Постанова

від 20.07.2023 по справі 622/30/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 622/30/17 Номер провадження 22-ц/814/692/23Головуючий у 1-й інстанції Чернова О.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Бутенко С.Б., Дряниця Ю.В.,

розглянувши у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 22 грудня 2021 року, постановлене суддею Черновою О.В. (повний текст складено 04 січня 2022 року),

у справі за позовом ОСОБА_2 до Золочівської селищної ради Харківської області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_1 , про визнання права власності на земельну ділянку,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Золочівської селищної ради Харківської області про визнання державного акту, свідоцтва про право власності, договору дарування недійсними та визнання права власності,

в с т а н о в и в:

16.01.2017 ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Золочівської селищної ради, уточнивши вимоги заявами від 20.12.2018, 14.03.2019 та просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1802 га, кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, у межах згідно з планом, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР №031822 від 28.09.2004./а.с.1-4, 204 т.1, а.с.41-44 т.2/

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.02.2008 вона, позивач, відповідно до договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Івановим М.І., отримала у дар від свого чоловіка ОСОБА_3 дачний будинок з мансардою, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстровано у КП «Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району» та одержано витяг за №17669408 від 08.02.2008.

Відповідно до вказаного договору подарований будинок розташований на земельній ділянці Одноробівської сільської ради Золочівського району Харківської області, що не відповідає дійсності, оскільки земельна ділянка площею 0,18 га, на якій розташований цей будинок, ОСОБА_3 28.09.2004 приватизована і ним одержано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР №031822 від 28.09.2004.

На вказані невідповідності даних щодо земельної ділянки вони, сторони договору, довіряючи нотаріусу, не звернули увагу.

Після реєстрації договору ОСОБА_3 передав їй усі документи на вказаний житловий будинок та на земельну ділянку, яка надана останньому для будівництва та обслуговування дачного будинку із мансардою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_3 помер.

Вказана невідповідність щодо земельної ділянки, на якій розташований належний їй будинок, перешкоджає в даний час належній реалізації права власності щодо цього будинку та унеможливлює його відчуження. Зважаючи на те, що її чоловік ОСОБА_3 помер, а приватний нотаріус Іванов М.І., який посвідчував договір дарувння, припинив свою діяльність, виправлення помилки є неможливим.

Враховуючи викладене, та, оскільки у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти, посилаючись на норми ст.ст.120, 125, ч.1 ст.126, ст.141 ЗК України, ст.ст.328, 377, 378, 381, 638, ст.ст.717-719, 722 ЦК України, просила задовольнити позовні вимоги.

19.07.2017 до суду надійшов позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 , у якому, з урахуванням заяв щодо уточнення позовних вимог та їх збільшення,остаточно просить:

- визнати Державний акт на право власності від 28.09.2004, виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , недійсним;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки 0,15 га і 0,05 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати Свідоцтво про право власності на будинок дачний з мансардою, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , видане 17.01.2008 ОСОБА_3 Одноробівською сільською радою Золочівського району Харківської області, зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно за НОМЕР_1, - недійсним;

- визнати Договір дарування дачного будинку з мансардою, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , від 01.02.2008, виданий ОСОБА_2 і посвідчений нотаріусом Івановим М.І., - недійсним;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок дачний з мансардою, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ./ а.с.75-87, 102-104, 187-189 т.1, а.с.104-124 т.2/

Заперечуючи вимоги позову ОСОБА_2 , в обгрунтування своїх самостійних вимог зазначає, що при укладенні договору дарування на будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та позивачкою нотаріусу були надані Свідоцтво про право власності від 17.01.2008 і Витяг із реєстру прав власності на нерухоме майно КП «АІБ Золочівського району» від 17.01.2008 №17408899, у яких зазначено, що такий дачний будинок розташований на земельній ділянці фонду Одноробівської сільської ради, що свідчить про відсутність Державного акту. Будинок в с.Гресі був викрадений у нього. На момент укладення спірного договору дарування дачного будинку з 2005 року по 2008 рік існував спір щодо дачного будинку, розташованого по АДРЕСА_1 . А саме, в Золочівському районному суді розглядався спір щодо спадкового майна, що залишилося після смерті його матері і дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , у тому числі і щодо цього будинку.

Спірний будинок збудований ним, третьою особою, у1990 році за його гроші, на його ім`я були видані дозвільні документі на землю і на будівництво житлового будинку на цій землі.

Так, рішенням виконавчого комітету Одноробівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Харківської області від 09.07.1990 затверджено витяг із Протоколу засідання правління колгоспу «Зоря коммунизма» від 30.06.1990 про виділення йому земельної ділянки в кількості 0,15 га. Рішенням №398-1 від 18.12.1990 виконавчий комітет Золочівської районної ради народних депутатів Харківської області надав дозвіл на будівництво будинку в с.Гресі, та було видано Паспорт на забудову садиби в сільському населеному пункті в с.Гресі. Крім того, рішенням №22 від 12.02.1997 передано ОСОБА_1 у приватну власність присадибну ділянку в с.Гресі загальною площею 0,15 га. та 0,05 га. Отже, загальна площа наданої йому присадибної земельної ділянки в с.Гресі становить 0,20 га.

Будівництво будинку і всіх споруд у садибі здійснювалося за його гроші, але йому допомагала в цьому вся сім`я, у тому числі і ОСОБА_3

14.05.1990 у закінчений будівництвом будинок за вказаною адресою проведено телефон на ім`я ОСОБА_3 , оскільки останній був лікарем і мав право на його пільгове проведення.

Під час розгляду справи у суді в 2007 році щодо поділу майна після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_3 просив визнати за ним 1/4 частину домоволодіння у с.Гресі, оскільки у будівництві будинку, споруд та внутрішніх роботах приймала участь уся сім`я, хоча садиба була оформлена на ОСОБА_1 , проти чого він не заперечував.

Оскільки Державний акт на землю і Свідоцтво про право власності на будинок не були ще оформлені на нього, він звернувся до суду в жовтні 2007 року із заявою про забезпечення позову, в якому просив накласти арешт на домоволодіння в с.Гресі до завершення судового процесу. За час тривалого розгляду цієї заяви ОСОБА_3 одружився та 17.01.2008 оформив на себе садибу в с.Гресі, якій було присвоєно адресу - АДРЕСА_1 , і отримав Свідоцтво про право власності та 01.02.2008 подарував садибу ОСОБА_2 . Судом 29.02.2008 накладено арешт на вказане домоволодіння, який є чинним і на даний час.

Під час розгляду справи судом в іншому районі ніхто не з`являвся та між ним і ОСОБА_3 було досягнуто домовленості, що поки, що в домоволодінні по АДРЕСА_2 , який оформлений на батька, буде проживати і користуватися ним він, ОСОБА_1 , а домоволодінням в с.Гресі, яке оформлено на ОСОБА_1 , буде користуватися ОСОБА_3 . Однак батька було вбито, про що проводиться приватне розслідування.

Про укладення ОСОБА_3 шлюбу і дарування спірного будинку він дізнався лише 20.03.2017 під час оформлення спадщини після смерті батька. Після того, як він дізнався про подачу ОСОБА_2 позову щодо землі, він звернувся до суду із даним позовом.

Факт того, що в домоволодінні у АДРЕСА_1 будинок і всі споруди були остаточно побудовані і експлуатувалися ще в 1996 році, свідчать надані фотокартки, на яких зображена у тому числі і його мати - ОСОБА_4 , яка померла у 2001 році.

Отже, ОСОБА_3 не мав земельної ділянки під будівництво у с.Гресі і не міг отримати цю земельну ділянку та побудувати на ній будівлі після 2001 року. Вважає, що у даному випадку скоєний злочин, передбачений ст.358 ч.3 КК України.

Враховуючи викладене і відповідно до приписів ст.120 ЗК України, ст.ст.203, 381 ЦК України, просить задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 22.12.2021 позовні вимоги ОСОБА_2 до Золочівської селищної ради Харківської області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_1 , про визнання права власності на земельну ділянку - задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1802 га, кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, у межах згідно з планом, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку посвідчено Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ХР №031822 від 28.09.2004.

У задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Золочівської селищної ради Харківської області про визнання державного акту, свідоцтва про право власності, договору дарування недійсними та визнання права власності,- відмовлено в повному обсязі.

Рішення вмотивовано тим, що 28.09.2004 ОСОБА_3 видано Державний акт на право валсності на земельну ділянку для будівництва і облуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а тому до ОСОБА_2 , яка отримала від нього у дар спірний дачний будинок з мансардою і господарськими будівлями і спорудами перейшло право власності на цю земельну ділянку, яка зайнята під вказаним об`єктом нерухомості і яка необхідна для його обслуговування. Натомість третьою особою не доведено належними та допустимим доказами обгрунтованість його позовних вимог, тому вони задоволенню не підлягають.

Третя особа ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення районного суду скасувати.

Зазначає, що наявність Державного акту на земельну ділянку ХР №031822 від 28.09.2004 на земельну ділянку площею 0,1802 га на ім`я ОСОБА_3 останній сам заперечував за свого життя, що підтверджується ухвалою Золочівського районного суду від 29.02.2008 та довідкою Одноробівської сільської ради. За словами батька, він користувався земельною ділянкою площею 0,15 га та державного акту не мав. Звертає увагу на невідповідність площі земельної ділянки, указаної у Державному акті, поясненням самого власника ОСОБА_3 у 2008 році.

Вважає, що такий державний акт виготовлений «заднім числом» злочинним угрупуванням, а визнання цього державного акту носить ознаки кримінального злочину. Тоді як сама Одноробівська сільська рада в особі голови Чорного С.Л., яка нібито видала цей підроблений Державний акт, заперечує його видачу ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою, виданою завідувачці ЮК №1 м.Харкова Агафоновій І.О №94 від 27.02.2008.

Звертає увагу, що згідно листа Одноробіської сільської ради Золочівськогого району Харківської області на земельну ділянку загальною площею 0,15 га, розташованої у с.Гресі на ім`я ОСОБА_3 відсутній. Дачний будинок з мансардоюу АДРЕСА_1 із 01.02.2008 належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування, але земельна ділянка не переоформлена та перебуває у користуванні ОСОБА_3 .

Звертає увагу, що у свідоцтві на право власності на будинок дачний з мансардою у АДРЕСА_1 , вказано, що будинок знаходиться на землях Одноробівської сільської ради. Саме ці відомості зазначені і в договорі дарування, що відповідає свідоцтву та не є помилкою нотаріуса. Також про відсутність державного акту на землю повідомив суду начальник БТІ Золочівського району Бєлова, але суд не надав оцінки таким поясненням.

Посилається на однобічність суду при розгляді справи, вибірковість доказів, які суд обрав для своїх висновків, ігноруючи інші докази.

Доводить, що із 1990 року, коли ним отримано всі документи на землю та паспорт на забудову садиби у сільському населеному пункті, будинок, був збудований у 1991 році і до смерті матері у 2001 році вони (батьки, він, третя особа, його дружина і дочка) проживали однією сім`єю у АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортними данними, домовою книгою та його показаннями і показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Вся сім`я брала участь у будівництві спірного будинку. Тому цей будинок є майном, набутим у результаті спільної праці за спільні кошти членів сім`ї і був спільною сумісною власністю. Тому оформлення права власності на будинок на ім`я батька у БТІ Золочівського районй Харківської області є незаконним, що підтвердила начальник БТІ Бєлова у судовому засіданні, а саме свідоцтво - недійсним.

Будівництво спірного будинку відбулося у 1991 році, тому батько ОСОБА_3 після 2002 року не міг збудувати або реконструювати цей будинок на підставі рішення Одноробівської сілсьької ради від 07.11.2002. Обставини зведення будинку саме у 1991 році підтверджуються інвентарною справою, фотографіями цього домоволодіння у 1991, 1996 роках та показаннями як його свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , так і свідком зі сторони позивача - ОСОБА_9 .

Зазначає, що, оскільки свідоцтво про право власності на ім`я ОСОБА_3 є недійсним, тому договір дарування будинку також є недійсним. При цьому звертає увагу, що батько ввів в оману нотаріуса, який у договорі зазанчив, що будинок у спорі не перебуває, тоді як з 2006 року спір перебував на розгляді у суді та ним, ОСОБА_1 , була подана заява в суд про забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірного домоволодіння. Правовою підставою для визнання правочину недійсним є ст.230 ЦК України.

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 28.12.2022 ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження та залишено апеляційну скаргу без руху. Ухвалою від 27.04.2023 відкрито апеляційне провадження та ухвалою від 28.04.2023 призначено справу до судового розгляду з повідомленнм учасників справи.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

В судове засідання учасники справи, будучи належним чинмо повідомленими про час і місце судового розгляду, не з`явилися, не повідомивши про причини неявки.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив такі обставини.

Згідно виписки із протоколу засідання правління колгоспу «Зоря коммунизма» від 30.06.1990 ОСОБА_1 виділено земельну ділянку 0,15 га. Рішенням виконавчого комітету Одноробівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Харківської області від 09.07.1990 затверджено виписку з протоколу засідання правління колгоспу «Зоря коммунизма» від 30.06.1990 про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки в кількості 0,15 га./а.с.80, 81 т.1, а.с.116, 117, 172, 173, 177, 242 т.2/

Рішенням виконавчого комітету Одноробівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Харківської області б/н і дати надано дозвіл ОСОБА_1 на будівництво на виділеній правлінням колгоспу «Зоря коммунизма» земельній ділянці житлового будинку в с.Гресі. Зобов`язано в 10-денний термін отримати паспорт на забудову. Попереджено ОСОБА_1 , що без паспорта на забудову ділянки, виданого районним архітектором, будь-які будівельні роботи проводити забороняється. Після закінчення будівництва пред`явити житловий будинок для прийняття комісією, призначеною виконкомом сільської ради./а.с.82 т.1, а.с.115, 170, 171, 241 т.2/

Рішенням виконавчого комітету Одноробівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Харківської області №44 від 09.07.1990 - надано дозвіл ОСОБА_4 на виділеній правлінням колгоспу «Зоря коммунизма» земельній ділянці будівництво житлового будинку в с.Гресі, зобов`язано ОСОБА_4 отримати в 10-денний строк паспорт на забудову. Попереджено ОСОБА_4 що без паспорта на забудову ділянки виданого районним архітектором, будь-які будівельні роботи проводити забороняється. Після закінчення будівництва пред`явити житловий будинок для прийняття комісією, призначеною виконкомом сільської ради./а.с.167, 176, 237, 247 т.2/

Рішенням виконкому Золочівської районної ради народних депутатів Харківської області №398-1 від 18.12.1990 надано дозвіл ОСОБА_1 на будівництво дачного будинку на 2 кімнати, житловою площею 28,67 кв.м. та господарських будівель для особистих потреб на закріпленій за ним присадибній ділянці площею 1500 кв.м., виділеній засіданням правління колгоспу «Зоря коммунизма» від 30.06.1990./а.с.114, 169, 239, 240 т.2/

Рішенням виконкому Золочівської районної ради №82 від 26.03.1991 року (на підставі заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , рішення Одноробівської сільської ради від 09.07.1990 р. «Про дозвіл на будівництво дачного будинку ОСОБА_4 ») - відмінено рішення райвиконкому Золочівської районної ради №398-1 від 18.12.1990 «Про дозвіл на будівництво дачного будинку ОСОБА_1 », дозволено ОСОБА_4 будівництво дачного будинку на 2 кімнати, житловою площею 28,67 кв.м. та господарських будівель для особистих потреб на закріпленій за нею присадибній ділянці площею 1500 кв.м., виділеній засіданням правління колгоспу «Зоря коммунизма» від 30.06.1990 р. Доручено районному архітектору видати забудовнику будівельний паспорт на забудову./а.с.174, 245 т.2/

Із наданого третьою особою ОСОБА_1 паспорта на забудову садиби на його ім`я в с.Гресі на земельній ділянці 1500 кв.м., виділеній колгоспом «Зоря коммунизма» 30.06.1990 р., за рішенням виконкому Одноробівської сільради народних депутатів від 09.07.1990, убачається, що у пункті 4 цього паспорту «Забудова ділянки дозволена виконкомом» інформація відсутня, Реєстраційна картка про закінчення будівництва не заповнена. При цьому в Положенні про паспорт на забудову садиби вказано, що в реєстраційну картку виконком ради після повного закінчення будівництва кожного об`єкта на підставі акта приймальної комісії вносить оціночну вартість побудованих будівель і споруд. Паспорт на забудову з реєстраційною карткою є свідоцтвом на право особистої власності забудовника на будівлі і споруди, занесені в реєстраційну картку паспорта./а.с.84-85 т.1, а.с.47-50, 112-113 т.2/

Рішеннями виконкому Одноробівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Харківської області №22 від 12.02.1997 «Про надання у приватну власність присадибної ділянки ОСОБА_1 в с.Гресі» передано у приватну власність безкоштовно присадибні ділянки загальною площею 0,05 га та 0,15 га , дозволено видачу державного акту на право приватної власності./а.с.66, 67, 86, 87 т.1, а.с.118, 119 т.2/

Рішенням виконкому Одноробівської сільської ради народних депутатів Золочівського району Харківської області №12 від 22.02.1997 «Про надання у приватну власність присадибної ділянки ОСОБА_1 в с.Гресі» - передано у приватну власність безкоштовно присадибну ділянку загальною площею 0,15 га ОСОБА_1 , дозволено видачу державного акту на право приватної власності./а.с.178, 244 т.2/

Рішенням виконкому Одноробівської сільської ради «Про надання у приватну власність присадибної ділянки ОСОБА_4 в с.Гресі» №13 від 22.02.1997 передано у приватну власність безкоштовно присадибну ділянку загальною площею 0,15 га, ОСОБА_4 , дозволено видачу державного акту на право приватної власності./а.с.179, 243 т.2/

Рішенням Одноробівської сільської ради від 07.11.2002 (за заявою ОСОБА_3 у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 дружини ОСОБА_4 та матеріалами Золочівського бюро архітектури) рішення виконкому Одноробівської сільради №44 від 09.07.1990 «Про дозвіл ОСОБА_4 на будівництво дачного будинку» скасовано, закріплено земельну ділянку загальною площею 0,15 га в с.Гресі в постійне користування ОСОБА_3 , надано йому дозвіл на закінчення будівництва дачного будинку в с.Гресі./а.с.180, 249 т.2/

Розглянувши заяву ОСОБА_3 від 26.05.2004 про передачу земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд та ведення особистого селянського господарства у приватну власність, рішенням Одноробівської сільради Золочівського району Харківської області «Про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки у приватну власність» від 26.05.2004 б/н, на підставі ст.ст.118, 121 ЗК України передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,1802 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель в с.Гресі Золочівського району Харківської області./а.с.6, 7 т.2/

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ХР №031822, виданого 28.09.2004, виданого на ім`я ОСОБА_3 , він на підставі рішення ХVІ сесії ХХІV скликання Одноробівської сільської ради від 26.05.2004 є власником земельної ділянки площею 0,1802 га, кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, розташованої в с.Гресі Одноробівської сільської ради; цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Державний акт зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за №310. Відповідно до Плану меж вказаної земельної ділянки вона межує із земельною ділянкою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та землями Одноробівської сільради./а.с.241-242 т.1/

Згідно Витягу із Державного земельного кадастру номер НВ-6309668582019, сформованого станом на 10.05.2019 по земельній ділянці 6322684503:01:001:0001, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1802 га, відділом Держгеокадастру у Золочівському районі Харківської області 28.09.2004 зареєстровано право власності на підставі рішення органу місцевого самоврядування 26.05.2004 №16, Державного акту від 28.09.2004 ХР 031822./а.с.250 т.2/

Згідно наданої на виконання ухвали районного суду про витребування доказів технічної документації про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки на території Одноробівської сільської ради Золочівського району Харківської області, на підставі якої було видано Державний акт про право власності серія ХР №9031822 на земельну ділянку кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, убачається, що основою для виконання робіт стала заява ОСОБА_3 та рішення Одноробівської сільської ради Золочівського району Харківської області від 26.05.2004. Цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських споруд. Згідно довідки присвоєно кадастровий номер 6322684503:01:001:0001 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд з метою передачі її у власність ОСОБА_3 на території Одноробівської сільської ради, закріплені межі в натурі, погоджено проект забудови, складений на підставі рішення Одноробівської сільської ради від 07 листопада 2002 року. Вказано про відсутність обмежень, обтяжень./а.с.27, 28-95 т.3/

Згідно повідомлення Золочівського ЦхЕЗ №16 телефон №94433 14.05.1990 було встановлено на ім`я ОСОБА_3 за адресою: с.Гресі в будинку дачної ділянки. 17.12.2007 перезаключено договір з ОСОБА_3 у зв`язку з наданням документів - рішення про присвоєння юридичної адреси будинку - АДРЕСА_1 ./а.с.120 т.2/

Згідно наданої ОСОБА_1 копії довідки КП «Дергачівське районне БТІ» №190 від 21.04.2006, виданої на запит Харківської обласної колегії адвокатів, по архівним реєстраційним матеріалам бюро в числі зареєстрованих домоволодінь в с.Петровка (Гресі) станом на 21.04.2006 на ім`я ОСОБА_3 домоволодіння не зареєстровано./а.с.153 т.4/

Відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи №96 на будинок АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 будинок зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 01.02.2008./а.с.181-220 т.2/

Також, відповідно до вказаної інвентарної справи 17.01.2008 зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на будинок дачний з мансардою, на земельній ділянці фонду Одноробівської сільради. Будинок «А-1» цегляний, житловою площею 55,3 кв.м., загальною площею - 86,6 кв.м. із будівлями та спорудами: Мн-мансарда, а-веранда, а1- веранда, Б-гараж, В-льох, Г-сарай, Д-вбиральня, Е-літній душ, Ж-альтанка, огорожа №1-3, колодязь №4.

На підставі рішення виконкому Одноробівської сільради від 07.11.2002 затверджено Акт винесення в натурі земельної ділянки яким встановлено в натурі межі присадибної земельної ділянки, виділеної ОСОБА_3 для перебудови індивідуального житлового будинку, площа присадибної земельної ділянки складає 1800 кв.м., яка знаходиться в с.Гресі Одноробівської сільради Золочівського району. Затверджено 20.11.2002 проект забудови земельної ділянки./а.с.199-202 т.2/

Рішенням виконкому Одноробівської сільської ради №4 від 13.11.2007 «Про присвоєння юридичної адреси будинку в с.Гресі» за заявою ОСОБА_3 присвоєно юридичну адресу будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 , для оформлення документів про готовність закінченого будівництвом житлового будинку./а.с.203 т.2/

14.12.2007 затверджено Акт державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію. Державній приймальній комісії пред`явлений закінчений будівництвом дачний будинок з мансардою "А-1", веранда "а", веранда "а1" та господарчі будівлі: "Б"- гараж, "В"-погріб, "Г"- сарай, "Д"- вбиральня, "Е"-літній душ, "Ж" -альтанка, №1-3 - оргожа, №4 - колодязь, за адресою: АДРЕСА_1 . Будівництво здійснено згідно Рішення Одноробівської сільської ради від 07 листопада 2002 року. Пред`явлений до прийняття дачний будинок з мансардою та господарчі будівлі забудовником ОСОБА_3 прийнято в експлуатацію./а.с.205-207 т.2/

17.12.2007 складено Проект рішення виконкому Одноробівської сільради про оформлення права власності на нерухоме майно - право приватної власності на дачний будинок з мансардою в АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 (житлова площа 55,3 кв.м.) та 15.01.2008 Рішенням виконкому Одноробівської сільради Золочівського району Харківської області №3 «Про оформлення права приватної власності на дачний будинок з мансардою в АДРЕСА_1 » оформлено на ім`я останнього право приватної власності на вказаний будинок та видано Свідоцтво про право власності на дачний будинок з мансардою, яке 17.01.2008 зареєстровано у книгу №1 за реєстроваим номером 8./а.с.207-29 т.2/

У матеріалах інвентаризаційної справи наявний запит ЮК Дзержинського району м.Харкова №192 від 11.12.2009, на який КП «АІБ Золочівського району» 18.12.2009 за №141 повідомлено, що дачний будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 згідно договору дарування дачного будинку з мансардою, посвідченого приватним нотаріусом Золочівського нотаріального округу в Харківській області Івановим М.І. від 01.02.2008 реєстровий №83. Раніше вище вказаний дачний будинок з мансардою належав ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення виконкому Одноробівської с/р від 15.01.2008 реєстровий №3./а.с.219-220 т.2/

Згідно матеріалів нотаріальної справи та договору дарування дачного будинку з мансардою від 01.02.2008 серія ВЕХ №679283 ОСОБА_3 передав безоплатно обдарованій ОСОБА_2 у власність, а обдарована прийняла у дар цілий будинок дачний з мансардою за адресою АДРЕСА_1 , на земельній ділянці фонду Одноробівської сільради. Будинок «А-1» цегляний, житловою площею 55,3 кв.м., загальною - 86 кв.м. і такі будівлі та споруди: Мн-мансарда, а-веранда, а1- веранда, Б-гараж, В-льох, Г-сарай, Д-вбиральня, Е-літній душ, Ж-альтанка, огорожа №1-3, колодязь №4. Будинок належить дарувальнику на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Одноробівською сільрадою Золочівського району Харківської області від 15.01.2008 за №3 та зареєстрованого у КП «АІБ Золочівського району» у книзі №1, запис №8, реєстровий НОМЕР_1. Договір зареєстровано в реєстрі правочинів за №83./а.с.32-40 т.1, а.с.216, 217 т.2/

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17669408, виданого 08.02.2008 Комунальним підприємством «Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району», 08.02.2008 прийнято рішення про реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на будинок дачний з мансардоюзгідно вказаного договору дарування./а.с.217т.2/

Згідно копії домової книги по АДРЕСА_2 , наданої суду ОСОБА_1 убачається, що за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_3 - з 19.06.1978 по 04.09.2016; ОСОБА_4 - з 19.06.1978 по 20.03.2012 (знята з реєстрації у зв`язку зі смертю); ОСОБА_6 - з 16.12.1981 року; ОСОБА_1 - з 18.07.1979 по 25.06.1986, та з 21.12.1989; ОСОБА_12 - з 22.11.1982, мається запис- «по паспорту прописана з 26.01.1999»./а.с.62-65 т.5/

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , яка є дружиною ОСОБА_1 з 18.07.1981, пояснила, що будинок АДРЕСА_1 побудовано в 1990-1991 роках її чоловіком, донькою ОСОБА_12 , свекром ОСОБА_3 , свекрухою ОСОБА_4 та нею. Всі вони проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_3 до смерті ОСОБА_4 у 2001 році. Будували будинок в 1990-1991 роках разом за кошти кожного та власними силами, відпочивали в тому будинку, проводили свята. Повністю будівництво було завершено у 1991 році. У цей період були побудовані повністю також гараж, альтанка, сарай, літній душ, туалет. Проведено електрику, опалення, мебльовано будинок. Ніяких договорів із ОСОБА_3 і членами сім`ї (співвласниками) не укладалися. Після 1991 року нічого не будувалося. В 1991 році ОСОБА_1 не збирався переїжджати та вона не чула, щоб він віддавав власну земельну ділянку своїй матері. Стосунки були доброзичливі. Із сусідом ОСОБА_9 з 1996 по 1998 роки склалися неприязні стосунки. На наданих фото станом на 1996 рік зображені в АДРЕСА_1 : вона, донька, знайомі, ОСОБА_4 із тестем, а також будівлі, будинок, які побудовані у 1991 році. Земельні ділянки за цією адресою виділялися в 1990 році ОСОБА_1 і там будували цю дачу. Межі цієї ділянки із земельними ділянками зліва ОСОБА_13 , зправа - Мороз. Земельна ділянка ОСОБА_4 була неподалік метрів через 300, поряд із землею ОСОБА_14 , там був город та на ній нічого не будували. За життя ОСОБА_4 . ОСОБА_15 нічого за цією адресою, крім телефону, не належало та не було оформлено. Видавалося все ОСОБА_1 . На попередніх судових розглядах інших справ ОСОБА_1 в суд надавалися накладні і чеки на будівництво. По спірному будинку вже велася справа в суді, з 2006 року по 2011 рік, тоді і бачила запит адвоката до БТІ. Будівельні матеріали на будинок у 1990-1991 роках купував ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а кошти вкладалися всієї сім`ї. Всі вони вели спільне господарство і мали спільний дохід. Вона працювала у Золочівському побутовому комбінаті, чоловік був приватним підприємцем. Роботи в будинку виконували наймані будівельники з смт Золочів. Їх роботу контролював ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 їх привозив та відвозив. Про виконання робіт ОСОБА_14 їй невідомо. Адресу будинку присвоїли пізніше. Останній раз вона там була в 2002 році. Про те, що будинок оформлений на ОСОБА_3 , вона дізналася в суді, коли розглядалася справа про поділ часток у будинку, приймала участь у судовому розгляді, в якості кого - не пам`ятає, позов подавав ОСОБА_1 і документами також займався він. Відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були нормальні, зіпсувалися у 2006-2008 роках. Арешт був накладений на будинок під час розгляду справи судом. Вона отримувала повістку із Богодухівського районного суду Харківської області, однак не з`являлася. Потім, більше 10 років тому, вона дізналася, що справа вже не розглядається. Донька ОСОБА_16 у спірному будинку допомагала клеїти шпалери, фарбувати, на городі допомагала. За чий рахунок похований ОСОБА_3 , їй невідомо. Знає, що лікарня надавала кошти на поховання. ОСОБА_3 похований поруч з ОСОБА_4 . По АДРЕСА_2 вона не проживає вже десять років. ОСОБА_3 після смерті дружини ще 2-3 роки проживав по АДРЕСА_2 , після цього вона не знає, де він жив, мабуть у ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що ОСОБА_1 є її батьком. Із 1991 року по 2001 рік, до смерті ОСОБА_4 , по АДРЕСА_2 проживали разом однією сім`єю вона, її батьки - ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , бабуся ОСОБА_4 та дідусь ОСОБА_3 . Чи був договір із ОСОБА_3 на розпорядженні спільним майном, їй невідомо. Спірний будинок побудовано у 1991 році повністю із господарськими будівлями і спорудами. Земля ОСОБА_4 була далі, під лісом. Там будівництво не велось, була як присадибна ділянка. У 1991 році ОСОБА_1 не збирався виїжджати, свою земельну ділянку не віддавав ОСОБА_4 . На фото 1996 рік, на них зображена вона, їй 14 років, мати, бабуся, дідусь, знайомі сім`ї, фото зроблено за адресою: АДРЕСА_1 , де вже був побудований будинок з будівлями та спорудами, в такому вигляді, як і зараз вони існують. Будинок будували у 1990 році разом всією родиною. Вона також допомагала клеїти шпалери, фарбувала. Вона бачила документи про виділення земельної ділянки площею 0,15 га ОСОБА_1 під будівництво в с.Гресі. Будівельні роботи виконувалися будівельниками. Раніше до суду вона не зверталася. Звертався ОСОБА_1 . Щодо позову до ОСОБА_3 їй нічого не відомо.

Свідок з боку позивачки - ОСОБА_9 пояснив, що він проживає по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 його сусідка. Він постійно проживав в с.Гресі від самого народження. По АДРЕСА_1 розташоване домоволодіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Коли остання померла, нова дружина ОСОБА_3 отримала будинок, користується ним років 15. Цей будинок був побудований приблизно в 1987-1990 роках. Будинок будував ОСОБА_3 . В той час ОСОБА_1 він не бачив за цією адресою. Відомо, що останній в той час відбував покарання. Чи виділялася ОСОБА_1 земельна ділянка, - йому невідомо. Телефон був проведений, однак коли він не знає. На фото будинок АДРЕСА_1 . Хто зображений на фото, він не бачить, обличчя розмиті.

Допитана в судовому засіданні директор КП «Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівської селищної ради» ОСОБА_18 пояснила, що інвентаризаційна справа на домоволодіння по АДРЕСА_1 заведена у 2007 році по заяві ОСОБА_3 . Рік будівництва вказано 2003. У матеріалах справи є рішення Одноробівської сільської ради від 07.11.2002 про передачу права на закінчення будівництва дачного будинку в с.Гресі ОСОБА_3 . Відповідно до цього рішення були оформлені документи, проведено виділ земельної ділянки архітектором району. Потім було видано розпорядження Золочівською райдержадміністрацією про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом дачного будинку на ім`я ОСОБА_3 . У матеріалах справи також є проект рішення, свідоцтво та рішення виконавчого комітету Золочівської селищної ради від 15.01.2008 про оформлення права власності на дачний будинок з мансардою в АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 . Потім по замовленню останнього було надано витяг для відчуження від 17.01.2008, також 08.02.2008 здійснено реєстрацію права власності на підставі заяви ОСОБА_2 , про що в матеріалах справи є копія договору та копія витягу про державну реєстрацію. Документів на землю замовником інвентаризації не надавалось та у матеріалах інвентаризаційної справи такі відсутні. Якщо б до БТІ було надано документи на земельну ділянку, то про це обов`язково було б зазначено. Нотаріус при оформленні документів повинен був запитати і про земельну ділянку. Почалося будівництво спірного житлового будинку у 1991 році на підставі рішення, яке в подальшому було скасовано, будинок був недобудований, потім було прийнято рішення про надання дозволу ОСОБА_3 на завершення будівництва. Станом на 2007 рік будинок вже був добудований і складено акт введення в експлуатацію, видано рішення при присвоєння юридичної адреси будинку та рішення про прийняття його в експлуатацію. Технічний паспорт видано на вже збудований будинок, рік будівництва вказано 2003. По інструкції запис будівництва будинку проводився зі слів замовника. Повноважень на те, щоб провести експертизу та перевірити, коли саме був збудований будинок, вона не має. Витяг з реєстру права власності на нерухоме майно від 17.01.2008, про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічний опис, оціночний акт містять її підпис. Оціночна вартість визначена на дату проведення інвентаризації. На самій ділянці вона, як керівник, не була присутня, там був технік, працівник бюро, і відповідно до рішення Одноробівської сільської ради, яке було прийнято у 2002 році про надання права ОСОБА_3 на закінчення будівництва будинку, рік закінчення будівництва житлового будинку зазначено 2003. Будинок рахувався в цілій частині за ОСОБА_3 на підставі акту введення в експлуатацію про закінчення будівництва, а також рішення виконавчого комітету Одноробівської сільської ради про закріплення за ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,15 га та надання дозволу на закінчення будівництва дачного будинку в с.Гресі. Є рішення про присвоєння юридичної адреси, розпорядження Золочівської РДА від 14.12.2007 про затвердження акту приймальної комісії про прийняття в експлуатацію об`єкту закінченого будівництвом дачного будинку з мансардою та господарськими будівлями по АДРЕСА_1 . У наданих ОСОБА_1 дозвільних документах немає ані номера будинку, ані вулиці. На момент, коли проводилася інвентаризація будинку, підставою для оформлення права власності на будинок був державний акт комісії про прийняття в експлуатацію і розпорядження. Рішенням Одноробівської сільської ради 2002 року відмінено рішення №44 від 09.07.1990 про надання дозволу ОСОБА_4 на будівництво. Якщо б дозвіл був виданий на трьох осіб, то і право власності було б зареєстровано на трьох осіб. Для проведення інвентаризації повноваження членів сім`ї не потрібні були. У ОСОБА_1 документа на спірний будинок не було ніякого, він не звертався до БТІ з питань інвентаризації або реєстрації права власності. ОСОБА_6 лише приходила із запитом юр.консультації у 2009 році та вона, свідок, надавала довідку про те, за ким зареєстровано спірний будинок. Золочівське БТІ створено у 2004 році. У Дергачівського БТІ інформація щодо Золочівського району у 2006 році могла бути відсутня, передача архіву проводилася дуже довго. Інвентаризаційна справа на спірний будинок заведена 07.11.2007. Якщо б у Дергачівському БТІ до 2004 року існувала інвентаризаційна справа на спірний будинок, то вона була б передана в Золочівське БТІ та знаходилася там до передачі.

Додатково до наданих в судовому засіданні пояснень директором КП «АІБ Золочівської селищної ради» ОСОБА_18 листом за №307 від 01.12.2021 повідомлено, що відповідно до рішення XIV сесії XXIV скликання Золочівської районної ради Харківської області від 19.10.2004 на території Золочівського району Харківської області створено Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Золочівського району» для надання послуг по інвентаризації об`єктів нерухомого майна. Відповідно до рішення ХХ сесії XXIV скликання Золочівської селищної ради Харківської області від 24.11.2004 пункт 2 припинена діяльність КП «Дергачівського районного бюро технічної інвентаризації» по наданню послуг населенню на території Золочівського району. Відповідно до рішення XXIV сесії V скликання Дергачівської районної ради Харківської області від 18.09.2007 за №323-17 та розпорядження №587 від 01.10.2007 Золочівської районної державної адміністрації здійснено передачу архівних матеріалів КП «Дергачівського районного бюро технічної інвентаризації» до КП «Бюро технічної інвентаризації Золочівського району». Відповідно до рішення ІІ сесії V скликання Золочівської районної ради Харківської області від 09.06.2006 Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Золочівського району» реорганізовано шляхом злиття в Комунальне підприємство «Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівського району». Під час проведення первинної технічної інвентаризації 07.11.2007 житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на замовлення ОСОБА_3 рік будівництва будинку та господарських будівель вказано відповідно до наданих дозвільних документів та акту введення в експлуатацію, затвердженого розпорядженням Золочівської РДА. Вказано початок будівництва будинку 1991 рік, рік закінчення 2003. БТІ керується Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 №127, у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 №186, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2018 за №1442/32894. До 31.12.2012 БТІ здійснювало державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно відповідно до «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445./а.с.38-45 т.5/.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 належала спірна земельна ділянка згідно виданого 28.09.2004 Державного акту на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, площею 0,1802 га, розташовану в АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, тому до ОСОБА_2 , яка отримала у дар спірний дачний будинок з мансардою і господарськими будівлями і спорудами, перейшло право власності на вказану земельну ділянку, необхідну для обслуговування вказаних будівель.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог третьої особи ОСОБА_1 , районний суд виходив з того, що його твердження про недійсність свідоцтва про право власності на спірний будинок, яке видано, на його думку, з порушенням права спільної сумісної власності, та як наслідок договір дарування укладено без згоди усіх співвласників, в договорі не вказано кадастровий номер земелньої ідлянки, на якій розміщено спірний об`єкт нерухомості, тоді як спірний будинок побудований ним на виділеній йому земельній ділянці та є його власністю - не грунтуються на вимогах чинного на час виникнення спірних правовідносим законодавства та не доведені належними і допустимими доказами.

Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки вони зроблені на підставі повного та об`єктивного з`ясування фатичних обставин справи, належної правової оцінки наданих сторонами доказів, із дотриманням норм процесуального закону та правильно застосованих нормах матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до незгоди з рішенням суду, переоцінки доказів на власну користь та хибного тлумаченням норм матеріального і процесуального права. При цьому апеляційний суд враховує наступне.

Із матеріалів справи убаачається, що спірний дачний будинок з мансардою, господарськими будівлями і спорудамиприйнятий в експлуатацію 14.12.2007 компетентним органом - Державною приймальною комісією, утвореною розпорядженням від 11.12.2007 №789 голови Золочівської ОРДА, та 15.01.2008 ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на вказаний об`єкт нерухомості на підставі рішення Одноробівської сільської ради Золочівського району Харківської обалсті, яке оспорюється третьою особою.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 331 ЦК України визначено набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно ч.4 ст.368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.ч.2,4 ст.373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно ст.116 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення права власності на земельну ділянку ОСОБА_3 ) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 10 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробкупроекту приватизації земель. Районна, Київська чи Севастопольська міська державнаадміністрація або сільська,селищна, міська рада у місячний строкрозглядає проект відведення та приймає рішення пропередачу земельної ділянки у власність.

У відповідності до п. «г» ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема,для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара.

Згідно ч.1 ст.125 ЗК Україниправо власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

У відповідності до ч.1 ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно ч.2 ст.719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

У відповідності до ч.ч.1,4 ст.722 ЦК України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Згідно ч.ч.3,4 ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Районним судом правильно установлено та підтверджується належними доказами, наявними у матеріалах справи, що договір дарування від 01.02.2008 дачного будинку з мансардою, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , із господарськими будівлями і спорудами, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , вчинений у письмовій формі, підписаний сторонами, нотаріально посвідчений, здійснено його державну реєстрацію, договір містить всі його істотні умови, визначені сторонами та встановлені законодавством, чинним, на момент укладення договору (у тому числі і ст.120 ЗК України), сторонами при його укладенні додержані вимоги, встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України. Крім того, майно передано обдаровуваному та здійснено державну реєстрацію права власності на даний спірний будинок за ОСОБА_2 .

Тому підстави для визнання договору дарування від 01.02.2008 недійсним внаслідок введення в оману однією стороною договору іншої - відсутні.

Посилання у вказаному договорі на те, що даний будинок розташований на земельній ділянці Одноробівської сільської ради Золочівського району Харківської області не відповідає дійсності, оскільки на час вчинення цього правочину земельна ділянка була приватизована та перебувала у власності ОСОБА_3 , однак така обставина не спростовує дійсність договору дарування будинку, оскільки як будинок, так і земельна ділянка, на якій він розташований, належали одній особі - ОСОБА_3 та його юридично значимі дії були спрямовані на передачу у дар дружині вказаного будинку із земельною ділянкою, необхідною для його обслуговування.

Третьою особою ОСОБА_1 не спростовано правомірність набуття його батьком ОСОБА_3 у власність спірної земелньої ділянки, на якій розташований спірний будинок. Не подання власником земельної ділянки до матеріалів інвентарної справи на його будинок державного акту на право власності на землю за своїми наслідками не впливає як на дійсність цього правовстановлюючого документу, так і на свідоцтво про право власності на сам будинок.

Відсутність у матеріалах інвентарної справи на час оформлення договору дарування на спірний будинок інформації щодо приватизації земельної діляни, на якій будинок з господарськими будівлями розташований, стала підставою для надання інвентарбюром для нотаріуса довідки про знаходження цього будинку на землях сільської ради, що підтверджувалося наявними матеріалами.

У той же час, Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ХР №031822 від 28.09.2004 на ім`я ОСОБА_3 виданий із дотриманням вимог чинного на той час законодавства, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Згідно ч.1 ст.120 ЗК України, ч.1 ст.377 ЦК України (в редакції станом на момент укладення договору дарування) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Враховуючи, що ОСОБА_3 28.09.2004 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ХР №031822, а саме на земельну ділянку, кадастровий номер 6322684503:01:001:0001, площею 0,1802 га, розташовану в АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, до ОСОБА_2 , яка отримала в дар спірний дачний будинок з мансардою із господарськими будівлями і спорудами, перейшло право власності на вказану земельну ділянку, яка зайнята житловим будинком, господарськими будівлями і спорудами і яка необхідна для їх обслуговування.

Колегія суддів відхиляє як неспроможні дододи апеляційної скарги щодо заперечення ОСОБА_3 за свого життя наявності у нього Державного акту про право власності на земельну ділянку ХР №031822 від 28.09.2004 площею 0,1802 га з посиланням на його пояснення про це у 2008 році та на ухвалу Золочівського районного суду від 29.02.2008р., довідку Одноробівської сільської ради, видану завідувачці ЮК №1 м.Харкова Агафоновій І.О №94 від 27.02.2008.

По-перше, посилання на пояснення самого ОСОБА_3 у 2008 році не грунтуються на будь-якому належному та допустимому доказу цих обставин з огляду на вимоги ст.ст.77-79 ЦПК України. По друге, такі твердження спростовуються самим Державним актом, його державною реєстрацію, відповідними рішеннями органу місцевого самоврядування, на підставі яких передана спірна земельна ділянка у власність ОСОБА_3 .

Такими ж неспроможними є доводи апеляційної скарги, що вказаний державний акт виготовлений «заднім числом» злочинним угрупуванням, а визнання цього державного акту носить ознаки кримінального злочину. Тлумачення третьою особою ОСОБА_1 змісту довідку Одноробівська сільської ради в особі голови Чорного С.Л., виданою завідувачці ЮК №1 м.Харкова Агафоновій И.О №94 від 27.02.2008, в якій вказано про відсутність у сільській раді державного акту, як доказу відсутності такого документу взагалі, - спростовуються як самим державним актом, так і наявною у матеріалах справи технічною документацію, на підставі якої був виданий вказаний державний акт; присвоєння спірній земельній ділянці відповідного кадастрвового номера; реєстрація Державного акту в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю Золочівським районним відділом земельних ресурсів.

З цих же підстав не заслуговують на увагу та відхиляються апеляційним судом як безпідставні доводи апеляційної скарги з посиланням на свідка - начальник БТІ Золочівського району Бєлової щодо відсутності державного акту на земельну ділянку в інвентарній справі, як заперечення існування його взагалі. Такі доводи є суб`єктивним тлумаченням показань свілка на свою користь. Тоді як вказаний свідок пояснила та підтверджуєтьбся матеріалами інвентарної справи, що такий правоустановлюючий документ на земельну ділянку по АДРЕСА_1 відсутній у матеріалах інвентарної справи, тому і надана була до нотаріуса для оформлення договору дарування довідка про знаходження спріного будинку на землі Одноробівської сільської ради, яка первісно їй належала при виділі під будівництво, а потім при передачі у власність.

Зазначення у свідоцтві на право власності на будинок дачний з мансардою у АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_3 про те, що будинок знаходиться на землях Одноробівської сільської ради, не відповідав фактичним обставинам, оскільки вказана земельна ділянка на той час була приватизована власником будинку, однак ці обставини не впливають на дійсність такого свідоцтва та ніяким чином не порушили ні права власника, ні тим більше - права ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги щодо однобічності суду першої інстанції при розгялді справи, вибірковість доказів, які суд обрав для своїх висновків, ігноруючи інші докази, апеляційний суд визнає необгрунтованими, оскільки зміст оскаржуваного рішення відповідає вимогам ст.265 ЦПК України із зазначенням у мотивувальній його частині фактичних обставин, встановлених судом; змісту спірних правовідносин з посиланням на докази, які були безпосередньо досліджені судом; також судом з дотриманням вимог ст.89 ЦПК України надана відповідна мотивована правова оцінка кожного аргументу сторін та третьої особи.

Не заслуговують на увагу та відхиляються апеляційним судом доводи третьої особи ОСОБА_1 , що після отримання ним у 1990 році документів на землю та паспорт на забудову садиби у сільському населеному пункті цей будинок був збудований у 1991 році за спільні кошти їх сім`ї: батьків, та його з дружиною і дочкою, тому цей будинок є майном, набутим у результаті спільної праці за спільні кошти членів сім`ї і був спільною сумісною власністю. Викладені ним обставини створення спільної сумісної власності щодо спірного будинку - не підтверджені будь-якими належними та допустими доказами. Його твердження щодо цих обставин та пояснення свідків - дружини і дочки, які є зацікавленими у вирішенні спору на користь третьої особи, - не є належними доказами заявлених обставин. Спільна реєстрація та проживання у АДРЕСА_3 , - не підтверджує спільну участь вказаних осіб у будівництві спірного майна та набуття ними права на це майно.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що ОСОБА_2 , після надання йому рішенням органу місцевого самоврядування відповідним рішенням земельної ділянки для будівництва та паспорту на таке будівницвто в подальшому не вчинив будь-яких значимих юридичних дій, направлених на виконання такого рішення, а пізніше за його ж заявою вказана земельна ділянка була передана компетентним органом місцевого самоврядування у користування його матері ОСОБА_4 , а після смерті останньої - ОСОБА_3 , який приватизував цю ділянку.

Посилання третьої особи на те, що будівництво спірного будинку фактично відбулося у 1991 році, тому батько ОСОБА_3 після 2002 року не міг збудувати або реконструювати цей будинок на підставі рішення Одноробівської сільської ради від 07.11.2002, - також не грунтуються на доказах. Зазначення вказаного року побудови приміщень в описі прибудов не спростовує того факту, що як об`єкт нерухомого майна будинок по АДРЕСА_1 став об`єктом нерухомого майна після прийняття компетентним органом цього будинку в експлуатацію, оформленням свідоцтва про право власності та здійснення державної реєстрації.

Із цих же підстав апеляційний суд визнає неналежними доказами наявні у матеріалах справи фотографії домоволодіння, які за твердженням третьої особи та свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , відносяться до 1991, 1996 років, на яких спірний будинок є збудованим. Такі фоторграфії у поєднанні з показаннями допитаних районним судом свідків ніяким чином не доводять завершеність будівництва та відповідність його вимогам щодо прийняття в експлатацію цього об`єкту, яке відбулося лише у грудні 2007 року.

Доводи апеляційної скарги щодо підстав для визнання недійсним договору дарування спірного будинку позивачці з посиланням на обман з боку батька нотаріуса, що будинок у спорі не перебуває, тоді як з 2006 року спір перебував на розгляді у суді та ним, ОСОБА_1 , була подана заява в суд про забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірного домоволодіння, апеляційний суд відхиляє як безпідставні. Наявність умислу в діях ОСОБА_3 щодо обману обдарованої чи нотарісуа, який посвідчував договір, щодо існування судового спору не доведено, тоді як відповідно до ст.230 ЦК України факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Тим більше, що ОСОБА_1 не є стороною оспорюваного ним правочину.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо обману зі сторони ОСОБА_3 при укладенні договору дарування з посиланням на обтяження, накладене ухвалою Золочівського районного суду від 29.02.2008, щодо заборони здійснення відчуження спірного дачного будинку, оскільки вказана ухвала та саме обтяження 13.03.2008 зареєстровано після укладення оспорюваного договору дарування та не перешкоджало укладенню і посвідченню останнього 01.02.2008.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються не на належних та допустимих доказа, а припущеннях. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367,368, 374,375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 22 грудня 2021 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20.07. 2023.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді С.Б. Бутенко

Ю.В. Дряниця