Постанова

від 14.05.2010 по справі 4-971/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 4-971/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2010 року у м. Києві суддя Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О., при секретарі Москаленко К.О. за участю прокурора Медвєдєва А.Г., адвоката ОСОБА_1, розглянувши справу за скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 від 05.02.2010 про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та обєднання кримінальних справ в одне провадження, якою було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 за фактом здійснення за попередньою змовою групою осіб без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, що було повязано з отриманням доходу у великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.202 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 28.04.2010 звернувся до суду зі скаргою на вказану постанову в частині порушення кримінальної справи за ч.1 ст.202 КК України відносно нього /а.с.1-6/.

ОСОБА_3 28.04.2010 звернувся до суду зі скаргою на вказану постанову в частині порушення кримінальної справи за ч.1 ст.202 КК України відносно нього /а.с.40-45/.

Постановою судді від 28.04.2010 вказані скарги обєднані в одне провадження.

В поданих скаргах заявники просять скасувати оскаржувану постанову як незаконну та необґрунтовану, постановлену передчасно, без приводів та підстав, передбачених ст.94 КПК України, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч.1 ст.202 КК України, та з порушенням ст.98 КПК України. В обґрунтування скарги заявники посилаються на відсутність факту отримання ТОВ СУР НВП Фірма «Параллакс» доходів у великому розмірі, як це передбачено диспозицією ч.1 ст.202 КК України, а також на те, що підприємство реалізовувало зенітно-керовані ракети без ліцензії на реалізацію боєприпасів, оскільки реалізовувало їх як вид військової техніки, маючи ліцензію на реалізацію військової техніки. Заявники в своїх скаргах не погоджуються з висновками слідства про те, що зенітні керовані ракети є боєприпасами і вчинення господарської діяльності щодо їх реалізації потребує одержання ліцензії на право провадження діяльності у сфері реалізації боєприпасів, посилаючись при цьому на те, що в Ліцензійних умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №682 від 17.05.2006, немає чіткого розуміння терміну «ракета» та конкретного віднесення зенітно- керованих ракет до боєприпасів чи військової техніки. Таким чином заявники вважають відсутніми в своїх діях обєктивні ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.202 КК України /а.с.1-6, 40-45/.

В судовому засіданні заявники ОСОБА_2, ОСОБА_3 вимоги скарги підтримали, посилаючись на викладене в них. Просили скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати.

Захисник заявників адвокат ОСОБА_1, вимоги скарг підтримала, зазначивши, що на звернення ТОВ СУР НВП Фірма «Параллакс» Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз були надані висновки експертного економічного дослідження №10405/11229 від 30.11.2009 року, згідно з якими витрати ТОВ СУР НВП Фірма «Параллакс» на виконання договору №Д 29-5.2/1436 від 30.12.2005 документально підтверджуються в сумі 21201907, 65 грн., різниця між отриманими грошовими коштами по договору та підтвердженими документально витратами на його виконання складає 8094, 75 грн. що не є великим розміром у розумінні ч.1 ст.202 КК України. Згідно висновку експертного економічного дослідження №235/588 від 29.01.2010 витрати ТОВ СУР НВП Фірма «Параллакс» на виконання договорів №Д29-5.1/478 від 10.03.2006, №Д29-5.1/77 від 10.03.2006, №Д29-5.1/423 від 12.03.2006, №Д29-5.1/452А від 14.03.2006 перевищують отримані грошові кошти за цими договорами, а отже не можуть рахуватися як великий розмір доходу. Вказані висновки експертного дослідження були направлені на адресу Генеральної прокуратури України ще до винесення оскаржуваної постанови, проте не оцінені та не взяті до уваги прокурором при прийнятті рішення про винесення постанови про порушення кримінальної справи. Крім того, захисник звернув увагу, що ТОВ СУР НВМ Фірма «Параллакс» мало ліцензію на реалізацію військової техніки, а оскільки Ліцензійні умови, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №682 від 17.05.2006 не містять чіткого визначення терміну «ракета» та віднесення ракет до боєприпасів чи військової техніки, то підприємством вони реалізовували як військова техніка відповідно до отриманої ліцензії.

Прокурор Медвєдєв А.Г. доводи скарги не визнав, зазначивши, що скарга є безпідставною, кримінальна справа порушена у відповідності з вимогами ст. ст. 94, 98 КПК України за наявності на те приводів та підстав. Зокрема зазначив, що приводом для порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підставами достатні дані, отримані в ході розслідування кримінальної справи, порушеної 21.10.2009 за фактом вчинення злочину за ч.1 ст.202 КК України, які вказують на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_2, ОСОБА_3, а тому просив залишити скаргу без задоволення. На думку та переконання прокурора при винесенні оскаржуваної постанови були враховані и висновки експертного економічного дослідження від 30.11.2009 та 29.01.2010 на які посилаються скаржники та захист.

Прокурор, яким було винесено постанову про порушення кримінальної справи - ОСОБА_4, проти вимог скарги заперечував. Зазначив, що приводом для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було безпосереднє виявлення ним в діях останніх ознак злочину, передбаченого ч.1 ст.202 КК України, підставами достатні дані, які знаходяться в матеріалах справи №49-2829. Крім того, прокурором зазначено, що при винесенні оскаржуваної постанови ним було враховано та оцінено на рівні з іншими матеріалами надані заявниками висновки експертного економічного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо отриманих ТОВ СУР НВП Фірма «Параллакс» грошових коштів за договорами щодо реалізації зенітно керованих ракет.

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, заслухавши пояснення заявників ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх захисника адвоката ОСОБА_1, думку прокурора Мєдвєдєва А.Г. та прокурора, яким було порушено кримінальну справу ОСОБА_4, надходжу до наступних висновків .

Постановою прокурора відділу Головного управління нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 від 05.02.2010 про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та обєднання кримінальних справ в одне провадження, порушено кримінальну справу №49-2829 відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 за фактом здійснення за попередньою змовою групою осіб без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, що було повязано з отриманням доходу у великих розмірах, тобто ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.202 КК України /а.м.4-6 т.1/.

Як вбачається з постанови та наданих матеріалів, дана кримінальна справа була порушена 21.10.2009 за фактом здійснення службовими особами ТОВ СУР НВП Фірма «Параллакс» підприємницької діяльності без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, що було повязано з отриманням доходів у великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.202 КК України /а.м.1-3 т.1/.

В подальшому, 05.02.2010, прокурором на підставі отриманих в ході розслідування порушеної кримінальної справи даних, було винесено постанову, якою порушено кримінальну справу за ч.1 ст.202 КК України відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.

Обєктивні ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 202 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови , полягають у здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що було повязано з отриманням доходів у великих розмірах.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України при наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобовязані винести постанову про порушення кримінальної справи. Постановою заступника Генерального прокурора України Кузьміна Р.Р. від 21.10.2009, якою порушено кримінальну справу за фактом здійснення службовими особами ТОВ СУР НВП Фірма «Параллакс» підприємницької діяльності без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, що було повязано з отриманням доходу у великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.202 КК України, визначено підслідність кримінальної справи за органами прокуратури та скеровано порушену кримінальну справу для організації досудового слідства до Головного управління нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості. В подальшому 05.02.2010 прокурором відділу Головного управління нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості С. Божилом було винесено оскаржувану постанову про порушення кримінальної справи. Таким чином, відповідно до ч. 1 ст.98 КПК України кримінальна справа порушена уповноваженою на те особою.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, приводом для порушення даної кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором в діях ОСОБА_2, ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч.1 ст.202 КК України, що узгоджується та відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК України, підставами для порушення кримінальної справи були достатні дані, отримані в ході досудового слідства у справі №49-2829, порушеної 21.10.2009 за фактом вчинення злочину /а.м.1-3, т.1/.

Так, як вбачається з оскаржуваної постанови та наданих суду матеріалів, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, будучи службовим особами ТОВ СУР НВП Фірма «Параллакс», у період з липня 2006 року по серпень 2008 року підписали офіційні документи акти прийому-передачі виробів, а саме зенітно керованих ракет, на виконання умов раніше укладених договорів №Д 29-5.2/1436 від 30.12.2005, №Д 29-5.1/478 від 10.03.2006, №Д 29-5.1/423 від 12.03.2006, №Д 29-5.1/452А від 14.03.2006, реалізувавши таким чином зенітні керовані ракети без наявності ліцензії Міністерства промислової політики України на реалізацію боєприпасів

Дані про те, що зенітні керовані ракети належать до «боєприпасів» і для вчинення господарської діяльності щодо останніх підприємству необхідно було отримати ліцензію Міністерства промислової політики України на реалізацію озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, якої не мало ТОВ СУР НВП Фірма «Параллакс», маючи ліцензію виключно на реалізація військової техніки, містяться у відповіді Міністерства оборони України №220/4723 від 16.10.2009 /а.м.105, т.1/, відповіді Міністерства промислової політики України №01/3-1-674 від 15.10.2009 /а.м.108 т.1/, поясненнях директора Дочірнього підприємства державної компанії «Укрспецекспорт» «Укробороносервіс» ОСОБА_6 /а.м.169-174 т.1/, поясненнях першого заступника генерального директора Державної компанії «Укрспецекспорт» ОСОБА_7 /а.м.175-178 т.1/, поясненнях начальника експертно-аналітичного відділу Управління військово-технічного співробітництва Міністерства оборони України ОСОБА_8 /а.м. 179-180 т.1/, поясненнях начальника відділу державного оборонного замовлення та ліцензування агентства з питань ОПК Міністерства промислової політики України ОСОБА_9 /а.м. 181-182 т.1/.

Дані про одержання ТОВ СУР НВП Фірма «Параллакс» доходу у великих розмірах від реалізації зенітних керованих ракет містяться в акті Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ СУР НВП Фірма «Параллакс» за №735/23-10/14351051 від 08.12.2009 /а.м.93-160 т.2/, висновком 0053 судово-економічної експертизи від 31.12.2009, наданого ТОВ «АФ «Центральне Бюро Аудиту» /а.м.215-229 т.2/.

Таким чином, оцінюючи в сукупності дані, наявні в матеріалах, на підставі яких було винесено оскаржувану постанову про порушення кримінальної справи, вважаю наявними та достатніми приводи та підстави для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.1 ст.202 КК України. По суті викладених у скаргах заперечень щодо необєктивності висновку судово-економічної експертизи, проведеної ТОВ «АФ «ЦБА», а також про помилковість віднесення ракет до боєприпасів, а не військової техніки, вважаю, що зясування всіх обставин у справі, надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства. Аналіз змісту цих даних як доказової бази стосується оцінки доказів, що здійснюється судом лише при розгляді справи по суті, і на даній стадії кримінального процесу є неприпустимим.

Таким чином, надходжу до висновку про наявність приводів та достатність підстав для порушення даної кримінальної справи, а викладені в скарзі доводи необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним.

Таким чином, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.94, ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 від 05.02.2010 про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та обєднання кримінальних справ в одне провадження, якою було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 за фактом здійснення за попередньою змовою групою осіб без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, що було повязано з отриманням доходу у великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.202 КК України - залишити без задоволення.

На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя: