Рішення

від 22.12.2021 по справі 622/30/17

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/30/17 р.

2/622/1/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2021 смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участю секретаря Дмитренко А.О.,

представника позивача адвоката Ісоєва М.Н.,

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Золочівської селищної ради Харківської області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_1 , про визнання права власності на земельну ділянку, та за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Золочівської селищної ради Харківської області про визнання державного акту, свідоцтва про право власності, договору дарування недійсними та визнання права власності, ВСТАНОВИВ:

І.Стислий виклад позицій позивача та третьої особи.

16.01.2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 , в якій остання, з урахуванням уточнення позовних вимог 20.12.2018 року, 14.03.2019 року (т.1 а.с.204, т.2 а.с.41-44), остаточно просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1802 га, кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, у межах згідно з планом, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР №031822 від 28 вересня 2004 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.02.2008 року позивач ОСОБА_2 відповідно до договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Івановим М.І., отримала в дар від свого чоловіка ОСОБА_3 дачний будинок з мансардою, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на зазначений будинок було зареєстровано в КП Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району , про що отримано відповідний витяг за №17669408 від 08.02.2008 року.

У даному договорі дарування було вказано, що подарований будинок розташований на земельній ділянці Одноробівської сільської ради Золочівського району Харківської області, що не відповідає дійсності. Земельна ділянка площею 0,18 га, на якій розташований зазначений будинок, 28.09.2004 року ОСОБА_3 була приватизована, про що останнім отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР №031822 від 28.09.2004 року.

На вказані невідповідності даних щодо земельної ділянки вони, довіряючи нотаріусу, не звернули увагу.

Після реєстрації договору їй ОСОБА_3 було надано всі документи на вказаний житловий будинок та на земельну ділянку, надану останньому для будівництва та обслуговування дачного будинку із мансардою.

Підстави оформлення зазначеного договору дарування саме таким чином їй невідомі, оскільки державний нотаріус повинен був перевірити статус земельної ділянки, на якій розташований подарований будинок, і вказати про це в договорі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_3 помер.

Вказана невідповідність перешкоджає в даний час належній реалізації позивачкою права власності на зазначений дачний будинок та унеможливлює його відчуження. Зважаючи на те, що її чоловік ОСОБА_3 помер, приватний нотаріус Іванов М.І. припинив свою діяльність, а виправлення помилки іншим нотаріусом не допускається, вирішити дане питання в позасудовому порядку не виявляється можливим.

Враховуючи викладене, та оскільки у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти, посилаючись на норми, викладені в ст.ст.120, 125, ч.1 ст.126, 141 ЗК України, ст.ст. 328, 377, 378, 381, 638, 717-719, 722 ЦК України, просила задовольнити позовні вимоги.

19.07.2017 року до суду надійшов позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 , в якому останній, з урахуванням уточнення позовних вимог та їх збільшення (т.1 а.с.75-87, а.с.102-104, а.с.187-189, т.2 а.с.104-124), остаточно просив:

- визнати Державний акт на право власності від 28.09.2004 року, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , недійсним;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки 0,15 га і 0,05 га, розташовані в АДРЕСА_1 ;

- визнати Свідоцтво про право власності на будинок дачний з мансардою, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , видане 17.01.2008 року ОСОБА_3 Одноробівською сільською радою Золочівського району Харківської області, зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно за №21793869, недійсним;

- визнати Договір дарування дачного будинку з мансардою, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , від 01.02.2008 року, виданий ОСОБА_2 і посвідчений нотаріусом Івановим М.І., недійсним;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок дачний з мансардою, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову, не погоджуючись із позовною заявою ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на земельну ділянку, зазначив, що при укладенні договору дарування на будинок в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 і позивачкою нотаріусу були надані Свідоцтво про право власності від 17.01.2008 року і Витяг із реєстру прав власності на нерухоме майно КП АІБ Золочівського району от 17.01.2008 року №17408899, в яких зазначено, що даний дачний будинок розташований на земельній ділянці фонду Одноробівської сільської ради, що свідчить про те, що державного акту не існує. Державний акт і Свідоцтво про право власності на будинок, який знаходиться на цій земельній ділянці суперечать один одному. Будинок в с.Гресі був викрадений у нього. На момент укладення спірного договору дарування дачного будинку з 2005 року по 2008 рік існував спір щодо дачного будинку, розташованого в АДРЕСА_1 . А саме, в Золочівському районному суді розглядався спір щодо спадкового майна, що залишилося після смерті його матері і дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , у тому числі і щодо цього будинку.

Спірний будинок був збудований в 1990 році ним за його гроші, на його ім`я були видані дозвільні документі на землю і на будівництво житлового будинку на цій землі.

Так, Виконавчим комітетом Золочівської районної Ради народних депутатів Харківської області був виданий Паспорт на забудову садиби в сільському населеному пункті в с.Гресі. Крім того, Рішенням №398-1 від 18.12.1990 року Виконавчим комітетом Золочівської районної Ради народних депутатів Харківської області був виданий дозвіл на будівництво будинку в с.Гресі, прийнято Рішення про дозвіл на будівництво житлового будинку в с.Гресі Виконавчим комітетом Одноробівської сільської Ради народних депутатів Золочівського району Харківської області. Рішенням Виконавчого комітету Одноробівської сільської Ради народних депутатів Золочівського району Харківської області від 09.07.1990 року було затверджено витяг із Протоколу засідання правління колгоспу Зоря коммунизма від 30.06.1990 року про виділення земельної ділянки ОСОБА_1 в кількості 0,15 га. Згідно витягу із протоколу засідання правління колгоспу Зоря коммунизма від 30.06.1990 року було надано земельну ділянку ОСОБА_1 в кількості 0,15 га. Рішенням №22 від 12.02.1997 року передано ОСОБА_1 в приватну власність присадибну ділянку в с. Гресі загальною площею 0,15 га. Рішенням Виконавчого комітету Одноробівської сільської Ради народних депутатів Золочівського району Харківської області №22 від 12.02.1997 року ОСОБА_1 була передана в приватну власність ще присадибна ділянка в с. Гресі загальною площею 0,05 га. Отже, загальна площа присадибної земельної ділянки в с. Гресі ОСОБА_1 становить 0,20 га.

В п.7 Положення про паспорт на забудову садиби вказано, що паспорт на забудову садиби є свідоцтвом на право особистої власності забудовника на будівлі і споруди.

Отже, будинок і земля були оформлені на ОСОБА_1 , будівництво будинку і всіх споруд в садибі здійснювалося за його гроші, але йому допомагала в цьому вся сім`я, у тому числі і ОСОБА_3

14.05.1990 році в закінчений будівництвом будинок по АДРЕСА_1 було проведено телефон на ім`я ОСОБА_3 , оскільки останній був лікарем і мав право на пільгове його проведення.

Під час розгляду справи в суді в 2007 році щодо поділу між ним і ОСОБА_3 майна після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_3 просив визнати за ним 1/4 частину домоволодіння в с. Гресі, оскільки в будівництві будинку, споруд та внутрішніх роботах приймала участь вся сім`я, хоча садиба була оформлена на ОСОБА_1 , проти чого він не заперечував.

Оскільки Державний акт на землю і Свідоцтво про право власності на будинок не були ще оформлені на нього, він звернувся до суду в жовтні 2007 року із заявою про забезпечення позову, в якому просив накласти арешт на домоволодіння в с.Гресі до завершення судового процесу. За час тривалого розгляду цієї заяви ОСОБА_3 одружився із ОСОБА_2 , 17.01.2008 року оформив на себе садибу в с.Гресі, якій було присвоєно адресу - АДРЕСА_1 , і отримав Свідоцтво про право власності на неї. 01.02.2008 року ОСОБА_3 , оформлено Договір дарування садиби ОСОБА_2 .. Після чого, 29.02.2008 року судом було накладено арешт на вказане домоволодіння, який є чинним і на даний час.

Під час розгляду справи судом в іншому районі, ніхто не з`являвся та між ним і ОСОБА_3 було досягнуто домовленості, що поки що в домоволодінні по АДРЕСА_2 , який оформлений на батька, буде проживати і користуватися ним ОСОБА_1 , а домоволодінням в с.Гресі, яке оформлено на ОСОБА_1 , буде користуватися ОСОБА_3 .

Натомість батька ОСОБА_3 було вбито, про що проводиться приватне розслідування.

Про укладення ОСОБА_3 шлюбу і дарування спірного будинку він дізнався лише 20.03.2017 року під час оформлення спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 . Після того, як він дізнався про подачу ОСОБА_2 позову щодо землі, він звернувся до суду із даним позовом.

Факт того, що в домоволодінні в АДРЕСА_1 будинок і всі споруди були остаточно побудовані і експлуатувалися ще в 1996 році свідчать надані фотокартки, на яких зображена у тому числі і його мати - ОСОБА_4 , яка померла в 2001 році.

Отже, у ОСОБА_3 ніякої земельної ділянки під будівництво в с. Гресі не було і отримати цю земельну ділянку і побудувати на ній будівлі останній після 2001 року не міг. В даному випадку скоєний злочин, передбачений ст. 358 ч.3 КК України.

Враховуючи викладене і відповідно до приписів ст.120 ЗК України і ст.381 ЦК України, ОСОБА_1 просив задовольнити його позовні вимоги.

17.07.2019 року до суду надійшли письмові пояснення представника позивача ОСОБА_5 по суті первісного позову ОСОБА_2 та позову третьої особи ОСОБА_1 (т.2 а.с.144-149), в яких підтримав позовні вимоги ОСОБА_2 та заперечував проти задоволення позовних вимог третьої особи ОСОБА_1 . Зазначив, що позивачка звернулася до суду із позовом, оскільки в договорі дарування від 01.02.2008 року, згідно якого вона отримала в дар від ОСОБА_3 житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , помилково було зазначено, що подарований будинок знаходиться на земельній ділянці Одноробівської сільської ради Золочівського району Харківської області та відсутня можливість на даний час внести зміни до даного договору дарування. Вказані житловий будинок та земельна ділянка належали на праві приватної власності ОСОБА_3 , про що наявні відповідні правовстановлюючі документи. Відповідно до вимог ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України, діючих на час виникнення спірних правовідносин, до ОСОБА_2 перейшло і право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1802 га, кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, у межах згідно з планом, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності ОСОБА_3 на яку посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР №031822 від 28 вересня 2004 року.

Щодо позовних вимог третьої особи ОСОБА_1 зазначив, що вони є безпідставними, останнім не надано належних та допустимих доказів на підтвердження надання йому особисто земельної ділянки для будівництва дачного будинку з мансардою по АДРЕСА_1 та будівництва ним особисто вказаного будинку. Третьою особою ОСОБА_1 навмисно не повідомлено про те, що його батьки ОСОБА_4 і ОСОБА_3 зверталися до колгоспу Зоря комунізму та виконавчого комітету Одноробівської сільської ради з питання отримання земельної ділянки для будівництва дачного будинку в с. Гресі, а рішенням виконавчого комітету Одноробівської сільської ради №13 від 22.02.1997 р. передана ОСОБА_4 у приватну власність присадибна ділянка площею 0,15 га в с. Гресі. Рішенням виконавчого комітету Золочівської районної ради від 26.03.1991 року №82 відмінено рішення виконавчого комітету Одноробівської сільської ради від 18.12.1990 року №398-1 про дозвіл на будівництво дачного будинку ОСОБА_1 в с.Гресі, дозволено ОСОБА_4 будівництво дачного будинку на 2 кімнати, житловою площею 28,67 кв.м., господарських будівель для особистих потреб на закріпленій за нею присадибній ділянці площею 1500 кв.м., виділеній рішенням правління колгоспу Зоря комунізму . Рішенням виконавчого комітету Одноробівської сільської ради №13 від 22.02.1997 року ОСОБА_4 надана у приватну власність присадибна ділянка площею 0,15 га в с.Гресі. Таким чином, подружжям ОСОБА_4 і ОСОБА_6 для будівництва дачного будинку була отримана земельна ділянка в с.Гресі, яка була оформлена на ім`я дружини та розпочато будівництво дачного будинку із мансардою. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, після смерті останньої її чоловік ОСОБА_3 звернувся до Одноробівської сільської ради із заявою про передачу йому права на закінчення будівництва дачного будинку в с.Гресі і Рішенням ІІІ сесії ХХІV скликання Одноробівської сільської ради від 07.11.2002 року рішення виконкому Одноробівської сільської ради №44 від 09.07.1990 року Про дозвіл ОСОБА_4 на будівництво дачного будинку відмінено, закріплено земельну ділянку загальною площею 0,15 га в с.Гресі в постійне користування ОСОБА_3 , надано дозвіл на закінчення будівництва дачного будинку в с.Гресі ОСОБА_3 . У подальшому ОСОБА_3 вищезгадана земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1802 га, кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, у межах згідно з планом, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була приватизована і ОСОБА_3 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР №031822 від 28 вересня 2004 року. Після смерті ОСОБА_4 був спір між її сином ОСОБА_1 та чоловіком ОСОБА_3 з приводу спадкового майна, що залишилося після неї, однак ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 23.08.2011 року було залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , треті особи КП Дергачівське БТІ , Золочівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 .

Крім зазначеного, представник позивача просив відмовити у задоволенні позовних вимог третьої особи ОСОБА_1 через пропуск останнім позовної давності.

17.09.2019 року, 07.10.2019 року, 05.12.2019 року, до суду надійшли письмові пояснення третьої особи ОСОБА_1 (т.3 а.с.11-25, 47-63, 110-113), в яких останній зазначив про те, що в Золочівському районі Харківської області діє організована злочинна група. На виділеній ОСОБА_4 земельній ділянці нічого не будувалося, там вирощувалася картопля, що підтвердила в судовому засіданні і ОСОБА_2 . Заяву від 20.03.1991 року про відмову від виділеної йому земельної ділянки та скасування рішення №398-1 від 18.12.1990 року він не писав і не підписував. Було здійснено шахрайство. Крім того, було замінено написану ним власноруч заяву від 18.09.1990 року на заяву, написану іншою особою. Спірний будинок був побудований у 1990 році, а не в 2003 році, про що свідчить проведення телефону у вже побудований будинок. Станом на 1990 рік дозвіл на будівництво був лише у нього. У 1991 році будівництво було повністю завершено, про що свідчать записи БТІ, і тоді було на підставі підробленої заяви здійснено переоформлення документів на ОСОБА_4 . Його мати померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи право на спадщину, він нічого не отримав. Його батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - був убитий з метою заволодіння майном. Все майно їх сім`ї було шахрайським шляхом та за підробленими документами оформлено на ОСОБА_3 . Спадщину після смерті ОСОБА_3 було оформлено із порушеннями на ОСОБА_2 . Твердження ОСОБА_2 , що знаходження будинку на землі Одноробівської сільської ради, про що зазначено у Свідоцтві на право власності, перешкоджає їй здійснити відчуження будинку і про це не знали ані вона, ані ОСОБА_3 є неправдивими. Договір дарування спірного будинку не містить його істотної умови, що передбачено нормами законодавства, - кадастрового номеру земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку із набуттям права власності на розташовані на ній об`єкти. Незаконність дій нотаріуса при посвідченні договору дарування спірного житлового будинку з причин не зазначення кадастрового номеру земельної ділянки є недотриманням норм законодавства про нотаріальне посвідчення договору, що тягне за собою його нікчемність.

04.04.2019 року від Золочівської селищної ради Харківської області надійшло клопотання, в якій селищний голова просив розглядати справу за відсутності представника Золочівської селищної ради, вирішити справу на розсуд суду (т.2 а.с.74).

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шабас О.С. від 18.01.2017 року позовну заяву ОСОБА_2 до Одноробівської сільської ради Золочівського району Харківської області, третя особа: Відділ Держгеокадастру у Золочівському районі, про визнання права власності на земельну ділянку, залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Ухвалою судді Шабас О.С. від 08.02.2017 року відкрито провадження у справі.

25.04.2017 розпорядженням керівника апарату Золочівського районного суду Харківської області призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із закінченням повноважень судді Шабас О.С.

Ухвалою судді Чернової О.В. від 05.05.2017 справу прийнято до провадження.

19.07.2017 року до суду надійшла позовна заява від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 (том 1 а.с.75-77), яку було прийнято судом 19.07.2017.

28.08.2017 розпорядженням керівника апарату Золочівського районного суду Харківської області призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із закінченням повноважень судді Чернової О.В.

28.08.2017 розподіл справи не відбувся, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи, що вбачається із протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

05.01.2018 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Кочнєву О.В., та ухвалою від 21.05.2018 прийнято до провадження та призначено засідання у справі.

03.07.2018 розпорядженням керівника апарату Золочівського районного суду Харківської області призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із закінченням шестимісячного строку відрядження до Золочівського районного суду Харківської області судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області Кочнєва О.В.

03.07.2018 розподіл справи не відбувся, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи, що вбачається із протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

18.09.2018 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Черновій О.В. та ухвалою від 12.10.2018 прийнято до провадження, та призначено підготовче провадження у справі.

Третьої особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 уточнялися позовні вимоги 14.08.2017 (том 1 а.с.102-104), 03.12.2018 року (том 1 а.с.187-189) та 14.03.2019 року (том 2 а.с.51-53). Та 08.05.2019 року (том 2 а.с.104-111) третьої особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 збільшено та остаточно визначено позовні вимоги.

Ухвалою суду від 11.01.2019 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву від 20.12.2018 року за позовом ОСОБА_2 .

Ухвалами суду від 19.07.2017, 03.12.2018 року, 16.05.2019 року позовні заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 з уточненими вимогами прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 21.02.2017 клопотання позивача ОСОБА_2 про забезпечення доказів шляхом витребування даних задоволено. Витребувано із Харківського обласного державного нотаріального архіву належним чином завірену копію нотаріальної справи з приводу посвідчення 01 лютого 2008 року договору дарування між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дачного будинку з мансардою, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Золочівського нотаріального округу Харківської області Івановим М.І. за реєстровим № 83.

24.03.2017 із Харківського обласного державного нотаріального архіву надійшли витребувані ухвалою суду від 21.02.2017 докази.

Ухвалою суду від 06.02.2019 клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково, клопотання представника позивача адвоката Ісоєва М.Н. про витребування доказів задоволено. Витребувано із архівного відділу Золочівської РДА Харківської області: інформацію та копії документів про те, кому була виділена земельна ділянка фонду Одноробівської сільської ради, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на момент видачі "свідоцтва про право власності на нерухоме майно" від 17.01.2008 року на дачний будинок, який знаходиться на цій земельній ділянці, з якого часу та на підставі яких документів була виділена дана земельна ділянка Одноробівською сільською радою; копії документів, підтверджуючих надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1802 га, кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, у межах згідно з планом розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР №031822 від 28.09.2004 року; копії документів, підтверджуючих надання ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

13.02.2019, 25.02.2019 та 22.03.2019 на виконання ухвали суду про витребування додаткових доказів від 06.02.2019 із Архівного відділу Золочівської РДА Харківської області надійшла копія рішення XVI сесії XXIV скликання Одноробівської сільської ради від 26.05.2004 року "Про передачу гр. ОСОБА_3 земельної ділянки у приватну власність". Повідомлено, що відповідно до документів Одноробівської сільської ради, які надійшли на зберігання до архівного відділу, не відомо кому була виділена земельна ділянка на момент видачі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.01.2008.

Ухвалою суду від 11.03.2019 клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково. Витребувано із архівного відділу Золочівської РДА Харківської області копії документів, на підставі яких було видано Одноробівською сільською радою Золочівського району Харківської області 17.01.2008 року Свідоцтво про право власності на нерухоме майно ОСОБА_3 , а саме будинок дачний з мансардою за адресою: АДРЕСА_1 . Виключено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Харківській області зі складу учасників процесу.

Ухвалою суду від 14.03.2019 задоволено клопотання представника позивача адвоката Ісоєва М.Н. та клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 про заміну неналежного відповідача. Замінено відповідача Одноробівську сільську раду Золочівського району Харківської області на Золочівську селищну раду Харківської області.

17.07.2019 від представника позивача адвоката Ісоєва М.Н. надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог позивача та по суті позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Ухвалою суду від 17.07.2019 клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 задоволено. Витребувано із КП "Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівської селищної ради", із архівного відділу Золочівської РДА Харківської області, із Золочівської селищної ради Харківської області додаткові докази.

30.07.2019 на виконання ухвали суду про витребування додаткових доказів від 17.07.2019 із КП АІБ Золочівської селищної ради надійшла копія інвентаризаційної справи №96 на будинок АДРЕСА_1 .

30.07.2019 на виконання ухвали суду про витребування додаткових доказів від 17.07.2019 із Архівного відділу Золочівської РДА Харківської області надійшли витребувані докази щодо підтвердження майнових прав на земельну ділянку в с. Гресі Одноробівської сільської ради Харківської області.

Ухвалою суду від 15.08.2019 клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 задоволено. Витребувано із Головного управління Держгеокадастру у Харківській області додаткові докази.

15.08.2019 представником позивача адвокатом Ісоєвим М.Н. долучено додаткові докази по справі.

17.09.2019 від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову, ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_1 з додатковими доказами.

04.10.2019 на виконання ухвали суду про витребування додаткових доказів від 15.08.2019 із Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшли копії технічної документації, на підставі якої було видано державний акт про право власності серія ХР №9031822 на ім`я ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 6322684503:01:001:0001.

07.10.2019 до суду надійшли додаткові письмові пояснення №1 від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 до письмових пояснень від 16.09.2019 року по суті позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_1 , а також по суті позовних вимог ОСОБА_2

23.10.2019 до суду надійшли додаткові докази по справі від ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 26.11.2019 клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 задоволено. Витребувано із архівного відділу Золочівської РДА Харківської області додаткові докази.

04.12.2019 на виконання ухвали суду про витребування додаткових доказів від 26.11.2019 із Архівного відділу Золочівської РДА надійшли витребувані докази.

05.12.2019 року до суду надійшли додаткові письмові пояснення №2 від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 до письмових пояснень від 16.09.2019 року по суті позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_1 , а також по суті позовних вимог ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 05.12.2019 клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи, задоволено частково. Призначено по справі судову почеркознавчу експертизу. На вирішення експертизи поставлено відповідні питання. Проведення експертизи за клопотанням ОСОБА_1 доручено експертам Українського центру судових експертиз.

Ухвалою суду від 16.03.2020 клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 задоволено. Скасовано ухвалу Золочівського районного суду Харківської області від 05.12.2019 року про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено експертам Українського центру судових експертиз. Призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставлено відповідні питання. Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

29.07.2020 підготовче провадження по справі поновлено для вирішення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів для проведення судово-почеркознавчої експертизи №11558/11559/11560/20-32.

Ухвалою суду від 05.08.2020 клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 задоволено. Витребувано із КНП ЗРР "Золочівська ЦРЛ" оригінал особової справи ОСОБА_4 , яка у тому числі в 1990-1991 роках працювала в лікарні, а також різнохарактерні за змістом оригінали документів які містять достовірні підписи та почерк ОСОБА_4 за період з 1990 по 1991 роки.

14.08.2020 на виконання ухвали суду про витребування додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, від 05.08.2020 із КНП ЗРР Золочівська ЦРЛ надійшло повідомлення про неможливість надання матеріалів у зв`язку із закінченням строку їх зберігання.

Ухвалою суду від 17.08.2020 клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 , про направлення справи до експертної установи для проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 16.03.2020 року, - задоволено. Направлено матеріали цивільної справи №622/30/17 в розпорядження експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 16.03.2020 року, разом з додатковими матеріалами. Уточнено, що дослідженню експертом при проведенні судової почеркознавчої експертизи документів, відповідно до ухвали Золочівського районного суду Харківської області від 16.03.2020 року, підлягає у заяві від 20.03.1991 року перший підпис (зліва) та другий підпис (справа) на предмет виконання їх саме ОСОБА_1 . Оплату питань, поставлених на вирішення судової почеркознавчої експертизи, покладено на ОСОБА_1 . Підготовче провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

01.09.2020 надійшло клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 , про відновлення провадження по справі у зв`язку з необхідністю надання документів по справі для проведення експертизи, у зв`язку з чим підготовче провадження по справі поновлено.

Ухвалою суду від 02.09.2020 клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 , про направлення справи до експертної установи для проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 16.03.2020 року, - задоволено. Матеріали направлено в розпорядження експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз разом з додатковими матеріалами. У зв`язку з відсутністю інших вільних зразків підписів та почерку ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , смертю ОСОБА_4 , експерту доручено провести судову почеркознавчу експертизу за наданими матеріалами. Оплату питань, поставлених на вирішення судової почеркознавчої експертизи, покладено на ОСОБА_1 . Підготовче провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 13.01.2021 підготовче провадження по справі поновлено після надходження повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи, оскільки станом на 23.12.2020 оплату вартості судово-почеркознавчої експертизи не проведено.

Ухвалою суду від 02.03.2021 клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи, - задоволено. Скасовано ухвалу Золочівського районного суду Харківської області від 16.03.2020 року про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи. Призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено відповідне питання. Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Оплату питань, поставлених на вирішення судової почеркознавчої експертизи, покладено на ОСОБА_1 . Підготовче провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

13.04.2021 до суду надійшло клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) про надання додаткових матеріалів для виконання судової почеркознавчої експертизи. Цього ж дня надійшов рахунок від 02.04.2021 №1165 на оплату за проведення судової почеркознавчої експертизи №11656/11657/21-32.

Вказане клопотання експерта про надання додаткових доказів та рахунок від 02.04.2021 №1165 направлені сторонам для виконання.

Ухвалою від 14.05.2021 поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання на 27.05.2021.

В підготовчому засіданні 27.05.2021 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 повідомив про неможливість сплатити рахунок, вважав завищеною вартість експертизи, яку не може сплатити, внаслідок майнового стану. У зв`язку з чим, вважав неможливим проведення експертизи згідно ухвали суду від 02.03.2021, просив її скасувати. Повідомив про надання на обґрунтування заявлених позовних вимог інших доказів.

Ухвалою суду від 27.05.2021 скасовано ухвалу Золочівського районного суду Харківської області від 02.03.2021 року в частині призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 19.07.2021 клопотання третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 про витребування матеріалів - задоволено. Витребувано із Золочівського районного суду Харківської області для огляду в судовому засіданні цивільні справи: №2-262/09 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_8 до ОСОБА_3 , треті особи: Дергачівське БТІ, Золочівська ДНК, ОСОБА_2 про визнання права власності на частину домоволодіння; №2-952/2005 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 . Витребувано із Богодухівського районного суду Харківської області для огляду в судовому засіданні цивільну справу №2004/2-224/11 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_8 до ОСОБА_3 , треті особи: Дергачівське БТІ, Золочівська ДНК, ОСОБА_2 про визнання права власності на частину домоволодіння. Підготовчий розгляд справи відкладено.

03.06.2021 та 26.07.2021 на виконання ухвали Золочівського районного суду від 19.07.2021 із Богодухівського районного суду Харківської області та із Золочівського районного суду Харківської області надійшли копії актів про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду. Згідно наданої керівником апарату Золочівського районного суду Харківської області відповіді від 26.07.2021 справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Дергачівське БТІ, ЗолочівськаДНК, ОСОБА_2 про визнання права власності на частину домоволодіння, за реєстровим №2-262/09 не значиться. Цивільну справу №2-952/2005 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_8 про виселення було перереєстровано та присвоєно номер 2-33/06 та в 2012 знищено.

Ухвалою суду від 09.08.2021 відмовлено в задоволенні заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 про відвід секретаря судових засідань Попової В.М..

26.08.2021, 08.09.2021 та від 15.09.2021 третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 подано додаткові докази по справі.

15.09.2021 року надійшла заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 про витребування доказів із АТ Укрпошта про обслуговування поштаркою ОСОБА_9 ділянки по АДРЕСА_3 в період з 01.06.2011 по 01.10.2011 та в даний час, у задоволенні якої в підготовчому засіданні відмовлено ухвалою суду із зазначенням в протоколі судового засідання.

Ухвалою суду від 15.09.2021 в задоволенні заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі, відмовлено. Закрито підготовчий розгляд справи та призначено судове засідання за участю сторін.

В ході судового розгляду третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 08.12.2021 подав додаткові докази (том 5 а.с.57-68), 08.12.2021 додаткові пояснення (том 5 а.с.53-56) та 22.12.2021 додаткові пояснення №2, продовження пояснень від 08.12.2021 (том 5 а.с.73-81).

ІІІ. Пояснення учасників справи в судовому засіданні.

Позивач в судове засідання не з`явилася, довіривши представництво її інтересів в суді адвокату Ісоєву М.Н.

Представник позивача адвокат Ісоєв М.Н. в судових засіданнях під час розгляду справи позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав в повному обсязі, проти задоволення позовних вимог третьої особи ОСОБА_1 заперечував, просив відмовити в повному обсязі, з підстав, викладених у первісному позові та письмових поясненнях. Додатково пояснив, що право на земельну ділянку площею 0,1802 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_2 з часу отримання в дар від ОСОБА_3 житлового будинку, розташованого на цій земельній ділянці. Позовні вимоги третьої особи є безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами. Так, житловий будинок, який перейшов в дар до позивачки має іншу житлову площу, ніж вказані в документах, наданих в якості доказів правомірності вимог третьої особи, аналогічні розбіжності щодо площі спірної земельної ділянки містяться і в наданих документах щодо спірної земельної ділянки. Паспорт на забудову ОСОБА_1 не містить адреси розташування житлового будинку в с.Гресі, у паспорті вказана площа земельної ділянки 1500 кв.м. та ОСОБА_1 мав побудувати будинок площею 28,67 кв.м. із 2 кімнатами, що різниться із даними, вказаними у правовстановлюючих документах на житловий будинок і земельну ділянку, розташовані по АДРЕСА_1 . Земельна ділянка площею 0,1802 га, кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, у межах згідно з планом, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №031822 від 28 вересня 2004 року належить на праві власності ОСОБА_3 .. Дану земельну ділянку отримала дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , на якій подружжям здійснювалося будівництво житлового будинку, після смерті ОСОБА_4 . ОСОБА_3 було отримано дану земельну ділянку, закінчено будівництво, введено в експлуатацію та оформлено право власності на житловий будинок житловою площею 55,3 кв.м., розташований на цій земельній ділянці. Крім того, реєстраційна картка здійсненого будівництва у наданому ОСОБА_1 паспорті на забудову не заповнена, що також не підтверджує твердження ОСОБА_1 про набуття права власності на вказаний у ньому житловий будинок. Надані на підтвердження факту закінчення будівництва спірного житлового будинку станом на 1991 рік фотокартки, які зроблені у 1996 році, та свідчення свідків про те, хто і що зображені на цих фотокартках, не є належними доказами. Надані третьою особою 02.12.2021 року в ході судового розгляду докази також не мають доказового значення. Позивачкою не оспорюється, що ОСОБА_3 є власником 3/4 частин житлового будинку по АДРЕСА_3 , де був зареєстрований і проживав із дружиною ОСОБА_4 ..

В судових засіданнях третя особа ОСОБА_1 заперечував проти позову ОСОБА_2 , просив відмовити у його задоволенні, власну позовну заяву підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у ній та у поданих письмових поясненнях. Додатково пояснив, що у нього із його батьком ОСОБА_3 були доброзичливі стосунки до 2005 року, потім зіпсувалися внаслідок не включення останнього до складу фірми, внаслідок чого батько почав вчиняти дії щодо позбавлення його майна. Батько був отруєний і все майно останнього перейшло іншим особам. Щодо права на майно проходили судові розгляди, під час яких надавалися докази, але справи та докази на даний час втрачені в суді. У квітні 2016 року ОСОБА_3 перестав спілкуватися із позивачкою і збирався розставатися, зняв всі свої кошти з рахунків, відмовився будувати будинок на АДРЕСА_4 , після чого був позбавлений життя. В первісному позові вказано, що в договорі дарування зазначено про розташування житлового будинку на землі Одноробівської сільської ради, що не відповідає дійсності, оскільки земельну ділянку було приватизовано та отримано Державний акт про право власності на неї, але на час укладення договору дарування, його сторони не звернули на це увагу. Але особисто ОСОБА_3 були надані документи для посвідчення договору дарування, серед яких не було надано документів на підтвердження права власності останнього на спірну земельну ділянку, отже це твердження не відповідає дійсності. В довідці-характеристиці від 17.01.2008 року, виданій БТІ ОСОБА_3 для оформлення відчуження спірного житлового будинку (т.2 а.с.212), зазначено, що земельна ділянка фонду Одноробівської сільської ради. 24.11.2007 року ОСОБА_3 уклав шлюб із позивачкою і одразу подав в БТІ заяву про надання витягу для дарування житлового будинку, на підставі якої видано розпорядження (т.2 а.с.204), але на той час будинок ще не було оформлено за ОСОБА_3 .. Право власності ОСОБА_3 на житловий будинок було зареєстровано лише 15.01.2008 року (т.1 а.с.36). Вказані факти доводять фіктивність укладеного між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 шлюбу. Договір дарування було укладено 01.02.2008 року, а 29.02.2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про визнання за ним права власності, він подав зустрічну позовну заяву про визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 0,15 га. В документах у справі було вказано, що земельна ділянка не переоформлена і перебуває в користуванні ОСОБА_3 , у тому числі в ухвалі Золочівського районного суду Харківської області від 29.02.2008 року, якою накладено арешт на спірний будинок, відповіді від 21.02.2008 року на запит адвоката, свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 15.01.2008 року та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.01.2008 року (т.1 а.с.35-36). З відповіді архівного підрозділу від 06.02.2019 року (т.2 а.с.20) вбачається, що не відомо кому була виділена спірна земельна ділянка на момент видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Отже, незрозуміло яким чином ОСОБА_3 міг відчужувати житловий будинок, якщо земельна ділянка йому не належала. Крім того, з відповіді юридичній консультації вбачається, що у 2006 році вже йшло судове провадження, а в договорі дарування від 01.02.2008 року зазначено, що будинок у спорі не перебуває.

Щодо позовних вимог про визнання за ним права власності на земельні ділянки 0,15 та 0,05 га, розташовані в АДРЕСА_1 , пояснив, що його позовні вимоги підтверджуються показаннями свідків та доданим до позову паспортом про забудову, рішенням виконавчого комітету ради від 18.12.1990 року №398. Земельна ділянка площею 0.18 га, на яку ОСОБА_3 видано Державний акт про право власності та надані йому земельні ділянки 0,15 та 0,05 га це одна і та ж земельна ділянка. Заяви, написані у 1991 році про нібито його відмову від земельної ділянки, містять не його підписи. Крім того, вже після цього було у 1997 році видано рішення про надання цих земельних ділянок йому у приватну власність. Спірний житловий будинок був побудований ним у 1991 році і прийнятий БТІ. У 1990 році було проведено в цей житловий будинок телефон, отже будинок був вже закінчений будівництвом. Надані ним фотокартки підтверджують, що у 1996 році будинок вже був побудований.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним Свідоцтва про право власності на будинок дачний з мансардою, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , видане 17.01.2008 року ОСОБА_3 Одноробівською сільською радою Золочівського району Харківської області, зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно за №21793869, пояснив, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи в заяві про інвентаризацію та в оцінювальному акті про будинок було вказано рік побудови 1991 (т.2 а.с.187). Цей житловий будинок не був реконструйований, перебуває у тому ж стані, що і в 1991 році. Але в акті виносу земельної ділянки в натурі, складеному на підставі рішення Одноробівської сільської ради від 07.11.2002 року вказано, що земельна ділянка без будівель (т.2 а.с.199), складено проект забудови земельної ділянки у 2002 році (т.2 а.с.201), а побудований будинок у 2007 році.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним Договору дарування дачного будинку з мансардою, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , від 01.02.2008 року, виданого ОСОБА_2 і посвідченого нотаріусом Івановим М.І. пояснив, що оскільки Свідоцтво про право власності на будинок дачний з мансардою, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , видане 17.01.2008 року ОСОБА_3 , є недійсним, то і договір дарування цього житлового будинку недійсний. Крім того, про його недійсність також свідчить: не зазначення у ньому істотної умови - даних земельної ділянки, на якій будинок розташований, та її кадастрового номеру; введення нотаріуса в оману при укладенні і посвідченні договору, якому було все відомо, але надано вказівку так зробити; було подано заяву про накладення арешту на будинок, ОСОБА_3 одружився , оформив будинок і подарував його.

Щодо позовних вимог про визнання за ним право власності на будинок дачний з мансардою, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , пояснив, що цей житловий будинок належить йому, оскільки колгоспом йому виділялася земельна ділянка для будівництва і в подальшому виконкомом були прийняті рішення про надання йому цих земельних ділянок та було надано дозвіл на будівництво дачного будинку із мансардою в с.Гресі, видано паспорт на будівництво. Будівництво даного будинку здійснювалося в 1990-1991 роках всіма членами сім`ї - його дружиною ОСОБА_8 , його матір`ю і на той час дружиною ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , а також ним і його батьком ОСОБА_3 .. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В додаткових поясненнях від 08.12.2021 та від 22.12.2021 ОСОБА_1 зазначив, що на момент будівництва спірного будинку в 1991 році та до смерті матері в 2001 році за адресою: АДРЕСА_3 проживали однією сім`єю він, його дружина, їх донька, батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_4 , доказом цього є домова книга. Також вся сім`я із п`яти чоловік брала участь у будівництві будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Після 1991 року в будинку велися лише дрібні внутрішні роботи та облагородження території, але все одно, так як він не був оформлений як об`єкт нерухомості, це була сукупність будівельних матеріалів, але за ступенем готовності в ньому могли бути виділені частки кожного. Тобто будинок був майном, набутим у результаті спільної праці за спільні грошові кошти членів сім`ї, і був їх спільною сумісною власністю, що передбачено ч.4 ст. 368 ЦК України. На ОСОБА_3 в період між 1990 та 2001 роками в АДРЕСА_1 не було оформлено ані землі, ані будинку і взагалі нічого, лише один телефон. Тому оформлення ОСОБА_3 права власності на спірний будинок у БТІ Золочівського району є незаконним. Останній не мав згоди співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, яке підлягає нотаріальному посвідченню. Всі дії щодо об`єкта спільної сумісної власності регулюються ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.369 ЦК України. Відповідно до ч.4 ст.369 ЦК України дії щодо розпорядження спільним майном, вчинені одним із власників без необхідних повноважень, можуть бути визнані судом недійсним, тому Свідоцтво про право власності на цей будинок є недійсним. При оформленні на ОСОБА_3 . Свідоцтва про право власності на спірне домоволодіння його батьком та працівниками БТІ не були виконані вимоги ст.369 ЦК України, в результаті чого настали наслідки, передбачені ст.216 ЦК України. В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують, що будинок і всі будівлі в АДРЕСА_1 були побудовані в 1991 році і те, що ОСОБА_3 після 2002 року за Рішенням Одноробівської сільської ради Золочівського району від 07.11.2002 року нічого не міг там збудувати та реконструювати, оскільки все вже було там збудовано. Свідоцтво про право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , видане ОСОБА_3 є недійсним, на що прямо вказують статті ЦК України, це домоволодіння йому не належало. Отже він не міг розпоряджатися майном та відчужувати його. Тому договір дарування будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 01.02.2008 року є недійсним. Крім цього, у договорі дарування ОСОБА_3 будинку нотаріусом зазначено зі слів батька, що даний будинок у спорі не перебуває. Чим ОСОБА_3 навмисно ввів в оману нотаріуса за обставинами, які мають істотне значення. Крім цього, при даруванні домоволодіння було порушено норми Земельного кодексу України, ч.6 ст.120, та в договорі дарування не вказано кадастровий номер земельної ділянки, на якій будинок розташовано, а отже залишається незрозумілим, яким чином ОСОБА_3 міг подарувати будинок, якщо не було кадастрового номера земельної ділянки і цей номер не вказано в договорі дарування. Державний акт про право власності на земельну ділянку є службовим підробленням, він був зроблений заднім числом злочинним угрупуванням вже після смерті ОСОБА_3 і про нього не знав сам ОСОБА_3 .

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

З наданих письмових доказів судом встановлено наступне.

Згідно виписки із протоколу засідання правління колгоспу Зоря коммунизма від 30.06.1990 року ОСОБА_1 виділено земельну ділянку 0,15 га. Рішенням виконавчого комітету Одноробівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Харківської області від 09.07.1990 затверджено виписку з протоколу засідання правління колгоспу Зоря коммунизма від 30.06.1990 року про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки в кількості 0,15 га (том 1 а.с.80, 81, том 2 а.с.116, 117, 172, 173, 242).

Рішенням виконавчого комітету Одноробівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Харківської області б/н і дати надано дозвіл ОСОБА_1 на будівництво на виділеній правлінням колгоспу Зоря коммунизма земельній ділянці житлового будинку в с.Гресі. Зобов`язано в 10-денний термін отримати паспорт на забудову. Попереджено ОСОБА_1 , що без паспорта на забудову ділянки виданого районним архітектором, будь-які будівельні роботи проводити забороняється. Після закінчення будівництва пред`явити житловий будинок для прийняття комісією, призначеною виконкомом сільської ради (том 1 а.с.82, том 2 а.с.115, 170, 171, 241).

Також, згідно виписки із протоколу засідання правління колгоспу Зоря коммунизма від 30.06.1990 року - ОСОБА_4 виділено земельну ділянку 0,15 га (том 2 а.с.177, 248).

Рішенням виконавчого комітету Одноробівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Харківської області №45 від 09.07.1990 - затверджено виписку із протоколу засідання правління колгоспу Зоря коммунизма від 30.06.1990 року про надання ОСОБА_4 земельної ділянки 0,15 га (том 2 а.с.168, 238).

Рішенням виконавчого комітету Одноробівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Харківської області №44 від 09.07.1990 - надано дозвіл ОСОБА_4 на виділеній правлінням колгоспу Зоря коммунизма земельній ділянці будівництво житлового будинку в с. Гресі, зобов`язано ОСОБА_4 отримати в 10-денний строк паспорт на забудову. Попереджено ОСОБА_4 що без паспорта на забудову ділянки виданого районним архітектором, будь-які будівельні роботи проводити забороняється. Після закінчення будівництва пред`явити житловий будинок для прийняття комісією, призначеною виконкомом сільської ради (том 2 а.с.167, 176, 237, 247)

Рішенням виконкому Золочівської районної ради народних депутатів Харківської області №398-1 від 18.12.1990 - надано дозвіл ОСОБА_1 на будівництво дачного будинку на 2 кімнати, житловою площею 28,67 кв.м. та господарських будівель для особистих потреб на закріпленій за ним присадибній ділянці площею 1500 кв.м., виділеній засіданням правління колгоспу Зоря коммунизма від 30.06.1990 (том 1 а.с.83, том 2 а.с.114, 169, 239, 240).

Рішенням виконкому Золочівської районної ради №82 від 26.03.1991 року (на підставі заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , рішення Одноробівської сільської ради від 09.07.1990 р. Про дозвіл на будівництво дачного будинку ОСОБА_4 ) відмінено рішення райвиконкому Золочівської районної ради №398-1 від 18.12.1990 Про дозвіл на будівництво дачного будинку ОСОБА_1 , дозволено ОСОБА_4 будівництво дачного будинку на 2 кімнати, житловою площею 28,67 кв.м. та господарських будівель для особистих потреб на закріпленій за нею присадибній ділянці площею 1500 кв.м., виділеній засіданням правління колгоспу Зоря коммунизма від 30.06.1990 р. Доручено районному архітектору видати забудовнику будівельний паспорт на забудову (том 2 а.с.174, 245).

З наданого третьою особою ОСОБА_1 паспорта на забудову садиби ОСОБА_1 в с.Гресі на земельній ділянці 1500 кв.м., виділеній колгоспом Зоря коммунизма 30.06.1990 р., за рішенням виконкому Одноробівської сільради народних депутатів від 09.07.1990, вбачається, що в пункті 4 цього паспорту Забудова ділянки дозволена виконкомом відсутня інформація, Реєстраційна картка про закінчення будівництва не заповнена. При цьому в Положенні про паспорт на забудову садиби вказано, що в реєстраційну картку виконком ради після повного закінчення будівництва кожного об`єкта на підставі акта приймальної комісії вносить оціночну вартість побудованих будівель і споруд. Паспорт на забудову з реєстраційною карткою є свідоцтвом на право особистої власності забудовника на будівлі і споруди, занесені в реєстраційну картку паспорта. Отже, даний паспорт на забудову не є свідоцтвом про право особистої власності ОСОБА_1 на вказану в ньому забудову (том 1 а.с.84-85, том 2 а.с.47-50, 112-113).

В подальшому, 12.02.1997 Рішеннями виконкому Одноробівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Харківської області №22 Про надання у приватну власність присадибної ділянки ОСОБА_1 в с. Гресі - передано у приватну власність безкоштовно присадибні ділянки загальною площею 0,05 га та 0,15 га ОСОБА_1 , дозволено видачу державного акту на право приватної власності (том 1 а.с.66, 67, 86, 87, том 2 а.с.118, 119).

22.02.1997 року Рішенням виконкому Одноробівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Харківської області №12 Про надання у приватну власність присадибної ділянки ОСОБА_1 в с. Гресі - передано у приватну власність безкоштовно присадибну ділянку загальною площею 0,15 га ОСОБА_1 , дозволено видачу державного акту на право приватної власності (том 2 а.с.178, 244).

При цьому Рішенням виконкому Одноробівської сільської ради №13 Про надання у приватну власність присадибної ділянки ОСОБА_4 в с. Гресі від 22.02.1997 року - передано у приватну власність безкоштовно присадибну ділянку загальною площею 0,15 га, ОСОБА_4 , дозволено видачу державного акту на право приватної власності (том 2 а.с.179, 243).

Рішенням Одноробівської сільської ради від 07.11.2002 року - (за заявою ОСОБА_3 у зв`язку зі смертю дружини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 та матеріалами Золочівського бюро архітектури) рішення виконкому Одноробівської сільради №44 від 09.07.1990 року Про дозвіл ОСОБА_4 на будівництво дачного будинку скасовано, закріплено земельну ділянку загальною площею 0,15 га в с.Гресі в постійне користування ОСОБА_3 , надано дозвіл на закінчення будівництва дачного будинку в с. Гресі ОСОБА_3 (том 2 а.с.180, 249).

Розглянувши заяву ОСОБА_3 від 26.05.2004 про передачу земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд та ведення особистого селянського господарства у приватну власність, Рішенням Одноробівської сільради Золочівського району Харківської області Про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки у приватну власність від 26.05.2004 бн, на підставі ст. 118, 121 ЗК передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,1802 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель в с.Гресі Золочівського району Харківської області (том 2 а.с.6, 7).

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ХР №031822, виданого 28.09.2004 р. ОСОБА_3 на підставі рішення ХVІ сесії ХХІV скликання Одноробівської сільської ради від 26.05.2004 р., на земельну ділянку, кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, площею 0,1802 га в с. Гресі Одноробівської сільської ради, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за №310 (межі - зем ділянка ОСОБА_10 , землі Одноробівської сільради, зем ділянка ОСОБА_11 , землі Одноробівської сільради). (т.1 а.с.241-242).

Згідно Витягу із Державного земельного кадастру номер НВ-6309668582019, сформованого станом на 10.05.2019 по земельній ділянці 6322684503:01:001:0001, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1802 га, відділом Держгеокадастру у Золочівському районі Харківської області 28.09.2004 р. зареєстровано право власності ОСОБА_3 на підставі рішення органу місцевого самоврядування 26.05.2004 №16, Державного акту від 28.09.2004 ХР 031822. Вказано її межі - сусідні земельні ділянки - ОСОБА_10 , Одноробівської сільради, ОСОБА_11 , Одноробівської сільради (т.2 а.с.250).

Згідно наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів технічної документації про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки на території Одноробівської сільської ради Золочівського району Харківської області, на підставі якої було видано Державний акт про право власності серія ХР №9031822 на земельну ділянку кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, вбачається, що основою для виконання робіт стала заява ОСОБА_3 та рішення Одноробівської сільської ради Золочівського району Харківської області від 26.05.2004 року. Цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських споруд. Згідно довідки присвоєно кадастровий номер земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд з метою передачі її у власність ОСОБА_3 на території Одноробівської сільської ради 6322684503:01:001:0001, закріплені межі в натурі, погоджено проект забудови, складений на підставі рішення Одноробівської сільської ради від 07.11.2002 р. Вказано про відсутність обмежень, обтяжень (том 3 а.с.27, 28-95).

Згідно повідомлення Золочівського ЦхЕЗ №16 телефон №94433 14.05.1990 року було встановлено на ім`я ОСОБА_3 за адресою: с. Гресі в будинку дачної ділянки. 17.12.2007 було перезаключено договір з ОСОБА_3 у зв`язку з наданням документів - рішення про присвоєння юридичної адреси будинку - АДРЕСА_1 (том 2 а.с.120).

Згідно наданої ОСОБА_1 копії довідки КП Дергачівське районне БТІ №190 від 21.04.2006, виданої на запит Харківської обласної колегії адвокатів, по архівним реєстраційним матеріалам бюро в числі зареєстрованих домоволодінь в с.Петровка (Гресі) станом на 21.04.2006 на ім`я ОСОБА_3 домоволодіння не зареєстровано (том 4 а.с.153).

Судом також досліджено матеріали інвентаризаційної справи №96 на будинок АДРЕСА_1 , який станом на 31.12.2012 зареєстрований за ОСОБА_2 згідно договору дарування від 01.02.2008 (том 2 а.с.181-220).

Згідно матеріалів інвентаризаційної справи за ОСОБА_3 17.01.2008 року зареєстровано право власності на будинок дачний з мансардою АДРЕСА_1 на земельній ділянці фонду Одноробівської сільради. Будинок А-1 цегляний, житловою площею 55,3 кв.м., загальною - 86,6 кв.м. із будівлями та спорудами: Мн-мансарда, а-веранда, а1- веранда, Б-гараж, В-льох, Г-сарай, Д-вбиральня, Е-літній душ, Ж-альтанка, огорожа №1-3, колодязь №4.

Крім того, затверджено Акт винесення в натурі земельної ділянки на підставі рішення виконкому Одноробівської сільради від 07.11.2002, яким встановлено в натурі межі присадибної земельної ділянки, виділеної ОСОБА_3 для перебудови індивідуального житлового будинку, площа присадибної земельної ділянки складає 1800 кв.м., яка знаходиться в с.Гресі Одноробівської сільради Золочівського району. Затверджено 20.11.2002 року проект забудови земельної ділянки ОСОБА_3 .

Рішенням виконкому Одноробівської сільської ради №4 від 13.11.2007 Про присвоєння юридичної адреси будинку в с.Гресі - за заявою ОСОБА_3 присвоєно юридичну адресу будинку АДРЕСА_1 , для оформлення документів про готовність закінченого будівництвом житлового будинку.

14.12.2007 затверджено Акт державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію. Державній приймальній комісії пред`явлений закінчений будівництвом дачний будинок з мансардою "А-1", веранда "а", веранда "а1" та господарчі будівлі: "Б"- гараж, "В"-погріб, "Г"- сарай, "Д"- вбиральня, "Е"-літній душ, "Ж" -альтанка, №1-3 - оргожа, №4- колодязь, за адресою: АДРЕСА_1 . Будівництво здійснено згідно Рішення Одноробівської сільської ради від 07 листопада 2002 року. Пред`явлений до прийняття дачний будинок з мансардою та господарчі будівлі гр. ОСОБА_3 розташовані: АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію.

14.12.2007 Золочівською РДА Харківської області видано Розпорядження №800 Про затвердження акту державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію закінченого будівництвом дачного будинку з мансардою та господарських будівель по АДРЕСА_1 забудовника ОСОБА_3

17.12.2007 складено Проект рішення виконкому Одноробівської сільради про оформлення права власності на нерухоме майно - право приватної власності на дачний будинок з мансардою в АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (житлова площа 55,3 кв.м.)

15.01.2008 Рішенням виконкому Одноробівської сільради Золочівського району Харківської області №3 Про оформлення права приватної власності на дачний будинок з мансардою в АДРЕСА_1 - оформлено на ім`я ОСОБА_3 право приватної власності на дачний будинок з мансардою в АДРЕСА_1 .

15.01.2008 на підставі рішення виконкому Одноробівської сільради від 15.01.2008 №3 ОСОБА_3 видано Свідоцтво про право власності на дачний будинок з мансардою в АДРЕСА_1 , житловою площею 55,3 кв.м., записане в книгу №1 за реєстроваим номером 8 17.01.2008 року.

В матеріалах інвентаризаційної справи також наявний запит ЮК Дзержинського району м. Харкова №192 від 11.12.2009, на який КП АІБ Золочівського району 18.12.2009 за №141 повідомлено, що дачний будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 згідно договору дарування дачного будинку з мансардою, посвідченого приватним нотаріусом Золочівського нотаріального округу в Харківській області Івановим М.І. від 01.02.2008 реєстровий №83. Раніше вище вказаний дачний будинок з мансардою належав ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення виконкому Одноробівської с/р від 15.01.2008 року реєстровий №3.

Отже, відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.01.2008 серія НОМЕР_1 , Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.01.2008 серія ССІ №134650, ОСОБА_3 належав будинок дачний з мансардою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 86,6 кв.м., житловою площею 55,3 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами (Будинок А-1 цегляний, житловою площею 55,3 кв.м., загальною - 86,6 кв.м. і такі будівлі та споруди: Мн-мансарда, а-веранда, а1- веранда, Б-гараж, В-льох, Г-сарай, Д-вбиральня, Е-літній душ, Ж-альтанка, огорожа №1-3, колодязь №4), де також зазначено, що земельна ділянка фонду Одноробівської сільської ради. Підстава виникнення права власності: Свідоцтво про право власності на дачний будинок з мансардою, рішення виконкому Одноробівської сільської ради №3 від 15.01.2008 (том 1 а.с.35, 36, том 2 а.с.210, 211, 213).

Згідно матеріалів нотаріальної справи та договору дарування дачного будинку з мансардою від 01.02.2008 року серія ВЕХ №679283 ОСОБА_3 передав безоплатно обдарованій ОСОБА_2 у власність, а обдарована прийняла у дар цілий будинок дачний з мансардою АДРЕСА_1 на земельній ділянці фонду Одноробівської сільради. Будинок А-1 цегляний, житловою площею 55,3 кв.м., загальною - 86 кв.м. і такі будівлі та споруди: Мн-мансарда, а-веранда, а1- веранда, Б-гараж, В-льох, Г-сарай, Д-вбиральня, Е-літній душ, Ж-альтанка, огорожа №1-3, колодязь №4. Будинок належить дарувальнику на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Одноробівською сільрадою Золочівського району Харківської області від 15.01.2008 за №3 та зареєстрованого у КП АІБ Золочівського району у книзі №1, запис №8, реєстровий №21793869. Договір зареєстровано в реєстрі правочинів за №83 (том 1 а.с.32-40, том 2 а.с.216, 217).

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17669408, видане 08.02.2008 року Комунальним підприємством Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району , 08.02.2008 року прийнято рішення про реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на будинок дачний з мансардою, розташований в АДРЕСА_1 , згідно договору дарування дачного будинку з мансардою р.№83 від 01.02.2008, посвідчений приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Івановим М.І. (Номер запису №8 в книзі №1, реєстраційний номер №21793869) (т.2 а.с.217).

13.03.2008 зареєстровано обтяження за ухвалою Золочівського районного суду від 29.02.2008, якою заборонено здійснення відчуження дачного будинку, розташованого на АДРЕСА_1 , зареєстрованого на імя ОСОБА_2 , та розташованого на земельній ділянці площею 0,15 га, зареєстровані на імя ОСОБА_3 (том 2 а.с.124, том 4 а.с.134).

Згідно копії домової книги по АДРЕСА_3 , наданої третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 вбачається, що за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_3 - з 19.06.1978 по 04.09.2016; ОСОБА_4 - з 19.06.1978 по 20.03.2012 (знята з реєстрації у зв`язку зі смертю); ОСОБА_8 - з 16.12.1981 року; ОСОБА_1 - з 18.07.1979 по 25.06.1986, та з 21.12.1989; ОСОБА_12 - з 22.11.1982, мається запис- по паспорту прописана з 26.01.1999 (том 5 а.с.62-65).

Допитана в судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_1 свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 є її чоловіком з 18.07.1981 року. Будинок АДРЕСА_1 побудовано в 1990-1991 роках її чоловіком ОСОБА_1 , донькою ОСОБА_12 , свекром ОСОБА_3 , свекрухою ОСОБА_4 та нею. Всі вони проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_3 , до смерті ОСОБА_4 в 2001 році. Будували будинок в 1990-1991 роках всі разом за кошти кожного та власними силами, відпочивали в тому будинку, проводили свята. Повністю будівництво будинку було завершено в 1991 році. В цей період був побудований повністю і гараж, і альтанка, сарай, літній душ, туалет. Проведено електрику, опалення, мебльовано. Двоповерховий будинок повністю був завершений будівництвом. Ніяких договорів із ОСОБА_3 і членами сім`ї (співвласниками) не укладалися. Після 1991 року нічого не будувалося. В 1991 році ОСОБА_1 не збирався переїжджати та вона не чула, щоб він віддавав власну земельну ділянку своїй матері ОСОБА_4 . Стосунки були доброзичливі. Із сусідом ОСОБА_13 з 1996 по 1998 роки неприязні стосунки склалися. На наданих фото станом на 1996 рік зображені в АДРЕСА_1 , вона, донька ОСОБА_14 , знайомі, ОСОБА_4 із тестем. Будівлі, будинок, які побудовані у 1991 році. Земельні ділянки за цією адресою виділялися в 1990 році ОСОБА_1 і там будували цю дачу. Межі цієї ділянки із земельними ділянками зліва ОСОБА_15 , справа - ОСОБА_19. Земельна ділянка ОСОБА_4 була неподалік метрів через 300, поряд із землею ОСОБА_16 , там був город та на ній нічого не будували. За життя ОСОБА_4 . ОСОБА_3 нічого за цією адресою, крім телефону, не належало та не було оформлено. Видавалося все ОСОБА_1 . На попередніх судових розглядах інших справ ОСОБА_1 в суд надавалися накладні і чеки на будівництво. По спірному будинку вже велася справа в суді, з 2006 року по 2011 рік, тоді і бачила запит адвоката до БТІ. Будівельні матеріали на будинок у 1990-1991 роках купував ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а кошти вкладалися всієї сім`ї. Всі вони вели спільне господарство і мали спільний дохід. Вона працювала у Золочівському побутовому комбінаті, чоловік був приватним підприємцем. Роботи в будинку виконували наймані будівельники з смт Золочів. Їх роботу контролював ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 їх привозив та відвозив. Про виконання робіт ОСОБА_16 їй невідомо. Адресу будинку присвоїли пізніше. Останній раз вона там була в 2002 році. Про те, що будинок оформлений на ОСОБА_3 вона дізналася в суді, коли розглядалася справа про поділ часток в будинку, приймала участь в судовому розгляді, в якості кого не пам`ятає, позов подавав ОСОБА_1 і документами також займався він. Відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були нормальні, зіпсувалися у 2006-2008 роках. Арешт був накладений на будинок під час розгляду справи судом. Вона отримувала повістку із Богодухівського районного суду Харківської області, однак не з`являлася. Потім, більше 10 років тому, вона дізналася, що справа вже не розглядається. Донька ОСОБА_14 в спірному будинку допомагала клеїти шпалери, фарбувати, на городі допомагала. За чий рахунок похований ОСОБА_3 їй невідомо. Знає, що лікарня надавала кошти на поховання. ОСОБА_3 похований поруч з ОСОБА_4 . По АДРЕСА_3 вона не проживає вже десять років. ОСОБА_3 після смерті дружини ще 2-3 роки проживав по АДРЕСА_3 , після цього вона не знає де він жив, мабуть у ОСОБА_2 .

Допитана в судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_1 свідок ОСОБА_17 пояснила, що ОСОБА_1 є її батьком. З 1991 по 2001 рік, до смерті ОСОБА_4 , по АДРЕСА_3 проживали разом однією сім`єю вона, її батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , бабуся ОСОБА_4 та дідусь ОСОБА_3 . Чи був договір із ОСОБА_3 на розпорядження спільним майном їй невідомо. Спірний будинок побудовано в 1991 році повністю із господарськими будівлями і спорудами. Земля ОСОБА_4 була далі, під лісом. Там будівництво не велось, була як присадибна ділянка. У 1991 році ОСОБА_1 не збирався виїжджати, свою земельну ділянку не віддавав ОСОБА_4 . На фото 1996 рік, на них зображена вона, їй 14 років, мати ОСОБА_8 , бабуся ОСОБА_4 , дідусь ОСОБА_3 , знайомі сім`ї, фото зроблено за адресою: АДРЕСА_1 , де вже був побудований будинок з будівлями та спорудами, в такому вигляді як і зараз вони існують. Будинок будували у 1990 році всі разом всією родиною. Вона також допомагала клеїти шпалери, фарбувала. Вона бачила документи про виділення земельної ділянки площею 0,15 га ОСОБА_1 під будівництво в с. Гресі. Будівельні роботи виконувалися будівельниками. Раніше до суду вона не зверталася. Звертався ОСОБА_1 .. Щодо позову до ОСОБА_3 їй нічого не відомо.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням представника позивача адвоката Ісоєва М.Н. свідок ОСОБА_13 пояснив, що він проживає по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 його сусідка. Він постійно проживав в с.Гресі від самого народження. По АДРЕСА_1 розташоване домоволодіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Коли померла ОСОБА_4 , нова дружина ОСОБА_3 отримала будинок, користується ним років 15. Цей будинок був побудований приблизно в 1987-1990 роках. Будинок будував ОСОБА_3 . В той час ОСОБА_1 він не бачив за цією адресою. Відомо, що останній в той час відбував покарання. Чи виділялася ОСОБА_1 земельна ділянка йому невідомо. Телефон був проведений, однак коли він не знає. На фото будинок АДРЕСА_1 . Хто зображений на фото він не бачить, обличчя розмиті.

Допитана в судовому засіданні директор КП Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівської селищної ради ОСОБА_18 пояснила, що інвентаризаційна справа на домоволодіння по АДРЕСА_1 заведена в 2007 році по заяві ОСОБА_3 . Рік будівництва вказано 2003. В матеріалах справи є рішення Одноробівської сільської ради від 07.11.2002 року про передачу права на закінчення будівництва дачного будинку в с. Гресі ОСОБА_3 . Відповідно до цього рішення були оформлені документи, проведено виділ земельної ділянки архітектором району. Потім було видано розпорядження Золочівською райдержадміністрацією про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом дачного будинку на ім`я ОСОБА_3 . В матеріалах справи також є проект рішення, свідоцтво та рішення виконавчого комітету Золочівської селищної ради від 15.01.2008 року про оформлення права власності на дачний будинок з мансардою в АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 . Потім по замовленню останнього було надано витяг для відчуження від 17.01.2008 року, також 08.02.2008 здійснено реєстрацію права власності на підставі заяви ОСОБА_2 , про що в матеріалах справи є копія договору та копія витягу про державну реєстрацію. Документів на землю замовником інвентаризації не надавалось та в матеріалах інвентаризаційної справи такі відсутні. Якщо б до БТІ було надано документи на земельну ділянку, то про це обов`язково було б зазначено. Нотаріус при оформлення документів повинен був запитати і про земельну ділянку. Почалося будівництво спірного житлового будинку у 1991 році на підставі рішення, яке в подальшому було скасовано, будинок був недобудований, потім було прийнято рішення про надання дозволу ОСОБА_3 на звершення будівництва. Станом на 2007 рік будинок вже був добудований і складався акт введення в експлуатацію, було видано рішення при присвоєння юридичної адреси будинку та рішення про прийняття його в експлуатацію. Технічний паспорт видавався на вже збудований будинок, рік будівництва вказано 2003. По інструкції запис будівництва будинку проводився зі слів замовника. Повноважень на те, щоб провести експертизу та перевірити коли саме був збудований будинок, вона не має. Витяг з реєстру права власності на нерухоме майно від 17.01.2008, про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічний опис, оціночний акт містять її підпис. Оціночна вартість визначена на дату проведення інвентаризації. На самій ділянці вона як керівник, не була присутня, там був технік, працівник бюро, і відповідно до рішення Одноробівської сільської ради, яке було прийнято в 2002 році про надання права ОСОБА_3 на закінчення будівництва будинку, рік закінчення будівництва житлового будинку зазначено 2003. Будинок рахувався в цілій частині за ОСОБА_3 на підставі акту введення в експлуатацію про закінчення будівництва, а також рішення виконавчого комітету Одноробівської сільської ради про закріплення за ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,15 га та надання дозволу на закінчення будівництва дачного будинку в с.Гресі. Є рішення про присвоєння юридичної адреси, розпорядження Золочівської РДА від 14.12.2007 про затвердження акту приймальної комісії про прийняття в експлуатацію об`єкту закінченого будівництвом дачного будинку з мансардою та господарськими будівлями по АДРЕСА_1 . В наданих ОСОБА_1 дозвільних документах немає ані номера будинку, ані вулиці. На момент, коли проводилася інвентаризація будинку, підставою для оформлення права власності на будинок був державний акт комісії про прийняття в експлуатацію і розпорядження. Рішенням Одноробівської сільської ради 2002 року відмінено рішення №44 від 09.07.1990 року про надання дозволу ОСОБА_4 на будівництво. Якщо б дозвіл був виданий на трьох осіб, то і право власності було б зареєстровано на трьох осіб. Для проведення інвентаризації повноваження членів сім`ї не потрібні були. У ОСОБА_1 документа на спірний будинок не було ніякого, він не звертався до БТІ з питань інвентаризації або реєстрації права власності. ОСОБА_8 лише приходила із запитом юр.консультації в 2009 році та вона надавала довідку за ким зареєстровано спірний будинок. Золочівське БТІ створено в 2004 році. У Дергачівського БТІ інформація щодо Золочівського району у 2006 році могла бути відсутня, передача архіву проводилася дуже довго. Інвентаризаційна справа на спірний будинок заведена 07.11.2007. Якщо б в Дергачівському БТІ до 2004 року існувала інвентаризаційна справа на спірний будинок, то вона була б передана в Золочівське БТІ та знаходилася там до передачі.

Додатково до наданих в судовому засіданні пояснень директором КП АІБ Золочівської селищної ради Бєловою С.М. листом за №307 від 01.12.2021 повідомлено, що відповідно до рішення XIV сесії XXIV скликання Золочівської районної ради Харківської області від 19.10.2004 року на території Золочівського району Харківської області створено Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації Золочівського району для надання послуг по інвентаризації об`єктів нерухомого майна. Відповідно до рішення ХХ сесії XXIV скликання Золочівської селищної ради Харківської області від 24.11.2004 року пункт 2 припинена діяльність КП Дергачівського районного бюро технічної інвентаризації по наданню послуг населенню на території Золочівського району. Відповідно до рішення XXIV сесії V скликання Дергачівської районної ради Харківської області від 18.09.2007 року за №323-17 та розпорядження №587 від 01.10.2007 року Золочівської районної державної адміністрації було здійснено передачу архівних матеріалів КП Дергачівського районного бюро технічної інвентаризації до КП Бюро технічної інвентаризації Золочівського району . Відповідно до рішення ІІ сесії V скликання Золочівської районної ради Харківської області від 09.06.2006 року Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації Золочівського району реорганізовано шляхом злиття в Комунальне підприємство Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району . Під час проведення первинної технічної інвентаризації 07.11.2007 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на замовлення ОСОБА_3 рік будівництва будинку та господарських будівель було вказано відповідно до наданих дозвільних документів та акту введення в експлуатацію, затвердженого розпорядженням Золочівської РДА. Вказано початок будівництва будинку 1991 рік, рік закінчення 2003. БТІ керується інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127 у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 року №186, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2018 за №1442/32894. До 31.12.2012 року БТІ здійснювало державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445 (том 5 а.с.38-45).

V. Норми права, що підлягають застосуванню та позиція, висновки суду за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Цивільним кодексом України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного будинку в експлуатацію та видачі свідоцтва про право власності на будинок ОСОБА_3 , та на момент укладення спірного договору дарування) передбачено наступне.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1, 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

У відповідності до ч.1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.1, 2 ст.325 ЦК України суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 331 ЦК України визначено набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно ч.4 ст.368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Згідно ст.116 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення права власності на земельну ділянку ОСОБА_3 ) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2, 6-11 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

У відповідності до ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема,: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Згідно ч.1 ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

У відповідності до ч.1 ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1, 2, 3 ст.375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ст.380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Згідно ст.381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В ст.627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно ч.2 ст.719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

У відповідності до ч.1, 4 ст.722 ЦК України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Згідно ч.3, 4 ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст.230 ЦК України, на яку посилався ОСОБА_1 , як на підставу недійсності договору дарування, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Як вбачається, договір дарування від 01.02.2008 року дачного будинку з мансардою, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , із господарськими будівлями і спорудами, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , вчинений у письмовій формі, підписаний сторонами, нотаріально посвідчений, здійснено його державну реєстрацію, договір містить всі його істотні умови, визначені сторонами та встановлені законодавством, чинним, на момент укладення договору (у тому числі і ст. 120 ЗК України), сторонами при його укладенні додержані вимоги, встановлені ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України. Крім того, майно передано обдаровуваному та здійснено державну реєстрацію права власності на даний спірний будинок за ОСОБА_2 .

Підстав для визнання договору дарування від 01.02.2008 року недійсним, у тому числі і відповідно до ст.130 ЦК України внаслідок введення в оману однією стороною договору іншої, судом не встановлено.

В договорі дарування від 01.02.2008 року дачного будинку з мансардою, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , із господарськими будівлями і спорудами, зазначено про те, що даний будинок розташований на земельній ділянці Одноробівської сільської ради Золочівського району Харківської області, що є помилковим і не відповідає дійсності.

Згідно інформації виконкому Одноробівської сільської ради Золочівського району Харківської області №94 від 27.02.2008 року на земельну ділянку загальною площею 0,15 га, розташовану в с. Гресі Золочівського району Харківської області ОСОБА_3 державного акту не має. Дачний будинок з мансардою, що знаходиться в АДРЕСА_1 з 01.02.2008 належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування, але земельна ділянка не переоформлена і знаходиться в користуванні ОСОБА_3 (том 4 а.с.135).

Крім того, в матеріалах інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 , на підставі яких надавалися довідки для укладення і нотаріального посвідчення договору дарування від 01.02.2008 року, в матеріалах нотаріальної справи відсутні документи про право власності на земельну ділянку, на якій розташований даний будинок із господарськими будівлями і спорудами.

Проте, як встановлено, ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ХР №031822 від 28.09.2004 р. на праві власності належала земельна ділянка, розташована по АДРЕСА_1 , площею 0,1802 га, кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Даний Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ХР №031822 від 28.09.2004 р. отриманий ОСОБА_3 із дотриманням вимог чинного на той час законодавства, підстав для визнання його недійсним судом не вбачається.

Згідно ч.1 ст.120 ЗК України, ч.1 ст.377 ЦК України (в редакції станом на момент укладення договору дарування) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Враховуючи, що ОСОБА_3 28.09.2004 р. видано Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ХР №031822, а саме на земельну ділянку, кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, площею 0,1802 га, розташовану в АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, до ОСОБА_2 , яка отримала в дар спірний дачний будинок з мансардою із господарськими будівлями і спорудами, перейшло право власності на вказану земельну ділянку, яка зайнята житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами і яка необхідна для їх обслуговування.

У зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Третя особа ОСОБА_1 , зокрема, вважав Свідоцтво про право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 недійсним, договір дарування від 01.02.2008 року дачного будинку з мансардою, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 недійсним у зв`язку із недотриманням вимог ч.1 ст.203 ЦК України, оскільки Свідоцтво про право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 було видано незаконно, із порушенням права спільної сумісної власності та договір дарування укладено без згоди всіх співвласників, в договорі не вказано кадастровий номер земельної ділянки, на якій розміщений спірний житловий будинок.

Крім того, третьою особою стверджувалося, що земельна ділянка, на якій було збудовано спірний будинок, належить саме йому на праві власності, паспорт на забудову, виданий на його ім`я і є документом, який підтверджує його право власності на спірний будинок.

Проте, дані твердження не ґрунтуються на вимогах чинного на відповідний час законодавства, на підтвердження позовних вимог та їх обґрунтування третьою особою ОСОБА_1 належних та допустимих доказів не надано, а у разі їх наявності та неможливості самостійно отримати, клопотань про їх отримання, витребування тощо, не заявлено.

За клопотанням третьої особи було допитано свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , проте показання даних свідків суд не може прийняти в якості доказу позовних вимог третьої особи, оскільки вони не є беззаперечними та належними доказами, не підтверджуються і не узгоджуються із іншими належними та допустимими доказами.

На наданих третьою особою фотокартках від 1996 року, як вбачається із пояснень ОСОБА_1 , свідків, зображені ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та інші особи, житловий будинок і інші споруди по АДРЕСА_1 в стані, який був і на 1991 рік (том 2 а.с.121-122), проте дані фотокартки та пояснення свідків без підтвердження іншими належними та допустимими письмовими доказами, не є належним доказом тверджень третьої особи ОСОБА_1 про будівництво в 1991 році спірного житлового будинку за його грошові кошти та спільною працею членів сім`ї.

Третьою особою ОСОБА_1 крім інших, надано в якості доказів копії: довідки виконавчого комітету Роганської селищної ради Харківського району №1041 від 29.08.2018 (том 3 а.с.21); акту депутата Роганської селищної ради від 29.08.2018 (том 3 а.с.22); заяви до Золочівського ВП ГУНП в Харківській області від 16.09.2016 (том 3 а.с.23-25); пояснення ОСОБА_3 від 28.07.2015 (том 3 а.с.54); заяви ОСОБА_3 від 15.09.2015 (том 3 а.с.53); явочного листа від 26.09.2007 (том 3 а.с.60); протоколу судового засідання від 26.09.2007 (том 3 а.с.61); апеляційної скарги від 26.11.2008 (том 3 а.с.57-59); рішення апеляційного суду Харківської області від 24.12.2008 (том 3 а.с.55-56); запитів Золочівської нотаріальної контори від 10.11.2017 від 03.09.2019 (том 3 а.с.62, 63); заяви в Головний центр обробки спеціальної інформації ДПС України від 19.10.2019 (том 3 а.с.79); квитанції про сплату поштового відправлення від 23.10.2019 (том 3 а.с.80); заяви до Золочівського районного суду Харківської області від 12.09.2019 (том 4 а.с.76); відповіді Золочівського районного суду Харківської області від 02.09.2020 (том 4 а.с.77); квитанції від 05.06.2021 про направлення листа до Богодухівського районного суду Харківської області (том 4 а.с.77а); ухвали Золочівського районного суду Харківської області від 24.09.2010 у справі №2-55/2010 (том 4 а.с.150); ухвали Золочівського районного суду Харківської області від 24.09.2010 у справі №2-159/2010 (том 4 а.с.151); відповіді голови Богодухівського районного суду Харківської області від 02.07.2021 на заяву від 03.06.2021 (том 4 а.с.152); заяви від 21.08.2020 (том 4 а.с.158); відповіді на заяву від 21.08.2020 (том 4 а.с.159); ухвали від 24.09.2010 у справі №2-159/2010 (том 4 а.с.160); заяви від 03.06.2021 (том 4 а.с.161); відповіді на заяву від 02.07.2021 (том 4 а.с.162); листа від 08.07.2021 (том 4 а.с.163); опису (том 4 а.с.164); супровідного листа (том 4 а.с.165); заяви від 19.07.2021 (том 4 а.с.166); відповіді від 26.07.2021 (том 4 а.с.167); заяви від 19.07.2021 (том 4 а.с.168-169); судової повістки (том 4 а.с.170); відповіді від 26.07.2021 (том 4 а.с.171); заяви від 27.07.2021 (том 4 а.с.172); листа від 28.07.2021 (том 4 а.с.173); засвідчувального напису (том 4 а.с.174); заяви від 17.07.2019 (том 4 а.с.175); опису (том 4 а.с.176); заяви від 20.08.2021 (том 4 а.с.177-178); ухвали Золочівського районного суду Харківської області від 24.09.2010 у справі №2-55/2010 (том 4 а.с.179); заяви ОСОБА_1 від 25.08.2021 (том 4 а.с.180); листа від 02.09.2021 (том 4 а.с.181); заяви ОСОБА_1 від 25.08.2021 (том 4 а.с.182); повідомлення (том 4 а.с.188); відомості Укрпошти (том 4 а.с.189); листа Укрпошти від 19.11.2020 (том 4 а.с.190-191); поштового повідомлення (том 4 а.с.192); конверта (том 4 а.с.193); відповідей з Головного центру обробки спеціальної інформації від 13.09.2012 (том 5 а.с.66,67); повісток про виклик у Богодухівський районний суд Харківської області на 12.01.2011 ОСОБА_8 та ОСОБА_1 (том 5 а.с.68).

До вказаних доказів суд ставиться критично та не приймає їх до уваги, оскільки вони не стосуються безпосередньо предмету доказування та не спростовують відомості, що містяться в інших належних та допустимих доказах, прийнятих судом до уваги.

Отже, судом не встановлено та третьою особою ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість його позовних вимог, у зв`язку із чим вони задоволенню не підлягають.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.ст.79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У ч.ч.1, 2, 4, 8 ст.83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява N 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, отже, за ОСОБА_2 судом визнається право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1802 га, кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, у межах згідно з планом, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку посвідчено Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ХР №031822 від 28.09.2004 року.

Оскільки позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 про визнання недійсним Державного акту на право власності від 28.09.2004 року, виданого ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки 0,15 га і 0,05 га, розташовані в АДРЕСА_1 ; визнання недійсним Свідоцтва про право власності на будинок дачний з мансардою, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , видане 17.01.2008 року ОСОБА_3 Одноробівською сільською радою Золочівського району Харківської області, зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно за №21793869; визнання недійсним Договору дарування дачного будинку з мансардою, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , від 01.02.2008 року, виданого ОСОБА_2 і посвідченого нотаріусом Івановим М.І.; визнання за ОСОБА_1 права власності на будинок дачний з мансардою, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не знайшли свого підтвердження належними та допустимим доказами в ході судового розгляду, суд не вбачає підстав для їх задоволення та відмовляє в їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись вказаними нормами матеріального закону та ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, - ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Золочівської селищної ради Харківської області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_1 , про визнання права власності на земельну ділянку, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1802 га, кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, у межах згідно з планом, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку посвідчено Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ХР №031822 від 28.09.2004 року.

В задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Золочівської селищної ради Харківської області про визнання державного акту, свідоцтва про право власності, договору дарування недійсними та визнання права власності, відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрована та фактично проживає: АДРЕСА_5 ;

Представник позивача: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адвокат, адреса: АДРЕСА_6 ;

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 .

Повний текст рішення виготовлено 04.01.2022.

Суддя О. В.Чернова