Рішення

від 29.12.2020 по справі 160/10037/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року Справа № 160/10037/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

21 серпня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2020 №54358-5340-0417, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровської області, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 52 294,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу на підставі договору оренди землі № 03/19-08/16 ДО від 19.08.2016 року передана в користування земельна ділянка сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1221455800:01:004:0002, загальною площею 14,1000 га, яка розташована на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Реалізовуючи право на ведення фермерського господарства, позивачем створено Фермерське господарство ПЕМОГА КВІ , яке фактично використовує земельну ділянку, а тому, на переконання позивача, він не є платником плати за землю, оскільки саме фактичний користувач землі має сплачувати податкове зобов`язання, у зв`язку з чим вважає, що податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 28 серпня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

17 вересня 2020 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги відповідач не визнав, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що згідно наявної інформації, саме позивач є користувачем земельної ділянки як фізична особа, тому податковий орган, виконуючи функцію контролю за сплатою податків та зборів, нараховано позивачу належний до сплати податок з орендної плати з фізичних осіб, у зв`язку із чим, винесені оскаржуване податкове повідомлення-рішення. ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає, що під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України.

12 жовтня 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив від позивача в якому він зазначає, що посилання відповідача на норми Земельного та Податкового кодексів України є об`єктивними, але в той же час не достатніми для правильного визначення суб`єкта оподаткування. Вказує, що орендна плата за земельну ділянку сплачена Фермерським господарством ПЕМОГА КВІ в повному обсязі, а тому бюджет не зазнав жодних втрат.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17 липня 2014 року було створене та зареєстроване фермерське господарство ПЕРЕМОГА КВІ , єдиним членом якого являється ОСОБА_1 .

19.08.2016 року між ОСОБА_1 (Орендар) та Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (Орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки № 03/19-08/16 ДО строком на 7 років, відповідно до якого ОСОБА_1 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Площа земельної ділянки 14,1000 га., кадастровий номер 1221455800:01:004:0002.

Пунктами 2, 1 Договору оренди земельної ділянки визначено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Відповідно до п.3. Договору оренди, нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 624105,56 грн.

Згідно п.5.1 Договору, ставка податку становить 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно п. 6.2. Договору, орендар земельної ділянки, окрім іншого, зобов`язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до цільового призначення.

Також, судом встановлено, що ФГ ПЕРЕМОГА КВІ було подано податкову декларацію з плати за землю кадастровий номер 1221455800:01:004:0002 за 2020 р., яка прийнята контролюючим органом, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією. Згідно з вказаною податковою декларацією з плати за землю ФГ ПЕРЕМОГА КВІ сплачено податкове зобов`язання за земельною ділянкою з кадастровим номером 1221455800:01:004:0002 з січня 2020 по червень 2020 року включно.

Враховуючи, що позивач, як орендар, сплату за оренду земельної ділянки не проводив, податковий орган самостійно визначив позивачу, як громадянину, податкові зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб в загальному розмірі 52 294,15 грн. податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2020 року № 54358-5340-0417 за податковий період 2020 рік.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

За змістом пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 даного Кодексу землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Положеннями ст. 54 ПК України визначено обов`язок нарахування суми податку фізичній особі контролюючим органом шляхом направлення податкового повідомлення - рішення, яке підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення.

За приписами ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Положеннями п. 288.1 ст. 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Пунктами 288.2 та 288.3 ст. 288 ПК визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до п. 288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення її плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Пунктом 288.5 ст. 288 ПК передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.1); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2); може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у пп. 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (пп.288.5.3).

Згідно з п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

У відповідності до п. 287.2 ст. 287 ПК України облік фізичних осіб-платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня. Згідно з п. 286.5 ст. 286 даного Кодексу нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Положеннями п. 286.1 ст. 286 ПК України закріплено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Таким чином, зі змісту вищевказаних вимог слідує, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є Договір оренди земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар такої земельної ділянки, в разі несплати орендарем обов`язкових платежів з орендної плати за землю, контролюючий орган зобов`язаний здійснити нарахування сум податку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обов`язок податкового органу здійснити нарахування є похідним від варіативного права позивача визначити суб`єкта оподаткування шляхом належного документального оформлення.

Статтею 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень".

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Аналіз вищевказаних вимог дає підстави для висновку, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме, з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

В силу вимог ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що 17 липня 2014 року ОСОБА_1 було створене та зареєстроване фермерське господарство ПЕРЕМОГА КВІ .

19.08.2016 року між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області укладено договір оренди земельної ділянки № 03/19-08/16 ДО строком на 7 років, відповідно до якого ОСОБА_1 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, площею 14,1000 га., кадастровий номер 1221455800:01:004:0002.

За інформацією, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.09.2016 та відповідно до договору оренди землі № 03/19-08/16 ДО від 19.08.2016 орендарем та землекористувачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, площею 14,1000 га., кадастровий номер 1221455800:01:004:0002 є фізична особа - ОСОБА_1 .

Як вбачається з рішення власника фермерського господарства ПЕРЕМОГА КВІ №1 від 17.07.2014 року позивачем засновано фермерське господарство ПЕРЕМОГА КВІ єдиним членом якого є ОСОБА_1 .

Земельні ділянки фермерського господарства відповідно до п.4.2 Статуту фермерського господарства ПЕРЕМОГА КВІ можуть складатись, зокрема, із земельних ділянок, що належать фермерському господарству або членам господарства на праві приватної власності, а також ті земельні ділянки, що належать ФГ на праві користування .

В даному випадку, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що вказана земельна ділянка від фізичної особи засновника - ОСОБА_1 була передана ФГ ПЕРЕМОГА КВІ у користування, а тому доводи позивача, що саме землекористувач - Фермерське господарство має вносити плату за землю є неналежними, оскільки не мають за собою належним чином оформлених відносин.

З огляду на те, що орендарем земельних ділянок є саме фізична особа, що підтверджується договором оренди землі та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, а не ФГ ПЕРЕМОГА КВІ тому суд погоджується з позицією відповідача, що викладена у відзиві на позовну заяву, що саме позивач має сплачувати плату за землю у відповідності до вимог ПК України.

Той факт, що використання земельної ділянки відбувається через створене позивачем ФГ ПЕРЕМОГА КВІ не змінює статусу позивача як орендаря земельної ділянки та не звільняє його від визначеного чинним законодавством обов`язку сплачувати податок.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28 серпня 2018 року по справі № 808/3798/16 та від 13 вересня 2019 року по справі № 120/4362/18.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 27.04.2020 № 54358-5340-0417, яким ОСОБА_1 нараховано податкове зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб за 2020 рік на загальну суму 52924,15 грн. винесено правомірно,

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень у даному випадку діяв у межах повноважень та у спосіб що визначений законодавством України, а також з метою з якою ці повноваження були йому надані.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева