Ухвала

від 04.01.2022 по справі 2-1375/11

КАХОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1375/11

Провадження № 6/658/3/22

У Х В А Л А

04 січня 2022 року Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Лященко В.В.

за участю секретаря Яковлєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Каховці Херсонської області заяву товариства з обмеженою відповідальністю Брайт Інвестмент про заміну сторони у виконавчому провадженні та поновлення строків на його пред`явлення, суд

встановив:

В грудні 2021 року заявник звернувся до суду із вказаною заявою, посилаючись на те, що рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 20.09.2011 року у цивільній справі №2-1375/11 за позовом ПАТ Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 на користь ПАТ Комерційний банк Надра заборгованість за кредитним договором №804/6/2007/980к/52 від 29.08.2007 року в сумі 11 789,00 грн., витрати пов`язанні зі сплатою судового збору 117,89 грн., та витрати сплачені за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. Відповідно до договору №GL48N718070_blank про відступлення права вимоги від 05.08.2020 року право вимоги за Кредитним договором №804/6/2007/980к/52 від 29.08.2007 року, укладеним між ВАТ КБ Надра (найменування змінено на ПАТ КБ Надра ) перейшло до ТОВ Фінансова компанія ДНІПРОФІНАНСГРУП . В подальшому ТОВ Фінансова компанія ДНІПРОФІНАНСГРУП , згідно договору № GL48N718070_blank_06 про відступлення права вимоги від 14.04.2021 року, відступив право вимоги на користь ТОВ Брайт Інвестмент , разом з усіма доданими до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та доданими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами. В зв`язку з чим, заявник просить суд здійснити заміну ПАТ Комерційний банк Надра його правонаступником ТОВ Брайт Інвестмент у вищезазначеному виконавчому провадженні та поновити строки на його пред`явлення.

Учасники справи в судове засідання не з`явились. В матеріалах заяви наявне клопотання представника заявника про розгляд справи у його відсутність.

В порядку п.2 ч.3 ст.442 ЦПК України, неявка сторін не є перешкодою для вирішення даного питання.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , передбачено, що виконавчому документі зазначаються строк пред`явлення рішення до виконання.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 20.09.2011 року у цивільній справі №2-1375/11 позов ПАТ Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ Комерційний банк Надра заборгованість за кредитним договором № 804/6/2007/980к/52 від 29.08.2007 року в сумі 11 789,00 грн., витрати пов`язанні зі сплатою судового збору 117,89 грн., та витрати сплачені за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

На підставі частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із вказаних норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року (справа №2-3627/09, провадження №61-16520сво18).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг.

Розглядаючи зазначену заяву, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

05.08.2020 року між ПАТ КБ Надра та ТОВ Фінансова компанія ДНІПРОФІНАНСГРУП (новий кредитор) укладено договір №GL48N718070_blank про відступлення права вимоги, відповідно до якого новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників за кредитними договорами та всіма іншими похідними договорами, в тому числі право вимоги щодо боржниці ОСОБА_1

14.04.2021 року між ТОВ Фінансова компанія ДНІПРОФІНАНСГРУП (первинний кредитор) та ТОВ Брайт Інвестмент (новий кредитор) укладено договір №GL48N718070_blank_06 про відступлення права вимоги, відповідно до якого новий кредитор набув права вимоги первинного кредитора до позичальників за кредитними договорами та всіма іншими похідними договорами, в тому числі право вимоги щодо боржниці ОСОБА_1 .

З наведених вище фактів та обставин суд приходить до висновку, що заявником у повному обсязі доведено факт набуття ним права вимоги до боржниці ОСОБА_1 , відповідно заява ТОВ Брайт Інвестмент в частині заміни сторони виконавчого провадження підлягає до задоволення.

Щодо вимог заявника про поновлення строку для пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 2 ст. 433 ЦПК України).

З рішення суду від 20.09.2011 року у цивільній справі за позовом ПАТ КБ Надра до ОСОБА_1 (справа № 2-1375/11) вбачається, що з ОСОБА_1 було стягнуто на користь банку заборгованість за кредитом та судовий збір та відповідно на виконання вказаного рішення суду було видано виконавчий лист № 2-1375/2011 року, строк для пред`явлення якого і просить поновити заявник.

Зі змісту статті 22 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент винесенні рішення суду) вбачається, що на момент видачі виконавчого листа стягувачеві такі виконавчі документи могли бути пред`явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 03 серпня 2010 року) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред`явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (ч. 2 ст. 23 ЗУ Про виконавче провадження ).

На підставі ч. 3 ст. 23 Закону України Про виконавче провадження у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Аналізуючи законодавство, яким регулювались правовідносини щодо примусового виконання, вбачаються підстави стверджувати, що вказане повернення виконавчого документа стягувачеві мало місце на підставі ч. 2 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на час повернення виконавчого листа) у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, та безрезультатністю вжитих виконавцем заходів щодо розшуку такого майна. Такі висновки суду обґрунтовані тим, що після суттєвих змін законодавства про виконавче провадження та запровадження інституту приватних виконавців стаття 47 стала регулювати питання порядку виплати стягнутих грошових сум, відповідно не могла бути підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.

Тобто строк на подання виконавчого документу до примусового виконання був пропущений ще первинним кредитором ПАТ КБ Надра . Поважні причини, які можуть бути підставою для поновлення вказаного строку, заявником на думку суду не зазначені.

Посилання заявника на те, що вони вважають причину пропуску строку для подачі виконавчого листа №2-1375/2011 до виконання поважними, оскільки ТОВ Брайт Інвестмент не могло раніше знати про дану обставину, так як отримало право вимоги за кредитом де боржником є ОСОБА_1 14.04.2021 року, суд не рахує поважними, оскільки заявник здійснюючи всі необхідні дії для оформлення відповідного договору відступлення права вимоги, не був позбавлений можливості з`ясувати наявність виконавчого листа, його перебування на виконанні та чи термінів його пред`явлення до виконання.

На думку суду, заявником не надано будь-яких належних та допустимих доказів причин пропуску строків для пред`явлення виконавчого документа до виконання, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Слід зазначити, що ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово порушував питання про те, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строки.

Так, у рішенні ЄСПЛ Устименко проти України Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН Про захист прав людини та основоположних свобод).

У правових висновках щодо застосування норм права, викладених у пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зазначено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Встановлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Олександр Шевченко проти України ).

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року в справі Устименко проти України , заява № 32053/13 ).

Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин пропуску пред`явлення виконавчого документа. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява в частині поновлення строків для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.433, 442ЦПК України, суд

постановив:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Брайт Інвестмент про заміну сторони у виконавчому провадженні та поновлення строків на його пред`явлення - задовольнити частково.

Замінити вибулого стягувача публічне акціонерне товариство Дельта Банк на товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія (код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора І.Сікорського, 8) у цивільній справі №2-1375/11 за позовом ПАТ Комерційний банк Надра до ОСОБА_1 на користь ПАТ Комерційний банк Надра заборгованість за кредитним договором №804/6/2007/980к/52 від 29.08.2007 року в сумі 11 789,00 грн., витрати пов`язанні зі сплатою судового збору 117,89 грн., та витрати сплачені за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду.

СуддяВ. В. Лященко