Рішення

від 30.12.2021 по справі 300/5364/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2021 р. справа № 300/5364/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитюка Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан" ІФ до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказу №1203-п від 30.06.2021 та податкового повідомлення-рішення від 30.07.2021 №005180/0706, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сапсан ІФ (надалі також - позивач, ТзОВ Сапсан ІФ ), 22.09.2021 звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі також - відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування наказу №1204-п від 30.06.2021, податкового повідомлення-рішення від 30.07.2021 за №005180/0706.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем на підставі наказу №1204-п від 30.06.2021 здійснено фактичну перевірку господарської діяльності позивача. За наслідком проведеного контрольного заходу складено акт (довідку) фактичної перевірки бланк №090376, реєстраційний №3792/09/15/РРО/40312525 від 05.07.2021, в якому відображено ряд встановлених контролюючим органом порушень, зокрема: - пп. 2 п. 1 ст. 230 Податкового кодексу України, як слідує з акту, в частині не реєстрації рівнемірів на акцизних складах; - пп. 3 п. 1 ст. 230 Податкового Кодексу України. За наслідком встановлених порушень фіскальним органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №005180/0706 від 30.07.2021, яким до платника застосовано фінансову санкцію у розмірі - 155000,00 грн., з яких - 150000,00 грн. за порушення пп.2 п.1 ст. 230 та - 5000,00 грн. за порушення пп.3 п.1 ст. 230. Із встановленими порушеннями та як наслідок, прийнятим рішенням про притягнення позивача до відповідальності ТзОВ Сапсан ІФ не погоджується, вважає, що такі прийняті передчасно та без з`ясування обставин, протиправно, які на думку платника виключають можливість його притягнення до відповідальності. Також, позивач вважає, що здійснення контролюючого заходу на підставі наказу №1204-п від 30.06.2021 є протиправним та як наслідок не може нести за собою будь яких наслідків для платника у вигляді притягнення його до відповідальності.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 27.09.2021 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.44-45).

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 25.10.2021. У даному відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та просив у задоволенні позову відмовити. Зокрема зазначив, що для встановлення правомірності чи протиправності проведення спірної перевірки визначальними є обставини щодо пред`явлення, направлення або надіслання платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення, копії наказу та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. При цьому, у направленнях від 30.06.2021 за №1591 та №1592 міститься запис: Мені, ОСОБА_1 , оператор АЗС, пред`явлено службове посвідчення та направлення на проведення перевірки, вручено копію наказу від 30.06.2021 за №1204-п, дата, час - 30.06.2021, 14 год. 00 хв. , що свідчить про те, що контролюючим органом дотримано вимоги ПК України щодо умов допуску до проведення фактичної перевірки.

По суті виявлених порушень представник податкового органу відзначив, що при проведенні фактичної перевірки встановлено: не обладнання (відсутність) 3 рівнемірів-лічильників рівня пального резервуарів на акцизному складі за №1009599 за адресою вул. Юності, 66Б, м. Івано-Франківськ, чим порушено вимоги п. 230.1.2 ст. 230 ПКУ; несвоєчасне подання щоденних 5 довідок, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі №1009599 за 31.12.2021 року, 01, 02, 03 січня 2021 року та 05.06.2021 року, чим порушено вимоги п. 230.1.3 ст. 230 ПКУ. За розглядом матеріалів відповідачем до ТОВ "Сапсан ІФ" застосовано штрафні санкції на суму 155000,00 грн. (а.с. 50-52).

08.11.2021 представник позивача подав суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що у оскарженому наказі відображено загальні посилання на наявність певної інформації, яка слугувала підставою для здійснення заходу контролю, інформації про яку платнику не відомо. Крім того, як зазначено у пункті 1 статті 81 ПК України, обов`язковим реквізитом для наказу є зазначення періоду, який охоплюється контрольним заходом, що власне є відсутнім у даному випадку. Також зазначив, що позивач здійснює свою діяльність з дотриманням норм чинного законодавства, подаються щоденні довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу та залишків пального. Щоденні Довідки, що подаються для наповнення Реєстру, містять Таблиці, зокрема Таблиця 1 - Інформація щодо обсягів залишків пального за кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на початок та кінець звітної доби у розрізі резервуарів, розташованих на акцизному складі пального, за показниками рівнемірів. Стовбці Таблиці 08.7 - 08.10 містять дані про обсяги залишків пального у резервуарах, зокрема стовбці 08.7 та 08.8 - за даними рівнемірів та стовбці 08.9 та 08.10 - за даними інших вимірювальних приладів. Крім того, позивачем вказано, що ТзОВ Сапсан ІФ щоденно подавались до контролюючого органу довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального, що підтверджує наявність рівнемірів за адресою реалізації пального, оскільки без рівнемірів визначити фактичні залишки пального у резервуарі, за умови наявності восьми резервуарів практично неможливо (а.с. 59-64).

Крім того, позивачем подане клопотання, в якому просить розглядати дану справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.66-67).

Ухвалою суду від 02.12.2021 залишено клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - без задоволення (а.с.70-71).

15.12.2021 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення (а.с. 73-76).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Сапсан ІФ згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.03.2016 зареєстроване в якості юридичної особи (а.с. 13).

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області згідно статі 80 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 30.06.2021 за №1204-п (а.с. 35) проведено фактичну перевірку АЗС, що належить ТзОВ Сапсан ІФ , розташованої за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Юності, 66/Б, за результатами якої-складено акт від 05.07.2021 за №397/09/15/РРО/40312525 (а.с. 14-15).

Вказаним актом зроблено висновки про порушення позивачем вимог чинного законодавства:

- не обладнання (відсутність) 3 рівнемірів-лічильників рівня пального резервуарів на акцизному складі за №1009599 за адресою вул. Юності, 66Б, м. Івано-Франківськ, чим порушено вимоги п. 230.1.2 ст. 230 ПКУ;

- несвоєчасне подання щоденних 5 довідок, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі №1009599 за 31.12.2021 року, 01, 02, 03 січня 2021 року та 05.06.2021 року, чим порушено вимоги п. 230.1.3 ст. 230 ПКУ.

За розглядом матеріалів перевірки ГУ ДПС в Івано-Франківській області 30.07.2021 винесено податкове повідомлення-рішення:

- №005180/0706, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 155 000,00 грн., з яких 150 000, грн. - за порушення підпункту 2 пункту 1 статті 230 ПК України та - 5000,00 грн. за порушення підпункту 3 пункту 1 статті 230 ПК України (а.с. 16).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, а також із наказом №1204-п від 30.06.2021 про проведення перевірки, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 за №2755-VI.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

Відповідно до вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У пункті 80.1 статті 80 ПК України зазначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно пункту 2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Однак, змістовна конструкція пункту 80.2 статті 80 ПК України обумовлює висновок про те, що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України. Таким чином, підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання на положення Податкового кодексу України, а зазначення конкретно визначених відомостей та/або даних, які відображені на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення фактичної перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справах №820/4894/18 від 04.12.2018, №820/4891/18 від 18.12.2018, №820/4895/18 від 18.12.2018, №820/4893/18 від 05.03.2019 №1440/2045/18 від 11.06.2019.

Згідно пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності умов, серед яких є наявність визначених законом підстав для її проведення.

Суд, дослідивши спірний наказ, констатує, що в оскарженому наказі вказано загальні посилання на наявність певної інформації, яка слугувала підставою для здійснення заходу контролю. Так, у спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності Товариства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.

При вирішенні справи суд врахував правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постановах від 08.09.2020 по справі №640/21536/19 та від 18.12.2018 по справі № 820/4895/18.

Крім того, у спірному наказі №1204-п від 30.06.2021 не вказано періоду, який охоплюється перевіркою. Відомості про охоплений період відсутні також в направленнях та в самому акті фактичної перевірки.

Щодо доводів відповідача про те, що правомірність наказу №1204-п від 30.06.2021 та проведення фактичної перевірки підтверджується допуском уповноваженої особи ТзОВ Сапсан ІФ до здійснення перевірки, суд зазначає, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України та сформульована судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про протиправність спірного наказу №1204-п від 30.06.2021, та як наслідок, контрольний захід проведено протиправно, без дотримання чіткої процедури визначеної статтями 80, 81 ПК України.

Щодо виявленого податковим органом порушення пп.2 п.1 ст.230 Податкового Кодексу України, суд зазначає таке.

У відповідності до пп.2 п.1 ст. 230 ПК України - акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження - розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами - лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (надалі рівнемір - лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Матеріалами справи встановлено, що 30.06.2021 у зв`язку з перебоями у постачанні електроенергії рівнеміри-лічильники, які розташовані на акцизному складі №1009599 за адресою вул. Юності 66Б у м. Івано-Франківську вийшли з ладу.

За наслідком виникнення технічної поломки, вихід з ладу трьох рівнемірів-лічильників на зазначеній АЗС 30.06.2021 о 09:00 год. Зазначені технічні засоби виміру передані на ремонт ПП "ЦСО БІОС", що підтверджується актом прийому-передачі 1 від 30.06.2021 (а.с. 37).

Надалі, 30.06.2021 позивачем електронними засобами зв`язку подано до контролюючого органу повідомлення про передачу рівнемірів-лічильників на ремонт (а.с.38-39).

Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів (надалі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України №891 від 22.11.2017.

Згідно приписів п. 5 Порядку - Електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять:

1) інформацію про розпорядника акцизного складу (найменування, реєстраційні дані, реквізити документів, на підставі яких здійснюється експлуатація акцизного складу);

2) інформацію про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (адреса, правовстановлюючі документи на споруди та приміщення акцизного складу) з уніфікованим номером кожного акцизного складу, який автоматично присвоєно в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з уніфікованою нумерацією кожного акцизного складу та всі резервуари (їх кількість, тип, ємність) з уніфікованою нумерацією кожного резервуара, розташовані на акцизних складах;

3) інформацію про акцизний склад з уніфікованим номером в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, розташовані на такому акцизному складі резервуари з уніфікованою нумерацією, про назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери витратомірів, установлених у кожному місці відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу, та назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери рівнемірів, установлених на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на такому акцизному складі;

4) дату встановлення, заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування витратоміра, рівнеміра, резервуара, відомості щодо організацій та осіб, які проводили такі роботи;

5) зведені за добу підсумкові облікові дані щодо:

обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту;

добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне);

6) інформацію про осіб (прізвище, ім`я, по батькові, посада), які формують та надсилають електроні документи для наповнення Реєстру;

7) інформацію про коригування даних, зазначених у підпунктах 1-5 цього пункту, в електронних документах для наповнення Реєстру, надісланих до Реєстру (коригуючі електронні документи для наповнення Реєстру);

8) інформацію про такі ознаки акцизного складу:

акцизний склад, на якому провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне), обладнаний лише витратомірами в кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) шляхом наливу з такого акцизного складу;

акцизний склад, на якому здійснюється виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнаний витратомірами та рівнемірами;

9) інформацію про обсяги залишків пального, що розташовані на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці;

10) інформацію про дні, в які акцизний склад не працює.

Відповідно до абзацу 2 п. 6 Порядку - Електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює).

Окрім того, п. 6 порядку передбачає - на кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД формуються показники про фактичні показання витратомірів та рівнемірів щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15 °С, крім показань паливороздавальних та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів.

Як зазначалося судом вище, ТзОВ Сапсан ІФ під час здійснення перевірки, рівнеміри передані на ремонт, у зв`язку із їх виходом з ладу, посадовим особам ГУ ДПС в Івано-Франківській області вказана обставина повідомлялась.

Абзац 9 п. 6 Порядку зазначає - у разі виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше ніж 20 календарних днів підряд (для акцизних складів, що є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, - не більше ніж 15 календарних днів підряд) та не більше чотирьох разів протягом календарного року.

На виконання приписів зазначеного Порядку, позивачем прийнято наказ №06/21 від 30.06.2021 відповідно до якого у зв`язку із виходом із ладу рівнемірів-лічильників на АЗС №3 за адресою вулиця Юності 66/Б, місто Івано-Франківськ, вказано здійснювати виміри обсягу пального за допомогою рулетки та метро штока відповідно до приписів Порядку №891 (а.с.36).

За таких обставин, зважаючи на оперативність дій платника, повідомлення органу ДПС про передання рівнемірів-лічильників на ремонт, повне та безумовне виконання приписів Порядку №891, фактичний склад порушення у діях платника відсутній, оскільки сам Порядок №891 передбачає механізм дій у даному випадку.

Окрім зазначеного, рівнеміри, що були передані на ремонт 30.06.2021 ПП "ЦСО БІОС" (код ЄДРПОУ - 33427090) повернуті та встановлені і введені в експлуатацію після ремонту, що підтверджується наказом ТзОВ Сапсан ІФ №19/21 від 19.07.2021 про введення в експлуатацію після ремонту на АЗС №3 рівнемірів, в межах строку встановленого абз. 9 п. 6 Порядку №891, про що відповідно до Порядку №891 повідомлено орган ДПС (а.с. 40-42).

Щодо порушення позивачем пп. 3 п.1 ст. 230 Податкового кодексу України, суд зазначає таке.

Відповідно до положень пункту 6 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 за №891, електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену у підпунктах 1-4 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів одноразово до початку введення в дію Реєстру та в разі зміни такої інформації. Інформація про витратоміри та рівнеміри вноситься до Реєстру після настання строків їх встановлення, визначених Податковим кодексом України.

Електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює).

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДФС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Суд встановив, що ТзОВ Сапсан ІФ довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального року подано своєчасно, тобто не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою (а.с. 18-34).

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність висновків відповідача в акті перевірки від 30.06.2021 та, як наслідок, протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Крім того, згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем не доказано правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення та наказу, при цьому, судом на підставі належних та допустимих доказів встановлена їх протиправність, а тому суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь ТзОВ Сапсан ІФ сплачений судовий збір у розмірі 4540,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №799 від 21.09.2021 (а.с. 1) та №800 від 21.09.2021 (а.с. 2).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю Сапсан ІФ (вул. Василя Симоненка, 33Б/40, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 40312525) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084) про визнання протиправними та скасування наказу №1204-п від 30.06.2021 та податкового повідомлення-рішення від 30.07.2021 №005180/0706 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №1204-п від 30.06.2021.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 30.07.2021 №005180/0706.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сапсан ІФ (вул. Василя Симоненка, 33Б/40, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ40312525) сплачений судовий збір у розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Микитюк Р.В.