Постанова

від 09.12.2021 по справі 465/6009/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/6009/18 Головуючий у 1 інстанції: Марків Ю.С.

Провадження № 22-ц/811/1671/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія:18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мельничук О.Я.,

суддів Ванівського О.М., Крайник Н.П.,

при секретарі Ждан К.О.

з участю представника відповідача Львівської міської Ради-Кузь І.І., представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Франківського районного суду міста Львова від 16 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання договору поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою до Львівської міської ради з вимогою визнати таким, що поновлений на той самий строк і на тих самих умовах Договір оренди земельної ділянки від 15.04.2009, зареєстрований у Львівській міській раді 15.04.2009 за №Ф-1238 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 10.08.2009 за №04:09:438:00038 кн.04-2.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається, зокрема, на частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та вказує, що згідно п.8. Договору оренди земельної ділянки від 15.04.2009, його укладено на 5 (п`ять) років до 05.03.2014. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Зазначає, що 02.10.2013, тобто за 5 місяців до закінчення строку дії Договору, позивач звернулася до орендодавця з письмовим повідомленням про намір продовжити його дію, однак, відповіді про прийняте орендодавцем рішення, як і відмови від продовження дії Договору, позивачці надано не було. Згодом, позивачка отримала відповідь від начальника Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради, який у листі №2403-5250 від 18.10.2016 зазначив, що за результатами розгляду повідомлення позивачки від 02.10.2013, було підготовлено проект ухвали Про продовження гр. ОСОБА_1 терміну оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 , однак, у зв`язку з проблемною ситуацією на ринку Привокзальний та закінченням повноважень депутатів 6-го скликання, питання щодо забезпечення дотримання прав осіб, що здійснюють торговельну діяльність на ринку залишається відкритим. Разом з тим, зазначає, що і надалі безперервно продовжує користуватися земельною ділянкою та належно виконує свої обов`язки по Договору оренди земельної ділянки від 15.04.2009, у зв`язку з цим позивачка стверджує, що вона набула право на поновлення Договору оренди земельної ділянки від 15.04.2009 на той же строк та на тих самих умовах на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

21 лютого 2020 року позивачка збільшила позовні вимоги, просила, у зв`язку з тривалим розглядом даного судового спору, з метою забезпечення можливості реального захисту порушеного права позивача та його відновлення, керуючись пунктом 2 частини 2 статті 49 Цивільного процесуального кодексу України, позивач вказує, що вирішив скористатися своїм процесуальним правом на збільшення позовних вимог та, просить суд прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, згідно з якою, окрім заявленого в позовній заяві, просить суд:

-визнати таким, що поновлений на той самий строк (з 05.03.2019 до 05.03.2024) і на тих самих умовах Договір оренди земельної ділянки від 15.04.2009, зареєстрований у Львівській міській раді 15.04.2009 за №Ф-1238 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 10.08.2009 за №04:09:438:00038 кн.04-2;

-визнати укладеною Додаткову угоду від 18.02.2020 року до Договору оренди земельної ділянки від 15.04.2009 (зареєстрований у Львівській міській раді 15.04.2009 за №Ф-1238 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 10.08.2009 за №04:09:438:00038 кн.04-2) про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 15.04.2009 на той самий строк і на тих самих умовах двічі, а саме: з 05.03.2014 до 05.03.2019; та з 05.03.2019 до 05.03.2024 (один з примірників оригіналу якої долучений позивачкою додатком №5 до заяви про збільшення позовних вимог для Франківського районного суду міста Львова, другий примірник оригіналу якої - направлений відповідачу разом з заявою про збільшення позовних вимог, а третій - зберігається в позивачки).

Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 16 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання договору поновленим на той самий строк і на тих самих умовах - задоволено.

Визнано таким, що поновлений на той самий строк (з 05.03.2014 до 05.03.2019) і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 15.04.2009, зареєстрований у Львівській міській раді 15.04.2009 за №Ф-1238 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії центру ДЗК 10.08.2009 за №04:09:438:00038 кн.04-2.

Визнано таким, що поновлений на той самий строк (з 05.03.2019 до 05.03.2024) і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 15.04.2009, зареєстрований у Львівській міській раді 15.04.2009 за №Ф-1238 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії центру ДЗК 10.08.2009 за №04:09:438:00038 кн.04-2.

Визнано укладеною додаткову угоду від 18.02.2020 року до договору оренди земельної ділянки від 15.04.2009 (зареєстрований у Львівській міській раді 15.04.2009 за №Ф-1238 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії центру ДЗК 10.08.2009 за №04:09:438:00038 кн.04-2) про поновлення договору оренди земельної ділянки від 15.04.2009 на той самий строк і на тих самих умовах двічі, а саме: з 05.03.2014 до 05.03.2019; та з 05.03.2019 до 05.03.2024.

Стягнуто з Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Львівська міська рада.

Вважає рішення суду незаконним та необгрунтованим. В апеляційній скарзі стверджує, що питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, за відсутності такого рішення неможливо зобов`язати Львівську міську раду в судовому порядку укласти договір або поновити його, оскільки таке зобов`язання суперечитиме вимогам законодавства.

Крім того, зазначає, що звернення позивачки щодо поновлення договору оренди землі від 15.04.2009 року не відповідає вимогам ч.ч. 2-5 ст.33 Закону України Про оренду землі , оскільки позивачкою не було дотримано обов`язку щодо надсилання листа-повідомлення до орендодавця з проектом додаткової угоди. Внаслідок чого, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Вважає, що позивачка переважним правом не скористався, договір оренди землі на новий строк укладено не було, а тому відповідно до п.37 договору оренди землі від 15.04.2009 року № Ф-1238 дія договору припинилась з закінченням строку, на який його було укладено, а саме 05.03.2014 року.

Не погоджується з твердженнями позивача про те, що договір оренди землі від 15.04.2009 року поновлений на той самий строк, в силу приписів ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , оскільки одного лише факту продовження користування об`єктом оренди після закінчення терміну дії договору недостатньо для визнання договору поновленим.

Окрім цього, вважає, що подана позивачка до заяви про збільшення позовних вимог редакція додаткової угоди до договору оренди землі від 15.04.2009 року № Ф-1238 не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки з проектом додаткової угоди в редакції, вказаній в позовній заяві, позивач до Львівської міської ради ніколи не зверталась, така редакція не відповідає вимогам Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року №220 та суперечить вимогам ухвали Львівської міської ради від 25.05.2017 року № 1995 Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м.Львові .

Просить рішення Франківського районного суду міста Львова від 16 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Львівської міської радипідлягає до задоволення із наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд виходив з тих обставин, що позивачка здійснила усі необхідні дії в розумінні частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", спрямовані на поновлення Договору оренди земельної ділянки від 15.04.2009 на той самий строк і на тих самих умовах, а на момент звернення до суду позивачем з даним позовом, Договір оренди земельної ділянки від 15.04.2009 вже вдруге вважається автоматично поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором оренди земельної ділянки від 15.04.2009.

З такими висновками колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.03.2009 року Львівською міською радою прийнято ухвалу № 2502 Про користування гр. ОСОБА_1 земельною ділянкою на АДРЕСА_1 .

15.04.2009 між ОСОБА_1 та Львівською міською радою (надалі - орендодавець) укладено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Львівській міській раді 15.04.2009 за №Ф-1238 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 10.08.2009 за №04:09:438:00038 кн.04-2, за умовами якого орендодавець на підставі ухвали ЛМР №2502 від 05.03.2009 Про користування гр. ОСОБА_1 земельною ділянкою на АДРЕСА_1 надав, а позивач прийняла в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0090 га, кадастровий номер 4610136900:06:002:0020, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , для обслуговування будівлі магазину.

Пунктом 8 Договору оренди землі від 15.04.2009 року передбачено, що договір укладено на 5 (п`ять) років до 05.03.2014 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 37 Договору оренди землі від 15.04.2009 року передбачені умови припинення дії договору в наслідок: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Зазначений договір вичерпав свою дію 05.03.2014 року та переукладений не був.

02.10.2013 року позивачка звернулася до Львівської міської ради з письмовим повідомленням про намір продовжити дію Договору оренди землі від 15.04.2009 року.

26.09.2016 року позивачка звернулася до Львівської міської ради з проханням надати інформацію щодо розгляду її повідомлення від 02.10.2013 року про продовження дії Договору оренди землі.

На вказане звернення позивачки, листом Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради від 18.10.2016 року № 2403-5250 надано відповідь про те, що за результатами розгляду повідомлення позивачки від 02.10.2013 року, відповідачем підготовлено проект ухвали Про продовження гр. ОСОБА_1 терміну оренди земельної ділянки на А.Горської, 2 , однак, у зв`язку з проблемною ситуацією на ринку Привокзальний та закінченням повноважень депутатів 6-го скликання, питання щодо забезпечення дотримання прав осіб, що здійснюють торговельну діяльність на ринку, станом на 18.10.2016 досі залишається відкритим.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії. За відсутності такого рішення неможливо зобов`язати Львівську міську раду в судовому порядку укласти договір або поновити його, оскільки таке зобов`язання суперечитиме вимогам законодавства.

Частиною 1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, звернення позивачка щодо поновлення Договору оренди землі від 15.04.2009 року не відповідає вимогам ч.ч. 2-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки позивачкою не було дотримано виконано обов`язку щодо надсилання листа-повідомлення до орендодавця з проектом додаткової угоди.

Таким чином, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього Закону, необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Такої сукупності умов (юридичних фактів) не було дотримано, тому переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.09.2020 у справі № 272/440/18.

Позивачка своїм переважним правом не скористалася, договір оренди землі на новий строк укладено не було, а тому відповідно до п. 37 договору оренди землі від 15.04.2009 року № Ф-1238 дія договору припинилась з закінченням строку, на який його було укладено, а саме 05.03.2014.

Твердження позивачки про те, що договір оренди землі від 15.04.2009 року поновлений на той самий строк, в силу приписів ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі не заслуговує на увагу з огляду на наступне.

Жодних доказів доданих до позовної заяви на підтвердження пролонгації договору оренди від 15.04.2009 року позивачкою не подано, так само як і не повідомлено про неможливість подання таких доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з ч.ч. 6-8 ст. 33 Закону України Про оренду землі , у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа- повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Разом з тим, докази щодо укладення орендарем з уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування додаткової угоди про поновлення договору оренди землі позивачем у матеріали справи не подано, тоді як Законом України Про оренду землі визначено порядок поновлення договору оренди у випадку продовження користування земельною ділянкою орендарем, який передбачає обов`язкове укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди землі. Тобто, одного лише факту продовження користування об`єктом оренди після закінчення терміну дії договору недостатньо для визнання договору поновленим.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в постанові від 10.09.2018 року у справі № 920/739/17 вказав, що орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 року у справі № 594/376/17-ц зробила висновки, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди .

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18 аналізуючи норми ст. 33 Закону України Про оренду землі Суд дійшов висновку, що статтею 33 Закону України Про оренду землі було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ),

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі ). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, враховуючи норму закону та усталену судову практику для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди .

Оскільки позивачкою не надіслано Львівській міській раді лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання договору таким, що поновленим на той самий строк.

Щодо позовної вимоги про визнання укладеною додаткову угоду від 18.02.2020 року до Договору оренди землі від 15.04.2009 року, то слід зазначити, що така вимога є похідною від іншої вимоги, в задоволенні судом відмовлено, в зв`язку з чим дана вимога до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Львівської міської ради- задовольнити.

Рішення Франківського районного суду міста Львова від 16 лютого 2021 рокускасувати та ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання договору поновленим на той самий строк і на тих самих умовах - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) в користь Львівської міської ради (ЄДРПОУ 04055896)судові витрати в розмірі 1261,20 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 20 грудня 2021 року.

Головуючий: О.Я.Мельничук

Судді: О.М. Ванівський

Н.П. Крайник