Постанова

від 22.12.2021 по справі 560/13344/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/13344/21

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

22 грудня 2021 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представника позивача: Євтух В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старосинявської селищної ради Хмельницької області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

у жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Старосинявської селищної ради Хмельницької області в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення Старосинявської селищної ради Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №47/2020 від 21.09.2020, в частині надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності з кадастровим номером 6824488000:05:029:0028, орієнтовною площею 2,000 га, що розташована за межами населених пунктів на території Старосинявської селищної ради із зміною виду цільового призначення з земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам (код КВЦПЗ 16.00) на для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) з метою подальшої передачі у власність;

- визнати протиправним та скасувати рішення Старосинявської селищної ради №87- 5/2021 Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в частині відмови у затверджені проекту землеустрою ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 6824488000:05:029:0028, орієнтовною площею 2,000 га, що розташована за межами населених пунктів на території Старосинявської селищної ради із зміною виду цільового призначення з земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам (код КВЦПЗ 16.00) на для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) з метою подальшої передачі у власність.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

У випадку коли позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі (п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України).

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначення поняття суб`єкта владних повноважень міститься у п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, згідно якого суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

Віднесення судового спору до тієї чи іншої юрисдикції залежить від сукупності умов, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства. Такими умовами, зокрема, є: суб`єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних правовідносин. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Крім того, ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.1997 №4 75/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Так, відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив із того, що в даному випадку виник спір про цивільне право і подальше оспорювання дій відповідача щодо спірної земельної ділянки не має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (користування) на земельні ділянки.

Проте, із змісту позовної заяви та матеріалів справи встановлено, що рішеннями, які просить скасувати позивач, не визнавалось право власності на земельну ділянку, а вирішувалось питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в порядку визначеному Земельним кодексом України, а відтак спір про оскарження рішень в даному випадку є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Відтак, суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження у даній справі надав оцінку обставинам справи та письмовим доказам та дійшов передчасного висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 19, 171, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року, - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 грудня 2021 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.