Рішення

від 31.12.2021 по справі 369/8749/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/8749/19

Провадження № 2/369/778/21

РІШЕННЯ

Іменем України

31.12.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі судових засідань Мазурик Д.С., Житар А.А.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача

ТОВ Гарант Ойл Групп Галицької В.А.,

представника відповідача

ТОВ Київагронафтотрейд Фещенко Є.М.,

представника відповідача

Державної організації Вишневського

МЦ з надання БВПД Чурсіної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Ойл Групп , товариства з обмеженою відповідальністю Київагронафтотрейд , товариства з обмеженою відповідальністю Вастон , товариства з обмеженою відповідальністю Нафтопостач-Агро , товариства з обмеженою відповідальністю Інтерформ , Державної організації Вишневського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання оформленими трудових відносин, стягнення заробітної плати, визнання незаконними дій, наказів, розпоряджень та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому просив суд:

поновити місячний строк на звернення до суду із позовом про поновлення на роботі як такий, що був пропущений з поважних, незалежних від нього причин;

визнати незаконним звільнення його з ТОВ «Гарант Ойл Групп» , ТОВ «Київагронафтотрейд» , ТОВ «Вастон» , ТОВ «Нафтопостач-Агро , ТОВ Інтерформ з 11.09.2019 за прогул без поважних причин та поновити його на посаді юрисконсульта ТОВ «Гарант Ойл Групп» , ТОВ «Київагронафтогрейд» , ТОВ «Вастон» , ТОВ «Нафтопостач-Агро , ТОВ Інтерформ з 02.07.2018, стягнути солідарно з відповідачів на його користь позивача 7 200 000,00 грн. заробітної плати за період з 01.01.2010 по 11.01.2019, середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 11.01.2019 по день прийняття рішення 600 000,00 грн., моральну шкоду: по 100 000,00 з відповідачів за незаконне звільнення, 100 000,00 грн. з Державної організації Вишневського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за незаконне втручання в особисте життя, що потягло за собою звільнення з роботи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01.11.2010 позивач був прийнятий на посаду юрисконсульта за основним місцем роботи в ТОВ Ю.С.А. (на даний час ТОВ Гарант Ойл Групп ), та на посади юрисконсульта за сумісництвом в ТОВ Київагронафтотрейд» , ТОВ «Нафто-комерц» , ТОВ «Фірма Октан , ТОВ Інтерформ .

Зі слів позивача, на початку йому виплачувалась заробітна плата, але надалі вона перестала йому виплачувалась, так компанією було обіцяно частково розрахуватись статутним капіталом.

Позивач зазначив, що через деякий час керівник підприємства запропонувала йому працювати дистанційно, а також давала завдання весь час входити в довіру ОСОБА_2 , щоб в подальшому це використати у власних цілях.

Зі слів позивача, 11.01.2019 позивачу зателефонував ОСОБА_3 та повідомив про необхідність зустрітись.

Позивач вказує, що 11.01.2019 о 14.00 він зустрівся із ОСОБА_3 та останній повідомив позивача, що керівниками ТОВ «Гарант Ойл Групп» , ТОВ «Київагронафтогрейд» , ТОВ «Вастон» , ТОВ «Нафтопостач-Агро , ТОВ Інтерформ вирішено звільнити позивача із займаних посад юрисконсульта з 11.01.2019 за прогули та ознайомив з наказами зазначених підприємств про звільнення, повідомив, що трудову книжку позивач може забрати в офісі особисто у керівника ТОВ «Гарант Ойл Групп» .

Також ОСОБА_3 повідомив позивачу, що до керівника ТОВ «Гарант Ойл Групп» звернувся директор Вишневського МЦ БВБПД з адвокатом та повідомили негативну інформацію про позивача як про спеціаліста. Такі дії керівництва Вишневського МЦ БВБПД позивач вважав втручанням в його особисте життя.

Позивач вважає, що його звільнення є незаконним, оскільки, з його слів, звільнення відбулося з порушенням встановленої процедури, станом на день звільнення йому не було виплачено заробітну плату, премії, надбавки, доплати за понаднормово відпрацьований час, високі досягнення в праці, зі слів позивача, його звільнення вібулось без відібрання у нього письмових пояснень, що є незаконним.

Позивач вважає своє звільнення таким, що проведено з грубим порушенням трудового законодавства.

У зв`язку з викладеним позивач, посилаючись на вимоги законодавства, звернувся до суду за захистом свого права.

Ухвалою судді від 11.07.2019 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, надавши строк для виправлення 10 днів, з дня отримання ухвали.

23.07.2019 позивачем було подано позовну заяву із усуненнями недоліками.

26.07.2019 ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 було визнано неподаною та повернуто позивачу.

У серпні 2019 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду про повернення позовної заяви.

23.08.2019 ухвалою Київського апеляційного суду було відкрито апеляційне провадження.

Постановою Київського апеляційного суду від 02.10.2019 апеляційну скаргу позивача було задоволено, а справу направлено до Києво-Святошинського районного суду Київської області для продовження розгляду.

24.10.2019 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, призначено підготовче засідання.

У листопаді 2019 року представник Вишневого місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги подав відзив на позовну заяву, у якому просив у позовних вимогах відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги відповідач вмотивував тим, що доводи позивача надумані, штучні та безпідставні.

Відповідач звертав увагу суду на те, що Вишневський МЦ з надання БВПД не має ніяких відносин із іншими відповідачами.

Відповідач вказує, що позивач власноручно склав у 2017 році автобіографію та біографічну довідку, де не вказав, що є працевлаштованим за основним місцем роботи та за сумісництвом.

27.11.2019 ухвалою суду було витребувано:

у ТОВ Гарант Ойл Групп , ТОВ Київагронафтотрейд , ТОВ Вастон , ТОВ Нафтопостач-Агро , ТОВ Інтерформ :

накази про прийняття позивача на роботу та звільнення;

звіти про відрядження позивача;

копії виданих позивачу довіреностей;

відомості про виплату позивачу заробітної плати при звільненні;

відомості про сплату податків з отриманої позивачем заробітної плати;

у державної організації Вишневський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: табелі про нарахування заробітної плати позивачу з 10.07.2017 по 15.03.2018.

У січні 2020 представником ТОВ Гарант Ойл Групп було подано відзив на позовну заяву, у якій відповідач із позовними вимогами не погодився.

Свої вимоги відповідач вмотивував тим, що у трудових відносинах із позивачем ніколи не перебував.

Так, відповідач вказує, що дійсно позивач у 2011 році здійснював представництво інтересів їхньої компанії у суді.

Зі слів відповідача, 21.06.2013 у зв`язку з порушенням правил адвокатської діяльності за скаргою відповідача Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України № V-007/2013 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідач вказує, що до подання відповідачами даної скарги позивачу неодноразово надавались первинні документи товариства, позивачем неодноразово був помічений за підробкою документів.

Також позивач вказує, що з червня 2014 року слідчим відділом Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві стосовно позивача здійснюється досудове розслідування у рамках кримінального провадження № 42014100080000134, за ознаками злочинів передбачених ч. 1 ст. 358 КК України та ч. 2 ст. 190 КК України.

З урахуванням вищенаведеного відповідач просив суд у позовних вимогах відмовити.

У березні 2020 року до суду надійшло пояснення від представника ТОВ Київагронафтотрейд , у якому відповідач вказав, що позивач ніколи не перебував у трудових відносинах із ТОВ Київагронафтотрейд , а тому вважає, що позов є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, через це просив суд відмовити у задоволенні в повному обсязі.

05.03.2020 до суду надійшло пояснення від представника ТОВ Вастон , у яких відповідач вказує про неможливість виконання ухвалу суду від 27.11.2019 з тих причин, що позивач ніколи не був працівником компанії.

Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовним вимог у повному обсязі, оскільки вважає їх незаконними.

У червні 2021 року позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, в якій він просив суд:

визнати оформленими трудові відносини між позивачем та ТОВ Гарант Ойл Групп з 01.11.2010 по 06.04.2012 на посаді юриста-адвоката;

стягнути з ТОВ Гарант Ойл Групп на користь позивача заробітну плату у розмірі середньої заробітної плати юриста, адвоката у м. Києві (15 000,00 грн. за 1 місяць) у розмірі 240 000,00 грн. за період з 01.11.2010 по 06.04.2021 та 1 660 400 грн. за невиплату заробітної плати (за період з 01.11.2010 по 06.04.2021) із зазначеного періоду по 02.06.2021;

визнати оформленими трудові відносини між позивачем та ТОВ Київагронафтотрейд з 01.11.2010 по 06.04.2021 на посаді юриста-адвоката;

стягнути з ТОВ Київагронафтотрейд на користь позивача заробітну плату у розмірі середньої заробітної плати юриста, адвоката у м. Києві (15 000,00 грн за 1 місяць) у розмірі 240 000,00 грн. за період з 01.11.2010 по 06.04.2021 та 1 660 400 грн. за невиплату заробітної плати (за період з 01.11.2010 по 06.04.2021) із зазначеного періоду по 02.06.2021;

визнати оформленими трудові відносини між позивачем та ТОВ Вастон з 01.11.2010 по 06.04.2021 на посаді юриста-адвоката;

стягнути з ТОВ Вастон на користь позивача заробітну плату у розмірі середньої заробітної плати юриста, адвоката у м. Києві (15 000,00 грн за 1 місяць) у розмірі 240 000,00 грн. за період з 01.11.2010 по 06.04.2021 та 1 660 400 грн. за невиплату заробітної плати (за період з 01.11.2010 по 06.04.2021) із зазначеного періоду по 02.06.2021;

визнати оформленими трудові відносини між позивачем та ТОВ Нафтопостач-Агро з 01.11.2010 по 06.04.2021 на посаді юриста-адвоката;

стягнути з ТОВ Нафтопостач-Агро на користь позивача заробітну плату у розмірі середньої заробітної плати юриста, адвоката у м. Києві (15 000,00 грн за 1 місяць) у розмірі 240 000,00 грн. за період з 01.11.2010 по 06.04.2021 та 1 660 400 грн. за невиплату заробітної плати (за період з 01.11.2010 по 06.04.2021) із зазначеного періоду по 02.06.2021;

визнати оформленими трудові відносини між позивачем та ТОВ Інтерформ з 01.11.2010 по 06.04.2021 на посаді юриста-адвоката;

стягнути з ТОВ Інтерформ на користь позивача заробітну плату у розмірі середньої заробітної плати юриста, адвоката у м. Києві (15 000,00 грн за 1 місяць) у розмірі 240 000,00 грн. за період з 01.11.2010 по 06.04.2021 та 1 660 400 грн. за невиплату заробітної плати (за період з 01.11.2010 по 06.04.2021) із зазначеного періоду по 02.06.2021;

визнати незаконними дії Державної організації Вишневський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, директора Вишневського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_4 щодо невиконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.12.2018, додаткового рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.01.2019, постанови Київського апеляційного суду від 21.11.2019, постанови Київського апеляційного суду від 04.12.2019 щодо непоновлення позивача на посаді головного спеціаліста відділу представництва Державної організації Вишневський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, невиплати середнього заробітку у межах суми платежу за один місяць, невиплати компенсації за час вимушеного прогулу в період з 02.07.2018 по 21.12.2018 у розмірі 31 679,88 грн.;

визнати незаконними дії, накази, розпорядження Державної організації Вишневський місцевий з надання безоплатної правової допомоги, директора Вишневського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги ОСОБА_4 щодо внесення змін та виведення із штатного розкладу посади головного спеціаліста відділу представництва Державної організації Вишневський місцевий центр з надання безоплатної вторинної допомоги;

визнати незаконними дії Державної організації Вишневський місцевий з надання безоплатної правової допомоги, директора Вишневського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги ОСОБА_4 незапропонування позивачу вакантних посад на час прийняття наказу (розпорядження) про внесення змін та виведення із штатного розкладу посади головного спеціаліста відділу представництва Державної організації Вишневський місцевий центр з надання безоплатної вторинної допомоги;

стягнути з Державної організації Вишневський місцевий з надання безоплатної правової допомоги на користь позивача 200 000,00 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21.12.2019 по день ухвалення рішення по цій справі, у зв`язку з невиконанням рішення суду про поновлення на роботі у справі Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/9301/18 від 21.12.2019.

26.07.2021 було приєднано заяву позивача про зміну предмету позову до матеріалів справи.

У серпні 2021 року до суду надійшла заява від позивача про виклик свідків.

13.08.2021 ухвалою суду, внесеної до протоколу судового засідання, було задоволено клопотання про виклик свідків.

13.08.2021 ухвалою суду було закрите підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

25.08.2021 до суду від представника Вишневського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надійшов відзив на заяву позивачу про зміну предмету позову, у якому остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, а також постановити ухвалу щодо застосування до позивача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 3-ох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за зловживання процесуальними правами, які полягають у вчинення дій на перешкоджання судочинства.

Свої вимоги представник відповідача вмотивувала тим, що вимоги позивача є не вмотивованими законом та такими, що не підлягають задоволенню.

В судове засідання 01.12.2021 позивач з`явився. Позов підтримав та просив суд задовольнити.

Відповідачі ТОВ Гарант Ойл Групп та ТОВ Вастон просили суд розглядати справу без їх участі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.

В судовому засіданні 01.12.2021 було оголошено перерву до 02.12.2021 року 17 год. 00 хв. В подальшому учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

01.04.2011 між позивачем та ТОВ Ю.С.А (наразі має назву Гарант Ойл Групп ) було укладено угоду про надання правової допомоги.

Відповідно до довіреності № 440 від 29.11.2011 позивач був уповноважений представляти інтереси ТОВ Ю.С.А. за позовом ОСОБА_2 до товариства.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 08.04.2011 позивачу було надано 8 000,00 грн. на підставі угоди про надання правової допомоги від 01.04.2011.

30.01.2013 представник ТОВ Ю.С.А. подав скаргу на дії позивача, у якій свої вимоги вмотивував тим, що у 2012 позивач без пояснення відмовився від надання останнім правової допомоги, а згодом з`ясувалось, що позивач на підставі довіреності почав представляти інтереси ОСОБА_2 у суді.

01.03.2013 рішенням № 7 Дисциплінарною палатою КДКА Черкаської області було відкрито дисциплінарну справу стосовно позивача за скаргою ТОВ Ю.С.А. .

06.03.2013 рішенням № 6 Дисциплінарною палатою КДКА Черкаської області було притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

21.04.2013 позивач подав скаргу на дії членів КДКА Черкаської області, у якій просив дії даної комісії неправомірними.

18.06.2013 представник ТОВ Ю.С.А. подав заперечення на скаргу позивача, у якій просив відмовити позивачу у задоволенні даної скарги.

Відповідно до рішення № V-007/2013 від 21.06.2013 Вищої КДКА України було скасовано рішення № 13 від 06.03.2013 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження та ухвалено нове рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення грубого одноразового порушення адвокатської етики і застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням із Єдиного реєстру адвокатів України.

17.06.2014 Святошинським районним управлінням ГУ МВС України в місті Києві було внесено відомості до ЄРДР під № 42014100080000134 за підозрою ОСОБА_1 у вчинення кримінального правопорушення, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

06.07.2017 при оформленні на роботу у Вишневський МЦ з надання БВПД позивач склав автобіографію та біографічну довідку, в яких вказав, що з 01.03.2008 він займається юридичної діяльністю, а саме: представництвом інтересів.

18.11.2019 при заповненні автобіографії власноручно позивачем було зазначено, що він ніде офіційно не працевлаштований.

Допитані в судовому засіданні 01.12.2021 свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підтвердили обставини, викладені у позовній заяві.

Доказів існування саме трудових відносин між позивачем та відповідачами ТОВ Гарант Ойл Групп , ТОВ Київагронафтотрейд , ТОВ Вастон , ТОВ Нафтопостач-Агро , ТОВ Інтерформ суду надано не було.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає за необхідне проаналізувати наступні правові норми та правові висновки Верховного Суду.

Статтею 43 Конституції України зазначено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч.1 ст.23 Загальної декларації прав людини, прийнятої та проголошеної в резолюції 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Відповідно до ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно зі ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 233 КЗпП Українипередбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки .

Статтею 236 КЗпП Українипередбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Вимога про виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі не є спором про оплату праці, тому строк звернення до суду обмежено трьома місяцями (КЦС ВС у постанові від 21.04.2021 по справі № 461/1303/19).

Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі (постанова ВС від 02.12.2020 у справі № 751/1198/18).

У постанові від 20.02.2019 у справі № 461/1903/16-ц Верховний Суд вказав, що апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову з огляду на те, що позивач пропустив встановлений трудовим законодавством місячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, не навів достатніх та обґрунтованих підстав об`єктивної неможливості звернення до суду з позовом у передбачений статтею 233 КЗпП України строк.

У Постанові № 9 від 06.11.1992 Про практику розгляду судами трудових спорів Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що встановлені статтями 228, 233 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З огляду на ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням проаналізованих правових норм в розрізі встановлених обставин у справі суд приходить до наступних висновків.

Тобто, в результаті аналізу правових норм та судової практики, з огляду на встановлені у ході розгляду справи обставини суд приходить до наступних висновків.

Як вже було вказано, суду не було надано жодного доказу виникнення саме трудових відносин між позивачем та відповідачами ТОВ Гарант Ойл Групп , ТОВ Київагронафтотрейд , ТОВ Вастон , ТОВ Нафтопостач-Агро , ТОВ Інтерформ .

З огляду на принципи диспозитивності та змагальності, проголошені у ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд не має повноважень з власної ініціативи збирати докази для доведення чи спростування вимог та заперечень сторін.

А отже, вимоги позивача в частині встановлення фактів оформлення трудових відносин між ним та відповідачами ТОВ Гарант Ойл Групп , ТОВ Київагронафтотрейд , ТОВ Вастон , ТОВ Нафтопостач-Агро , ТОВ Інтерформ , а також стягнення з них на його користь заробітної плати не підлягають задоволенню у зв`язку із недоведеністю.

Стосовно вимог позивача до Державної організації Вишневський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та її директора, пов`язаних з невиконанням судових рішень у справі № 369/9301/18, то ці вимоги також є недоведеними, так як в матеріалах справи відсутні ці рішення, докази набрання ними законної сили, а також з огляду на те, що є встановлений порядок виконання судових рішень, докази того, що вони були пред`явлені до виконання відповідачу, проте виконані не були, також відсутні докази, необхідні для визначення середнього заробітку позивача. Збирати ці докази з власної ініціативи суд, знову ж таки, не має повноважень.

Не було суду надано і доказів, що підтверджують факти вчинення Державною організацією Вишневським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги дій та існування спірних наказів та розпоряджень цього відповідача, які позивач просить визнати незаконними.

А отже, вимоги позивача до Державної організації Вишневський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та ї керівництва також не підлягають задоволенню у зв`язку із недоведеністю.

Більш того, позивач звернувся до суду із пропуском тримісячного строку, встановленого для звернення до суду, оскільки з огляду на оплатний характер трудових відносин він повинен був дізнатись про порушення своїх прав відразу після їх настання. Вказана обставина є самостійною підставою для відмови позивачу у позові.

А отже, суд залишає позов без задоволення у повному обсязі.

З огляду на відмову у задоволенні позову та того, що позивач звільнений від сплати судового збору, на підставі ч. 7 ст. 141 ЦПК України суд залишає судові витрати на рахунку державного бюджету .

Разом з тим, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даному рішенні, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v.UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 43, 129-1 Конституції України, ст.ст. 3, 5-1, 21, 24, 233, 236 КЗпП України, ст.ст. 4 , 5, 12, 13, 18, 76-82, 141, 259, 263-268, 351, 352, 354ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Гарант Ойл Групп , товариства з обмеженою відповідальністю Київагронафтотрейд , товариства з обмеженою відповідальністю Вастон , товариства з обмеженою відповідальністю Нафтопостач-Агро , товариства з обмеженою відповідальністю Інтерформ , Державної організації Вишневського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання оформленими трудових відносин, стягнення заробітної плати, визнання незаконними дій, наказів, розпоряджень та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.В Дубас