Справа № 457/1336/21
провадження №2/457/335/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2021 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючого-судді Марчука В.І.,
секретар судового засідання Мазурик В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки розірваним, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до Трускавецької міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки розірваним. Позов мотивований тим, що між позивачем та ТМР було укладено договір оренди землі №117 від 16 березня 2014 року, в подальшому 16 березня 2020 року було укладено Додаткову угоду та збільшено орендну плату. 16 вересня 2020 року зазначений договір було поновлено, та укладено договір оренди землі №279. 23 грудня 2020 року позивач звернувся з заявою про розірвання договору оренди землі через збільшення розміру орендної плати та 17 лютого 2021 року добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою. 08 січня 2021 року позивачу було відмовлено у розірванні договору оренди на підставі п. 39 цього договору. Окрім цього, пунктом 38 договору оренди №279 сторони погодили можливість дострокового розірвання цього договору, зокрема за рішенням суду. А тому, враховуючи чинне законодавство просить визнати договір оренди землі №279 від 16 вересня 2020 року з моменту добровільної відмови позивача від права користування земельною ділянкою, а саме з 23 грудня 2020 року.
Від відповідача Кульчинського А.Б. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки такий є безпідставний та необґрунтований. Так, позивач являється фактичним землекористувачем земельної ділянки, а тому добровільна відмова від права користування не може бути підставою для розірвання договору оренди землі. Пунктом 39 Договору передбачено, що розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається. Тобто наведена позивачем підстава для розірвання договору не передбачена ні самим Договором, ні у Законі України Про оренду землі . Рішення про припинення права користування земельною ділянкою у зв`язку з добровільною відмовою ОСОБА_1 . Трускавецька міська рада не приймала.
Представник позивача ОСОБА_3 на адресу суду направив відповідь на відзив відповідача, в якому просить позов задоволити в повному обсязі. Так твердження відповідача про наявність на землі нерухомого майна позивача, не підтверджено жодним доказом та документом про перехід права на виконання будівельних робіт від ОСОБА_4 до позивача. Саме особа, яка подала декларацію про початок будівництва має право набути право власності на об`єкт будівництва. Декларація про початок виконання будівельних робіт подана ОСОБА_5 , а не позивачем, а отже не вправі здійснювати будівництво на земельній ділянці. Відсутність на земельній ділянці нерухомого майна підтверджується відповідними фотознімками. На момент подання заяви про припинення договору оренди земельна ділянка була вільна від забудови, за весь період оренди земельної ділянки будівництво не велося. Щодо наявності запису про державну реєстрацію права власності, зазначає, що державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності. Таким чином, наявність на земельній ділянці нерухомого майна що належить позивачу, як підстава, яка унеможливлює прийняття добровільної відмови позивача від права на земельну ділянку не відповідає дійсності та не ґрунтується на законі.
Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 29 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 16 вересня 2020 року між Трускавецькою міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі № 279, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, кадастровий номер: 4611500000:02:002:0060, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Актом передачі -приймання земельної ділянки від 16 вересня 2020 року підтверджується передача орендодавцем - Трускавецькою міською радою та приймання орендарем - ОСОБА_1 , у строкове платне користування вищезазначеної земельної ділянки.
Сторонами визнається, що між ними існують правовідносини з приводу оренди земельної ділянки за кадастровим номером: 4611500000:02:002:0060, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо договору оренди земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .
Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Статтею 1 Закону України Про оренду землі передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької діяльності.
Статтею 4 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.
Стаття 13 Закону України Про оренду землі визначає поняття договору оренди землі як договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Стаття 21 Закону України Про оренду землі визначає орендну плату за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
У відповідності до ст. 22 Закону України Про оренду землі , за згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
Статтею 31 Закону України Про оренду землі встановлюються підстави припинення договору оренди землі. Передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Стаття 35 Закону України Про оренду землі вказує, що спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.
Позивачем ОСОБА_1 23 грудня 2020 року на адресу міського голови Кульчинського А.Б. було скеровано заяву про намір та бажання розірвати договір оренди землі, у зв`язку з підняттям втричі орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером: 4611500000:02:002:0060, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
На подану заяву відповідачем була надана відповідь, що згідно пункту 39 укладеного між ними договору зазначено, що розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається.
Окрім цього, 17 лютого 2021 року ОСОБА_1 на адресу відповідача було скеровано заяву про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою та бажанням розірвати договір оренди землі від 16 вересня 2020 року.
Відповідач, розглянувши звернення ОСОБА_1 , повідомив, що оскільки об`єкт незавершеного будівництва, який знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером: 4611500000:02:002:0060, був подарований ОСОБА_6 ОСОБА_1 , а тому останній являється фактичним землекористувачем зазначеної земельної ділянки.
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 29 листопада 2021 року, земельна ділянка за кадастровим номером: 4611500000:02:002:0060, площею 0,147 га, за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, на праві комунальної власності належить Трускавецькій міській раді та незавершене будівництво за адресою АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .
Згідно пункту 38 договору оренди землі від 16 вересня 2020 року №279, дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Тобто наведеними умовами договору передбачена можливість його розірвання на вимогу однієї зі сторін та визначені підстави для такого розірвання, без необхідності встановлення будь-яких інших передумов, зокрема істотного порушення договору.
Разом з тим за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України)
Тлумачення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.
Щодо твердження відповідача про наявність запису про державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва, який належить позивачу, то процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, що підтверджує державою набутого особою речового права на нерухомість.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, державна реєстрація не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав.
Аналогічного висновок зроблений Великою палатою Верховного суду від 12 березня 2019 року у справі №911/3584/17, де зазначено, що сукупний правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави, а сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності.
Суд, провівши комплексний аналіз вищевказаних норм закону та оскільки договором оренди землі №279 від 16 вересня 2020 року передбачено розірвання договору оренди землі на вимогу однієї із сторін за рішенням суду, а відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, то така вимога відповідає чинному законодавству.
Частиною 1статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 2статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.
У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки розірваним підлягає до задоволення.
Судові витрати понесені позивачем в сумі сплати судового збору 908 грн. підлягають стягнення з відповідача на підставі п. 1 ч. 1ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
Позовну заяву задовольнити.
Визнати розірваним договір оренди землі №279 від 16 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та Трускавецькою міською радою з 23 грудня 2020 року.
Стягнути з Трускавецької міської ради в користь ОСОБА_1 908 грн. сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Трускавецька міська рада, юридична адреса: 82200, м. Трускавець, вул. Бориславська, 2, ЄДРПОУ 26230588.
Суддя: В. І. Марчук
Суд | Трускавецький міський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2021 |
Оприлюднено | 05.01.2022 |
Номер документу | 102396583 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Трускавецький міський суд Львівської області
Марчук В. І.
Цивільне
Трускавецький міський суд Львівської області
Марчук В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні