Рішення

від 30.12.2021 по справі 507/846/21

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 507/846/21

Провадження № 2/507/306/2021

Номер рядка звіту 22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2021 р. смт. Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Вужиловського О.В.

за участю секретаря судового засідання - Вододюка В.В.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Бойка О.О.

представника відповідача - адвоката Торчинської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання недійсним факту проживання однією сім`єю, скасування рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач 17 червня 2021 року звернулась до Любашівського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання недійсним факту проживання однією сім`єю, скасування рішення суду. В свої заяві позивач вказує, що 22 грудня 2016 року був укладений договір оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) між фермерським господарством Славутич , керівником якого він є, та Любашівською районною державною адміністрацією в особі Скапровської Тетяни Анатоліївни на підставі розпорядження Любашівської районної державної адміністрації від 19 грудня 2016 року № 649/Ад-2016. Земельна ділянка № НОМЕР_1 на масиві № НОМЕР_2 в розмірі 4.72 га розташована на території Боківської сільської ради Любашівського району Одеської області (за межами населених пунктів), надана в оренду для сільськогосподарських потреб строком на сім років. 04 грудня 2020 року відповідач по справі прибув до його домоволодіння та повідомив, що він являється новим власником земельної ділянки № НОМЕР_1 на масиві № НОМЕР_2 в розмірі 4.72 га розташована на території Боківської сільської ради Любашівського району Одеської області і бажає господарювати самостійно. В подальшому він дізнався, що відповідач ОСОБА_2 оформив на своє ім`я спадщину після смерті ОСОБА_3 . На його думку, ОСОБА_3 взагалі не мала права на земельну частку (пай) і взагалі невідомо як їй видали сертифікат про право на земельну частку (пай). ОСОБА_2 проживав в с.Бокове, а з 1994 року взагалі проживав в м.Одеса. 10.09.2000 року відовідач знову був зареєстрований в с.Бокове, а з 13.08.2001 року знятий з реєстрації. Відповідач не проживав із ОСОБА_3 на момент її смерті, а шляхом підробки документів з посадовими особами сільської ради отримав рішення суду про проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю, після чого отримав в нотаріуса свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 . Нотаріус також неправомірно видала свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2 посилаючись на норми ЦК України (2003 року), так як ОСОБА_3 померла в 2002 році і на той час діяли норми ЦК УРСР (в ред. 1963 року), згідно яких ОСОБА_2 взагалі не являвся спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 . Тому, просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 19 жовтня 2020 року приватним нотаріусом, зареєстроване в реєстрі № 1149, видане на спадкове майно померлої ОСОБА_3 2002 року на ім`я ОСОБА_2 , що складається з права на земельну частку (пай), скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку № 290 масив № НОМЕР_2 площею 4.72 га, розташовану на території Боківської сільської ради Подільського району Одеської області, визнати недійсним факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , скасувати рішення суду від 10 вересня 2020 року по справі № 507/829/20.

Представник позивача в судовому засіданні надав аналогічні пояснення та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просив відмовити в його задоволені виходячи з наступного. На думку представника відповідача, ОСОБА_2 оформив спадкове майно у відповідності із вимогами чинного законодавства. Він дійсно доглядав за ОСОБА_3 , здійснив її поховання, що підтвердили свідки. Факт спільного проживання був встановлений судом і після цього ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 . Крім того, фермерському господарству Славутич , керівником якого є ОСОБА_1 , виділено нерозподілені (не витребувані) земельні частки (паї), а ОСОБА_2 є фактично власником земельної ділянки. Крім того, земельна ділянка знаходиться в користуванні фермерського господарства Славутич і позивач ОСОБА_1 не зазначив чи порушені його права як фізичної особи.

Процесуальні дії у справі.

19 липня 2021 року ухвалою судді Любашівського районного суду Одеської області Вужиловського О.В. провадження по даній справі було відкрито і постановлено провести розгляд справи за правила загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13 вересня 2021 року було витребувано копію спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_3 , судові справи.

27 серпня 2021 року позивач уточнив свої вимоги. Вказані вимоги прийнято до розгляду.

17 листопада 2021 року підготовче судове засідання по даній справі було закрито та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

З розпорядження № 649/Ад-2016 від 19.12.2016 року видно, головою Любашівської районної державної адміністрації Одеської області прийнято рішення про передачу нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) площею 6.21 га в оренду фермерському господарству Славутич для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно Тимчасового порядку передачі в оренду нерозподілених (не витребуваних) часток (паїв) затвердженого розпорядженням в.о.голови районної державної адміністрації 05.08.2014 року № 259/Ад-2014. На підставі зазначеного розпорядження 22 грудня 2016 року між Любашівською районної державною адміністрацією та фермерським господарством Славутич було укладено договір оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) (а.с. 10-15, 46-51).

Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 011037 ОСОБА_3 дійсно мала право на земельну частку (пай) розміром 7.19 умовних кадастрових гектари із земель колишнього КСП Прогрес (а.с. 43-44).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 45)

З листа приватного нотаріуса № 545/02-14 від 17.07.2020 року видно, що ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса з приводу оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 . Нотаріус рекомендував ОСОБА_2 звернутись до суду для встановлення родинних відносин, черги спадкування, або підтвердження проживання однією сім`єю разом з померлим (а.с. 16).

Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 10 вересня 2020 року встановлено факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, а саме з листопада 1996 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. ).

19 жовтня 2012 року приватний нотаріус видав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно вказаного свідоцтво спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , спадкове майно складається з земельної частки (пай), посвідченого сертифікатом серії ОД №011037. Зазначене підтверджується копією спадкової справи № 197/2020 (а.с. 17 ).

Із Інформації Державного земельного кадастру видно, що власником земельної ділянки площею 4.7231 га ділянка № НОМЕР_1 масив № НОМЕР_2 , кадастровий номер 5123380900:01:002:0507 на території Боківської сільської ради Любашівського району Одеської області є ОСОБА_2 (а.с. 52).

З довідки Любашівської селищної ради № 156/02-14 від 30.04.2021 року видно, що ОСОБА_2 був зареєстрований в с.Бокове при отриманні паспорту ІНФОРМАЦІЯ_4 , знятий з реєстрації 12.1.01994 року та вибув в м.Одеса. 10.09.2000 року ОСОБА_2 був зареєстрований в с.Бокове, 13.082001 року - знятий з реєстрації. Зазначений факт підтверджується і випискою з по господарської книги (а.с. 18-22).

З довідки Одеського державного аграрного університету № 01-17/01-3079 від 04 листопада 2021 року ОСОБА_2 з 13.02.1998 року навчався в Одеському державному аграрному університеті на ІVсі зооінженерного факультету заочного відділення (а.с. ).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статті 15 та 16 ЦК України передбачають право на захист цивільних прав та інтересів та захист цивільних прав та інтересів судом.

Дійсно, відповідно до ст. 1264 ЦК України к четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до листа № 24-753/0/4-13 від 15 травня 2013 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, застосовуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , коли діяли норми ЦК УРСР (в редакції 1963 року), а також строк для прийняття спадщини закінчився до набрання чинності нормами ЦК України (в редакції 2003 року), положення ЦК України (в редакції 2003 року) щодо прийняття спадщини після ОСОБА_3 застосуванню не підлягали і ОСОБА_2 взагалі не являвся спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 відповідно до норм ЦК УРСР (в редакції 1963 року).

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 додав до нього договір від 22 грудня 2016 року між Любашівською районної державною адміністрацією та фермерським господарством Славутич щодо оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), при цьому вказував на порушення його прав, як фізичної особи. Зазначена земельна ділянка передана фермерському господарству Славутич для ведення господарської діяльності.

Однак, з моменту укладення вищевказаного договору оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) саме фермерське господарство Славутич набуло прав та обов`язків землекористувача й стало суб`єктом спірних правовідносин, а не ОСОБА_1 як фізична особа.

Тому на думку суду, ОСОБА_1 звертаючись до суду з цим позовом, не довів факту порушення своїх особистих прав, як фізичної особи, що було його процесуальним обов`язком відповідно до статей 12, 81 ЦПК України.

Тому, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання недійсним факту проживання однією сім`єю, скасування рішення суду, необхідно відмовити як неналежному позивачу.

Дійсно, в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 спростували факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сімєю протягом п`яти років до дня смерті останньої. Свідок ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_2 , доглядав за ОСОБА_3 та здійснив її похованням.

Однак вимога позивача про визнання недійсним факту проживання однією сім`єю не є способом захисту порушених прав і такий спосіб захисту цивільних прав не передбачений діючим ЦПК України.

Вимога позивача про скасування рішення Любашівського районного суду Одеської області від 10.09.2020 року про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не може бути задоволена судом, так як діючий ЦПК України передбачає апеляційний порядок оскарження рішень суду першої інстанції в разі незгоди з ним, а тому суд першої інстанції не повноважний скасувати своє рішення в зв`язку з доведенням чи спростуванням певних фактів в даному випадку. Позивачу роз`яснюється, що рішення Любашівського районного суду Одеської області від 10.09.2020 року про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він вправі оскаржити в апеляційному порядку, а в разі наявності підстав позивач вправі звернутись до суду про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Розподіл судових витрат між сторонами.

До матеріалів позовної заяви, а також в процесі судового розгляду справи сторони не заявляли про розподіл судових витрат, тому суд вважає можливим залишити їх за сторонами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 259, 263-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 19 жовтня 2020 року приватним нотаріусом, зареєстрованого в реєстрі № 1149, виданого на спадкове майно померлої ОСОБА_3 2002 року на ім`я ОСОБА_2 , що складається з права на земельну частку (пай), скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку № 290 масив № НОМЕР_2 площею 4.72 га, розташовану на території Боківської сільської ради Подільського району Одеської області, визнання недійсним факту проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , скасування рішення суду від 10 вересня 2020 року по справі № 507/829/20 - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В. Вужиловський

Повний текст рішення виготовлено о 14 годині 04 січня 2022 року.