Рішення

від 04.01.2022 по справі 440/14114/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 січня 2022 року м. ПолтаваСправа №440/14114/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства "Агро-Стиль" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Селянське (фермерське) господарство "Агро-Стиль" (надалі - позивач, СФГ "Агро-Стиль") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.03.2021 №9462/6/16-31-18-08-11;

зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області поновити реєстрацію СФГ "Агро-Стиль" в реєстрі платників єдиного податку.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що податковий орган протиправно позбавив його статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, з підстав несвоєчасного подання податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, оскільки ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника, так як реєстрація позивача платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав та у наданому до суду відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 153-155/. Свою позицію мотивував посиланням на недотримання позивачем вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України, оскільки СФГ "Агро-Стиль" податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році подана до контролюючого органу з порушенням строку, визначеного пунктом 49.20 статті 49 Податкового кодексу України, що й слугувало підставою для відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 заперечення представника відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишені без задоволення.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

СФГ "Агро-Стиль" (код ЄДРПОУ 30173656), основний вид господарської діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, з 01.01.2015 було платником єдиного податку четвертої групи /а.с. 5-16, 25-29/.

У 2021 році позивач звернувся до Зіньківського відділення Гадяцької ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області із заявою про видачу довідки про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік.

Листом Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.03.2021 №9462/6/16-31-18-08-11 повідомлено СФГ "Агро-Стиль" про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, оскільки податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи позивачем подана несвоєчасно /а.с. 18-19/.

Не погодившись з цією відмовою, позивач оскаржив її до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі Закону України від 28.12.2014 №71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" з 01.01.2015 фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему 4 групу).

Пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.

Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Водночас підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 299.1, 299.2 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Згідно з пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Переданим на розгляд суду у цій справі питанням є правомірність відмови податкового органу у підтвердженні СФГ "Агро Стиль" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік з огляду на несвоєчасне подання ним податкової звітності. Так, за твердженням відповідача, СФГ "Агро Стиль" у 2021 році несвоєчасно (граничний строк 22.02.2021) подано загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, оскільки зазначена декларація доставлена до податкової інспекції 02.03.2021.

За змістом наведених вище норм податкового законодавства підставою набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75%. При цьому однією з підстав анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу є неподання таким платником податкової звітності, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Суд установив, що СФГ "Агро Стиль" у 2015-2020 роках щорічно підтверджувало статус платника єдиного податку четвертої групи /а.с. 25-29/.

15.02.2021 позивачем надіслано податкового органу Податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (Звітна) та додаток №1 Відомості про наявність земельних ділянок, Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік, що того ж дня доставлені до центрального рівня ДПС України /а.с. 30-31, 33-35, 36-37, 39-66/.

Упродовж операційного дня 15.02.2021 позивачем отримані квитанції №2, що свідчать про доставку зазначеної податкової звітності до Зіньківського відділення Гадяцької ДПІ /а.с. 32, 38/.

При цьому суд зауважує, що квитанції №2 містять відомості про те, що податкову звітність прийнято, помилки відсутні.

16.02.2021 позивачем сформована та подана Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік (Нова звітна), реєстраційний номер 9027105542 /а.с. 67-97/, що того ж дня доставлена до центрального рівня ДПС України.

Як зауважив позивач, з огляду на перебої у роботі електромережі та мережі Інтернет у с. Лютенські Будища Зіньківської територіальної громади СФГ "Агро Стиль" лише 02.03.2021 виявлено помилку при заповненні Податкової декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік шляхом зазначення відмітки "Нова звітна" замість "Загальна".

На цій підставі позивачем 02.03.2021 сформована та надіслана податковому органу Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік (з відміткою "Уточнююча загальна"), що того ж дня доставлена до центрального рівня ДПС України та надіслана до Зіньківського відділення Гадяцької ДПІ /а.с. 101-127/.

02.03.2021 СФГ "Агро Стиль" надіслало податковому органу письмові пояснення щодо допущення помилки про заповненні податкової декларації /а.с. 128/.

Суд звертає увагу на те, що у силу підпункту 5 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу є неподання платником податкової звітності.

Натомість матеріалами справи у їх сукупності підтверджено, що позивачем відповідна податкова звітність подана та її прийнято контролюючим органом без зауважень і застережень.

Наведені обставини відповідачем не спростовані жодними доказами у відповідності до вимог статей 73-76 КАС України.

Суд зауважує, що наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені статті 120 Податкового кодексу України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених законом розмірах.

Поряд з цим, допущення позивачем механічної помилки, на переконання суду, не є достатньою підставою для відмови у підтвердженні СФГ "Агро Стиль" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №580/2725/19.

До того ж, суд зауважує, що на момент підготовки листа від 22.03.2021 №9462/6/16-31-18-08-11 у розпорядженні податкового органу перебувала уся необхідна податкова звітність платника єдиного податку, однак така звітність відповідачем досліджена не була.

