Ухвала

від 30.12.2021 по справі 120/19758/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

30 грудня 2021 р. Справа № 120/19758/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову в прохальній частині якої просить:

- заборонити Вінницькій міській раді приймати рішення про відведення земельної ділянки, яка розташована в провулку між будинками по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0510100000:01:038:0106) та АДРЕСА_2 (кадастровий номер 0510100000:01:038:0095) в м. Вінниця, до набрання рішенням суду законної сили.

Перевіривши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення її заявнику без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову визначені у ст. 152 КАС України.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Підпунктом 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду, зокрема, заяви про забезпечення позову встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року встановлено в розмірі 2270,00 гривні.

Отже, за подання заяви про забезпечення позову заявником мав бути сплачений судовий збір в сумі 681,00 грн. (2270 х 0,3).

Позивачем судовий збір за подання заяви про забезпечення позову не сплачено однак зазначено про наявність підстав для звільнення його від обов`язку сплати судового збору на підставі норми п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI.

Визначаючись щодо процесуального питання пов`язаного із застосуванням пільги із сплати судового збору, враховую таке.

Із долучених до матеріалів позовної заяви копії посвідчення встановлено, що позивач володіє правовим статусом учасника бойових дій.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни регулюється Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон від 22.10.1993 № 3551-XII).

Статтею 22 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту (в тому числі учасники бойових дій), отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII. Серед наданих Законом пільг, відсутнє право на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами до органів місцевого самоврядування у правовідносинах пов`язаних із набуттям земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаражу.

Зокрема пунктом 14 частини 1 статті 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XI передбачено, що учасникам бойових дій надається пільга щодо першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Однак, суд звертає увагу, що спір у цій справі виник у правовідносинах щодо безоплатної приватизації позивачем земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу. Бажана для позивача земельна ділянка за своїм цільовим призначенням є відмінною від тих, про які йдеться у п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XI.

Тобто як позовні вимоги так і пов`язане із ними клопотання про забезпечення позову не пов`язані із реалізацією позивачем як учасником бойових дій його прав гарантованих нормами Закону від 22.10.1993 № 3551-XI.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 29.06.2021 по справі № 120/1562/21.

Конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, в якому йдеться про "справи, пов`язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавало у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27.03.2020 по справі № 9901/83/20, від 29.04.2020 по справі № 420/6866/19, в постанові від 05.11.2020 по справі № 855/83/20.

Таким чином, ОСОБА_1 за подання заяви про забезпечення позову повинен сплатити судовий збір, однак вказаного обов`язку не виконав.

Приписами ч. 7 ст. 154 КАС України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Зазначені вище обставини вказують, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог ст. 152 КАС України, у зв`язку з чим суд повертає її заявнику без розгляду.

Керуючись ст. 152, 154, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали надіслати представнику позивача.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Богоніс Михайло Богданович