Ухвала

від 04.01.2022 по справі 755/11371/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11371/20

1-кс/755/2/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання директора ФГ «КОЛОС АГРОГРУП» ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101040000067,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання директора ФГ «КОЛОС АГРОГРУП» ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101040000067.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, до слідчого судді можуть звернутись - підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна та мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Згідно з вимогами ст. 38 КПК України, органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

Такий висновок узгоджується й з позиціями Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 22.04.2020 року у справі № 487/7605/19 (№ 51-1901впс20) та від 13.05.2020 року у справі № 643/7208/20 (№ 51-2272впс20)».

Згідно позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 22.05.2020 року у справі №643/7609/20, зазначено наступне:

«Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права».

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом. А відповідно до ч.1 ст.8Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» від2червня 2016року №1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Так, на даний час, до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов лист з Офісу Генерального прокурора про те, що кримінальне провадження № 42020101040000067, наразі, розслідується слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України (адреса: м. Київ, Печерський район, вул. Богомольця, 10) та строк досудового розслідування продовжено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, а тому, необхідно розглянути питання щодо непідсудності заявленого клопотання Дніпровському районному суду м. Києва.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання директора ФГ «КОЛОС АГРОГРУП» ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101040000067, за територіальною підсудністю відноситься до юрисдикції слідчого судді Печерського районного суду м. Києва.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає поверненню заявнику, оскільки вона не підлягає розгляду у цьому суді, з роз`ясненням того, що повернення звернення не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді у порядку, передбаченому КПК України.

Керуючись ст.ст.131-132,369-372,376,395КПК України,слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання директора ФГ «КОЛОС АГРОГРУП» ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101040000067, повернути особі, яка його подала.

Одночасно роз`яснюю, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Ухвала, яка набрала законної сили в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним Кодексом України, є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.

Слідчий суддя