Рішення

від 24.12.2021 по справі 132/984/21

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/984/21

Провадження № 2/132/406/21

РІШЕННЯ

Іменем України

"24" грудня 2021 р. м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Ставнійчук С.В.,

за участю секретаря судового засідання Лисюк О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Калинівської міської ради Хмільницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно у виді права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

встановив:

В березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Калинівської міської ради, який з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 09.06.2021 обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_4 , що до дня смерті постійно проживав та був зареєстрований в с. Кіровка (нині - с. Мирне) Калинівського району Вінницької області. Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП Мічурінець в с. Кіровка Калинівського району Вінницької області, розміром 2,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Земельна ділянка належала ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ВН № 0202706, виданого на ім`я ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Калинівської районної державної адміністрації №445 від 15.11.1996 року та зареєстрованого за № 1167, що підтверджується довідкою відділу у Калинівському районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 05.01.2021 № 0-2-0.181-817/124-20, з якої також встановлено, що відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) , що видаються Калинівською районною адміністрацією Вінницької області членам КСП Мічурінець , с. Кіровка на ім`я ОСОБА_4 розпорядженням голови райдержадміністрації №445 від 15.11.1996 року було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН 0202706. Вищезазначений сертифікат зареєстровано за №1167 та отримано на руки. Дублікат на вищезазначений сертифікат не видавався. За життя ОСОБА_4 залишив заповіт, посвідчений 31.10.1997 року виконавчим комітетом Кіровської сільської ради Калинівського району Вінницької області та зареєстрований в реєстрі за №41, яким заповів своєму сину, а також батьку позивачки - ОСОБА_5 належне йому право на земельну частку (пай). Не день смерті заповідача заповіт не змінений та не відмінений. ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті свого батька відповідно до вимог ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 року, чинній на час відкриття спадщини), вступив у володіння спадковим майном, мав у себе оригінал вказаного сертифікату. Крім іншого, на момент смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги за законом були: дружина ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та діти: дочка - ОСОБА_7 , 1945 року народження; ОСОБА_3 , 1948 року народження; дочка ОСОБА_8 , 1951 року народження; син ОСОБА_5 , 1956 року народження; дочка ОСОБА_9 , 1959 року народження. При спадкуванні за законом частка кожного з яких складала би 1/6 (одну шосту). Разом з спадкодавцем ОСОБА_4 до дня смерті постійно проживали та були зареєстровані в с. Кіровка Калинівського району Вінницької області його дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_5 . Інших зареєстрованих осіб на момент його смерті за даною адресою не було, що підтверджується довідкою Мирненської сільської ради №72 від 19.02.2019 року. Інші спадкоємці не вчинили дій, які б свідчили про фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном та не подали державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, а тому в силу положень діючого на той час законодавства вважаються такими, що не прийняли спадщину. Разом з тим, в силу приписів ст. 535 ЦК України ОСОБА_6 , яка фактично вступила в управління спадковим майном, а також через досягнення дружиною спадкодавця пенсійного віку на момент відкриття спадщини, остання успадкувала 1/9 частку у спадковому майні свого чоловіка, незважаючи на зміст заповіту, що підтверджується матеріалами спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 . Таким чином, ОСОБА_5 успадкував за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_4 8/9 часток права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП Мічурінець в с. Кіровка Калинівського району Вінницької області розміром 2,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної частки в натурі (на місцевості) вступивши в управління спадковим майном, однак не встиг оформити його.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивачки ОСОБА_5 , що на день смерті мешкав с. Мирне Калинівського району Вінницької області. Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з 8/9 часток права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП Мічурінець в с. Кіровка Калинівського району Вінницької області, розміром 2,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 . Крім неї спадкоємцем також є дружина померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_2 . Інших спадкоємців першої черги спадкування, в тому числі в порядку представлення відповідно до вимог ст. 1266 ЦК України, а також особи, з якою померлий проживав однією сім`єю, але не перебував у шлюбі немає.

Позивачка в установлений законом строк прийняла спадщину, подавши заяву до Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області, проте державним нотаріусом Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиною Л.В. винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.03.2021 №152/02-31 у зв`язку з відсутністю документа на ім`я спадкодавця, який посвідчує право на земельну частку (пай).

Правовстановлюючий документ, який посвідчує право на земельну частку (пай) площею 2,78 в умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості) - сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН №0202706 було втрачено.

СВК Мічурінець , що був правонаступником КСП Мічурінець припинено на підставі рішення Господарського суду Вінницької області про припинення юридичної особи у зв`язку із визнанням її банкрутом від 05.10.2020 року №5/107-07, тобто отримати дублікат втраченого сертифікат не представляється можливим.

З приводу розбіжностей у написанні по батькові діда ОСОБА_4 , ім`я ОСОБА_10 є розмовною застарілою формою імені ОСОБА_10 .

Таким чином, позивачка позбавлена можливості оформити свої спадкові права щодо земельної частки (паю) в інший спосіб ніж у судовому порядку оскільки правовстановлюючий документ на земельну частку (пай) втрачений.

З наведених підстав просила визнати за нею право власності на спадкове майно у вигляді 8/9 часток права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП Мічурінець в с. Кіровка Калинівського району Вінницької області, розміром 2,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на яку на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серїі ВН №0202706, виданого на підставі розпорядження голови Калинівської райдержадміністрації №445 від 15.11.1996 року та зареєстрованого за №1167, належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Від відповідача Калинівської міської ради Вінницької області за підписом представника Трохименка М.В. 17.05.2021 надійшов відзив на позовну заяву, у якому Калинівська міська рада не заперечує щодо визнання позовних вимог у повному обсязі.

Інші учасники правом відзиву не скористалися.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 26.04.2021 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 09.06.2021 прийнято заяву ОСОБА_1 про зміну підстав позову.

Ухвалою суду від 29.07.2021 до участі у справі як співвідповідача залучено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 05.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник Смішко О.А. не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені завчасно та належним чином. 24.12.2021 через канцелярію суду надійшла заява представника позивачки адвоката Смішко О.А. про проведення судового розгляду у його відсутність. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. 24.12.2021 через канцелярію суду надійшла заява відповідача ОСОБА_9 про проведення судового розгляду у його відсутність. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового розгляду повідомлена завчасно та належним чином. 10.12.2021 через канцелярію суду подала заяву в якій просила розглядати справу у її відсутність. Проти позовних вимог не заперечує.

Представник Калинівської міської ради Вінницької області - Трохименко М.В. в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений завчасно та належним чином, причин неявки не повідомив. У підготовчому судовому засіданні 05.10.2021 проти позовних вимог не заперечував.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП Мічурінець в с. Кіровка Калинівського району Вінницької області, розміром 2,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала останньому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ВН № 0202706 від 11.12.1996 року, виданого на ім`я ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Калинівської районної державної адміністрації №445 від 15.11.1996 року та зареєстрованого за № 1167.

Дані обставини підтверджуються: копією книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай), що видаються Калинівською районною державною адміністрацією Вінницької області членам КСП Мічурінець с. Кіровка 1996 МФ 11ВНКЛ000003; довідкою відділу у Калинівському районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 05.01.2021 № 0-2-0.181-817/124-20, з якої також встановлено, що відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) , що видаються Калинівською районною адміністрацією Вінницької області членам КСП Мічурінець , с. Кіровка на ім`я ОСОБА_4 розпорядженням голови райдержадміністрації №445 від 15.11.1996 року було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН 0202706. Дублікат на вищезазначений сертифікат на право на земельну частку (пай) не видавався; випискою зі списку членів СВК Мічурінець с. Кіровка Калинівського району Вінницької області від 05.10.2021 №500 наданого Мирненським старостинським округом Калинівської міської ради, з якої також встановлено, що КСП Мічурінець с. Кіровка був реорганізований в СВК Мічурінець с. Кіровка згідно з рішенням загальних зборів від 18.01.200 року протокол №1; розпорядженням Калинівської районної державної адміністрації від 10.09.2004 №341 Про передачу у власність земельних часток (паїв) із земель колективної власності реформованого КСП Мічурінець с. Кіровка та додатком №2 до нього, яким затверджено список громадян-членів реформованого КСП Мічурінець с. Кіровка, які померли і їх земельні частки (паї) передаються у власність спадкоємців по мірі оформлення права на спадщину (т.1 а.с.109, т.2 а.с.38,40,41 43,44 ).

Відповідно до повідомлення Відділу №2 Управління в Хмільницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_4 отримав сертифікат ВН №0202706, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів за №1167 від 11.12.1996 року, сертифікат друкувався в одиничному екземплярі і видався власнику на руки, підтвердженням чому є підпис в книзі реєстрації сертифікатів (т.2 а.с.68).

Згідно з витягом з єдиного реєстру юридичних осіб СВК Мічурінець , код ЄДРПОУ 03732287 ліквідовано як юридичну особу на підставі рішення Господарського суду Вінницької області від 05.10.2010 року справа №5/107-07 у зв`язку з визнанням його банкрутом, про що 12.10.2010 внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (ат.1 а.с. 115-121).

За життя ОСОБА_4 залишив заповіт, посвідчений 31.10.1997 року виконавчим комітетом Кіровської сільської ради Калинівського району Вінницької області та зареєстрований в реєстрі за №41, яким заповів своєму сину, а також батьку позивачки - ОСОБА_5 належне йому право на земельну частку (пай) розміром 2,78 га, яка перебуває в колективній власності КСП Мічурінець с. Кіровка, що належить йому на підставі сертифіката на земельну частку серії ВН №0202706, що підтверджується Дублікатом заповіту виданого секретарем виконавчого комітету Мирненської сільської ради Калинівського району Вінницької області 28.08.2020 року, зареєстровано в реєстрі за №33. На день смерті заповідача заповіт не змінений та не відмінений, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (т.1 а.с.69, 73).

ОСОБА_5 є сином ОСОБА_4 згідно з актовим записом №25 від 24.05.1956 року, вчиненого Кіровською сільською радою Калинівського району, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00029920546 від 15.03.2021 (т.1 а.с.70).

Згідно з повідомленням Державного нотаріального архіву Вінницької області Головного управління юстиції у Вінницькій області від 12.10.2018 № 2742/01-18 спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 Калинівською державною нотаріальною конторою не заводилась (т.1 а.с.66).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Мирненської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 19.02.2019 року №22 ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті постійно проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Разом з ним на момент його смерті були зареєстровані та проживали з 15.03.1979 року по день смерті його дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_5 . Інших зареєстрованих осіб на момент смерті ОСОБА_4 за даною адресою не було (т.1 а.с. 40). Вищевказане також підтверджується випискою з погосподарського обліку домогосподарства по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.114, т.2 а.с. 37).

На момент смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги за законом були: дружина ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та діти: дочка - ОСОБА_7 , 1945 року народження; ОСОБА_3 , 1948 року народження (актовий запис про народження №21 від 14.09.1948 року Кіровської сільської ради Турбівського району Вінницької області (т.1 а.с. 153); дочка ОСОБА_8 , 1951 року народження (актовий запис №21 від 14.07.1951, вчинений виконкомом Кіровської сільської ради Калинівського району Вінницької області); син ОСОБА_5 , 1956 року народження; дочка ОСОБА_9 , 1959 року народження (актовий запис №19 від 009.05.1959 року, вчинений виконкомом Кіровської сільської ради Калиінвського району Вінницької області (т.1 а.с. 155).

ОСОБА_6 була дружиною ОСОБА_4 відповідно до актового запису №9 від 09.05.1959 року, вчиненого виконавчим комітетом Кіровської сільської ради Калинівського району, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00029921010 від 15.03.2021 (т.1 а.с.71).

Враховуючи, що ОСОБА_4 помер до набрання чинності Цивільним Кодексом України, а саме до 01.01.2004 року, тому, відповідно до ст. 5 ЦК України, до даних правовідносин необхідно застосовувати норми Цивільного Кодексу УРСР 1963 року, який регулював відносини спадкування на момент смерті спадкодавця.

Системний аналіз положень розділу VІІ Спадкове право ЦК УРСР 1963 року свідчить, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 524 ЦК УРСР передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно із статтею 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно ст. 549 ЦПК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути:

- довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним;

- довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню;

- копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини;

- запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі);

- інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем

Відповідно до ст. 535 ЦК УРСР неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов`язкова частка). При визначенні розміру обов`язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.

ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті свого батька відповідно до вимог ст. 549 ЦК України за заповітом (в ред. 1963 року, чинній на час відкриття спадщини), а саме вступив у володіння спадковим майном, оскільки на час відкриття спадщини і до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно проживав та був зареєстрований з батьком ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 . Інші спадкоємці не вчинили дій, які б свідчили про фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном та не подали державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, а тому в силу положень діючого на той час законодавства вважаються такими, що не прийняли спадщину.

Разом з тим, в силу приписів ст. 535 ЦК України ОСОБА_6 , дружина померлого, яка також на момент відкриття спадщини досягла пенсійного віку (виповнилося 76 років), а тому є такою, що мала право на обов`язкову частку в спадщині. Крім іншого, остання постійно проживала разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, а тому фактично вступила в управління спадковим майном.

При спадкуванні за законом частка кожного із спадкоємців за законом складала би 1/6 (одну шосту).

Таким чином, ОСОБА_5 успадкував за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_4 8/9 часток права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП Мічурінець в с. Кіровка Калинівського району Вінницької області розміром 2,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної частки в натурі (на місцевості) вступивши в управління спадковим майном, а ОСОБА_6 - дружина спадкодавця - 1/9 цієї частки.

Водночас ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (т.1 а.с.152).

Спадкоємцями за заповітом після її смерті є її діти ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , також спадкоємцем першої черги з законом є дочка ОСОБА_11 .

Ці обставини підтверджуються копією заповіту від 31.10.1997 року посвідченого виконавчим комітетом Кіровської сільської ради Калинівського району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за №42, згідно з яким ОСОБА_6 заповіла ОСОБА_9 право на земельну частку (пай) , що перебуває в колективній власності КСП Мічурінець с. Кіровка розміром 2,78 га і належала їй на підставі сертифіката на земельну частку (пай) ВН № 0202705, а також копією заповіту від 03.11.2000 року, посвідченого секретарем Кіровської сільської ради Калинівського району Вінницької області Тарнопольською К.В., зареєстрованого в книзі для запису нотаріальних дій за № 152, згідно з яким все своє майно , з чого б воно не складалося і на що за законом вона матиме право і на день смерті буде їй належати заповіла ОСОБА_9 , ОСОБА_9. , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 .

Спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 прийняв - ОСОБА_3 , звернувшись в установлений й законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Інші спадкоємці за заповітом та за законом спадщину не прийняли, подавши заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 , що підтверджується матеріалами спадкової справи № 211/2014 , заведеної до майна померлої ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

За таких підстав, відповідно до ст. 529 та ст. 549 ЦК УРСР ОСОБА_5 з моменту відкриття спадщини вважається таким, що отримав право на 8/9 земельної частки (паю), яка за життя належав її батькові ОСОБА_4 , однак не встиг оформити своє право на спадкове майно після смерті батька в установленому законом порядку.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 27.12.2018 року.

За життя ОСОБА_5 заповіт не залишив.

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є дочкою ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (т.1 а.с. 40).

Згідно з довідками виконавчого комітету Мирненської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 04.10.2018 №708 та №707, ОСОБА_5 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований і постійно проживав по АДРЕСА_1 . Інших зареєстрованих осіб на момент смерті ОСОБА_5 за даною адресою не було, що також підтверджується обліковою карткою об`єкта погосподарського обліку за 2016-2020 роки домогосподарства по АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 45, 46, 215).

В установлений законом строк - ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги за законом подала заяву про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріальної контори, на підставі якої заведено спадкову справу №52/2019.

Дружина померлого - ОСОБА_2 в установлений законом строк подала заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (т.1 а.с. 34).

15.03.2021 державним нотаріусом Калинівської державної нотаріальної контори Василишиною Л.В. винесено постанову за №152 про відмову у видачі ОСОБА_1 як спадкоємцю за законом спадщини, яка залишилася після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 її батька ОСОБА_5 , який був спадкоємцем 8/9 часток за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на 8/9 часток права на земельну частку (пай) КСП Мічурінець в с. Кіровка Калинівського району Вінницької області розміром 2,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), у зв`язку з відсутністю у спадкоємця документа на ім`я спадкодавця, який посвідчує право на земельну частку (пай).

Спірні правовідносини щодо спадкування майна після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , регулюють нормами Цивільного кодексу, який набув чинності 01.01.2004 року

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини

За змістом статей 1258, 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частинами першою, третьою, п`ятою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 Про судову практику у справі про спадкування роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Підставою для відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на земельну частку (пай) є відсутність у спадкоємця правовстановлюючого документа, а саме оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай).

Відповідно до п.п. 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України громадянам власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до абз. 3 п. 1 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність (далі - Указ) паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно з пунктом 2 Указу право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно зі ст. ст. 1, 2, Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є, зокрема, рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , роз`яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку(пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку(пай).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом (п.10). При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону (п. 11).

Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємиця за законом, своєчасно прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , подавши в установленому законодавством порядку і строк заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 за законом чи за заповітом відсутні. Однак ОСОБА_1 юридично не може оформити свої спадкові права, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би підтверджував право померлого ОСОБА_5 на дану земельну частку(пай), що підтверджується матеріалами справи, а тому суд вважає, що позивачка правомірно набула право на дане спадкове майно, в зв`язку з чим за нею слід визнати право на 8/9 частки вищевказаної земельної частки (паю), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який успадкував 8/9 частки даної земельної частки (паю) за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому воно належало на підставі сертифікату ВН №0202706 від 11.12.1996 року, однак не встиг оформити свої права на земельну частку пай.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Згідно з ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За подання позовної заяви позивачкою ОСОБА_1 було сплачено 908,00 грн судового збору.

Оскільки відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_9 та Калинівською міською радою було визнано позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, 50 % судового збору сплаченого за подання позовної заяви слід повернути позивачці із Державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263, 264, 265 ЦПК України, ст.549ЦК України в редакції 1963 року,ст.ст. 392, 1216, 1217, 1220, 1223, 1268, 1296, ЦК України, суд

вирішив :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на 8/9 (вісім дев`ятих) часток земельної частки (паю), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства Мічурінець в селі Кіровка Калинівського району Вінницької області розміром 2,78 в умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , успадковану ним за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на яку належало ОСОБА_4 на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії ВН № 0202706, виданого на підставі розпорядження голови Калинівської районної державної адміністрації №445 від 15.11.1996 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) 11.12.1996 за № 1167 .

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання позову згідно з квитанцією Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль № N1ANQ3513M від 30 березня 2021 року, що становить 454 (чотириста п`ятдесят чотири ) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 );

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 );

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_7 );

Відповідач: Калинівська міська рада Хмільницького району Вінницької області (місце знаходження вул. В. Нестерчука, 19, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04326106).

Суддя С.В. Ставнійчук