Рішення

від 04.01.2022 по справі 909/1125/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.01.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1125/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВІК"

до відповідача: Департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 58 254 грн 50 к.

без виклику представників сторін

установив: товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВІК" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 58 254 грн 50 к.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконання відповідачем умов Договору про надання послуг №27/21 від 09.02.2021 щодо здійснення оплати за виконані роботи.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 23.11.2021 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

29.11.2021 відповідач по справі через канцелярію Господарського суду Івано-Франківської області подав відзив на позов (вх.№19034/21 від 29.11.2021). Відповідно до поданого відзиві відповідач зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, мотивуючи тим, що у договорі про надання послуг №27/21 від 09.03.2021 не зазначено терміну оплати наданих послуг. Кінцевий термін оплати заборгованості вважає строк завершення дії договору, зокрема 31.12.2021. Разом з тим, зазначає, що позивач в період з травня 2021 до 17.11.2021 не звертався до відповідача про дострокове (до закінчення дії договору) погашення заборгованості. При цьому звертає увагу, що після отримання претензії позивача №04-11/21 від 03.11.2021 про сплату заборгованості, ним (відповідачем по справі) здійснено погашення заборгованості (основної заборгованості) в розмірі 51 900 грн 00к., в підтвердження чого надав суду копію платіжного доручення №60 від 22.11.2021. А тому, з урахуванням наведеного вище, вважає не правомірним нарахування штрафних санкцій в спірному випадку.

Позивач по справі через канцелярію Господарського суду Івано-Франківської області подав відповідь на відзив (вх.№19468/21 від 06.12.2021) відповідно до якого із запереченнями відповідача у відзиві на позовну заяву не погоджується, мотивуючи тим, що термін оплати вартості робіт передбачено п. 2.1 спірного договору, зокрема оплата здійснюється на підставі Актів виконаних робіт.

Одночасно , відповідачем по справі через канцелярію Господарського суду Івано-Франківської області подано заперечення (вх.№19500/21 від 06.12.2021) відповідно до якого відповідач проти відповіді на відзив заперечує, мотивуючи тим, що Акти виконаних робіт (КБ-2) та довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3), на які посилається позивач як на підставу виникнення обов`язку у відповідача на оплату суми заборгованості є безпідставними, оскільки зазначені документи підписані сторонами у січні 2021 року, а спірний договір укладений 09.03.2021.

13 грудня 2021 року позивачем по справі подано через канцелярію Господарського суду Івано-Франківської області пояснення на заперечення (вх.№19943/21 від 13.12.2021) відповідно до якого зазначає, що твердження відповідача загалом є безпідставними та не заслуговуют на увагу та вказує на те, що в спірному випадку підставою для здійснення розрахунків є Акт приймання виконаних робіт (фоорма КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) та зазначає, що датою оплати по вказаних документах є 30.04.2021, а не 31.12.2021, як про це зазначає відповідач.

Щодо твердження відповідача, що Акти приймання виконаних робіт (фоорма КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) датовані січнем 2021 року, тобто до укладання між сторонами спірного договору, то позивач у своїх поясненнях на заперечення спростовує це тим, що у відповіді на відзив позивачем допущено описку, про що свідчить самі долучені до матеріалів справи зазначені вище документи, які датовані ківтнем 2021 року.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, судом взято до уваги, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

09 березня 2021 року між Департаментом благоустрою Івано-Франківської міської ради (по договору - замовник/по справі - відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВІК" (по договору - виконавець/по справі - позивач) укладено Договір про надання послуг №27/21.

Відповідно до п.1.1 зазначеного вище договру виконавець зобов`язався надати за завданням замовника, з використанням своїх матеріальних ресурсів , а замовник в свою чеогу зобов`язався прийняти та оплатити послуги по Ремонту балкону міської ратуші над центральним входом в м. Івано-Франківську (поточний ремонт, Галицька, 4-А) (ДК 021:2015-45000000-7- будівельні роботи та поточний ремонт.

Обсяги, види і якість робіт виконувались за договором відповідно до технічних і усіх інших вимог тендерної документації, пропозиції переможця торгів за результатами аукціону та проектно-кошторисної документації.

Згідно п.2.1 Договору договірна ціна складає 62 999 грн 00к., що відповідає ціні тендерної документації . Сума бюджетних призначень на 2021 рік становила 62 999 грн 00к., в тому числі ПДВ 10 500 грн 00к..

Відповідно до п. 2.3 Договору розрахунки за надані послуги проводяться на підставі документів про обсяги наданих послуг та їх вартість. Такими документами у відповідності до п.2.4 Договору сторонами визначено Акти здачі-приймання робіт/надання послуг та довідки про вартість наданих послуг.

Згідно п.3.1 Договору про надання послуг №27/21 від 09.02.2021 роботи повинні були бути виконані до 01.05.2021, який міг бути продовжений у разі відсутності бюджетних призначень в повному обсязі.

Відповідно до п.2.11 Договору розрахунки здійснюються на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України.

На виконання умов зазначеного договору позивачем по справі були виконані роботи у визначений договором строк, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та Акти №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт від 30.04.2021 року на суми 29 973 грн 60к. та 21 926 грн 40к., що в загальній сумі складає 51 900 грн 00к. Зазначені роботи прийняті відповідачем без зауважень.

В свою чергу відповідач по справі оплату за виконані позивачем будівельні роботи по спірному договору не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 51 900 грн 00к.

Претензійним листом від 15.11.2021 позивач звернувся до відповідача про сплату заборгованості на суму 51 900 грн 00к.

19 листопада 2021 року звернувся до суду про стягнення зазначеної основної суми заборгованості та штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань в сумі 6 354 грн 50к..

Відповідно до платіжного доручення №60 від 22.11.2021, копія якого знаходиться в матеріалах справи, відповідач по справі здійснив погашення основної суми заборгованості в розмірі 51 900 грн 00к.

За наведених обставин, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 частини 3 статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ч.1 ст.530 ЦК України.

Як встановлено судом вище, позивач на виконання умов спірного договору виконав будівельні роботи на загальну суму 51 900 грн 00к., про що свідчать долучені до матеріалів справи копії Актів №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт від 30.04.2021 року та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат. Вказані документи підписані як зі сторони позивача так і відповідача та скріплені печатками.

Проте, відповідач оплату за їх виконання з урахуваням п. 2.1 та 2.4 Договору не здійснив.

Як встановлено судом сторони в договорі не погодили чіткого строку здійснення оплати за виконану позивачем роботу, а у відповідності до умов договору (п.2.1-2.4 Договору) погоджено, що оплата за надані послуги проводиться на підставі документів про обсяги наданих послуг та їх вартість, зокрема відповідно до Актів здачі-приймання робіт/надання послуг та довідки про вартість наданих послуг.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу я кщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

З урахуванням наведених вище обставин у справі та правових норм закону в спірному випадку відповідач повинен здійснити оплату за виконану позивачем роботу на підставі актів приймання виконаних робіт будівельних робіт №1 та №2 за квітень 2021 року та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за ківтень 2021 року, тобто саме з моменту їх складення, зокрема - 30.04.2021.

Разом з тим, суд звертає увагу, що п.2.11 Договору визначено, що розрахунки здійснюються на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України.

Пунктом 5 ст. 48 вказаного вище кодексу визначено, що Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету.

Обов`язок подання до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов`язань документів, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання чинним законодавством поставлено на розпорядника бюджетних коштів.

Відповідачем не подано суду жодних доказів того, що ним було вчинено передбачені нормами бюджетного законодавства України дії, а саме подано необхідні документи у відповідний орган Державної казначейської служби України для реєстрації, обліку бюджетного зобов`язання та подальшої оплати виконаних позивачем робіт.

Отже, наведене вище повторно підтверджує про неналежне виконання відповідачем умов олати наданих йому позивачем послуг (робіт) у визначені законом строки.

Щодо твердження відповідача про те, що умовами договору сторонами погоджено умови виникнення у замовника обов`язку, а не порядок здійснення розрахунків, тобто умови виконання з вказівкою на обставини наявності фінансування, то суд вважає їх безпідставними, оскільки ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З приводу посилання відповідача на те, що Акти приймання виконаних робіт (фоорма КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) датовані в січнем 2021 року, тобто до укладання між сторонами спірного договору, то вказані твердження є безпідставними та спростовуються долученими до матеріалів справи копіями вказаних вище документів. Відповідно до зазначених копій датою їх складення є квітень 2021 рік.

В спірному випадку , як уже встановлено судом вище, відповідач погашення основної заборгованості в сумі 51 900 грн 00к. здійснив 22.11.2021 року, тобто з порушенням умов визначених договором та після звернення позивача з даним позовом до суду, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією платіжного доручення №60 від 22.11.2021.

Таким чином, щодо заборгованості в сумі 51 900 грн 00к., яка сплачена відповідачем після звернення з позовом до суду, відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За наведеного, в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 51 900 грн 00к. суд закриває провадження у справі.

При цьому, суд роз`яснює, що відповідно до ч.3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Щодо стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов`язань, зокерма стягнення пені в розмірі 26,16 грн, штрафу в розмірі 3 633 грн 00к., 1 837 грн 92 к. - інфляційних втрат та 857 грн 42 к. - 3% річних, то суд зазначає наступне.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено вище невиконання відповідачем зобов`язання у встановлений договором та законом строк.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 9.1 Договору сторонами погоджено, що за порушення зобов`язань, передбачених договором вони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання є пенею.

Згідно ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором, в розмірі 0,1 відсотка вартості товарі (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості.

Як встановлено судом, факт прострочення настав з 01.05.2021, а оскільки зазначена дата припала на вихідні (святкові), зокрема 1-2 травня (це вихідні і святкові дні), то у відповідності до припсів чинного законодавства період прострочки розпочався з 03.05.2021.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно поданих позивачем розрахунків відповідачу нараховано пеню за прострочення виконання робіт по Договору про надання послуг №27/21 від 09.02.2021 в сумі 26 грн 16к. та штраф в прозмірі 3 633 грн 00к.

Суд здійснивши перевірку нарахування пені та штрафу приходить до висновку про правомірність та арифметично вірне їх нарахування і таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних правових норм позивач нарахував відповідачу 1 837 грн 92 к. - інфляційні втрати та 857 грн 42 к. - 3% річних.

Суд, здійснивши перевірку нарахування інфляційних та три відсотки річних, прийшов до висновку про обґрунтованість їх нарахування та таких, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають частковому задоволенню, зокрема в частині стягнення пені в розмірі 26 грн 16 кн, штрафу в розмірі 3 633 грн 00к., 1 837 грн 92 к. - інфляційних втрат та 857 грн 42 к. - 3% річних. В частині стягнення основної заборгованості в сумі 51 900 грн - провадження у справі закрити.

Щодо судових витрат по справі, то суд зазначає наступне.

Відповідно до позовної заяви позивач просить про відшкодування йому судового збору за розгляд справи в розмірі 2270 грн 00 к.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В спірному випадку, суд частково задовольняє позов, а частково закриває провадження у справі (на суму 51 900грн 00 к.), внаслідок сплати її відповідачем після звернення з позовом до суду. Однак, зважаючи, що спір виник внаслідок неправельних дій відповідача, а частина заборгованості, в якій закрито провадження у справі, погашена останнім після звернення з позовом до суду, то суд з урахуванням ч.8 ст. 129 ГПК вважає за доцільне відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судовий збір в повному обсязі.

Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 178, 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВІК" до Департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 58 254 грн 50 к. Задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради (вул. Незалежності, 7, м. Івано-Франківськ,76018, код 43905443) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВІК" (вул. Бориславська, 29, м. Івано-Франківськ, 76010, код 40003054) - 26 грн 16 к (двадцять шість гривень шістнадцять копійки) пені, 3 633 грн 00к. (три тисячі шістот тридцять три гривні) - штрафу, 1 837 грн 92 к. (одна тисяча вісімсот тридцять сім гривень дев`яносто дві гривні) - інфляційних втрат, 857 грн 42 к. (вісімсот п`ятдесят сім гривень сорок дві копійки) - 3% річних та 2270 грн 00к. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) - судового збору.

В частині позовних вимог щодо стягнення 51 900 грн 00к. - провадження у справі закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.М.Фанда