Ухвала

від 30.12.2021 по справі 2040/5524/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 2040/5524/18

адміністративне провадження № К/9901/47249/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 року у справі № 2040/5524/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Церій Фарм до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

22.12.2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 року у справі № 2040/5524/18 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 20.12.2021). Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване передбаченим процесуальним правом контролюючого органу на касаційне оскарження судових рішень, внаслідок повернення попередньо поданих касаційних скарг.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Як вбачається з електронних відомостей з електронної програми діловодство Верховного Суду, касаційна скарга подана скаржником вп`яте, раніше подані касаційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 року у справі № 2040/5524/18 поверталися скаржнику ухвалами Верховного Суду від 02.08.2021 року, 13.09.2021 року, 01.10.2021 року, 16.11.2021 року через не викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Звертаючи вчерговий раз з касаційною скаргою, скаржником знов вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України з посиланням на не врахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 826/9368/15, а також посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині неповного дослідження обставин справи.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Верховний Суд зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання скаржника на застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування наведеної ним постанови Верховного Суду є необґрунтованими з огляду на посилання суду апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні на правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені в постановах Верховного Суду від 26.03.2019 року по справі №804/13206/13, від 02.04.2019 року по справі №804/1444/14, від 09.04.2019 року по справі №822/1602/13-а, від 06.11.2018 року у справі № 822/551/18. Скаржником не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування судом апеляційної інстанції таких правових позицій Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України і не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що подана касаційна скарга є ідентичною за змістом попередньо поданим касаційним скаргам, які повернуті скаржнику Верховним Судом через не викладення належним чином обгрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень, що свідчить про неврахування контролюючим органом роз`яснень Верховного Суду щодо викладення підстав касаційного оскарження, наведених в ухвалах Верховного Суду від 02.08.2021 року, 13.09.2021 року, 01.10.2021 року, 16.11.2021 року.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини 5 цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення касаційної скарги.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2021 року у справі № 2040/5524/18 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва