8.11.8 якого передбачено, що у разі виявлення неповноти/недостовірності інформації, вказаної у договорі, товариство-клієнт в повному обсязі відшкодовує ТОВ АФ-Групп завдані цим збитки.

З пояснень представника позивача та наявних матеріалів справи судом встановлено, що відповідач будь-яких відомостей щодо зміни свого місцезнаходження позивачу не повідомляв.

Далі, як вбачається з долученої позивачем до заяви про забезпечення позову інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованої станом на 06.12.2021, у власності відповідача (код 33017299) будь-яке нерухоме майно відсутнє.

Суд відзначає, що обставини щодо наявності / відсутності заборгованості відповідача та щодо обґрунтованості вимог позивача судом будуть встановлені за результатом вирішення спору та під час ухвалення рішення по суті спору. Між цим, саме вжиття судом заходів забезпечення позову має сприяти гарантуванню відновлення порушених прав позивача, у разі задоволення / часткового задоволення позову судом та реального виконання постановленого судового рішення.

Отже, здійснивши оцінку поясненням та доказам позивача, врахувавши, що згідно з Реєстром у власності відповідача відсутнє будь-якого нерухоме майно, за рахунок якого в майбутньому можливе виконання рішення у разі задоволення / часткового задоволення позову судом, враховуючи листування сторін, а також повідомлення ТОВ Домера про відсутність відповідача за зареєстрованим місцезнаходженням, а також з огляду на те, що позивач просить суд забезпечити позов лише в межах спірного основного боргу, суд, оцінивши співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок їх невжиття, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми 579150,00 грн.

При цьому суд відзначає, що накладення арешту на кошти є тим заходом забезпечення позову, який в розумінні приписів статті 136 ГПК України є ефективним для можливого захисту оспорюваних прав позивача у цій справі та таким, що відповідає змісту порушеного права останнього. Між цим, невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім цього, станом на час розгляду заяви про забезпечення позову, у суду відсутні підстави вважати, що застосування заходів забезпечення позову у цій справі призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час та лише щодо частини коштів, якої стосується спір в частині основного боргу.

Положеннями ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд доходить до висновку про відсутність необхідності встановлення зустрічного забезпечення, що, водночас, не позбавляє особу, щодо якої встановлені заходи забезпечення позову, звернутися до суду із відповідним клопотанням.

Керуючись ст. 136, п.1 ч.1 ст.137, ст.ст.140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» про забезпечення позову у справі №916/3749/21 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову у справі №916/3749/21 шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріекс» (вул. Базарна, 60, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 33017299), в межах суми в розмірі 579150,00 грн, які обліковуються на рахунках у банках або інших фінансових установах, виявлених державним або приватним виконавцем під час виконавчого провадження, за виключенням грошових коштів, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Строк дії заходів забезпечення позову визначений статтею 145 ГПК України.

Стягувачем за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» (вул. Віри Інбер, 5, приміщення 302н, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 42398892)

Боржником за ухвалою є : Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріекс» (вул. Базарна, 60, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 33017299)

Ухвала набирає законної сили 31.12.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя Бездоля Дмитро Олександрович