Водночас залученим до матеріалів справи Розрахунком частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік підтверджено, що відповідна частка у господарській діяльності позивача становила 98,71%, тобто він у повній мірі відповідає вимогам ПК України щодо підтвердження статусу платника єдиного податку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що податковий орган безпідставно відмовив у підтвердженні СФГ "Агро Стиль" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Суд також зауважує, що реєстрація СФГ "Агро Стиль" платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №816/543/17, від 16.04.2018 у справі №808/657/16, від 08.05.2018 у справі №816/1088/17, від 19.04.2019 у справі №822/2037/18.

У цій справі відповідачем не надано суду доказів здійснення перевірки платника податку та встановлених в її ході порушень, відповідно до яких позивач не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Отже, відмова Головного управління ДПС у Полтавській області, оформлена листом від 22.03.2021 №9462/6/16-31-18-08-11, щодо підтвердження СФГ "Агро Стиль" статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році є протиправною.

При цьому суд, враховуючи твердження відповідача про те, що ПК України не встановлено форму рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про відмову у підтвердженні СФГ "Агро Стиль" статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році, викладене у листі від 22.03.2021 №9462/6/16-31-18-08-11.

Також суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За обставин цієї справи суд визнає належним та необхідним способом захисту прав позивача зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області відновити та підтвердити СФГ "Агро Стиль" статус платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2021 у Реєстрі платників єдиного податку.

Отже, позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 4540,00 грн /а.с. 137/, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 138/.

У силу підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить один прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021року становив 2270 гривень.

Верховний Суд у постанові від 12.11.2018 у справі №640/21330/18 зазначив, що системний аналіз частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір", частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, за подання цього позову СФГ "Агро Стиль" мало сплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

У свою чергу, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі (...) внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Таким чином, надмірно сплачений за подання позовної заяви у цій справі судовий збір у розмірі 2270,00 грн належить повернути позивачу з Державного бюджету України.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13500,00 грн, суд виходить з таких міркувань.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України, у силу положень якої за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом у цій справі надані договір від 20.10.2021 №22/21 про надання правничої допомоги, розрахунок надання правової допомоги, копії довіреності та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю /а.с. 129-136/.

Дослідивши надані представником позивача документи, суд враховує такі обставини.

За змістом розрахунку надання правової допомоги адвокатом клієнту надані такі послуги: юридичні консультації по суті спірних відносин в межах розгляду справи тривалістю дві години, вартістю 1000,00 грн; попереднє опрацювання матеріалів, аналіз юридичного конфлікту, аналіз та опрацювання нормативної бази, судової практики, вироблення стратегії ведення справи, погодження її з клієнтом тривалістю чотири години, вартістю 2000,00 грн; складання позовної заяви тривалістю 10 годин, вартістю 5500,00 грн; представництво інтересів клієнта в суді, участь у судових засіданнях - вартістю 5000,00 грн /а.с. 134/.

Оцінюючи надані представником позивача документи у взаємозв`язку з фактичними обставинами цієї справи, суд враховує, що цей спір виник у справі незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.

Матеріали справи не містять відомостей про збирання представником позивача доказів задля звернення до суду, обсяг наданих письмових доказів у кількісному виразі є незначним.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, судові засідання не проводились. Адвокат не відвідував суд для з`ясування обставин справи, не ознайомлювався з матеріалами справи, не подавав клопотань та інших процесуальних документів.

Зазначена справа належить до справ незначної складності, а тому написання позовної заяви, яка здебільшого містить цитовані норми законодавчих актів, не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребувало тривалого часу та надмірних зусиль адвоката.

Враховуючи наведені вище фактичні обставини цієї справи суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Виходячи з вищеописаних обставин справи, зважаючи на те, що підготовлені представником позивача процесуальні документи не потребують значних затрат часу для їх складення, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 3500,00 грн.

При цьому суд враховує, що відсутність на дату розгляду справи судом доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу. Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20.

Висновки щодо можливості суду самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правничу допомогу містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства "Агро-Стиль" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про відмову у підтвердженні Селянському (фермерському) господарству "Агро-Стиль" статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році, викладене у листі від 22.03.2021 №9462/6/16-31-18-08-11.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області відновити та підтвердити Селянському (фермерському) господарству "Агро-Стиль" статус платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2021 у Реєстрі платників єдиного податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Селянського (фермерського) господарства "Агро-Стиль" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) та 3500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Повернути Селянському (фермерському) господарству "Агро-Стиль" з Державного бюджету надмірно сплачений платіжним дорученням від 28.10.2021 №2239 судовий збір у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Позивач: Селянське (фермерське) господарство "Агро-Стиль" (код ЄДРПОУ 30173656; вул. Шевченка, 70, с. Лютенські Будища, Полтавський район, Полтавська область, 38130).

Відповідач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга в електронній формі подається через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд" безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, а у паперовій формі - через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба