Рішення

від 16.12.2021 по справі 640/20430/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2021 року м. Київ № 640/20430/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - Відповідач), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.07.2019 №0020331414.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваного рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2019 відкрито провадження у справі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав того, що контролюючим органом правомірно встановлено порушення вимог законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2021 замінено відповідача Головне управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-А; код ЄДРПОУ 43141377) на його правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-А; код ЄДРПОУ 44096797).

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Альфа-Метал-Компані" (код ЄДРПОУ 34202711) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин ТОВ Манінг (код ЄДРПОУ 39127964) за період з 01.09.2018 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт від 24.05.2019 № 421/10- 36-14-14/34202711 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1 п. 44.3 ст.44, п. 198.1 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2 п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 208 559 грн.

На підставі висновків Акта перевірки ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.07.2019 №0020331414 про збільшення Позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 208 559,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 104 280,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Таким чином, формування податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість чи визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток має бути фактично здійснене і підтверджене належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, складання первинних документів здійснюється з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно - правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов`язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише був відображений в первинних документах. Тому, така господарська операція спрямована лише на формування платником валових витрат та податкового кредиту у зв`язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Наведені законодавчі положення свідчать про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ Альфа-Метал-Компані та ТОВ Манінг було укладено договір від 22.08.2018 №63 про поставку труб, на виконання умов якого останнім на адресу Позивача відвантажено товар на загальну суму 1 251 356,15 грн., в т. ч. з ПДВ 208 559,36 грн., що засвідчено видатковими накладними та товаро-транспортними накладними, наданими ТОВ Альфа-Метал-Компані до перевірки, перелік яких зазначено в акті перевірки.

В обґрунтування нереальності здійснення господарської операції Позивача із ТОВ Манінг в Акті перевірки міститься посилання на те, що останній не є виробником реалізованого товару (Труба 60x10 катана (код 7304), Труба 426x7 зварна (код 7305), тощо). Крім цього, контролюючим органом встановлено що контрагентом Позивача взагалі не велася будь-яка діяльність. Проводилось лише документальне оформлення нереальних господарських операцій, що безпосередньо пов`язані з виникненням у підсумку необґрунтованої податкової вигоди у покупців , зокрема, у ТОВ Альфа-Метал-Компані .

Під час перевірки встановлено невідповідність номенклатури придбаного та реалізованого товару ТОВ Манінг , а саме: згідно з інформацією наведеною у базі даних Єдиного державного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) за період з 01.09.2018 по 30.09.2018, ТОВ Манінг здійснював операції з придбання товару, а саме: Серце свине заморожене, крило куряче к/в МД (газ), сосиски підкопчені м/м 1с МД (газ), тощо , а реалізував Шина R 22.5, конденсер кондиціонера, амортизатор задній, фільтр повітряний MAN, труба 530x12 зварна (код 7305), труба 426x7 зварна (код 7305), тощо ).

Поряд з цим, під час перевірки встановлено, що у контрагента Позивача відсутні виробничі потужності, транспортні засоби, земельні ділянки, матеріально-технічні і технологічні можливості для виробництва реалізованого на адресу ТОВ Альфа-Метал- Компані товару та його перевезення, навантаження, розвантаження.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано: договори оренди №05/10 від 05.10.2017; №5 від 04.12.2018; №553/18 від 12.09.2018; №2112 від 31.08.2016; №2111 від 31.08.2016; рахунки-фактури №03/09 від 03.09.2018; №108/09 від 18.09.2018; №09/35 від 24.09.2018; видаткові накладні №4 від 03.09.2018; №18 від 10.09.2018; №68 від 18.09.2018; №96 від 20.09.2018; №20 від 10.09.2018; №104 від 21.09.2018; ТТН №4 від 03.09.2018; №18 від 10.09.2018; №68 від 18.09.2018; від 20.09.2018; №20 від 10.09.2018; договори №63 від 22.08.2018; №35 від 21.09.2018; акт №09/35 від 24.09.2018; накази №8-К/2016; №17/2012; № 14-К/2016; №7/2012; платіжні доручення №4968; №4993; №5011; №5039; №5191; №5232; №5274; №5326; №5369; №5390, №5468; №5519; №556; №5588; №5619; №5657; №5690; №5725; №5736; №6029; №6068; №6125; №6179; №6209; №6261; №6260.

В той же час в Акті перевірки по ТОВ Манінг встановлено:

- ТОВ ТОВ Манінг не подано жодних додатків AM (Інформація щодо нарахованої амортизації ) датків, до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, податкових розрахунків земельного, транспортного податку тощо, перевіркою неможливо дослідити які матеріально - і технічними потужності перебувають на балансі підприємства, яке в свою чергу / реалізовувало продукцію (труба 530x12 зварна (код 7305), труба 426x7 зварна (код 7305) тощо);

- відсутність матеріально-технічної і технологічної можливості здійснення виробництва, перевезення (навантаження, розвантаження), відповідних обсягів товару (його / фізичного руху) в обмежені проміжки часу;

- відсутні об`єктивно необхідні для вчинення господарської операції - виробничі потужності, транспортні засоби, земельні ділянки;

- керівник ТОВ Манінг Радун В.В. (код ЄДРПОУ 3147412010) одночасно перебуває на 6 підприємствах (керівником, бухгалтером, особа що має право підпису);

- відсутнє декларування та отримання послуг на оренду або лізингу, та придбання послуг щодо приміщень, їх опалення, водо-теплопостачання, зв`язку, придбання канцелярських засобів;

- незначна кількість працівників (в особі 4 чоловік), без відповідного придбання послуг по залученню персоналу, сторонніх осіб тощо, та підтвердження наявності спеціальних знань (фаху), оплати;

- фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи унеможливлюють вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції.

- відсутня інформація в друкованих виданнях та всесвітній мережі інформації (пошукові системи), офіційного сайту, заходів/контактів зв`язку;

- повна відсутність ресурсів, та їх залучення (придбання) з дня реєстрації підприємства;

- ТОВ Манінг фігурує в 12 судових справах.

Крім того, слід зазначити, що територіальним управлінням Державного бюро розслідувань було розпочате кримінальне провадження від 19.07.2018 №42018000000001759 за ознаками кримінальних проваджень, передбачених ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України, у ході якого встановлено, службові особи ТОВ Манінг , діючи умисно ухилялись від сплати податку на додану вартість, який входить до системи оподаткування, введений у встановленому законом порядку шляхом проведення безтоварних фінансово - господарських операцій, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах.

Вказані обставини у сукупності свідчать про безтоварний (нереальний) характер господарських операцій з поставки товару від ТОВ Манінг до ТОВ Альфа-Метал-Компані .

На переконання суду, контролюючим органом надано достатньо доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких Позивач задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності.

А з огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентом (ТОВ Манінг ) належними первинними документами, суд дійшов висновку про правомірність висновків відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість та відповідно донарахування контролюючим органом позивачу сум названого податку із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 06 червня 2018 року у справі №826/20003/14. Згідно з цією правовою позицією надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Н.М. Клименчук