Ухвала

від 04.01.2022 по справі 910/21833/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

м. Київ

04.01.2022Справа № 910/21833/21

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю А.Р.С.І. доФізичної особи-підприємця Демчука Сергія Олександровича простягнення 22 525,53 грн. Суддя Босий В.П.

Представників учасників справи:

не викликались

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю А.Р.С.І. звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Фізичної особи-підприємця Демчука Сергія Олександровича про стягнення 22 525,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором про надання послуг №16122020/1 від 16.12.2020, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 18 879,04 грн., пені у розмірі 2 271,17 грн., 3% річних у розмірі 431,37 грн. та інфляційних у розмірі 943,95 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в сумі 21 986,64 грн., що будуть виявлені виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову, а також заборонити суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна, що належать відповідачу, а саме: житлову квартиру, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Теремківська, 3-А, кв. 133; житлову квартиру, розташовану за адресою: м. Київ, бул. Кольцова, 14-Б, кв. 78.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю А.Р.С.І. про забезпечення позову, проаналізувавши норми Господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, суд відзначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що підставами, якими позивач обґрунтовує необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, є посилання на порушення умов договору про надання послуг №16122020/1 від 16.12.2020 в частині своєчасної оплати наданих послуг.

В той же час суд відзначає, що саме по собі допущення виникнення простроченої заборгованості не свідчить про наміри відповідача ухилятись у майбутньому від виконання рішення суду.

Тобто, мотивування необхідності вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю А.Р.С.І. фактично зводяться до непідтверджених припущень щодо можливості невиконання Фізичною особою-підприємцем Демчуком Сергієм Олександровичем в майбутньому рішення суду у даній справі, ухваленого на користь позивача, та такі припущення базуються на сумнівних доводах.

При цьому, про те, що твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, зазначено у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація позивачем права на забезпечення позову не може бути використана в якості тиску на відповідача для спонукання його до здійснення оплати заборгованості до винесення рішення суду за наслідками розгляду справи по суті.

Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю А.Р.С.І. не надано доказів та не викладено фактів, які б вказували на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не наведено документального обґрунтування, яке свідчило б про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю А.Р.С.І. про забезпечення позову відмовити повністю.

2. Дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена.

Суддя В.П. Босий