Рішення

від 21.12.2021 по справі 300/320/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2021 р. справа № 300/320/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання Шпак М.М.,

представника позивача - Захарчука В.В.,

представників відповідача - Бабій Т.С., Малкович Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іней" до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень №000036/0701 та №000037/0701 від 16.10.2020

ВСТАНОВИВ:

02.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Іней" (надалі - позивач, ТОВ "Іней") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №000036/0701 та №000037/0701 від 16.10.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 22.09.2020, про заниження позивачем податку на прибуток у 2018 році на суму 3 566 170,00 грн та у 2019 році у сумі 87 840,00 грн, внаслідок не відображення ним у фінансовій звітності та не врахування при визначенні об?єкта оподаткування податком на прибуток операції з реалізації об?єкта нерухомості багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 35, на загальну суму 19 073 520,00 грн, чим порушено вимог статей 134, 135 Податкового кодексу України не відповідають дійсності. За таких обставин, винесені на підставі акта перевірки від 22.09.2020 оскаржувані податкове-повідомлення рішення №000036/0701 та №000037/0701 від 16.10.2020 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 позовну заяву ТзОВ "Іней" залишено без руху, а позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув, ухвалою суду від 23.03.2021 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.04.2021 о 10:00 год.

14.04.2021 відповідач подав суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити (том І, а.с.227-259).

15.04.2021 судом у підготовчому засіданні витребувано у позивача докази щодо будівництва - "Реконструкція нежитлових будівель під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: Івано-Франківська область, м. Коломия, проспект Грушевського, 35 " (рішення Коломийської міської ради про надання в оренду земельної ділянки за адресою м. Коломия, проспект Грушевського, 35; документально-підтверджені витрати, понесені в ході ведення вказаного будівництва) та оголошено перерву (том І, а.с.264).

27.04.2021 відповідач подав суду додаткові пояснення з додатками до нього, у яких зазначив, що за умовами підпункту 3.1.1 Договору про участь у будівництві житлових будинків від 13.10.2017 97% багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: Івано-Франківська область, м. Коломия, проспект Грушевського, 35 , безкоштовно перейшло у власність забудовникам ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ), у яких відсутні матеріальні, трудові ресурси, дозвільні документи. Позивачем не надано жодного первинного документу, які б вказували на той факт, що вказані особи здійснювали будівництво згаданого будинку. Крім того, на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 - оголошення про реалізацію квартир в м. Коломия (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) позивачем зазначено про те, що генпідрядкиком будівництва є ТзОВ "Містобуд", а не фізичні особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (том ІІ а.с.3-7, 8-111).

18.05.2021 позивач подав суду витребувані докази (том ІІ, а.с.117-214).

19.05.2021 судом у підготовчому засіданні витребувано у позивача додаткові докази щодо переліку засновників товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЕЙ", витяг щодо осіб, що є співзасновниками будівництва, проектну документацію на будівництво (том ІІ, а.с.215-217).

03.06.2021 позивачем подано суду витребувані докази (том ІІІ, а.с.1-133).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження терміном на 30 днів до 27.08.2021.

Представником позивача 11.08.2021 подані додаткові пояснення щодо суті адміністративного спору з викладом своєю позиції, просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Додатково надав суду заяву №55/20 від 03.08.2021 про проведення судово-економічної експертизи, висновок експерта №СЕ-19/109-21/8544-ЕК Івано-Франківського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (том ІІІ, а.с.164-183).

25.10.2021 представником відповідача через канцелярію суду подано письмові заперечення по суті спору (том ІІІ, а.с.204-216).

Ухвалою суду від 25.10.2021 закрито підготовче провадження у даній адміністративній справі №300/701/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на "09" листопада 2021 р. о 10:00 год.

02.11.2021 представником позивача подано додаткові пояснення щодо суті спору (том IV, а.с.1-5).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях, просили у задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог КАС України справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши позиції сторін, дослідивши в сукупності позовну заяву, відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення, письмові пояснення та докази, наявні в матеріалах даної адміністративної справи, встановив наступне.

ТОВ "Іней" є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вид діяльності: 95.22 ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання (основний).

02.06.1997 взято на облік Головним управлінням ДПС Івано-Франківській області, Коломийське управління (ДПІ у Коломийському районі), є платником податку на прибуток підприємств.

З 29.05.2020 ТОВ "Іней" перебуває в стані припинення згідно рішення засновників (учасників) юридичної особи в результаті її ліквідації (том І, а.с.211).

У період з 09.09.2020 по 15.09.2020 посадовою особою Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області Малкович Г.В. проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ "Іней" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.07.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.07.2020, іншого законодавства за вказаний період відповідно до затвердженого переліку питань документальної перевірки (додаток 1 до довідки перевірки, який є його невід?ємною частиною).

ГУ ДПС в Івано-Франківській області при проведенні перевірки направлено ТОВ "Іней" письмову вимогу від 09.09.2020 про надання документів, що пов?язані з предметом перевірки за період з 01.01.2017 по 31.07.2020 (том ІІІ, а.с.207).

Однак, головою ліквідаційної комісії ТОВ "Іней" до перевірки частково надано документи, що свідчать про фінансово-господарську діяльність ТОВ "Іней" та достовірність нарахування податків, зборів, обов?язкових платежів за період з 01.01.2017 по 31.07.2020:

- копії виписок банку по ІВАN/рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ "Приватбанк" за період з 01.11.2018 по 10.06.2020 та по по ІВАN/рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ "Альфабанк" за період з 01.01.2017 по 31.07.2020;

- передавальний акт від 19.09.2021, за яким ТОВ "Іней", в особі керівника Романенчука Р.М., передає, а Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку пр. Грушевського, 35 (код 43083017), в особі голови правління Савлюк Л.В., приймає документи.

Будь-яких інших документів, що підтверджують здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Іней" за період з 01.01.2017 по 31.07.2020 до перевірки не надано, що зафіксовано відповідачем в акті про ненадання посадовою особою ТОВ "Іней" до перевірки документів від 15.09.2020 за №160/09-19-07-01/13664279 (том ІІ, а.с.208-212).

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Іней" встановлено порушення вимог:

- підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пунктів 44.1, 44.3, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, статті 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки платником не забезпечено зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2017 по 31.07.2020;

- пунктів 3, 6 розділу ІІІ Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, пунктів 5, 7, 8, 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000, статей 1, 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3 654 010 грн., в тому числі за 2018 рік в сумі 3 566 170,00 грн., за 2019 рік в сумі 87 840,00 грн.;

- пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України, в результаті чого платником не подано Декларацію з податку на прибуток за 2019 рік та фінансову звітність, що зафіксована в акті документальної позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 22.09.2020 за №634/09-19-07-01/13664279 (том 1 а.с.10-46).

Відповідач на підставі вказаного акту перевірки від 22.09.2020, керуючись підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, відповідач виніс податкове повідомлення-рішення № 000036/0701 від 16.10.2020, згідно якого ТОВ "Іней" збільшив суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 4 567 513,00 грн., з яких - 3 654 010,00 грн. - податкове зобов?язання, 913 503,00 грн. - нарахований штраф, а також податкове повідомлення-рішення № 000037/0701 від 16.10.2020, яким нарахував позивачу штраф у розмірі 1 020,00 грн. за незабезпечення зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (том І а.с.47-48, 49, 50).

30.10.2020 ТОВ "Іней" оскаржило податкові повідомлення-рішення №0070036/0701 та №00037/0701 від 16.10.2020 в адміністративному порядку до Державної податкової служби України (том І, а.с.52-57).

23.12.2020 рішенням Державної податкової служби України за №36181/6/99-00-069-02-07-06 скаргу ТОВ "Іней" залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення №000036/0701 та №000037/0701 від 16.10.2020 Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області - без змін (том І а.с.58-67).

Наведене і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області при проведенні перевірки надавалась письмова вимога від 09.09.2020 року про надання документів, що пов`язані з предметом перевірки ТОВ "ІНЕЙ" за період з 01.01.2017 року по 31.07.2020 року .

Однак, головою ліквідаційної комісії ТОВ "Іней" (код ЄДРПОУ 13664279) Когут О.Є. до перевірки не надано :

- інформацію (первинні документи) щодо підтвердження здійснення господарських операцій (реальність фактичного придбання/постачання товарів (робіт, послуг) з контрагентами;

- договори (контракти, угоди), додаткові угоди на підставі яких проводились взаєморозрахунки, в тому числі договір оренди земельної ділянки;

- акти прийому-передачі ТМЦ, (виконаних робіт /наданих послуг, звіти про їх виконання, тощо), видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на підставі яких проводилось переміщення товарів;

- розрахункові документи (платіжні доручення, касові ордери), інше;

- сертифікати відповідності (сертифікати якості виробника та комплектності, свідоцтва про визнання, паспорт виробника та технічні характеристики) на придбаний (використаний при виконанні робіт /наданні послуг) товар та інше;

- документальне підтвердження використання придбаних товарів (робіт, послуг) в господарській діяльності підприємства, в разі, якщо придбані товари (роботи, послуги) в контрагентів реалізовані, надати реквізити покупців, номера та дати угод, на підставі яких проводились взаєморозрахунки, номера та дати накладних, касових ордерів, платіжних доручень та інше;

- документальне підтвердження наявності складських залишків придбаного та нереалізованого товару з зазначенням фактичного місця зберігання та інше;

- картки рахунків по бух. рах. 10, 20, 23, 26, 28, 361, 362, 631, 632, 685, 64, 70, 79, 90, 92, 93, 94 оборотно-сальдові відомості, головні книги, акти звірки з контрагентами, документальне підтвердження відображення операцій по придбанню (чи продажу при подальшій реалізації) товарів (робіт, послуг) у бухгалтерському та податковому обліку, при здійсненні взаємовідносин з контрагентами.

- статутні документи, розпорядчі документи (накази щодо призначення/ звільнення посадових осіб), наказ про облікову політику підприємства.

У зв`язку з не наданням документів в ході проведення перевірки , посадовими особами ГУ ДПС в Івано-Франківській області складено акт про ненадання посадовою особою ТОВ Іней до перевірки документів від 15.09.2020 № 160/09-19-07-01/13664279.

Пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та частини п`ятої статті 242 КАС України встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Щодо застосування норми права пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України Верховним Судом сформована стала судова практика, що висвітлена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі №808/3769/16; від 27липня 2018 року у справі №810/2775/17; від 19 серпня 2021 року у справі № 400/1462/20; від 28 серпня 2021 року у справі №815/919/18; від 28 серпня 2021 року у справі № 808/1268/18, відповідно до якої , що у разі , якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим ос обам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності , вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Крім того суд зазначає про обов`язок платника податків надати на вимогу контролюючого органу усі первинні документи, що пов`язані з перевіркою, який випливає з норми пункту 85.2 статті 85 ПК України, зокрема платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Щодо обов`язку надання документів на вимогу контролюючого органу, а саме застосування пункту 85.2 статті 85 ПК України сформована стала практика Верховного Суду, відповідно до якої платник податків зобов`язаний надати на вимогу контролюючого органу усі первинні документи, що пов`язані з перевіркою, у випадку не надання - такі документи вважаються що були відсутні. Дана позиція висвітлена у постановах Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі № 240/4947/18; від 07 липня 2021 року у справі № 815/3618/16; від 06 липня 2021 року у справі № 822/554/17; від 16 червня 2021 року у справі №1.380.2019.006008; від 15 червня 2021 року у справі № 812/946/15; від 23 квітня 2021 року у справі № 460/742/19; від 05 березня 2021 року у справі № 826/23914/15.

Згідно з п. 121.1 ст. 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПК України строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПК України, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про правомірність податкового повідомлення - рішення №000037/0701 від 16.10.2020 на суму 1 020 гривень.

Щодо податкового повідомлення-рішення №000036/0701 від 16.10.2020 суд зазначає наступне.

Актом перевірки встановлено , що ТОВ ІНЕЙ протягом листопада 2018 року відчужено об`єкти нерухомості багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 35 .

В своїх поясненнях позивач зазначає, що саме Забудовниками - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - здійснено будівництво (реконструкцію) будинку, який знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 35 , у зв`язку з чим вказані особи правомірно, на думку позивача, зареєстрували на себе право власності на нерухомість у відповідних частках.

З цього приводу, суд зазначає, що представником позивача, не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів, які вказували на факт здійснення будівництва (реконструкції) будинку, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 35 даними фізичними особами.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив те, що за даною адресою на балансі ТОВ Іней перебувало нерухоме майно, яке в подальшому реконструйоване згідно проектної документації на будівництво багатоквартирного житлового будинку, це свідчить про те , що власником нерухомого майна було ТОВ Іней .

Натомість судом встановлено, що ТОВ Іней укладено Договір №01/01 від 13.10.2017 про участь у будівництві житлових будинків, згідно з яким ТОВ ІНЕЙ ( Замовник ), та фізичні особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( Пайовики-Забудовники , Забудовник ), беруть участь у будівництві об`єкту, з метою отримання у власність завершеного будівництвом об`єкту, в долях, визначених цим договором.

Окремо слід зазначити, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками (засновниками) ТОВ Іней є :

ОСОБА_4 , Країна громадянства: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_2 , Розмір частки засновника (учасника): 1 922,96 грн.

ОСОБА_1 , Країна громадянства: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_3 , Розмір частки засновника (учасника): 10 946,08 грн.

ОСОБА_3 , Країна громадянства: Україна, Місцезнаходження: Україна, АДРЕСА_1, Розмір частки засновника (учасника): 1 922,96 грн.

У відсотковому відношенні учасниками (засновниками) ТОВ Іней є: ОСОБА_1 (74%), ОСОБА_4 (13%), ОСОБА_3 (13%), який є одночасно керівником (ліквідатором) позивача.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 на момент проведення перевірки була головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку пр. Грушевського, 35 .

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №01/01 від 13.10.2017 (далі - Договір), визначено наступне.

Згідно з п.п. 2.1. Договору Забудовник має право здійснювати дії, необхідні для виконання даного договору, у тому числі, але не обмежуючись звертатись в державні органи й установи для оформлення необхідної документації, укладати цивільно-правові угоди, які не суперечать діючому законодавству, у тому числі угоди на постачання електроенергії.

Однак, ні у ході проведення перевірки, ні до матеріалів даної справи, ТОВ Іней не надано жодних первинних підтверджуючих документів щодо вчинення дій Забудовниками - фізичними особами, із звернень в державні органи й установи для оформлення необхідної документації, укладення цивільно-правових угод, які не суперечать діючому законодавству, у тому числі угод на постачання електроенергії.

Згідно з п.п. 2.2. Договору Забудовник зобов`язується: п.п. 2.2.1 Виконувати функції Забудовника, доручені згідно з п. 1.1. даного договору; п.п. 2.2.2. На свій ризик, власними силами та силами залучених до робіт організацій виконати роботи з будівництва Об`єкта у встановлені даним договором строки, що відповідають узгодженим Сторонами вимогам; п.п. 2.2.3 Забезпечити в повному обсязі фінансування проектування і будівництво Об`єкту в термін погоджений сторонами, Забудовник самостійно організує, фінансує та планує хід будівництва Об`єкту.

Однак, ні в ході проведення перевірки, ні до матеріалів даної судової справи ТОВ Іней не надано належних та допустимих доказів, первинних документів щодо вчинення дій Забудовником із виконання вищенаведених умов договору, відсутні первинні документи , які б свідчили про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 брали участь (фінансували) у будівництві, чи залучали до будівництва інших юридичних та фізичних осіб, які мають відповідні дозвільні документи на виконання таких будівельних робіт.

Крім того, згідно з п.п. 2.2.6 Договору Забудовник зобов`язується ввести Об`єкт в експлуатацію відповідно до діючого законодавства України.

Як зазначено в акті перевірки, відповідно до даних офіційного сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України дозвіл на будівельні роботи об`єкту Реконструкція нежитлових будівель під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення; Івано-Франківська обл.,м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 35 від 20.10.2017 № ІФ 112172930547, замовником таких робіт виступає ТОВ Іней , підрядник ТОВ Містобуд ; сертифікат готовності об`єкта до експлуатації по об`єкту Реконструкція нежитлових будівель під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення; Івано-Франківська обл., м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 35 від 08.11.2018 № ІФ 162183120877 видавались саме ТОВ Іней , а не Забудовникам - фізичним особам, що підтверджує приналежність зазначеного збудованого об`єкта ТОВ Іней .

Суд зазначає, що позивачем додано до матеріалів справи дозвільні документи на будівництво за адресою: Івано-Франківська обл., м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 35, які оформлені саме на ТОВ Іней .

До матеріалів справи представником позивача надано , також, технічний паспорт №264 на будинок за адресою: Івано-Франківська обл., м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 35, замовником якого виступає саме позивач по справі (том ІІІ, а.с.21).

Відповідно до акту готовності об`єкта до експлуатації від 05.11.2018 ТОВ Містобуд передає а ТОВ Іней приймає даний будинок , який готовий до експлуатації (том І, а.с.81-86).

Більше того, про факт приналежності збудованого/реконструйованого будинку ТОВ Іней , не заперечувався представниками позивача по даній судовій справі, відтак з урахуванням вимог ч. 1ст. 72 КАС України, обставини, що визнаються сторонами не потребують доказування.

Також, згідно з п.п. 2.2.7 Договору Забудовник зобов`язується здійснювати контроль за будівництвом Об`єкта, відповідністю обсягів, вартості і якості виконуваних робіт проєкту, будівельним нормам і правилам на проведення й приймання цих робіт і нести повну відповідальність за виконання умов дійсного пункту договору відповідно до вимог чинного законодавства України.

Тобто, виходячи з умов договору та позиції представника позивача, Забудовник - фізичні особи здійснювали не тільки будівництво але й технічний нагляд під час будівництва даного будинку за адресою: Івано-Франківська обл., м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 35.

Враховуючи наведене, слід зазначити наступне.

Відповідно до відомостей з інформаційних баз даних наданих відповідачем по даній судовій справі ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ), ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 ( НОМЕР_5 ) відповідно до звіту 1 ДФ щодо найманих осіб, то в періоді якому здійснювалось будівництво, дані особи декларували кількість осіб - 1 чол. Щодо наявності доходу дані фізичні особи декларували суму від нуля грн. - до 3,4 тис. грн.

Зокрема, Забудівниками: ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ) задекларовано загальну суму доходів за 2017 рік, 2018 рік , 2019 рік - 0,0 грн.; ОСОБА_2 ( НОМЕР_5 ) задекларовано загальну суму доходів за 2017 рік - 30,9 тис. грн., 2018 рік -3,4 тис. грн., 2019 рік - не подано; ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ) задекларовано загальну суму доходів за 2017 рік - 0,0 тис. грн., за 2018-2019- не звітує.

Більше того, дані особи не подавали звітність 20-ОПП про наявність рухомого/нерухомого майна, яке пов`язано із здійсненням діяльності.

Подача повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП передбачена п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, відповідно до якої встановлено обов`язок платників податків стати на облік в органах ДПС, а також повідомити податкові органи про всі об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням.

Порядок здійснення такого повідомлення про об`єкти оподаткування визначений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, яким передбачено, що у повідомлення ф. №20-ОПП до податкового орану подається за місцем знаходження такого об`єкта.

Тобто, виходячи з зазначеного, у даних осіб відсутні технологічні, фінансові можливості, наймані працівники, дозвільні документи на здійснення будівництва/реконструкції даного будинку.

Щодо контролю та технічного нагляду будівництва будинку за адресою: Івано-Франківська обл., м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 35 фізичними особами , суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903 затверджено Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури. Відповідно до п.3 даного Порядку, технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.

Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу щодо наявності у фізичних осіб кваліфікаційних сертифікатів на здійснення таких робіт/послуг.

Підпунктами 2.2.8 та 2.2.12 Договору передбачено, що Забудовник зобов`язується здійснювати замовлення, поставку на будівельний майданчик і приймання матеріалів і конструкцій, які необхідні для будівництва Об`єкта та контроль за якістю матеріалів, що використовуються при будівництві; протягом 10 (десяти) календарних днів після закінчення будівництва Об`єкту передати по акту Замовнику належну йому частину площі Об`єкта відповідно до п. 3.1.2 даного договору для оформлення права власності.

Однак, ТОВ ІНЕЙ не надано жодних первинних підтверджуючих документів щодо вчинення дій Забудовником із виконання вищенаведених умов договору .

Згідно з п.п. 2.2.13 Договору визначено, що Забудовник зобов`язується надати Замовнику зареєстрований сертифікат про готовність об`єкта, або інший документ, який є підставою для оформлення права власності і технічного паспорту, а також всіх необхідних документів на належну Замовнику частину Об`єкта для одержання правовстановлюючих документів на Об`єкт і оформлення державної реєстрації.

Проте, як вже зазначалось вище, сертифікат готовності об`єкта до експлуатації та дозвіл на будівельні роботи видавались саме ТОВ ІНЕЙ , а не Забудовникам - фізичним особами, що підтверджує приналежність зазначеного збудованого об`єкта ТОВ ІНЕЙ .

Відповідно до п.п. 2.2.14 Договору передбачено, що Забудовник зобов`язується провести у повному обсязі оплату внесків на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури в порядку, передбаченому відповідними законодавчими нормами, рішеннями органу місцевого самоврядування та договірними умовами.

При цьому, відповідно до копії виписки банку по IBAN/рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ Приватбанк за період з 01.11.2018 по 10.06.2020, встановлено, що саме ТОВ ІНЕЙ , а не Забудовниками 02.11.2018 перераховано на рахунок Казначейства України №31514921009016 (місцевий бюджет) суму 768 276 грн., призначення платежу - оплата згідно з договором №б/н від 22.10.2018, пайова участь замовника ТОВ ІНЕЙ у розвиток інфраструктури м. Коломиї.

Згідно з п.п. 2.4.1 Договору Замовник зобов`язується у момент підписання даного договору надати Забудовнику довіреність на виконання функцій Замовника-Забудовника на весь строк будівництва об`єкту. Дана довіреність повинна уповноважувати Забудовника діяти від імені замовника перед усіма органами та у всіх питаннях, що можуть виникнути у процесі проектування, отримання необхідних дозволів, здійснення будівництва, введення в експлуатацію всього Об`єкта та оформлення права власності на частину площі Об`єкта відповідно до п. 3.1.2. даного договору.

Однак, ні в ході проведення перевірки, ні до суду ТОВ ІНЕЙ не надано жодних первинних підтверджуючих документів щодо вчинення дій Забудовником із виконання вищенаведених умов договору .

Судом встановлено, що відповідно до Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що функціонує відповідно до вимог Закону України 17 лютого 2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності , встановлено що згідно з ідентифікатором об`єкта початку будівництва ІФ 112172930547: у рядку найменування підрядника або ПБ фізичної особи підрядником - виступає ТзОВ Містобуд , договір про пайову участь не залучався, тобто фізичні особи, відповідно до даної проектної документації, не виступали ні Забудівниками , ні Пайовиками . У рядку власника земельної ділянки на здійснення будівництва зазначено ТОВ ІНЕЙ , (дана земельна ділянка зареєстрована у Державному реєстрі земель за кадастровим номером № 2610600000:20:002:0076 саме за позивачем).

Суд зазначає, що виходячи із сталої судової практики, а саме позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова від 16 лютого 2021 року Справа № 910/2861/18) власником будинку є та юридична особа, у чиєму розпорядженні перебуває земельна ділянка на якій збудований будинок.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що до відносин щодо права постійного користування землею, наданою для забудови, за аналогією закону слід застосовувати норми глави 34 Право користування чужою земельною ділянкою для забудови ЦК України.

Так, відповідно до частини другої статті 415 ЦК України землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficiessolocedit (збудоване на поверхні слідує за землею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Тому не допускається набуття права власності на об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або іншого речового права на земельну ділянку, яке передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на такій земельній ділянці.

Отже, виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності набуває той, хто має речове право на землю.

Судом встановлено що на підставі рішення Коломийської міської ради №846-22/2007 від 28.11.2007 року Про надання земельних ділянок в оренду фізичним та юридичним особам , позивачу надано в користування земельну ділянку загальною площею 911 кв. м. строком користування 50 років.

Відповідно до договору оренди землі від 04.01.2008, зареєстрований за № 040829700013 від 30.01.2008 року, позивач по справі володів земельної ділянкою кадастровий номер № 2610600000:20:002:0076 на праві, на якій збудований будинок за адресою: Івано-Франківська обл., м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 35 .

Отже, виходячи з наведеного, підлягає спростуванню позиція представників позивача щодо підміни власника будинку, натомість суд погоджується з позицією відповідача що власником збудованого будинку є ТОВ Іней .

Суд зазначає, що відповідно до ідентифікатора об`єкта завершення будівництва ІФ 162183120877 даного Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва дата початку будівництва будинку за адресою Івано-Франківська обл., м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 35 є 23.10.2017, дата закінчення будівництва - 05.10.2018, причому власником даного об`єкта будівництва зазначено ТОВ Іней .

Підлягає також спростуванню позиція позивача, щодо фінансування будівництва Забудовниками, Пайовиками - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Так, відповідно до даних Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва - будівництво завершилось 05.10.2018 року, а кошти як зазначено в акті перевірки відповідно до наданої ТОВ Іней до перевірки копії виписки банку по IBAN/рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ Приватбанк за період з 01.11.2018 по 10.06.2020, на рахунок ТОВ Іней протягом 2018-2019 рр. поступило коштів в сумі 1 226 526 грн, в тому числі: 02.11.2018 на суму 76 8376 грн, з них: від ОСОБА_1 295 000 грн, від ОСОБА_3 183 376 грн, від ОСОБА_4 290 000 грн; 05.02.2019 на суму 458 150 грн, з них: від ОСОБА_1 237 820грн, від ОСОБА_3 220 330 грн.

Суд зазначає, що в ході проведення перевірки відповідачем було встановлено, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 35 протягом листопада 2018 року зареєстровано право власності на нерухоме майно, на підставі договору про участь у будівництві житлових будинків від 13.10.2017р №01/01, укладеного між ТОВ Іней та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , загальною площею 1805,1 м2, житлова площа 800,3 м2 за наступними суб`єктами господарювання: ТОВ "Іней" - гараж площею 17,8 м2; ФО ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ) об`єкти нерухомості загальною площею - 1184,5 м2, з них: квартири - 902,9 м2, комерційне приміщення - 192,3 м2, кладова - 53м2, гараж- 36,3 м2; ФО ОСОБА_2 ( НОМЕР_5 ) загальною площею - 300,7 м2, них: квартири - 300,7; ФО ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ) загальною площею- 302,1 м2, них: квартири - 302,1 м2.

Тобто, виходячи з висновків відповідача саме позивачем було безоплатно відчужені житлові/нежитлові приміщення.

Суд погоджується з позицією відповідача, що наявність протягом листопада 2018 року факту реєстрації права власності на нерухоме майно на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 свідчить про те, що ТОВ ІНЕЙ відчужено нерухоме майно - багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, за адресою: Івано-Франківська обл., м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 35 .

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які спростували позицію контролюючого органу щодо факту безоплатного відчуження 97% будинку фізичним особам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які є власниками ТОВ Іней , а ОСОБА_2 - головою правління власників даного будинку.

Відповідно до пп. 14.1.31 п. 14.1 статті 14 ПК України, відчуження майна - будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків, або право користування, зокрема, природніми ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування.

Як зазначено в акті перевірки, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.12.2018 №335 Про показники опосередкованої вартості спорудження житла (розраховані станом на 01.10.2018) затверджено та рекомендовано до застосування вартість 1 м 2 загальної площі квартир будинку в регіоні Івано-Франківської області (з урахуванням ПДВ) в розмірі 10 655 гривень.

Судом встановлено, що 02.11.2018 ТОВ Іней до договору №б/н від 22.10.2018 про пайову участь у розвиток, ним у розвиток інфраструктури населеного пункту м. Коломиї. перераховано 768 276 грн. Даний факт не заперечується позивачем.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 р. № 3038-VI (із внесеними змінами та доповненнями), дана норма діяла на момент перерахування коштів, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності

Тобто величина пайової участі розвитку інфраструктури для позивача по справі була визначена виходячи з показників опосередкованої вартості спорудження житла , про що не заперечується позивачем.

Виходячи з даних правовідносин, вартість будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, за адресою: Івано-Франківська обл., м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 35 вцілому визначена для позивача, виходячи з показників опосередкованої вартості спорудження житла не відповідачем, а органом місцевого самоврядування, тобто визначив ціну 1 квадратного метра нерухомості, оскільки саме ТОВ Іней відповідно до договору №53 від 22.10.2018р про пайову участь виступив забудовником.

Таким чином, з урахуванням зазначених вище обставин, звичайною визначена ціна на рівні опосередкованої вартості спорудження 1 м 2 житлової та нежитлової площі об`єкта: Реконструкція нежитлових будівель під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення , в листопаді 2018 року в розмірі 10 655 гривень.

Відповідно до вимог п.п. 14.1.71. п. 14. 1 ст. 14 Податкового кодексу України - звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.219.п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за наступних умов:

продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі;

обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично;

володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних).

Ідентичними товарами є товари, що мають однакові характерні для них основні ознаки. При цьому під ідентичними товарами розуміються товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва (походження), виробник (пп. 14.1.80 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Позивачем не доведено належними та допустими доказами, що ціна/вартість спорудження 1 м 2 житлової та нежитлової площі об`єкта є нижчою за 10 655 гривень.

Натомість відповідачем встановлено, що на момент відчуження майна, відповідно до даних на сайтів: bild.ua - оголошення про реалізацію квартир (ІНФОРМАЦІЯ_1 ), вартість нерухомості за адресою м. Коломия вул. Грушевського, 35 - ціна 1 квадратного метра від 11 850 Грн/мІ; ІНФОРМАЦІЯ_2 оголошення про реалізацію квартир: вартість нерухомості за адресою м. Коломия вул. Грушевського, 35 - ціна 1 квадратного метра від 11 850 грн; ІНФОРМАЦІЯ_3 ) оголошення про реалізацію квартир: вартість нерухомості за адресою м. Коломия вул. Грушевського, 35 - ціна 1 квадратного метра ціна 1 квадратного метра : від 500 доларів США .

Таким чином, у зв`язку із відсутністю альтернативних джерел визначення вартості, взято до уваги вартість, визначену наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.12.2018 №335 Про показники опосередкованої вартості спорудження житла - 10 655 грн.

Крім того слід врахувати, що відповідно до підпунктів 2.2 та 2.3 Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України , затвердженого наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27 вересня 2005 р. №174 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 жовтня 2005 р. за №1185/11465), базою для визначення структури безпосередніх витрат з будівництва об`єкта-представника є вихідні дані, які надаються місцевими органами виконавчої влади на запит уповноваженого органу. Визначена структура безпосередніх витрат з будівництва об`єкта-представника формується за статтями витрат (матеріальні ресурси, заробітна плата, експлуатація машин, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, утримання служби замовника, витрати з проектування, експертизи тощо) у цінах, що склались на момент здійснення розрахунку структури.

Отже, контролюючим органом обґрунтовано взято до уваги опосередковану вартість спорудження житла, оскільки така сформована на підставі об`єктивних даних за всіма статтями витрат у конкретному регіоні.

Перевіркою правомірно зроблено висновок, що ТОВ ІНЕЙ протягом листопада 2018 року реалізовано об`єкти нерухомості багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення (квартири, комерційні приміщення, кладовки, гаражі), що знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 35 , внаслідок чого занижено дохід в сумі 19 043 682 грн за 2018 рік (1787,3 м 2 х 10 655 грн за 1 м 2 площі) (Ставка податку на прибуток 18%, отже 19 043 682 * 18% = 3 427 862,76 грн).

Щодо постанови Верховного Суду від 02.06.2021 року по справі №300/1791/19, на яку посилається позивач по справі, щодо зв`язку обставин справ, то суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

Суд зазначає, що обставини справи №300/1791/19 не є подібними обставинам даної судової справи.

Аналізуючи рішення суду по справі № 300/1791/19, вбачається що суть спору стосується невідповідності договірної вартості придбаних товарів їх звичайній ціні по договору про спільну діяльність. Тобто, дане судове рішення стосується критеріїв вартості придбання товарів з урахуванням специфіки діяльності договору про спільну діяльність.

Судом встановлено, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ Іней 08.10.2019 реалізовано гр. ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу №2205 від 08.10.2019 об`єкт нерухомого майна (гараж) площею 17,8 м 2 за адресою: м. Коломия, просп. М. Грушевського, 35 . Відповідно до наданих до перевірки документів, а саме виписок банку, встановлено, що 07.10.2019 на рахунок ТОВ ІНЕЙ № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ Приватбанк , надійшли кошти в сумі 29 847 грн за купівлю майна від ОСОБА_5 .

Дана господарська операція не відображена ТОВ ІНЕЙ у Декларації з податку на прибуток підприємства за 2019 рік, так як Декларація з податку на прибуток підприємства за 2019 рік платником не подана.

Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ ІНЕЙ протягом жовтня 2019 року реалізовано об`єкт нерухомого майна (гараж), площею 17,8 м 2 , що знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 35 , внаслідок чого занижено дохід за 2019 рік на загальну суму 29 847 гривень (Ставка податку на прибуток 18%, отже 29 847 * 18% = 5 372,46 грн).

Відповідно до ч.1 ст.78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Представником позивача по даній судовій справі, в судовому засіданні 21 грудня 2021 року визнано факт заниження ТОВ Іней доходу за 2019 рік на загальну суму 29 847 гривень, відтак з урахуванням норм ч.1 ст.78 КАС України, дана обставина не потребує доказуванню.

Суд погоджується з твердженням представника відповідача, оскільки представником позивача визнано обставину, що власником реалізованого майна (гаража), площею 17,8 м 2 , що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Коломия, просп. Михайла Грушевського, 35 є ТОВ Іней , то як наслідок ним визнано факт власності на реалізовані житлові приміщення фізичнимим особам, які знаходяться в цьому ж будинку.

Судом встановлено, що відповідно до наданої ТОВ Іней до перевірки копії виписки банку по IBAN/рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ Приватбанк за період з 01.11.2018 по 10.06.2020, встановлено, що на рахунок ТОВ Іней протягом 2018-2019 років поступило коштів у сумі 1 226 526 грн, у тому числі: 02.11.2018 у сумі 768 376 грн., з них: від ОСОБА_1 - 295 000 грн., від ОСОБА_3 - 183 376 грн., від ОСОБА_4 - 290 000 грн.; 05.02.2019 у сумі 458 150 грн., з них: від ОСОБА_1 - 237 820 грн., від ОСОБА_3 - 220 330 гривень.,які позивачем по не включено до доходу, не задекларовано не відображення в фінансовій звітності та не враховано при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Позивачем не надано до матеріалів належних та допустимих доказів, які вказували на обставини які звільняють ТОВ Іней від оподаткування коштів у сумі 1 226 526 грн.

Натомість актом перевірки зафіксовано, що відповідно до даних Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва, поданого ТОВ Іней за 2018 рік, показники пасиву балансу відсутні, в тому числі будь-які довгострокові, поточні зобов`язання (розділ І, розділ ІІ, розділ ІІІ, розділ ІV). Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2019 ТОВ Іней не подано.

ТОВ Іней на порушення п. 3, п. 6 П(с)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , п. 5, п. 7, п. 8, п. 21 П(с)БО 15 Дохід , п. 5 П(с)БО 11 Зобов`язання , ст. 1, ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України занижено дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, всього у сумі 1 226 526 грн, у тому числі за 2018 рік в сумі 768 376 грн., за 2019 рік в сумі 458 150 гривень.

Відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ:

- п.44.1 ст.44 - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством;

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 - об`єктом оподаткування є: - прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

- п.135.1 ст.135 - базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПК України з урахуванням положень цього кодексу.

Відповідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV із змінами та доповненнями:

- ст.1 - господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників);

- ст.4 - бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтується на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Аналогічні норми містить Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 року, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868, яким визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

Відповідно до п.3 розділу III П(С)БО 1 фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою), п.6 - фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів: нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей; повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29 листопада 1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за №860/4153, зокрема:

- п.5 - дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена;

- п.7 - визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо);

- п.8 - дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені;

- п.21 - дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Відповідно положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31 січня 2000 року:

- п.5 - зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Відповідно "Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій", затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 року: Рахунок 79 "Фінансові результати" призначено для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій. За кредитом рахунку 79 "Фінансові результати" відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток.

На спростування позиції позивача по справі , що кошти, які поступили на рахунок є поворотною фінансовою допомогою, суд зазначає, що ТОВ Іней ні до перевірки, ні до суду не надано жодних первинних документів, які б вказували на факт наявності такої допомоги, до того ждана операція не відображена позивачем ні у фінансовій звітності, ні у податковому обліку.

Крім того, суд зазначає з приводу оподаткування поворотної фінансової допомоги сформована стала практика Верховного Суду. Зокрема в постановах Верховного Суду від 14 січня 2021 року по справі №825/1006/16, від06 квітня 2021 року по справі № 826/12608/15 суд зазначає, що відповідно до підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 ПК України суми поворотної фінансової допомоги, отримані платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу включає до складу інших доходів. У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов`язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Отже, законодавець чітко визначив, що суми поворотної фінансової допомоги, отримані платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, включаються до складу інших доходів та платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Відповідно до визначень Академічного тлумачного словника : Дослідження, досліди - (широко розуміючи) пошук нових знань; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого - небудь.

Тобто, виходячи з визначення дослідження - це є певний науковий підхід до вивчення чого - небудь, в даному випадку експертне дослідження - є вивченням матеріальних об`єктів - документів, з висвітленням позиції, а саме висновку - думки експерта, яка містить інформативний характер та зроблена на замовлення сторони процесу.

Згідно з пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 Про деякі питання практики призначення судової експертизи : не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі)на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву висновок судового експерта або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов`язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи .

Пунктом 16 даної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 Про деякі питання практики призначення судової експертизи встановлено : Особа набуває права та несе обов`язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі .

Крім того, відповідно до позиції Постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду : висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами .

В даному випадку судове рішення/процесуальна ухвала відсутні, відтак висновок експерта не є актом судової експертизи. Більше того, висновок експерта не є преюдицією під час розгляду скарги платника податків, оскільки акт перевірки фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання складався на підставі первинних документів наданим платником податків під час проведення такої перевірки, а не на підставі висновку експерта.

Окрім цього, слід зазначити, що предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Зокрема, згідно з п. 2 Постанови Пленуму Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики призначення судової експертизи від 23.03.2012 № 4, встановлено, що : неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо .

Виходячи з аналізу висновку експерта, останньому платником податків поставлено питання, що входять до компетенції саме органу судової влади, а саме : щодо обгрунтованості висновку контролюючого органу, викладений в акті перевірки , оскільки експерт, виходячи із вищенаведеного пункту Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, не вправі надавати оцінку діям контролюючого органу, через призму обґрунтованості висновків викладених в акті перевірки.

Статтею 73 КАС України регламентовано належність доказів, зокрема :

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

2. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

4. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Тобто, дана експертиза не є преюдиціальним фактом, а саме - доказом по справі, в розумінні КАС України, оскільки не встановлює обставин по даній судовій справі та відповідно не відноситься до предмету доказування.

Суд зазначає, що експертом на сторінці 3 висновку у Розділі ДОСЛІДЖЕННЯ зазначено, що даний висновок експерта має силу тільки у тому випадку, якщо копії документів, надані на дослідження відповідають їх оригіналам; підписи на документах є справжніми та виконані особами , які вказані в документах. З висновку експерта не вбачається, що останній здійснював експертизу копій документів, та не дійшов висновку, що такі документи відповідають оригіналам документів, аналогічно і підписи на документах.

Причому, виходячи зі змісту експертизи, документи надано в конверті, без деталізації та опису таких документів, що відповідно до критеріїв належності доказів не вказують документи, які містять інформацію щодо предмета доказування та документів.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Крім того, згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову ТОВ Іней до Головно управління ДПС України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000036/0701, №000037/0701 від 16.10.2021.

Судові витрати згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, судом не розподілялися.

При цьому, судом встановлено, що згідно наявних відомостей з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.09.2020 державним реєстратором внесено запис про державну реєстрацію Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 43968084), як територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Відтак, починаючи з 30.09.2021 Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП- 43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018) є правонаступником Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 43142559, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018).

Зважаючи на викладене, керуючись статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, судом допущено заміну Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 43142559) його правонаступником - Головним управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП - 43968084).

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Іней" (вул. Грушевського, 35, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78200, код ЄДРПОУ - 13664279);

відповідач - Головне управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП - 43968084).

Суддя Главач І.А.

Рішення складене в повному обсязі 30 грудня 2021 р.