Рішення

від 12.04.2010 по справі 14/143-2363(6/7-100(10/106-2723))

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" квітня 2010 р. Справа № 14/143-2363(6/7-100(10/106-2723))

Господарський суд Терноп ільської області

у складі

Розглянув справу

За позовом Приватного п ідприємця ОСОБА_1, АДРЕС А_1

до відповідача 1 Тернопільського районног о споживчого товариства, вул . Бродівська, 47, м. Тернопіль, 46000

до відповідача 2 Суб'єк та підприємницької діяльнос ті-фізичної особи ОСОБА_3, АДРЕСА_2

про визнання незаконн им договору купівлі-продажу магазину-павільйону "Заготів ельник", що знаходиться за адр есою АДРЕСА_3 укладений мі ж Тернопільським Рай Ст т а ОСОБА_3

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 14.11.06 р.,

відповідача 1: не з'явивс я,

відповідача 2: ОСОБА_3, п освідчення водія № НОМЕР_3 від 11.02.99 р.,

Суть справи:

Приватний підприємець О СОБА_1 звернувся в господар ський суд Тернопільської об ласті з позовом до Тернопі льського районного спожив чого товариства, третьої осо би Суб' єкта підприємницьк ої діяльності - фізичної особ и ОСОБА_3 про, з урахуванн ям уточнень позовних вимог, визнання недійсним договору купівлі - продажу від 10.09.2003 р. ук ладеного між Тернопільськ им районним споживчим това риством і ОСОБА_3 та пере ведення першочергового пра ва покупця за вказаним прав очином на позивача у справі .

В процесі вирішення спору судом, згідно до ухвали від 15. 02.2010 року вилучено із складу тр етьої особи суб'єкта підпри ємницької діяльності - фізич ну особу ОСОБА_3 та залуч еного даного підприємця до у часті у справі в якості відп овідача 2.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається н а порушення відповідачами п риписів законодавства Украї ни при укладенні спірного пр авочину, а саме продаж відпов ідачем 1 об'єкта нерухомості б ез проведення аукціону, зваж аючи на що договір купівлі-пр одажу від 10.09.2003р. слід визнати н едійсним, а за наявності обст авин що наведені у ч.2 ст.777 ЦК Ук раїни права покупця за ним пе ревести на СПД ОСОБА_1

Відповідачі згідн о відзиву на позов, доповнень до нього та пояснень повнова жних представників, проти по зовних вимог заперечили в по вному обсязі, посилаючись на їх безпідставність, невідпо відність фактичним обставин ам та приписам законодавства , яке регламентує спірні прав овідносини.

В судовому засіданні пред ставникам сторін належні їм права та обов'язки, передбаче ні ст.20, 22, 81-1 ГПК України роз'ясн ено.

Зважаючи на подане відпо відачем 2 клопотання в порядк у ст. 81-1 ГПК України, здійснювал ась технічна фіксація судово го процесу на диск CD-R, серійний номер gEA608285034A06.

Строк вирішення спору прод овжувався в порядку передбач еному статтею 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали с прави, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Спори з приводу володіння , користування та розпорядже ння нежитловим приміщенням , у якому знаходиться магазин - павільйон "Будівельник" , що розташований за адресою вул . Шептицького, 12а у м. Тернопол і (далі, - магазин) розглядалис ь судами різних інстанцій н еодноразово.

Зокрема, 01.06. 2001 року між Коопза готоб' єднанням Тернопіл ьського Рай СТ та приватним підприємцем ОСОБА_1 укла дено договір оренди частини приміщення магазину строком до 01 червня 2011 року. За наслідка ми розгляду спору у справі 13/127- 2667 щодо відповідності даного правочину вимогам закону, ос танній судом визнано недійсн им на майбутнє (копії постано в Львівського апеляційного господарського суду від 14 кві тня 2004 року та Вищого господар ського суду від 18 вересня 2008 ро ку у справі).

07 травня 2003 року правління Тернопільського Рай СТ зве рнулось до Тернопільської облспоживспілки про надан ня згоди на продаж спірного м агазину.

07 червня 2003 року в газеті "Віль не життя" опубліковано огол ошення про продаж об' єктів районних споживчих товарист в через аукціон, в т.ч. і магази ну "Заготівельник".

11 липня 2003 року позивачем О СОБА_1 на ім' я організатор а аукціону було подано заяву про участь в аукціоні з прода жу спірного об'єкта нерухомо сті, а 15 липня цього ж року ним сплачено в касу організатор а аукціону реєстраційний вне сок.

22 липня 2003 року правління Т ернопільського Рай СТ звер нулось з відношенням до Тер нопільської облспоживспі лки про відкликання листа ві д 7 травня 2003 року і дачі згоди н а продаж магазину без аукціо ну.

Постановою правління облс поживспілки від 5 серпня 2003 рок у дозволено Тернопільсько му Рай СТ продати спірний м агазин в порядку, визначеном у Положенням про неподільне громадське майно споживчої к ооперації України.

06 серпня 2003 року позачергові збори уповноважених пайовик ів Тернопільського райо нного споживчого товариства прийняли рішення надати доз віл правлінню Рай СТ продати павільйон "Заготівельник" па йовику ОСОБА_3 за 40 (сорок) т исяч грн.

Відповідність вказаного а кту індивідуальної дії вимо гам закону також досліджувал ось судами. За наслідками вир ішення спору рішення позачер гових зборів уповноважених пайовиків Тернопільськог о Рай СТ від 06 серпня 2003 року с касовано ( копії рішення Терн опільського міськрайонного суду від 08 листопада 2006 року, ух вали апеляційного суду Терно пільської області від 16 січня 2007 року, ухвали ВГСУ від 10 квіт ня 2007 року, ухвали ВСУ від 12 лип ня 2007 року в матеріалах справи ).

10 вересня 2003 року правління Тернопільського Рай СТ укл ало договір купівлі-продажу магазину - павільйону "Заготі вельник" з ОСОБА_3 за 40 000 грн .

Правомірність укладення д аного договору було предмет ом розгляду цивільної справи у судах першої, апеляційної т а касаційних інстанцій за по зовом ОСОБА_1, який вперше звернувся з цього приводу до загального суду у серпні 2005 ро ку.

Зокрема, рішенням Тернопіл ьського міськрайонного суд у від 15 листопада 2005 року у задо воленні позову ОСОБА_1 від мовлено. Однак, за наслідками розгляду апеляційної скарги ( рішення апеляційного суду Тернопільської області від 16 лютого 2006 року в справі) рішен ня суду першої інстанції ска совано, договір купівлі-прод ажу магазину-павільйону "Заг отівельник" від 10 вересня 2003 ро ку визнано недійсним та зобо в' язано повернути сторони у попередній стан. Ухвалою Вер ховного Суду України від 19 вер есня 2006 року рішення апеляцій ного суду залишено без змін.

В подальшому, 12 червня 2008 року , ухвалою Верховного Суду Укр аїни, за наслідками перегляд у перелічених вище судових а ктів за винятковими обставин ами, рішення судів першої, апе ляційної та касаційної інста нцій було скасовано, а провад ження в справі закрито, з поси ланням на те що вказаний спір підсудній господарському су ду.

Дана обставина, стала підст авою звернення ОСОБА_1 в г осподарський суд Тернопільс ької області із відповідним позовом, що являється предме том розгляду у даній справі.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши доводи, об ґрунтування та заперечення у часників спору у засіданні, с уд прийшов до висновку, що поз ов слід задовольнити частко во з огляду на наступне.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конститу ції України, ст.ст.4-3,33,34 ГПК Укра їни кожна сторона повинна до вести належними і допустимим и доказами ті обставини, на як их ґрунтуються її вимоги та з аперечення.

Зібраними у справі доказам и підтверджується невідпові дність договору купівлі-прод ажу магазину-павільйону "Заг отівельник", що знаходиться з а адресою АДРЕСА_3, укладе ного між Тернопільським Рай СТ та ОСОБА_3 вимогам з акону.

Так, відповідно до ст. 4 Цивіл ьного кодексу Української РС Р (який діяв на час укладення с пірної угоди) цивільні права і обов'язки виникають з підст ав, передбачених законодавст вом Союзу РСР і Української Р СР, а також з дій громадян і ор ганізацій, які хоч і не пере дбачені законом, але в силу загальних начал і змісту ц ивільного законодавства по роджують цивільні права і об ов'язки.

Угода повинна відповідати вимогам закону, що діє на час її укладення.

За змістом п. 5.5. Положення пр о громадське майно (основні з асоби) споживчої кооперації України, в редакції погоджен ій з президією ЦК профспілки працівників споживчої кооп ерації України (постанова 28.03.20 03р. № П-10/Р-3), затвердженій Постан овою шостих зборів Ради Укоопспілки сімнадцятого ск ликання 03.04.2003р.,(далі - Положенн я) об'єкти основних засобів (будівлі і споруди) та підприє мства (їх частини) продаютьс я з аукціону, а інші об'єкти ос новних засобів продаються з аукціону або на конкурсній о снові.

В той же час, із матеріалів с прави слідує, що майно Тер нопільського Рай СТ по спір ному договору купівлі-продаж у продано не за наслідками пр оведення аукціону, а відтак в порушення п.5.5 Положення.

Більше того, рішення позаче ргових зборів уповноважених пайовиків Тернопільськог о районного споживчого тов ариства від 06 серпня 2003 року пр о надання дозволу правлінню Рай СТ продати павільйон " Заг отівельник" відповідачу-2 по с праві за 40 тисяч грн. (яке стал о підставою для укладення сп ірного договору) скасовано в судовому порядку з моменту й ого прийняття.

Згідно ст. 48 ЦК УРСР, недійсно ю є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду № 3 від 28 квіт ня 1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод н едійсними" визначено, що за пр авилами ст.48 ЦК УРСР угода ви знається недійсною при неві дповідності її не тільки зак онові, а й іншим актам, видани м органами державної влади і управління в межах нада ної їм компетенції.

Вищий господарський суд Ук раїни у п.10 Роз'яснення від 12.03.9 9 р. № 02-5/111 з послідуючими змінам и та доповненнями (далі, - Роз'я снення) вказав, що на підстав і статті 48 Цивільного кодексу недійсними можуть визнавати ся не лише угоди, які не відпов ідають закону, а й такі, що пор ушують вимоги указів Президе нта України, постанов Кабіне ту Міністрів України, інших н ормативних актів, виданих де ржавними органами, у тому чис лі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Крім того, Верховний Суд Укр аїни роз'яснив, що стаття 48 ЦК УРСР застосовується при по рушенні встановленого поря дку вчинення громадянами і о рганізаціями дій, спрямовани х на встановлення, зміну чи пр ипинення цивільних прав і об ов'язків у випадках їх неві дповідності вимогам чинног о законодавства (Абзац други й пункту 5 із змінами, внесен ими згідно з Постановою Пл енуму Верховного Суду Україн и № 13 від 25 грудня 1992 року).

Зважаючи на викладене в су купності, суд констатує що м атеріалами справи засвідчує ться наявність фактичних об ставин, які з точки зору ст.48 Ц К України слугують підставою для визнання оспорюваної уг оди недійсною.

При вирішенні питання щодо того чи вправі позивач не яв ляючись стороною договірних відносин звертатись із позо вом про визнання правочину н едійсним, суд враховує п. 4 Роз 'яснення ВГСУ від 12.03.99 р. № 02-5/111 ( да лі - Роз'яснення), із змісту яко го слідує, що крім контрагент ів за договором, прокурора, де ржавних та інших органів поз ивачем у справі може бути буд ь-яка особа чиї права та охор онювані законом інтереси пор ушує ця угода.

В свою чергу, із наданих су ду доказів вбачається, що піс ля оголошення в пресі про про ведення аукціону, на якому п овинно було продаватись при міщення магазину "Заготівель ник", ОСОБА_1 звернувся із заявою про участь у аукціоні і з приводу цього ним було спл ачено реєстраційний внесок. Таким чином він міг претенду вати на спірне майно, а відтак уклавши договір купівлі - про дажу, що не відповідає вимога м закону відповідачами прав а позивача були порушені. Пор яд із цим, суд враховує що на час укладення даного правочи ну між позивачем і Рай СТ існ ував договір оренди частини спірного приміщення який в п одальшому був визнаний судом недійсним лише на майбутнє, а не з моменту його укладення , а відтак порушені права і ох оронювані законом інтереси с торони за угодою, які виникли до визнання її недійсною, під лягають судовому захистові н а загальних підставах ( п.3.2 ро з'яснення ВГСУ від 12.03.99 р. № 02-5/111).

З наведеного в сукупності с уд прийшов до висновку що поз овні вимоги ОСОБА_1 в част ині визнання недійсним догов ору купівлі-продажу магазин у-павільйону "Заготівельник" від 10.09.2003 р. укладеного між Те рнопільським районним спо живчим товариством та ОСОБ А_3, підлягають до задоволен ня як доведені позивачем у вс тановленому порядку належни ми та допустимими доказами і не спростовані у визначений законодавством спосіб відп овідачами по справі.

На переконання суду припин ення зобов'язань між контра гентами оспорюваного догово ру на час вирішення спору суд ом, не може слугувати підстав ою для відмови в позові про ви знання його недійсним. Вказа ний висновок суду ґрунтуєтьс я, зокрема, на тому, що недійсн і угоди не породжують для сто рін прав та обов'язків і визн аються недійсними з моменту їх укладення, а відтак припин ення дії договору в будь-яком у разі , не позбавляє заінтере совану особу права на зверне ння до суду з позовом про визн ання його недійсним. Слід заз начити, що аналогічна за зміс том правова позиція викладе на і у ч.5 п.3.2 Роз'яснення .

Щодо клопотання позивача п ро поновлення строку позовно ї давності та заперечень від повідачів з даного приводу, т о згідно ст. 80 ЦК УРСР, ст. 267 ЦК Ук раїни, закінчення строку поз овної давності до пред'явлен ня позову є підставою для від мови в позові. Якщо суд визна є поважними причини пропущ ення позовної давності, пору шене право підлягає захисту.

Із матеріалів справи сліду є та учасниками спору не запе речується , що з позовом про в изнання спірного правочину недійсним позивач вперше зв ернувся у липні 2005 року, і судо м апеляційної інстанції йог о вимоги були задоволені пов ністю (рішення апеляційного суду Тернопільської області від 16 лютого 2006 року, ухвала ВСУ від 19 вересня 2006 року в справі). І тільки у червні 2008 році Верх овним судом України ( ухвала від 12 червня 2008 року у справі) п опередні рішення були скасов ані у зв' язку з непідвідомч істю спору загальним судам. П ісля чого ОСОБА_1 і заявив відповідну вимогу у господа рський суд , що в свою чергу, в казує на поважність причин, з огляду на які позивач зверну вся до даного суду поза межам и 3- річного терміну, а відтак й ого порушене право підлягає захисту.

Більше того, у п. 3.2 Роз'ясненн я, Вищий господарський суд Ук раїни зазначив, що недійсні у годи не породжують для сторі н прав та обов'язків, тому до в имог про визнання недійсними таких угод строки позовної д авності не застосовуються.

Щодо вимоги позивача про за стосування реституції суд ко нстатує наступне.

Згідно з ч.2 ст. 48 ЦК УРСР по нед ійсній угоді кожна з сторі н зобов'язана повернути дру гій стороні все одержане з а угодою, а при неможливост і повернути одержане в натур і - відшкодувати його вартіст ь у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передб ачені законом.

Однак, реституцію за спірно ю угодою вже проведено за ріш еннями у цивільній справі, по становленими апеляційним су дом Тернопільської області 1 6 лютого 2006 року та Верховним су дом України 19 вересня 2006 року.

Так, наведені судові акти сл угували підставою для зверне ння приватного підприємця ОСОБА_3 в господарський суд Тернопільської області з по зовом до Тернопільського Рай СТ про повернення йому су ми коштів сплачених за придб ане майно, з врахуванням його ринкової вартості та індекс у інфляції.

Рішенням господарського с уду Тернопільської області в ід 01 грудня 2006 року у справі №10/220- 4327 позовні вимоги ОСОБА_3 з адоволено та постановлено ст ягнути з Тернопільського районного споживчого товар иства на користь приватного підприємця ОСОБА_3 115215 грн. боргу, у т.ч. 92420 грн. ринкової ва ртості споруди магазину - пав ільйону “Заготівельник”, 19200 г рн. інфляційних нарахувань, 359 5 грн. 3% річних.

У зв' язку з відсутністю у Тернопільського Рай СТ к оштів для виконання судового рішення у справі №10/220-4327, сторон и звернулись до суду із заяво ю про затвердження мирової у годи, за змістом якої:

1. Відповідач Тернопільсь ке районне споживче товари ство передає Позивачу СПД О СОБА_3 у власність споруду м агазину - павільйону "Заготів ельник", що знаходиться по А ДРЕСА_3, яка зазначена в Генп лані під літ. "А", а саме 1-1 приміщ ення площею 45.0 кв. м., 1-2 приміщен ня площею 16.9 кв. м., загальною пл ощею 61,90 кв. м.

2. Позивач СПД ОСОБА_3 вва жає рішення господарського с уду Тернопільської області у справі №10/220-4327 виконаним переда чею йому у власність об'єкта н ерухомості, вказаного у п. 1 да ної Мирової угоди.

Ухвалою суду від 10 січня 2007 ро ку у справі №10/220-4327 мирову угоду затверджено.

Згідно з довідкою ТОВ “Місь ке бюро технічної інвентариз ації”№291/072 від 29 січня 2009 року, на підставі мирової угоди, затв ердженої ухвалою господарсь кого суду Тернопільської обл асті від 10 січня 2007 року у справ і №10/220-4327, ТОВ “Міське БТІ” прове дено реєстрацію права власно сті ОСОБА_3 на споруду маг азину - павільйону "Заготівел ьник". Наведені відомості зас відчуються і витягом з Реєст ру прав власності на будівлю - магазину павільйону "Заготі вельник" (копія у справі).

З наведеного в сукупності с лід зробити висновок, що на ча с вирішення спору у справі №14/ 143-2363(6/7-100(10/106-2723), відповідач 2 користу ється приміщенням магазину-п авільйону не на підставі спі рної угоди, а на підставі ухва ли господарського суду Терно пільської області від 10 січня 2007 року у справі №10/220-4327 про затве рдження мирової угоди.

За таких обставин, у суду ві дсутні підстави для повторно го повернення сторін у попер едній стан, та передачі усьог о отриманого по угоді або від шкодування його вартості.

Щодо вимоги позивача про пе реведення першочергового пр ава покупця на об'єкт нерухом ості магазину-павільйону "За готівельник", що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 на О СОБА_1 станом на 10.09.2003 р. за 40 000 гр н. суд констатує, що остання н і поданими доказами ні полож еннями законодавства не обґр унтована, фактичним обстави нам не відповідає, а відтак за доволена бути не може з огляд у на наступне.

Відповідно до ст. ст. 48, 59 ЦК У РСР, ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичн их наслідків, крім тих, що пов' язані з його недійсністю. Дог овір купівлі-продажу магази ну - павільйону "Заготівельни к" з ОСОБА_3 за 40 000 грн. від 10 ве ресня 2003 року судом визнано не дійсним, а відтак за ним не мож уть бути переведені на інших осіб будь-які права, в тому ч ислі і право покупця, на чому наполягає позивач по справі . Крім того, на час звернення д о суду із вказаною вимогою, по зивач не являвся наймачем сп ірного майна (копії постанов Львівського апеляційного г осподарського суду від 14 квіт ня 2004 року та Вищого господарс ького суду від 18 вересня 2008 рок у у справі), а сама вимога заяв лена поза межами строків виз начених ст. 257 ЦК України, за від сутності будь - яких поважних причин їх пропуску, що з точки зору цивільного законодавст ва ( ч.4 ст.267 ЦК України), за наяв ності відповідної заяви відп овідача (а.с.21 т.1) являється окр емою підставою для відмови в позові в цій частині.

Судові витрати стягуються з учасників процесу за прави лами ст.ст.44,49 ГПК України. Зайв о сплачене державне мито під лягає поверненню позивачу.

На підставі наведеного, ке руючись ст. ст. 1,2,12,4-3,33,34,43,44,49,82-85 ГПК Ук раїни суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити ч астково.

2. Визнати недійсним договір від 10 вересня 2003 року купівлі - п родажу магазину-павільйону " Заготівельник", що знаходить ся за адресою АДРЕСА_3 укл адений між Тернопільським районним споживчим товари ством та ОСОБА_3

3. Стягнути з Тернопільськ ого районного споживчого т овариства, (вул. Бродівська, 47, м . Тернопіль, код 01767347) на користь Приватного підприємця ОСО БА_1, (АДРЕСА_1, код НОМЕР _2)- 85 грн. державного мита, 118 гр н. витрат на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

5. У відповідності до п.1 ст.8 Де крету Кабінету Міністрів Укр аїни “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93 державне мито в сумі 3 15 грн., сплачене згідно з квита нцією №95 від 14 липня 2008 року підл ягає поверненню Приватному п ідприємцю ОСОБА_1, (АДРЕС А_1, код НОМЕР_2), як зайво в несене.

На рішення господарсько го суду, яке не набрало законн ої сили, сторони мають право п одати апеляційну скаргу, а пр окурор апеляційне подання пр отягом десяти днів з дня прий няття (підписання) рішення _____д ата

Суддя