Постанова

від 07.08.2022 по справі 160/10037/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 160/10037/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року (головуючий суддя: Тулянцева І.В.) по адміністративній справі № 160/10037/20, розглянутої у спрощеному позовному провадженні

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 21.08.2020 року звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2020 року №54358-5340-0417, прийняте ГУ ДПС у Дніпропетровської області, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 52 294,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що він не є платником податку, яким має бути фактичний користувач землі Фермерське господарство «ПЕРЕМОГА КВІ», у зв`язку з чим вважає, що податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У відзиві на позов відповідач зазначає про безпідставність заявлених позивачем вимог та просить в позові відмовити.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати з підстав порушення норм матеріального права, та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів вважає ви-моги апеляційної скарги не обґрунтованими з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 17.07.2014 року створене та зареєстроване фермерське господарство «ПЕРЕМОГА КВІ».

19.08.2016 року між ОСОБА_1 (Орендар) та Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (Орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки № 03/19-08/16 ДО строком на 7 років, відповідно до якого ОСОБА_1 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Площа земельної ділянки 14,1000 га., кадастровий номер 1221455800:01:004:0002.

Згідно п.2.1, 3, 5.1, 6.2 Договору зазначена земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства; нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 624 105,56 грн., ставка податку становить 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, орендар земельної ділянки, окрім іншого, зобов`язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до цільового призначення.

Із матеріалів справи вбачається, що ФГ «ПЕРЕМОГА КВІ» подано податкову декларацію з плати за землю, кадастровий номер 1221455800:01:004:0002, за 2020 рік, яка прийнята контролюючим органом, згідно якої сплачено податкове зобов`язання за зазначену земельну ділянку з січня 2020 по червень 2020 року включно, що підтверджується також наявною в матеріалах справи квитанцією.

Так як позивач, як орендар, плату за оренду земельної ділянки не здійснив, податковий орган самостійно визначив йому податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2020 року № 54358-5340-0417 за податковий період 2020 рік, як громадянину, податкові зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в загальному розмірі 52 294,15 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем до суду.

Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

За змістом пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 даного Кодексу землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Положеннями ст. 54 ПК України визначено обов`язок нарахування суми податку фізичній особі контролюючим органом шляхом направлення податкового повідомлення - рішення, яке підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення.

За приписами ст. 269, пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Положеннями п. 288.1,288.2,288.3,288.4, 288.5 ст. 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду; розмір та умови внесення її плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем; розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.1); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2); може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у пп. 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (пп.288.5.3).

Згідно з п. 288.7, 287.2 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу; облік фізичних осіб-платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Згідно з п. 286.1, 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Викладене свідчить, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є Договір оренди земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар такої земельної ділянки, в разі несплати орендарем обов`язкових платежів з орендної плати за землю, контролюючий орган зобов`язаний здійснити нарахування сум податку.

Обов`язок податкового органу здійснити нарахування є похідним від варіативного права позивача визначити суб`єкта оподаткування шляхом належного документального оформлення.

Приписами ст. 125,126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень".

Згідно зі ст. 18,20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Аналіз вищевказаних вимог дає підстави для висновку, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме, з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, 8 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону;

після одержання засновником державного акту на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Матеріалами справи підтверджено, і зазначені обставини не заперечуються позивачем, що договір оренди земельної ділянки № 03/19-08/16 ДО від 19.08.2016 року, кадастровий №1221455800:01:004:0002, з ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області укладено ОСОБА_1 як фізичною особою, він значиться орендарем та землекористувачем зазначеної земельної ділянки сільськогосподарського призначення згідно інформації в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.09.2016 року, фермерське господарство «ПЕРЕМОГА КВІ» засновано позивачем 17.07.2014 року.

Відповідно до п.4.2 Статуту фермерського господарства «ПЕРЕМОГА КВІ» земельні ділянки фермерського господарства можуть складатись, зокрема, із земельних ділянок, що належать фермерському господарству або членам господарства на праві приватної власності, а також ті земельні ділянки, що належать ФГ на праві користування .

Суд першої інстанції відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України правомірно врахував правову позицію Верховного Суду від 28.08.2018 року по справі № 808/3798/16, від 13.09.2019 року по справі № 120/4362/18, та дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 як фізична особа є орендарем земельної ділянки за кадастровим №1221455800:01: 004:0002, та належним платником податку на землю у відповідності до вимог ПК України, а та обставина, що використання земельної ділянки відбувається через створене позивачем ФГ «ПЕРЕМОГА КВІ» не змінює статусу позивача як орендаря земельної ділянки та не звільняє його від визначеного чинним законодавством обов`язку сплачувати податок, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що земельна ділянка від позивача як фізичної особи засновника ФГ «ПЕРЕМОГА КВІ передана у користування Фермерського господарства.

Викладене свідчить, що податковим органом правомірно в межах наданих повноважень за нараховано позивачу податкове зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб за 2020 рік на загальну суму 52924,15 грн., а тому є вірним рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

В силу викладеного рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування винесеного податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішенням від 27.04.2020 № 54358-5340-0417 є правомірним.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовані, позиція Верховного Суду по зазначеним в апеляційній скарзі справам не підлягає застосуванню, оскільки стосується інших обставин.

Оскільки судом першої інстанції повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, правильно застосовані норми матеріального права, підстави для скасування судового рішення та задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року по адміністративній справі № 160/10037/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддяТ.С. Прокопчук

суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай