Рішення

від 30.12.2021 по справі 280/9870/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2021 року Справа № 280/9870/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Максибуд-Запоріжжя

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Максибуд-Запоріжжя (далі - ТОВ Максибуд-Запоріжжя , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач), в якому з урахуванням уточнення (вх. №65484 від 10.11.2021) просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 20.05.2021 № 15536;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.09.2021 № 21683;

зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку (реєстру) ризикових платників.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві (уточненій) зазначає, що рішення від 20.05.2021 № 15536 та від 02.09.2021 № 21683 прийнято з огляду на відповідність ТОВ Максибуд-Запоріжжя пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме зазначено, що платником податку та/або його контрагентами згідно з даними ЄРПН здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних. При цьому, вказує, що спірні рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи, не зазначено, по якій саме податковій накладній, яка була подана на дату прийняття рішення про віднесення Товариства до ризикових платників податку, відповідачем визначено ризиковість Товариства. Наголошує, що внаслідок прийняття рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податку, Товариство потрапляє у стан правової невизначеності, адже контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Ухвалою суду від 25.10.2021 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.

Ухвалою судді від 15.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 03 грудня 2021 року на адресу суду надіслав відзив (вх. №71502), у якому вказує, що підставами для прийняття оскаржених рішень є податкова інформація, згідно з якою по ТОВ Максибуд-Запоріжжя виявлені ризики, що відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, та не надання платником документів в повному обсязі. Звертає увагу, що п. 6 Порядку №1165 визначено алгоритм дій платника у разі незгоди з рішенням комісії регіонального рівня про визнання платника таким, що відповідає критеріям ризиковості шляхом надання контролюючому органу доказів на спростування наявної у базах ДПС податкової інформації. Зазначає, що платник податків має право на подання на розгляд комісії пояснення та копії документів, якими спростовується податкова інформація, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості. На підставі розгляду такого пояснення з документами комісія виключає платника з переліку ризикових відповідними рішеннями, можливість повторного включення платника до переліку ризикових на підставі тієї самої податкової інформації не передбачена порядком №1165, у зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 06.12.2021 відповідача зобов`язано надати докази направлення (надання) позивачу відзиву.

Відповідні докази долучені відповідачем до матеріалів справи через канцелярію суду 06 грудня 2021 року (вх. №71656).

14 грудня 2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №74128), у якій додатково зазначає, що як у відзиві, так і Товариству у відповідь на подане 26.08.2021 повідомлення від 25.08.2021 №1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, до якого були надані пояснення щодо власних активів і діяльності, та первинні документи, які підтверджують господарські відносини з підприємствами ТОВ БУДКОМПЛЕКТАЦІЯ ЛТД , ТОВ БУД-ПЛАТФОРМА , не вказане, що саме викликало сумніви контролюючого органу щодо господарських операцій з зазначеними контрагентами, оцінка первинним документам не надана, які ще документи Товариство має надати. Таким чином, вважає, що у відзиві відсутнє обґрунтування, чому у задоволенні позову Товариства належить відмовити, що просить врахувати під час розгляду справи по суті.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Максибуд-Запоріжжя (код ЄДРПОУ 44113361) є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 18.12.2020 (номер запису: 1001031020000050360). Місцезнаходження суб`єкта господарювання відповідно до документів про державну реєстрацію: 69092, м. Запоріжжя, вул. Севастопольська, буд. 20. Основним видом діяльності підприємства є 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього.

Згідно з наказом підприємства №1 від 29.01.2021 уповноваженою особою Товариства є директор Носков М.В.

У першому кварталі 2021 року у штаті Товариства були наявні робітники за наступними професіями: директор, старший бухгалтер, бухгалтер-касир та були вакансії головного бухгалтера, менеджера, підсобного працівника, комірника, вантажника. У другому кварталі 2021 року було прийнято до роботи працівників згідно вакансій по штатному розпису Товариства.

У господарській діяльності ТОВ Максибуд-Запоріжжя використовує орендоване нерухоме майно, а саме: офісне (площа 18,0 кв.м) та складське приміщення (площа 770,0 кв.м), розташоване за адресою: вул. Севастопольська, буд.20, м. Запоріжжя на підставі договору суборенди №90101/2021 від 04.01.2021, укладеного з ТОВ АНЖЕОН , акту приймання-передачі об`єктів від 04.01.2021, розмір орендної плати за місяць складає 25000,00 грн., у т.ч. ПДВ 4166,67 грн.; складське приміщення (площа 370,0кв.м), розташоване за адресою: вул. Червона, буд.21, м. Запоріжжя на підставі договору оренди №28 від 01.01.2021, укладеного з НВА Спецмет , акту приймання-передачі об`єкту оренди від 01.01.2021, розмір орендної плати за місяць складає 12954,00 грн., у т.ч. ПДВ 2159,00грн.

Про вказані об`єкти 28.01.2021 на адресу відповідача направлено Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП, що підтверджено квитанцією №9009892709.

28 січня 2021 року між ТОВ Максибуд-Запоріжжя (Покупець) та ТОВ Будкомплектація ЛТД (Постачальник) був укладений договір поставки №28-01/21, відповідно до умов якого Постачальник був зобов`язується поставити і передати у власність Покупця будівельні матеріали, залізні вироби, будівельне обладнання та інструменти, водопровідне і опалювальне устаткування і приладдя до нього в асортименті, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату.

У відповідності до видаткових накладних ТОВ Будкомплектація ЛТД в адресу позивача відвантажено товар в асортименті: будівельні матеріали, залізні вироби, будівельне обладнання та інструменти, водопровідне і опалювальне устаткування і приладдя до нього. Фарба була придбана згідно з видатковою накладною №РН-2901-07 від 29.01.2021, позиції 1-2 та 17-33 в обсязі на суму 60474,10 грн. (без ПДВ), сума ПДВ 10079,02 грн. Виконання сторонами умов зазначеного Договору підтверджуються видатковими накладними, рахунками, своєчасно зареєстрованими податковими накладними та платіжними дорученнями, копії яких долучені позивачем до матеріалів справи.

10 лютого 2021 року між ТОВ Максибуд-Запоріжжя (Продавець) та ТОВ БУД- ПЛАТФОРМА (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №10/02/21-3, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити, а Продавець прийняти та оплатити на умовах, викладених у Договорі будівельні матеріали, іменовані надалі Товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначаються у видаткових накладних на момент відвантаження.

Умови цього Договору сторони виконали у повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, рахунками, своєчасно зареєстрованими податковими накладними та платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи. За наслідками цієї угоди позивачем здійснено реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 60724,45грн.

Рішенням від 20.05.2021 №15536 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке надійшло через електронний кабінет платника податків, відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, встановлена відповідність ТОВ Максибуд-Запоріжжя критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, податкова інформація наведена наступна: Платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних .

04 червня 2021 року позивач звернувся на адресу ГУ ДПС у Запорізькій області із запитом №04/06/2021-1 від 04.06.2021 про надання публічної інформації.

Листом від 08.06.2021 №7б/ЗПІ/08-01-18-02-18 відповідачем повідомлено, що безпосередньою підставою для віднесення до реєстру ризикових підприємств стала наступна податкова інформація:

1. В органах ДПС наявна податкова інформація про ймовірну участь ТОВ БУДКОМПЛЕКТАЦІЯ ЛТД у схемах ухилення від оподаткування, а за результатами аналізу даних ЄРПН встановлений факт придбання Товариством у цього підприємства фарби на суму ПДВ 157,61 тис. грн.

2. Середня сума нарахованої заробітної плати застрахованим особам Товариства за 1-й квартал 2021 року (форма Д4 ФД) склала 4220,00 грн., що є нижчої за встановлену мінімальну заробітну плату у 2021 році.

3. Відповідно до даних ЄРПН Товариством було здійснено реєстрацію податкових накладних з номенклатурою товару (прокат арматурний, газобетонний блок) на адресу ТОВ БУД-ПЛАТФОРМА на суму ПДВ 58,87 тис. грн., а в органах ДПС наявна податкова інформація про ймовірну участь ТОВ БУД-ПЛАТФОРМА у схемах ухилення від оподаткування..

26 серпня 2021 року ТОВ Максибуд-Запоріжжя звернулось до відповідача з Повідомленням від 25.08.2021 №1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, до якого були долучені пояснення №26/08/21-01 від 26.08.2021 щодо власних активів і діяльності, та первинні документи, які підтверджують господарські відносини з підприємствами, які зазначені у листі від 08.06.2021 №76/ЗПІ/08-01-18-02-18.

За наслідками розгляду вказаного повідомлення Рішенням від 02.09.2021 №21683 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке надійшло через електронний кабінет платника податків, відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, з урахуванням отриманих інформації та копій відповідних документів, знову встановлена відповідність ТОВ Максибуд-Запоріжжя критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, податкова інформація наведена наступна: Платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником податків документів не в повному обсязі .

Позивач зазначає, що безпосередніми правовими наслідками негативного впливу на господарську діяльність та ділову репутацію ТОВ Максибуд-Запоріжжя рішень Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 20.05.2021 № 15536 та від 02.09.2021 № 21683 виступають додані до позовної заяви податкові накладні, реєстрація яких була зупинена.

Вважаючи вищевказані рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду про їх скасування та зобов`язання відповідача виключити ТОВ Максибуд-Запоріжжя з переліку (реєстру) ризикових платників.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

В силу пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі - Порядок №569).

Зокрема, пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

За визначенням пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Рішення, що оскаржуються в цій справі, прийняте з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Разом з тим, у спірних рішеннях відповідач не обґрунтовує та не надає суду доказів на підтвердження того, що саме викликало сумніви контролюючого органу, як і не зазначено в чому полягало порушення законодавства з боку підприємства позивача, що зумовило його віднесення до категорії ризикових. Також в тексті оскаржуваного рішення відсутні посилання на джерела інформації, відповідно до яких контролюючий орган встановив ризиковість суб`єкта господарської діяльності.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до індивідуального акту як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, а суб`єкт владних повноважень контролюючий орган повинен навести у рішенні конкретні підстави (фактичні і юридичні), а також переконливі і зрозумілі мотиви його прийняття.

Відтак, наявність суперечливої інформації щодо підстав прийняття оскаржуваного рішення дає суду підстави стверджувати про його необґрунтованість та безпідставність.

Слід зазначити, що нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.

Профільним Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Суд звертає увагу на те, що зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку стосується конкретної господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній, яка на підставі податкової інформації є ризиковою та з цих підстав платник податків включається до переліку ризикових, однак з оскаржуваного рішення не вбачається яка ризикова операція та по якій податкові накладній досліджувалася податкова інформація по платнику податків.

Щодо посилання відповідача на ту обставину, що середня сума нарахованої заробітної плати застрахованим особам ТОВ Максибуд-Запоріжжя за 1-й квартал 2021 року (форма Д4 ФД) склала 4220,00 грн., що є нижчої за встановлену мінімальну заробітну плату у 2021 році, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи та пояснень позивача встановлено, що з 01.02.2021 наказом №1 від 29.01.2021 на посаду директора був призначений ОСОБА_1 . Трудовий договір №001 від 29.01.2021 був укладений, як з сумісником, на 0.1 ставки, у зв`язку з чим його заробітна плата за 1-й квартал 2021 року склала 1208,00 грн. (604,00 грн. за лютий 2021 року та 604,00 грн. за березень 2021 року).

Оскільки інших працівників було прийнято на роботу з 01.02.2021, тому заробітна плата цих працівників Товариства у 1-му кварталі 2021 року складала: старший бухгалтер: 6030,00 грн. щомісячно, 12060,00грн. за лютий та березень 2021 року; бухгалтер: 6025,00 грн. щомісячно, 12050,00 грн. за лютий та березень 2021 року. Середня заробітна плата працівників, без урахування директора Товариства за 1-й квартал 2021 склала: 12055,00 грн., що вище за встановлену мінімальну заробітну плату у 2021 році.

Таким чином, середня сума нарахованої заробітної плати застрахованим особам Товариства за 1-й квартал 2021 року склала суму, що є нижчою за встановлену мінімальну заробітну плату у 2021 році виключно тому, що директор позивача у цьому кварталі отримував заробітну платню як сумісник, що відображено у звіті додаток Д-4.

Крім того, суд наголошує, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які включені до переліку ризикових.

Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів ТОВ БУДКОМПЛЕКТАЦІЯ ЛТД , ТОВ БУД-ПЛАТФОРМА .

Разом з тим, відповідачем як суб`єктом владних повноважень жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано.

Також відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагента позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

При цьому відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Намір контролюючого органу запобігти наперед (на майбутнє) можливим втратам бюджету від задіяння заявника у схемах незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість сам по собі не є підставою для прийняття рішення про визнання платника податків ризиковим.

Доводи відповідача про відсутність підстав вважати, що оскаржувані рішення не створюють для позивача будь-яких правових наслідків, суд визнає неприйнятними.

Так, відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в редакції постанови Кабінетом Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 передбачено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з приписами пункту 6 Порядку, Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, чинним законодавством прямо передбачено право платника податків на оскарження у судовому порядку рішення податкового органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

Також не береться до уваги судом посилання відповідача на правову позицію, викладену Верховним Судом у справі № 480/4006/18, оскільки обставини у цій справі не є подібними до спірних правовідносин. Висновки Верховного ґрунтувалися на інших нормах права, а саме постанові Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, яка на сьогодні втратила чинність.

Суд акцентує увагу на те, що абзацом 14 пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165 передбачено право на оскарження рішення контролюючого органу щодо включення платника податків до перелік ризикових платників податку.

До того ж, з положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд вважає, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, в спірних рішеннях, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, приймаючи рішення не за наслідками подання позивачем податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах. З урахуванням чого рішення від 20.05.2021 № 15536 та від 02.09.2021 № 21683 про відповідність ТОВ Максибуд-Запоріжжя критеріям ризиковості платника не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податків суд виходить з такого.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДПС у Запорізькій області виключити ТОВ Максибуд-Запоріжжя з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Максибуд-Запоріжжя (69092, м. Запоріжжя, вул. Севастопольська, буд. 20, код ЄДРПОУ 44113361) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.05.2021 № 15536 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Максибуд-Запоріжжя критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2021 № 21683 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Максибуд-Запоріжжя критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Максибуд-Запоріжжя з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Максибуд-Запоріжжя суму судового збору у розмірі 6810,00 грн. (шість тисяч вісімсот десять гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак