Постанова

від 01.06.2022 по справі 300/5364/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/5364/21 пров. № А/857/2805/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я.

з участю секретаря судового засідання Хомича О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан ІФ» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року (суддя першої інстанції Микитюк Р.В., м. Івано-Франківськ)

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапсан ІФ» (надалі ТзОВ «Сапсан ІФ») 22.09.2021 звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування наказу №1204-п від 30.06.2021, податкового повідомлення-рішення від 30.07.2021 за №005180/0706.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем на підставі наказу №1204-п від 30.06.2021 здійснено фактичну перевірку господарської діяльності позивача. За наслідком проведеного контрольного заходу складено акт від 05.07.2021, в якому відображено порушення: пп. 2 п. 1 ст. 230 Податкового кодексу України в частині не реєстрації рівнемірів на акцизних складах; пп. 3 п. 1 ст. 230 Податкового Кодексу України. За наслідком встановлених порушень фіскальним органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №005180/0706 від 30.07.2021, яким до платника застосовано фінансову санкцію у розмірі - 155000 грн, з яких 150000 грн за порушення пп.2 п.1 ст. 230 та 5000 грн за порушення пп.3 п.1 ст. 230. Із встановленими порушеннями та як наслідок, прийнятим рішенням про притягнення позивача до відповідальності ТзОВ «Сапсан ІФ» не погоджується, вважає, що такі прийняті передчасно та без з`ясування обставин, протиправно, які на думку платника виключають можливість його притягнення до відповідальності. Також позивач вважає, що здійснення контролюючого заходу на підставі наказу №1204-п від 30.06.2021 є протиправним та як наслідок не може нести за собою будь-яких наслідків для платника у вигляді притягнення його до відповідальності.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №1204-п від 30.06.2021. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 30.07.2021 №005180/0706. Стягнуо за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь позивача судовий збір у розмірі 4540 грн.

Із вказаним судовим рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу. Вважає таке постановленим з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення та постановити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначив, що перевірку господарської діяльності позивача проведено у відповідності до норм чинного законодавства, а її висновки відповідають фактичним обставинам, встановленим під час судового розгляду справи. Так, підтверджено, що позивачем при здійсненні господарської діяльності не було обладнано резервуари на акцизному складі за №1009599 за адресою вул. Юності, 66Б, м. Івано-Франківськ трьома рівномірами -лічильниками рівня пального, чим порушено вимоги п. 230.1.2 ст. 230 ПКУ. Також встановлено несвоєчасне подання щоденних 5 довідок, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі №1009599 за 31.12.2021 року, 01, 02, 03 січня 2021 року та 05.06.2021 року, чим порушено вимоги п. 230.1.3 ст. 230 ПКУ. Отже, до позивача було правомірно застосовано штрафні санкції на суму 155000 грн.

У судовому засіданні представник позивача Бондар О.М. заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та пояснив, що вважає рішення суду законним і обґрунтованим.

Представник відповідача Липчук В.І. підтримала вимоги апеляційної скарги та дав пояснення аналогічні викладеним у ній доводам.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапсан ІФ» згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.03.2016 зареєстроване в якості юридичної особи (а.с. 13).

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області згідно статі 80 Податкового кодексу України на підставі наказу від 30.06.2021 за №1204-п (а.с. 35) проведено фактичну перевірку АЗС, що належить ТзОВ «Сапсан ІФ» і розташована за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Юності, 66/Б.

За результатами перевірки складено акт від 05.07.2021 №397/09/15/РРО/40312525, згідно якого встановлено такі порушення:

- не обладнання (відсутність) 3 рівнемірів-лічильників рівня пального резервуарів на акцизному складі за №1009599 за адресою вул. Юності, 66Б, м. Івано-Франківськ, чим порушено вимоги п. 230.1.2 ст. 230 ПКУ;

- несвоєчасне подання щоденних 5 довідок, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на акцизному складі №1009599 за 31.12.2021 року, 01, 02, 03 січня 2021 року та 05.06.2021 року, чим порушено вимоги п. 230.1.3 ст. 230 ПКУ.

30.07.2021 ГУ ДПС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення №005180/0706, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 155 000 грн, з яких 150 000 грн - за порушення підпункту 2 пункту 1 статті 230 ПК України та 5000 грн. за порушення підпункту 3 пункту 1 статті 230 ПК України (а.с. 16).

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, а також із наказом №1204-п від 30.06.2021 про проведення перевірки, позивач звернувся до суду .

Суд першої інстанції, задовольняючи позов в повному обсязі, виходив з підстав протиправності оскаржуваного наказу та відсутності порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваного наказу про призначення перевірки.

Крім того, колегія суддів ураховує на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 08 вересня 2021 року № 816/228/17, зокрема щодо правової природи наказу про призначення перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Так, Верховним Судом указано, що пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Водночас, вищевказана правова позиція також ґрунтується на тому, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду не погодилася із позицією судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову про протиправність наказу щодо призначення перевірки, оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» необхідно тлумачити у ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14).

Згідно із частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, колегія суддів при розгляді цієї справи звертає увагу на наявність правового висновку щодо застосування вищенаведених норм ПК України, викладеного у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду, висновки якої щодо застосування норм права підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як видно з матеріалів справи, оскаржуваний наказ відповідача №1204-п від 30.06.2021 було реалізовано, оскільки позивачем допущено посадових осіб відповідача до перевірки і за її висновками прийнято податкове повідомлення-рішення, що є предметом оскарження у даній справі.

Враховуючи обставини цієї справи, а також правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі №816/228/17, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування наказу про призначення перевірки прийняте з порушенням процесуальних норм, адже цей позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, необхідно зазначити, що з огляду на висновки, сформовані у наведеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду, позивач не позбавлений можливості посилатись на допущені контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки порушення при оскарженні в судовому порядку рішення за результатами такої перевірки.

Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Відповідно до вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У пункті 80.1 статті 80 ПК України зазначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно пункту 2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Однак, змістовна конструкція пункту 80.2 статті 80 ПК України обумовлює висновок про те, що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, а необхідним є зазначення конкретно визначених відомостей та/або даних, які відображені на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення фактичної перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справах №820/4894/18 від 04.12.2018, №820/4891/18 від 18.12.2018, №820/4895/18 від 18.12.2018, №820/4893/18 від 05.03.2019 №1440/2045/18 від 11.06.2019.

Таким вимогам оскаржуваний наказ не відповідає, оскільки відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють.

Також у спірному наказі №1204-п від 30.06.2021 не вказано періоду, який охоплюється перевіркою.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що такі порушенням не мали безпосереднього впливу на правомірність проведення фактичної перевірки та її наслідки.

Щодо виявлених порушень суд зазначає наступне.

У відповідності до пп.2 п.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (надалі рівнемір - лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

30.06.2021 рівнеміри-лічильники, які розташовані на акцизному складі №1009599 вийшли з ладу.

У зв`язку з технічною поломкою вказані технічні засоби виміру були передані на ремонт ПП "ЦСО БІОС", що підтверджено актом прийому-передачі 1 від 30.06.2021 (а.с. 37).

30.06.2021 позивачем електронними засобами зв`язку подано до контролюючого органу повідомлення про передачу рівнемірів-лічильників на ремонт (а.с.38-39).

Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів (надалі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України №891 від 22.11.2017.

Згідно приписів п. 5 Порядку - Електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять:

1) інформацію про розпорядника акцизного складу (найменування, реєстраційні дані, реквізити документів, на підставі яких здійснюється експлуатація акцизного складу);

2) інформацію про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (адреса, правовстановлюючі документи на споруди та приміщення акцизного складу) з уніфікованим номером кожного акцизного складу, який автоматично присвоєно в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з уніфікованою нумерацією кожного акцизного складу та всі резервуари (їх кількість, тип, ємність) з уніфікованою нумерацією кожного резервуара, розташовані на акцизних складах;

3) інформацію про акцизний склад з уніфікованим номером в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, розташовані на такому акцизному складі резервуари з уніфікованою нумерацією, про назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери витратомірів, установлених у кожному місці відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу, та назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери рівнемірів, установлених на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на такому акцизному складі;

4) дату встановлення, заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування витратоміра, рівнеміра, резервуара, відомості щодо організацій та осіб, які проводили такі роботи;

5) зведені за добу підсумкові облікові дані щодо:

обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту;

добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне);

6) інформацію про осіб (прізвище, ім`я, по батькові, посада), які формують та надсилають електроні документи для наповнення Реєстру;

7) інформацію про коригування даних, зазначених у підпунктах 1-5 цього пункту, в електронних документах для наповнення Реєстру, надісланих до Реєстру (коригуючі електронні документи для наповнення Реєстру);

8) інформацію про такі ознаки акцизного складу:

акцизний склад, на якому провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне), обладнаний лише витратомірами в кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) шляхом наливу з такого акцизного складу;

акцизний склад, на якому здійснюється виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнаний витратомірами та рівнемірами;

9) інформацію про обсяги залишків пального, що розташовані на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці;

10) інформацію про дні, в які акцизний склад не працює.

Відповідно до абзацу 2 п. 6 Порядку - Електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює).

Окрім того, п. 6 порядку передбачає - на кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД формуються показники про фактичні показання витратомірів та рівнемірів щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15°С, крім показань паливороздавальних та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів.

ТзОВ «Сапсан ІФ» під час здійснення перевірки, рівнеміри передані на ремонт, у зв`язку із їх виходом з ладу, посадовим особам ГУ ДПС в Івано-Франківській області вказана обставина повідомлялась.

Абзац 9 п. 6 Порядку зазначає - у разі виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше ніж 20 календарних днів підряд (для акцизних складів, що є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, - не більше ніж 15 календарних днів підряд) та не більше чотирьох разів протягом календарного року.

На виконання приписів зазначеного Порядку, позивачем прийнято наказ №06/21 від 30.06.2021 відповідно до якого у зв`язку із виходом із ладу рівнемірів-лічильників на АЗС №3 за адресою вулиця Юності 66/Б, місто Івано-Франківськ, вказано здійснювати виміри обсягу пального за допомогою рулетки та метро штока відповідно до приписів Порядку №891 (а.с.36).

За таких обставин, зважаючи на оперативність дій платника, повідомлення органу ДПС про передання рівнемірів-лічильників на ремонт, виконання приписів Порядку №891, фактичний склад порушення у діях платника відсутній, оскільки сам Порядок №891 передбачає механізм дій у даному випадку.

При цьому апеляційний суд зазначає, що неподання до Реєстру довідки про вилучення рівнемірів з резервуарів не спростовує факту передачі обладнання на ремонт у встановленому порядку.

Щодо порушення позивачем пп. 3 п.1 ст. 230 Податкового кодексу України, суд зазначає таке.

Відповідно до положень пункту 6 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 за №891, електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену у підпунктах 1-4 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів одноразово до початку введення в дію Реєстру та в разі зміни такої інформації. Інформація про витратоміри та рівнеміри вноситься до Реєстру після настання строків їх встановлення, визначених Податковим кодексом України.

Електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює).

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДФС не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Суд встановив, що ТзОВ «Сапсан ІФ» довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального року подано своєчасно, тобто не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою (а.с. 18-34).

Таким чином, висновок суду першої інстанції про необґрунтованість та безпідставність висновків відповідача в акті перевірки від 30.06.2021 є правильним, і відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 319, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №1204-п від 30.06.2021 скасувати та в цій частині прийняти нову постанову, якою за такою позовною вимогою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан ІФ» закрити провадження у справі.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 22.06.2022 у зв`язку з тимчасовою відсутністю головуючого судді Большакової О.О. та судді Затолочного В.С.