Ухвала

від 05.01.2022 по справі 755/21873/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/21873/21

Провадження №: 2/755/825/22

УХВАЛА

"05" січня 2022 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 755/21873/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :

- квартиру АДРЕСА_1 , яка складається із чотирьох жилих кімнат, загальною площею 73,60 кв. м та житловою 50,10 кв. м;

- гаражний бокс № НОМЕР_1 , розташований на НОМЕР_2 (третьому) поверсі в Гаражно- будівельному кооперативі Березняки-4 за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею

16,9 кв. м;

- автомобіль марки PEUGEOT PARTNER , 1560 куб. см, 2009 року випуску, номер, шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частини такого майна:

- квартира АДРЕСА_1 , яка складається із чотирьох жилих кімнат, загальною площею 73,60 кв. м та житловою 50,10 кв. м;

- гаражний бокс № НОМЕР_1 , який розташований на НОМЕР_2 (третьому) поверсі в Гаражно- будівельному кооперативі Березняки-4 за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею

16,9 кв. м;

- автомобіль марки PEUGEOT PARTNER , 1560 куб. см, 2009 року випуску, номер, шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 ;

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 2/3 частини автомобіля марки, моделі PEUGEOT PARTNER , 1560 куб. см, 2009 року випуску, номер, шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , у розмірі 121 285,00 грн.

Після отримання ОСОБА_1 грошової компенсації від ОСОБА_2 , припинити її право власності на 2/3 частини автомобіля марки PEUGEOT PARTNER , 1560 куб. см., 2009 року випуску, номер, шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , та визнати право власності на вказаний автомобіль за ОСОБА_2 .

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить:

накласти арешт та заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка складається із чотирьох жилих кімнат, загальною площею 73,60 кв. м та житловою 50,10 кв. м, яка належить ОСОБА_2 ;

накласти арешт та заборону відчуження гаражного боксу № НОМЕР_1 , який розташований

на НОМЕР_2 (третьому) поверсі в Гаражно-будівельному кооперативі Березняки-4 за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 16,9 кв. м, який належить ОСОБА_2 ;

накласти арешт та заборону відчуження автомобіля марки, моделі PEUGEOT PARTNER ,

1560 куб. см., 2009 року випуску, номер, шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити, або унеможливити виконання рішення суду про поділ спільного майна подружжя, оскільки відповідач, за яким зареєстровано право власності на вказане нерухоме та рухоме майно, може відчужити спірне майно на користь третіх осіб.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходів забезпечення позову.

Згідно із частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускаються як до пред`явлення позову, так і на будь-який стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 153 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно із пунктом 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

В постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 756/2609/20 (провадження

61-11479св20) зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі

№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до договору міни від 07 грудня 2006 року квартира АДРЕСА_1 , яка складається із чотирьох жилих кімнат, загальною площею 73,60 кв. м та житловою 50,10 кв. м, належить на праві власності ОСОБА_2 .

Згідно із технічним паспортом від 16 травня 1996 року ОСОБА_2 належить гаражний бокс № НОМЕР_1 в Гаражно- будівельному кооперативі Березняки-4 , розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 16,9 кв. м.

Відповідно до відповіді Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ

від 20 грудня 2021 року автомобіль марки PEUGEOT PARTNER , 1560 куб. см, 2009 року випуску, номер, шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_2 .

Враховуючи, що спірне майно за датою його первісного набуття має ознаки спільного сумісного як набутого у шлюбі, і не вирішуючи наперед обґрунтованість заявлених позовних вимог, а виходячи виключно з того, що у разі задоволення позову про визнання за позивачем права власності на частку спільного сумісного майна у запропонований позивачем спосіб поділу, захист порушеного права таким рішенням може стати неефективним у разі відчуження відповідачем такого майна на користь третіх осіб, і порушені права позивача вимагатимуть додаткового захисту, а виконання такого рішення буде суттєво ускладненим.

Крім того, враховуючи, що зміна власника майна ускладнить розгляд справи і може призвести до збільшення кола учасників справи, то з метою фіксації правового статусу спірного майна (реєстрації прав на нього) і осіб, що мають до нього відношення, дійсно є доцільним вжиття заходу забезпечення позову у вигляді арешту такого майна протягом розгляду справи по суті.

Таким чином, з урахуванням вказаних позивачем дій відповідача, направлених на відчуження майна, суд приходить до висновку, що захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, що має ознаки спільного сумісного майна подружжя, є необхідним та доцільним заходом забезпечення позову, оскільки унеможливить відчуження вказаного майна та не завдасть безповоротної шкоди кожній зі сторін.

Щодо вжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони відчуження вказаного вище спірного майна, то суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки вжиття заходу забезпечення позову у вигляді арешту даного майна, є достатнім для забезпечення збереження майна у власності тієї особи, кому таке майно належить на момент забезпечення позову.

Керуючись статтею 153 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 755/21873/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме:

- квартиру АДРЕСА_1 , яка складається із чотирьох жилих кімнат, загальною площею 73,60 кв. м та житловою 50,10 кв. м;

гаражний бокс № НОМЕР_1 , розташований на НОМЕР_2 (третьому) поверсі в Гаражно-будівельному кооперативі Березняки-4 , розташований за адресою:

АДРЕСА_2 , загальною площею 16,9 кв. м;

автомобіль марки PEUGEOT PARTNER , 1560 куб. см, 2009 року випуску, номер, шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 .

В іншій частині вимог у задоволенні заяви відмовити.

Дані про стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Дані про боржника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.О. Хромова