Постанова

від 27.04.2022 по справі 909/1125/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2022 р. Справа №909/1125/21

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіСкрипчук О.С.

суддівМарка Р.І.

Матущака О.І.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради № 31/23-13/07в від 21.01.2022 (вх. № 01-05/305/22 від 24.01.2022)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.01.2022 (суддя Фанда О.М.)

у справі №909/1125/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВІК», м.Івано-Франківськ

до відповідача: Департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 58 254,50 грн

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВІК» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 58 254,50 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконання відповідачем умов договору про надання послуг №27/21 від 09.02.2021 щодо здійснення оплати за виконані роботи.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.01.2022 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВІК» задоволено частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з Департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВІК» 26,16 грн. пені, 3 633,00 грн. - штрафу, 1 837,92 грн. інфляційних втрат, 857 ,42 грн. - 3% річних. В частині позовних вимог щодо стягнення 51 900,00 грн. провадження закрито.

Рішення суду першої інстанції мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо оплати наданих йому позивачем послуг (робіт), у визначені законом строки.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Департамент благоустрою Івано-Франківської міської ради подав апеляційну скаргу № 31/23-13/07в від 21.01.2022 (вх. № 01-05/305/22 від 24.01.2022), в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.01.2022 скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме, скаржник стверджує, що п. 14.2 договору встановлено, що договір діє з моменту його укладення до повного закінчення наданих послуг і проведення остаточних розрахунків між сторонами, але у будь-якому випадку до 31.12.2021. Жодних гарантій, щодо дострокової оплати наданих послуг Департамент благоустрою Івано-Франківської міської ради не надавав, а тому вимога про стягнення штрафних санкцій є неправомірною та не підлягає до задоволення.

Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку в частині стягнення штрафу та пені на підставі ч. 2 ст. 231 ГПК України, яка передбачає стягнення штрафних санкцій та пені за умови, що хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу № 01-04/22 від 05.04.2022, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків суду першої інстанції не спростовує.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.03.2021 між Департаментом благоустрою Івано-Франківської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВІК» (виконавець) укладено договір про надання послуг №27/21 (надалі договір).

Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов`язався надати за завданням замовника, з використанням своїх матеріальних ресурсів, а замовник в свою чергу зобов`язався прийняти та оплатити - послуги по Ремонту балкону міської ратуші над центральним входом в м. Івано-Франківську (поточний ремонт, Галицька, 4-А) (ДК 021:2015-45000000-7- будівельні роботи та поточний ремонт).

Згідно п.2.1 договору договірна ціна складає 62 999,00 грн., що відповідає ціні тендерної документації . Сума бюджетних призначень на 2021 рік становила 62 999,00 грн., в тому числі ПДВ 10 500,00 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору розрахунки за надані послуги проводяться на підставі документів про обсяги наданих послуг та їх вартість.

Згідно п.3.1 договору про надання послуг №27/21 від 09.02.2021 роботи повинні були бути виконані до 01.05.2021.

Відповідно до п.2.11 договору сторони погодили, що розрахунки здійснюються на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 5- ти банківських днів, з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування послуги на свій розрахунковий рахунок.

На виконання умов зазначеного договору позивачем по справі були виконані роботи у визначений договором строк, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2021 рік та Акти №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт від 30.04.2021 на суми 29973,60 грн. та на суму 21 926,40 грн, що в загальній сумі складає 51 900,00 грн. Зазначені роботи прийняті відповідачем без зауважень.

Позивач зазначає, що відповідач по справі оплату за виконані позивачем будівельні роботи по договору не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 51 900,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензію № 04-11/21 від 03.11.2021 про сплату боргу (дана претензія була надіслана на адресу відповідача 15.11.2021).

19 листопада 2021 року позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача боргу у сумі 51900,00 грн., індексу інфляції 1837,92 грн., 3% річних - 857,42 грн., пені -26,16 грн. та штрафу 3633,00 грн. (за період з 03.05.2021 по 31.10.2021).

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ч.1 ст.530 ЦК України.

Як встановлено судом вище, позивач на виконання умов договору виконав будівельні роботи на загальну суму 51 900,00 грн., про що свідчать долучені до матеріалів справи копії Актів №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт від 30.04.2021 та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат. Вказані документи підписані як зі сторони позивача так і відповідача та скріплені печатками.

Станом на момент подання позовної заяви (19.11.2021) відповідач не оплатив виконані роботи.

Проте, 22.11.2021 відповідач оплатив виконані роботи на суму 51 900,00 грн., згідно договору № 27/21 від 09.03.2021, що підтверджується платіжним дорученням №60 від 22.11.2021.

Суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції про закриття провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 51 900,00 грн., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Судом встановлено, що сторони в договорі погодили, що розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 5-ти банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування послуг на свій розрахунковий рахунок (2.11 договору).

Відповідно до ч.1 ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України.

Пунктом 5 ст. 48 вказаного вище кодексу визначено, що Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету.

Обов`язок подання до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов`язань документів, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання чинним законодавством поставлено на розпорядника бюджетних коштів.

Необґрунтованими є твердження суду першої інстанції, що відповідачем не вчинено передбачені нормами бюджетного законодавства України дії для оплати виконаних позивачем робіт. Адже, згідно платіжного доручення №60 від 22.11.2021 вбачається, що відповідач оплатив виконані роботи на суму 51 900,00 грн., згідно договору № 27/21 від 09.03.2021.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у п. 14.2. договору сторони погодили, що договір діє з моменту укладення до повного закінчення надання послуг і проведення остаточних розрахунків між сторонами, але у будь якому випадку до 31.12.2021.

Отже, сторони погодили, що розрахунки за надані послуги мали бути проведені до 31.12.2021.

Враховуючи те, що сторони у договорі погодили, що розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі ст. 49 Бюджетного кодексу України та до 31.12.2021, а відповідач розрахувався перед позивачем за послуги 22.11.2021, відтак, Департаментом благоустрою Івано-Франківської міської ради не було порушено строк оплати за виконані роботи, згідно договору.

Враховуючи те, що позивачем не доведено, що відповідач виконав свої зобов`язання по договору з порушенням строку, позовні вимоги про стягнення пені, штрафу, індексу інфляції, 3% річних за порушення виконання зобов`язання, не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що суд першої інстанції послався на ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором, в розмірі 0,1 відсотка вартості товарі (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості. Однак, суд першої інстанції, не звернув уваги на те, що дана норма не може поширюватись на спірні правовідносини, адже, жодна із сторін у даній справі не є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, а фінансування за договором № 24/21 від 09.03.2021 про надання послуг здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету (п. 2.8. договору).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.01.2022 слід скасувати в частині стягнення штрафу, пені, 3% річних, індексу інфляції, прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити, в решті рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради № 31/23-13/07в від 21.01.2022 (вх. № 01-05/305/22 від 24.01.2022) задоволити частково.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.01.2022 у справі № 909/1125/21 скасувати в частині стягнення штрафу, пені, 3% річних, індексу інфляції, прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити. В решті рішення суду залишити без змін.

3.Судовий збір сплачений за позовну заяву покласти на позивача.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВІК» (вул. Бориславська, 29, м. Івано-Франківськ, 76010, код ЄДРПОУ 40003054) на користь Департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради (вул. Незалежності, 7, м. Івано-Франківськ,76018, код ЄДРПОУ43905443) 3 405,00 грн. судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяР.І. Марко

Суддя О.І. Матущак