Рішення

від 27.12.2021 по справі 924/902/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2021 р. Справа № 924/902/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" с. Вихрівка Кам`янець - Подільського району Хмельницької області

про стягнення 2 096 793,06 грн збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу

Учасники справи:

позивач: Сліпчук О.П. - діє на підставі витягу з ЄДР,

відповідач: Кузнецов К.С. - адвокат, діє на підставі ордера серія ВХ № 1017865 від 04.10.2021, Загородний В.М. - керівник, Матіяш Н.П. - головний бухгалтер, діє на підставі наказу № 61 від 03.12.2021.

прокурор: Русецька О.В. - діє на підставі наказу № 1287к від 29.10.2021.

Рішення приймається 28.12.2021, оскільки в судових засіданнях 06.12.2021 та 20.12.2021 оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 03.09.2021 надійшла позовна заява Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" с. Вихрівка Кам`янець - Подільського району Хмельницької області про стягнення 2096793,06 грн збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу. В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що на підставі наказу в.о.начальника Держекоінспекції у Хмельницькій області від 27.08.2018 № 622 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Козацька долина 2006", за результатами якої складено акт про порушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме виявлено, що ТОВ "Козацька долина 2006", порушуючи ст. ст. 10, 11 Закону України "Про атмосферне повітря", здійснює викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря за відсутності дозволу. За наслідками перевірки внесено припис від 04.08.4018, складено протокол про адміністративне правопорушення № 002895 від 03.09.2018, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.78 КУпАП. Вказаний протокол розглянуто та винесено постанову № 124/01 про притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ "Козацька долина 2006"з накладенням адміністративного стягнення. Постанова до суду не оскаржувалась та набрала чинності 13.09.2018. Накладений штраф сплачено директором у повному обсязі. Прокурор зазначає, що 03.06.2019 відповідачу видано дозволи на викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря стаціонарними джерелами. Держекоінспекцією у Хмельницькій області було надіслано запит від 13.07.2020 до відповідача про надання інформації щодо кількості тварин ВРХ, їх маси, годин роботи джерел на викиди забруднюючих джерел за період діяльності без дозволу на здійснення викидів в атмосферне повітря. В подальшому в зв`язку з наданням ТОВ "Козацька долина 2006" формальної відповіді на запит (припис) інспекції без надання запитуваної інформації, Держекоінспекцією у Хмельницькій області складені акти перевірки № 832/04 від 03.11.2020 та №155/04 від 01.03.2021, протоколи про адміністративне правопорушення, винесені постанови про притягнення до адміністративної відповідальності головного бухгалтера та директора відповідача з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу, який сплачений зазначеними особами в повному обсязі. На підставі акта перевірки №428/01 від 03.09.2018 та відомостей, наданих ТОВ "Козацька долина 2006", Держекоінспекцією у Хмельницькій області здійснено розрахунок розміру збитків, які завдані державі відповідачем, в сумі 2096793,06 грн, які так і не були відшкодовані. В зв`язку із невжиттям позивачем - Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області дій, спрямованих на відшкодування завданих відповідачем збитків та нездійсненням відповідних повноважень як органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури, посилаючись на приписи ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст.1166 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 41, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2021 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 06.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі 924/902/21 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11:00 год. 04 жовтня 2021 року.

На адресу суду 23.09.2021 надійшов відзив на позов, в якому відповідач вважає позов безпідставним та необґрунтованим, а додані розрахунки не підтверджені належними доказами та неправильними. Вказує, що згідно з положеннями Конституції України та загальними засадами національного законодавства жоден нормативно-правовий акт не має зворотної дії у часі, тому застосування Методики обчислення розміру збитків за період з 03.09.2018 по 03.06.2019, яка була затверджена 28.04.2020 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2020, є протиправним та безпідставним. Звертає увагу, що починаючи з 10.12.2018 по день реєстрації в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 нової методики в Україні була відсутня будь-яка законна затверджена офіційно Методика для обчислення розміру збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відповідач вважає безпідставним застосування позивачем п. 3.11 нечинної на той час Методики, відповідно до якого час роботи джерел викидів визначено як 24 години на добу, для визначення маси наднормативних викидів забруднюючих речовин. Зазначає, що на вимогу позивача відповідач 21.08.2020 надав письмову відповідь про відсутність голів ВРХ, які утримуються на фермі у період з 03.08.2018 по 03.06.2019, та відсутність інформації щодо маси однієї тварини. Більш того, у вказаний період діяльність відповідача була майже припинена, що виключає можливість ведення повноцінної господарської діяльності та роботи джерел викидів 24 години на добу. Також вказує, що у документах, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин для ТОВ "Козацька долина 2006", вказано перелік видів та обсягів таких речовин, які не містять інформації про здійснення викидів: метилмеркаптану, альдегіду пропіонового, кислоти капронової, диметилсульфіду. Тому нарахування збитків у розмірі 913193,86 грн за їх викиди відповідач вважає безпідставним, як і відомості щодо фактичного обсягу викидів т/рік, застосовані коефіцієнти. Звертає увагу на суперечливість розрахунків розміру збитків від 05.02.2021 та 30.08.2021, оскільки назви забруднюючих речовин, обсяги їх викидів, застосовані коефіцієнти відрізняються один від одного. Із усіх вищевказаних підстав просить в позові відмовити.

Прокурор у відповіді на відзив від 30.09.2021 вказує, що відповідачем не проводилось оскарження дій (бездіяльності) тих чи інших осіб (органів), пов`язаних з виявленням факту викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу, притягненням винних осіб до адміністративної відповідальності. Штрафи сплачено добровільно. Тобто факт здійснення господарської діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, без отримання відповідного дозволу ТОВ "Козацька долина 2006" не спростовано. Звертає увагу, що в даному випадку має місце повний склад правопорушення, що спричинило державі шкоду. Станом на момент проведення розрахунку збитків діяла Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за №414/34697. Правовідносини, що регулює вказана Методика, полягають не у встановленні засад відповідальності, проведені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та виявлені відповідних порушень тощо, а у визначені саме розмірів відшкодування збитків, заподіяних такими порушеннями. Вважає, що Методика застосовується до спірних правовідносин в частині прав та обов`язків, які виникли до її затвердження, але продовжили існування тобто саме в частині здійснення розрахунку збитків. Відсутність Методики не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. З огляду на викладене, прокурор зазначає, що позивач правомірно застосував Методику № 277, яка була чинною станом на час визначення розмірів відшкодування збитків. Також вказує, що позиція відповідача щодо безпідставності розрахунку збитків та необґрунтованості застосування п. 3.11 Методики № 277 є надуманою та не ґрунтується на положеннях законодавства і матеріалах справи. Так, інформацію відповідача від 21.08.2020, надану позивачу, слід оцінювати критично, оскільки доводи щодо випасання та догляду за поголів`ям ВРХ поза межами стаціонарних приміщень є сумнівними, особливо в зимовий період з огляду на зниження температурного режиму. При цьому у Звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, який сформовано на підставі наданих самим підприємством вихідних даних, перевірених та затверджених його директором, кількість викидів визначена з врахуванням перебування тварин на утриманні з показником 365 діб на рік. Також даними зазначеного Звіту спростовуються доводи відповідача щодо відсутності викидів деяких речовин та безпідставного нарахування збитків в сумі 913193,86 грн.

Позивач у відповіді на відзив від 30.09.2021 зазначає, що станом на момент проведення розрахунку збитків діяла Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277, яка застосовується до спірних правовідносин в частині прав та обов`язків, що виникли до її затвердження, але продовжили існування, тобто в частині здійснення розрахунку збитків. Звертає увагу, що у звіті по інвентаризації забруднюючих речовин в атмосферне повітря є кількісні значення та якісні характеристики таких речовин, як: метилмеркаптан, альдегід пропіоновий, кислота капронова та диметилсульфід. Вказує, що нормами чинного законодавства встановлено правило поведінки, що полягає в необхідності утримання від експлуатації стаціонарних джерел викиду з забруднюючих речовин в атмосферне повітря до моменту отримання відповідного дозволу. Відповідач наявності наведеного вище правила поведінки та його порушення у відзиві та долучених до нього матеріалах не спростував, як і факту здійснення ним з 03.09.2018 по 03.06.2019 господарської діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, без отримання відповідного дозволу.

В підготовчому засіданні 04.10.2021 суд постановив ухвали із занесенням до протоколу судового засідання про поновлення відповідачу встановленого законом строку для подання доказів, про встановлення відповідачу строку для подання заперечень на відповіді на відзиви до 20.10.2021, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 11:40 год. 25 жовтня 2021 року.

На адресу суду 19.10.2021 надійшли письмові пояснення відповідача, в яких останній вказує, що в основу розрахунку розміру відшкодування збитків покладено масу наднормативних викидів забруднюючих речовин, яка викинута в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, а саме від поголів`я ВРХ у кількості 921 особина, що утримується на фермі та які працюють 24 години на добу. Однак з серпня 2018 року проводився капітальний ремонт тваринницьких приміщень, у зв`язку із чим наявне поголів`я ВРХ утримувалось в літньому таборі та на вигульних площадках. Доїння корів дійсно проводилось в приміщеннях наявними в господарстві мобільними доїльними установками, період якого складав 3 години при дворазовому доїнні корів. Крім того, зазначає, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру тварин від 18.10.2021, станом на 03.09.2018 ТОВ "Козацька долина 2006" утримується 822 особини ВРХ, з яких дійних корів 331 особини. Зважаючи на вказане, відповідач провів власний котррозрахунок розміру відшкодування збитків.

25.10.2021 суд поновив відповідачу встановлений законом строк для подання доказів, відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зобов`язання позивача провести контррозрахунок збитків та відклав підготовче засідання у справі №924/902/21 на 10:00 год. 11 листопада 2021 року, інформацію про що занесено до протоколу судового засідання.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Субботіної Л.О. у період з 02.11.2021 по 19.11.2021 (включно), підготовче засідання у справі №924/902/21, призначене на 11 листопада 2021 року не відбулось, про що сторонам надіслані повідомлення від 09.11.2021.

Ухвалою суду від 22.11.2021 підготовче засідання у справі №924/902/21 призначено на 29 листопада 2021 року.

Згідно з ухвалою суду від 29.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №924/902/21 до судового розгляду по суті на 11:25 год. 06 грудня 2021 року, зобов`язано позивача надати суду розгорнутий розрахунок заявлених до стягнення розмірів збитків, які заподіяні ТОВ "Козацька долина 2006", із зазначенням детальних розрахунків маси наднормативних викидів забруднюючих речовин від кожного з джерел викидів, зобов`язано відповідача надати суду розгорнутий контрозрахунок збитків, який був наданий до суду 19.10.2021, із зазначенням детальних розрахунків маси наднормативних викидів забруднюючих речовин від кожного з джерел викидів.

В судовому засіданні 06.12.2021 суд оголосив перерву до 14:30 год. 20 грудня 2021 року, про що винесена ухвала із занесенням до протоколу судового засідання.

20.12.2021 суд оголосив перерву до 10:30 год. 28.12.2021, інформація про що занесена до протоколу судового засідання.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 28.12.2021 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов та поясненнях.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Працівником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на підставі наказу №622 від 27.08.2018 "Про проведення планової перевірки ТОВ "Козацька долина 2006" та направлення від 30.08.2018 № 475/01 проведено 03.09.2018 плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ "Козацька долина 2006", за результатами якого складено акт № 428/01.

Під час проведення перевірки було встановлено, що ТОВ "Козацька долина 2006" здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферного повітря стаціонарними джерелами за відсутності дозволу на викиди, чим порушено ч.ч. 5, 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Акт перевірки підписаний директором ТОВ "Козацька долина 2006" Загороднім В.М. без будь-яких пояснень, зауважень або заперечень.

03.09.2018 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області склала протокол №002895 про адміністративне правопорушення, в якому вказано, що ОСОБА_1 , який працює на посаді директора ТОВ "Козацька долина 2006", здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 КУпАП, тим що 03.09.2018 встановлено, що підприємство в особі директора допустило здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, що є порушенням ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Відомості щодо заподіяної шкоди державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в протоколі відсутні.

Постановою Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про накладення адміністративного стягнення №124/01 від 04.09.2018 визнано гр. ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст. 82, 83, 82-1, ч.1 ст. 78 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у зв`язку із тим, що було порушено, зокрема порядок здійснення викидів в атмосферне повітря, а саме дозвіл на викиди відсутній. Відомості щодо розміру заподіяної шкоди у постанові відсутні.

Накладений штраф сплачений гр. ОСОБА_1 в повному обсязі, про що свідчить квитанція № 15 від 10.09.2018.

Також з метою усунення виявлених під час проведення перевірки порушень природоохоронного законодавства відповідачу виписано припис № 428/01 від 04.09.2018, в якому встановлено строк для отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 04.02.2019.

На виконання вищевказаного припису відповідач звертався до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з листом № 6 від 04.02.2019, в якому повідомляв, що було укладено договір з організацією на виконання робіт по припису. Станом на 04.02.2019 документи знаходяться в стадії розробки, у зв`язку з чим відповідач просив перенести термін припису до 04.06.2019.

У відповідь на вказаний лист Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області листом № 538/01 від 07.02.2019 повідомила, що не заперечує щодо перенесення терміну припису № 428/01 від 04.09.2018 до 04.05.2019.

З метою отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин Приватним підприємством "Екоінформ-ЛД" складено два звіти по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на ТОВ "Козацька долина 2006", які затверджені директором відповідача. Вказані звіти виконані з метою уточнення якісної та кількісної оцінки забруднення атмосфери існуючими джерелами викидів. У звітах, зокрема зазначена характеристика джерел викидів забруднюючих речовин, перелік забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря, розрахунки викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Потужність викидів від кожного з джерел викидів визначена у таблицях № 5.2 до звітів.

Так, у звіті, що розроблявся для отримання дозволу №6821887401-2/1, вказані наступні джерела викидів та забруднюючі речовини:

- вентиляційні канали приміщення І (№№1-8), здійснюються викиди забруднюючих речовин таких, як: аміак, сірководень, фенол, альдегід пропіоновий, кислота капронова, метилмеркаптан, диметилсульфід, диметиламін, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, метан, діоксид вуглецю. Визначення потужності кожного викиду проведено з розрахунку, що в приміщенні І утримується 365 голів ВРХ, середньою вагою 1 тварини 5,0 ц.ж.м.;

- компресор холодильної камери (№ 9), забруднююча речовина фреони;

- приготування кормів (№ 10), податчик кормів (№ 11), здійснюються викиди речовин у вигляді суспендованих твердих частинок;

- труба конвектора (№ 12), здійснюються викиди азоту діоксиду та вуглецю оксиду;

- неорганізовані джерела (силосні ями) (№№ 13-16), забруднюючі речовини кислота масляна, кислота оцтова;

- вентиляційний канал приміщення ІІ (№17), здійснюються викиди забруднюючих речовин таких, як: аміак, сірководень, фенол, альдегід пропіоновий, кислота капронова, метилмеркаптан, диметилсульфід, диметиламін, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, метан, діоксид вуглецю. Визначення потужності кожного викиду проведено з розрахунку, що в приміщенні ІІ утримується 147 голів ВРХ, середньою вагою 1 тварини 2,5 ц.ж.м.;

- вентиляційні канали приміщення ІІІ (№№ 18-20), забруднюючі речовини: аміак, сірководень, фенол, альдегід пропіоновий, кислота капронова, метилмеркаптан, диметилсульфід, диметиламін, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, метан, діоксид вуглецю. Визначення потужності кожного викиду проведено з розрахунку, що в приміщенні ІІІ утримується 64 голови ВРХ, середньою вагою 1 тварини 1,5 ц.ж.м.;

- вентиляційний канал приміщення ІV (№ 21), забруднюючі речовини: аміак, сірководень, фенол, альдегід пропіоновий, кислота капронова, метилмеркаптан, диметилсульфід, диметиламін, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, метан, діоксид вуглецю. Визначення потужності кожного викиду проведено з розрахунку, що в приміщенні ІV утримується 39 голів ВРХ, середньою вагою 1 тварини 5,0 ц.ж.м.;

- вентиляційний канал приміщення V (№ 22), забруднюючі речовини: аміак, сірководень, фенол, альдегід пропіоновий, кислота капронова, метилмеркаптан, диметилсульфід, диметиламін, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, метан, діоксид вуглецю. Визначення потужності кожного викиду проведено з розрахунку, що в приміщенні V утримується 55 голів ВРХ, середньою вагою 1 тварини 1,5 ц.ж.м.;

- вентиляційний канал приміщення VІ (№ 23), забруднюючі речовини: аміак, сірководень, фенол, альдегід пропіоновий, кислота капронова, метилмеркаптан, диметилсульфід, диметиламін, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, метан, діоксид вуглецю. Визначення потужності кожного викиду проведено з розрахунку, що в приміщенні VІ утримується 84 голови ВРХ, середньою вагою 1 тварини 1,5 ц.ж.м.;

- вентиляційні канали приміщення VІІ (№№ 24-26), забруднюючі речовини: аміак, сірководень, фенол, альдегід пропіоновий, кислота капронова, метилмеркаптан, диметилсульфід, диметиламін, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, метан, діоксид вуглецю . Визначення потужності кожного викиду проведено з розрахунку, що в приміщенні VІІ утримується 167 голів ВРХ, середньою вагою 1 тварини 1,0 ц.ж.м.

Відповідно до звіту по інвентаризації викидів, що розроблявся для отримання дозволу № 6821881201-1/1, джерелами викидів на ТОВ "Козацька долина 2006" є: дихальні клапани резервуарів ДП (№№ 1, 2) зливні муфти (№№ 3, 4), отвір баку (№ 5), якими здійснюються викиди таких забруднюючих речовин, як: вуглеводні насичені, бензол, сірководень; труба зварювальної дільниці (№ 6), забруднюючі речовини залізо та його сполуки, манган та його сполуки; труби твердопаливного теплогенератора (№№ 7, 8), забруднюючі речовини азоту діоксид, вуглецю оксид, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок; механічна майстерня (№ 9), завантаження зерна на склад (№№ 10, 12, 26, 28, 30), вивантаження зерна зі складу (№№ 11, 13, 27, 29, 31), завальні ями (№№ 14, 19, 23, подача зерна на очистку (№ 15), очистка зерна на ЗАВ-20 (№ 16), вивантаження мертвих відходів (№ 17), вивантаження очищеного зерна (№18), подача зерна на сушку (№ 20), транспортування сухого зерна (№ 22), подача зерна на складування (№ 24), видача зерна (№ 25), якими здійснюються викиди речовин у вигляді суспендованих твердих частинок; пальник сушки (№ 21), труби конвектора (№№ 32-35), якими здійснюються такі викиди, як: азоту діоксид, вуглецю оксид.

Відповідач 03.06.2019 отримав дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6821887401-2/1 (термін дії дозволу 10 років, з 03.06.2019 по 03.06.2029), №6821881201-1/1 (термін дії дозволу 10 років, з 03.06.2019 по 03.06.2029).

На підставі наказу №363 від 23.05.2019 "Про проведення позапланової перевірки ТОВ "Козацька долина 2006" та направлення від 23.05.2019 № 283/01 працівником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області 03.06.2019 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ "Козацька долина 2006", за результатами якого складено акт № 231/01.У акті встановлено, що підприємство виконало в повному обсязі припис № 428/01 від 04.09.2018.

Листом № 3159/0.4 від 13.07.2020 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області зобов`язувала ТОВ "Козацька долина 2006" в термін до 05.08.2020 надати інформацію щодо кількості тварин (голів) ВРХ, які утримувалися на фермі (джерела №1-№8) у період з 03.09.2018 по 03.06.2019 та щодо маси однієї тварини, а також надати інформацію щодо годин роботи джерел на викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря стаціонарними джерелами за № 6821881201-1/1, № 6821887401-2/1 (додаток № 1). У додатку до листа зазначена необхідність надання інформації щодо джерел утворення викидів №№ 1-8, 17-26 (кількість тварин ВРХ та маса однієї тварини), № 12 (кількість використаного палива, час роботи) за дозволом № 6821887401-2/1 та щодо джерел №№ 6-8, 32-35 (кількість використаного палива, час роботи) за дозволом № 6821887201-2/1.

У відповідь на вищевказаний лист відповідач повідомив, що в період з 03.09.2018 по 03.06.2019 усе поголів`я ВРХ, що перебуває на відгодівлі в ТОВ "Козацька долина 2006", не перебувало у стаціонарних приміщеннях ферми, а перебувало у літньому таборі за межами населеного пункту с.Пільний Мукарів, тому повідомити інформацію щодо маси однієї тварини, які утримуються на фермі (джерела №1 - №8) у період з 03.09.2018 по 03.06.2019 немає можливості через те, що усі тварини у зазначений період були відсутні на фермі товариства і не було змоги зважувати їх (лист № 67 від 25.08.2020).

Вважаючи таку відповідь формальною, працівником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на підставі наказу №1002 від 23.10.2020 та направлення від 23.10.2020 № 868/04 проведено 03.11.2020 позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ "Козацька долина 2006", за результатами якого складено акт № 832/04 від 03.11.2020. У акті встановлено, що порушено ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки не надана інформація відповідно до запиту Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області за № 3159/0.4 від 13.07.2020.

З метою усунення визначених у вищевказаному акті порушень винесено припис № 832/04 від 05.11.2020, в якому зобов`язано забезпечити подання інформації згідно додатків до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області у строк до 15.12.2020.

Також позивач склав протокол № 006410 про адміністративне правопорушення від 03.11.2020 та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу №171/04 від 05.11.2020 на головного бухгалтера ТОВ "Козацька долина 2006" Матіяш Н.П., оскільки остання не забезпечила надання інформації відповідно до запиту Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області № 3159/0.4 від 13.07.2020. Згідно з квитанцією від 10.11.2020 штраф сплачений в повному обсязі.

У відповідь на припис № 832/04 від 05.11.2020 відповідач листом № 107 від 09.12.2020 повторно повідомив Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, що в період з 03.09.2018 по 03.06.2019 усе поголів`я ВРХ, що перебуває на відгодівлі в ТОВ "Козацька долина 2006", не перебувало у стаціонарних приміщеннях ферми, а перебувало у літньому таборі за межами населеного пункту с.Пільний Мукарів, тому повідомити інформацію щодо маси однієї тварини, які утримуються на фермі (джерела №1 - №8) немає можливості через те, що усі тварини у зазначений період були відсутні на фермі товариства і не було змоги зважувати їх. Також відповідач вказав інформацію щодо джерела утворення викидів, а саме кількість використаного на зварювання матеріалу відсутня, кількість використаних електродів 4 кг, час роботи обладнання 5 год. Щодо твердопаливних теплогенераторів, відповідач зазначив, що останні не рахуються на балансі товариства з 2016 року. Газові конвектори у вказаний період не включались, в зв`язку з подорожчанням вартості газу та переходом на скорочений день роботи в зимовий період. Опалення проводилось електричними конвекторами.

В подальшому працівником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на підставі наказу №169 від 15.02.2021 та направлення від 19.02.2021 № 156/04 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ "Козацька долина 2006", за результатами якого складено акт № 155/04 від 01.03.2021. У акті встановлено порушення абзацу 3 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", в зв`язку з невиконанням ТОВ "Козацька долина 2006" вимог припису № 832/04 від 05.11.2020 у встановлені строки.

З огляду на викладене позивач склав протокол № 006760 про адміністративне правопорушення від 01.03.2021 та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу №42/04 від 04.03.2021 на директора ТОВ "Козацька долина 2006" Загороднього В.М., оскільки останнім не забезпечено виконання припису Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області № 832/04 від 05.11.2020. Згідно з квитанцією від 12.03.2021 штраф сплачений в повному обсязі.

Відповідно до службової записки начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів, матеріали перевірки ТОВ "Козацька долина 2006" було передано відділу державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря.

Сектором державного екологічного нагляду (контролю) атмосферного повітря 05.03.2021 на підставі акту перевірки № 428/01 проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі ТОВ "Козацька долина 2006" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, згідно з яким розмір збитків за період з 03.09.2018 по 03.06.2019 становить 1221346,05 грн. Вказаний розрахунок проведено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07травня 2020 року за №414/34697.

Позивач звертався до відповідача з листом № 1184/0.11 від 12.03.2021, відповідно до якого повідомив, що зобов`язання по відшкодуванню збитків, заподіяних державі, підлягає виконанню шляхом перерахування коштів в сумі 1 221 346,05 грн.

29.07.2021 перший заступник керівника обласної прокуратури звернувся до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з листом № 15/1-477вих-21, в якому просив повідомити, чи сплачена на даний час ТОВ "Козацька долина 2006" в добровільному порядку сума збитків (1 221 346,05 грн) та чи вживалися інспекцією заходи щодо її стягнення.

Листом № 4230/0.11 від 09.08.2021 позивач повідомив прокурора, що станом на 09.08.2021 збитки завдані державі в добровільному порядку не сплачені, повідомлення про наміри їх сплати не отримано. Вказано, що позивач направляв претензію до ТОВ "Козацька долина 2006", заходи щодо стягнення збитків в судовому порядку не вживались.

У листі № 15/1-516вих-21 від 19.08.2021, адресованому Державній екологічній інспекції у Хмельницькій області, перший заступник керівника обласної прокуратури просив надати детальну інформацію з приводу проведеного розрахунку збитків.

У відповідь на вказаний лист позивач надав прокурору засвідчені копії претензії та розрахунку збитків, проведеного із врахуванням відповіді на претензію відповідача від 10.08.2021 № 62. Також позивач проінформував про неможливість вжиття заходів представництва у судовому порядку у зв`язку з відсутністю достатньої суми коштів на оплату судового збору (лист № 4648/0.11 від 02.09.2021).

Із відповіді на претензію відповідача від 10.08.2021 № 62, яка направлялась Державній екологічній інспекції у Хмельницькій області, вбачається, що відповідач не погоджується із застосуванням позивачем під час проведення розрахунку збитків Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за №414/34697, яка не має зворотної дії у часі. Вважає проведений розрахунок безпідставним, оскільки надання відповідачем відповіді на інформаційний запит інспекції унеможливлює застосування п.3.11 нечинної на той час методики. Звертає увагу на неправильну кількість такої забруднюючої речовини як марганець та його сполуки. В зв`язку із чим повідомив про незгоду із заявленими вимогами. До відповіді на претензію було долучено відповідь № 67 від 25.08.2020 на інформаційний запит інспекції № 3159/04 від 13.07.2020, копії документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволів на викиди. У вказаних документах зазначені відомості щодо виду та обсягів викиду забруднюючих речовин, а саме такі речовини, як: речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, оксиди азоту, вуглецю оксид, азоту оксид, вуглецю діоксид, сірководень, метан, неметанові легкі органічні сполуки, бензол, залізо та його сполуки, манган та його сполуки, диметиламін, кислота оцтова, фреони, аміак, фенол.

З врахуванням вищевказаної відповіді на претензію, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області 30.08.2021 провела новий розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі ТОВ "Козацька долина 2006" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2020 року за №414/34697.

Розмір відшкодування збитків за наднормативні викиди однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховувався за формулою 16 Методики на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1 з урахуванням регульованих коефіцієнтів (додатки 1,2), показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів здійснювався за характеристиками джерел утворення викидів, зафіксованими у Звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для проммайданчиків ТОВ "Козацька долина 2006", який розроблений ПП "Екоінформ-ЛД" та затверджений директором відповідача, показниками емісії (питомими викидами), які використані при складані звіту. При цьому у розрахунку вказано, що оскільки станом на 01.03.2021 ТОВ "Козацька долина 2006" не надало інформації на припис інспекції № 832/04 від 05.11.2020, то інспекцією взято до уваги п. 3.11 Методики, відповідно до якого час роботи джерел вважається 24 години на добу. З врахуванням вказаного встановлено, що розмір збитків становить 2096700,92 грн.

По джерелу викидів № 6 (зварювальний пост) розрахунок збитків проведений, виходячи із часу роботи обладнання 5 год. Розмір збитків становить 92,41 грн.

Відповідно до детального розрахунку розміру збитків (по кожному із джерел викидів), наданого позивачем на виконання вимог ухвали суду від 29.11.2021, позивач нарахував відповідачу збитки внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин без спеціального дозволу з наступних джерел: вентиляційний канал приміщення І (№№1-8), труба конвектора (№ 12), вентиляційний канал приміщення ІІ (№17), вентиляційний канал приміщення ІІІ (№№ 18-20), вентиляційний канал приміщення ІV (№ 21), вентиляційний канал приміщення V (№ 22), вентиляційний канал приміщення VІ (№ 23), вентиляційний канал приміщення VІІ (№№ 24-26), зварювальний пост (№ 6).

Загальний розмір збитків, які заподіяні державі ТОВ "Козацька долина 2006" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за період з 03.09.2018 по 03.06.2019 становить 2 096 793,06 грн.

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області листом № 4636/0.11 від 01.09.2021 повідомила ТОВ "Козацька долина 2006" про необхідність відшкодування збитків, заподіяних державі, в розмірі 2096793,06 грн.

Оскільки відповідач не відшкодував заподіяних збитків, то перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури листом №15/1-539вих-21 від 02.09.2021 відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області про намір здійснювати представництво інтересів держави шляхом звернення до Господарського суду Хмельницької області із позовною заявою в інтересах держави в особі інспекції до ТОВ "Козацька долина 2006" про стягнення 2 096 793,06 грн збитків.

На підтвердження доводів, викладених у відзиві на позов, відповідач долучив до матеріалів справи лист Дунаєвецької районної філії Хмельницького обласного центру зайнятості № 06-02/379 від 21.09.2021, який містить інформацію щодо перебування в період з 01.11.2018 по 31.05.2019 на обліку 40 осіб з числа безробітних, останнім місцем роботи яких є ТОВ "Козацька долина 2006"; довідки відповідача № 76 від 23.09.2021, № 77 від 29.09.2021 про те, що на балансі товариства рахуються літній табір для ВРХ, обори для ВРХ та піднавіси для ВРХ, мобільні доїльні установки в кількості 3 штуки закуплені в 2011 році; баланс (звіт про фінансові результати) станом на 31.12.2020 та примітки до річної фінансової звітності; витяг з наказу № 42 від 15.08.2018, відповідно до якого у зв`язку з проведенням капітального ремонту тваринницьких приміщень, переведено все поголів`я ВРХ у літні табори та вигульні площадки, визначено доїння корів проводити двохразово в приміщенні з 6.00 год. ранку до 07.30 год. та з 19 год. до 20.30 год.; витяг з Єдиного державного реєстру тварин № 34222324 від 18.10.2021 та додаток до нього, згідно з якими станом на 03.09.2018 ТОВ "Козацька долина 2006" утримувалося 822 голови, з них корів 331, бугаїв, бугайців 157, телиць 334.

Матеріали справи містять заяву свідка ОСОБА_2 від 30.09.2021, яка працює головним зоотехніком в ТОВ "Козацька долина 2006" з липня 1982 року. Вказана особа повідомила, що з серпня 2018 року проводився капітальний ремонт тваринницьких приміщень. В зв`язку з цим наявне поголів`я ВРХ утримувалось в літньому таборі та на вигульних площадках (оборах), які вказані в довідці про перебування даних споруд на балансі господарства. Доїння корів проводилось наявними в господарстві мобільними доїльними установками.

Також відповідач подав контррозрахунок збитків за період з 03.09.2018 по 03.06.2019, згідно з яким розмір збитків становить 164 563,97 грн. При проведенні розрахунку маса наднормативних викидів забруднюючих речовин від приміщень утримання ВРХ визначена, виходячи із кількості тварин, що там утримуються 331 особина та часу перебування вказаних тварин у даних приміщеннях 3 години на добу. По інших джерелах утворення викидів взяті такі ж дані, як і при проведенні розрахунку Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області.

Аналізуючи надані по справі докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх в сукупності, суд до уваги приймає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

У даній справі перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області із позовними вимогами до ТОВ "Козацька долина 2006" про стягнення 2096793,06 грн збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу, оскільки Державна екологічна інспекції у Хмельницькій області не вживала заходів щодо стягнення вказаних збитків в судовому порядку.

Відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 вищевказаного Закону державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. 4 вищевказаного Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема, щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин; проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування); складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Згідно з п.п. 1, 3 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за №1080/30948, яке було чинним на момент виникнення спірних відносин, Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території.

Положення аналогічного змісту містяться також у чинному Положенні про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженому наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633.

Таким чином, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд встановив, що перший заступник керівника обласної прокуратури неодноразово звертався до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з листами № 15/1-477вих-21 від 29.07.2021 та №15/1-516вих-21 від 19.08.2021 з приводу надання інформації щодо відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті порушення ТОВ "Козацька долина 2006" законодавства про охорону навколишнього природного середовища та вжиття заходів з їх стягнення.

У відповідь на вказані листи позивач повідомив, що станом на 09.08.2021 збитки завдані державі в добровільному порядку не сплачені, повідомлення про наміри їх сплати не отримано. Вказано, що позивач направляв претензію до ТОВ "Козацька долина 2006", заходи щодо стягнення збитків в судовому порядку не вживались (лист № 4230/0.11 від 09.08.2021). Також позивач проінформував про неможливість вжиття заходів представництва у судовому порядку у зв`язку з відсутністю достатньої суми коштів на оплату судового збору (лист № 4648/0.11 від 02.09.2021).

Оскільки Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області протягом розумного строку самостійно не вжила достатніх та належних заходів до стягнення збитків, зокрема не пред`явила до суду відповідний позов, внаслідок чого державні інтереси залишилися незахищеними, то перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури листом №15/1-539вих-21 від 02.09.2021 відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області про намір здійснювати представництво інтересів держави шляхом звернення до Господарського суду Хмельницької області із позовною заявою в інтересах держави в особі інспекції до ТОВ "Козацька долина 2006" про стягнення 2 096 793,06 грн збитків.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.

Відповідно до приписів ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно з п. п. 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Міндовкіллям. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п`ять років: суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Міндовкіллям за погодженням з Держпродспоживслужбою; суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держпродспоживслужби.

Таким чином, здійснення викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря допускається виключно після отримання відповідного дозволу. І лише після отримання дозволу у суб`єкта господарювання виникає право на забруднення атмосферного повітря внаслідок використання стаціонарних джерел забруднення. Видачею вказаного дозволу держава здійснює контроль за охороною навколишнього природного середовища.

В свою чергу, згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" на суб`єкт господарювання, що здійснює викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря, покладено обов`язок здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік тощо.

Отже, суб`єкт господарювання, який є власником стаціонарного джерела забруднення атмосферного повітря, зобов`язаний отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Суд приймає до уваги, що у акті № 428/01, складеному 03.09.2018 працівником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ "Козацька долина 2006", встановлено, що ТОВ "Козацька долина 2006" здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферного повітря стаціонарними джерелами за відсутності дозволу на викиди.

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6821887401-2/1 та № 6821881201-1/1 були отримані відповідачем лише 03.06.2019.

Таким чином, в період з 03.09.2018 по 02.06.2019 відповідач в порушення статтей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ст.ст. 68, 69 вказаного Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ст.ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

У п. 2.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 за №48/16064, яка була чинною на час вчинення правопорушення та проведення перевірки (03.09.2018), було визначено, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (п.2.1.2).

Положення аналогічного змісту закріплені також у п. 2.1 чинної Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2020 року за № 414/34697.

Зважаючи на викладене, факт здійснення стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди є порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, про охорону атмосферного повітря і тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, завданої таким порушенням. При цьому такі викиди забруднюючих речовин незалежно від їх показників уже вважаються наднормативними та заподіюють шкоду навколишньому середовищу.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. Аналогічна правова позиція стосовно складу цивільного правопорушення викладена у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/4933/17, від 25.02.2020 у справі № 908/581/19.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Зібраними у справі доказами: актами № 428/01 та № 231/01, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ "Козацька долина 2006"; протоколом № 002895 від 03.09.2018 про адміністративне правопорушення, постановою №124/01 від 04.09.2018 про накладення адміністративного стягнення, приписом № 428/01 від 04.09.2018 в повній мірі підтверджується факт скоєння відповідачем правопорушення, зокрема порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, а саме здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

При цьому відповідач не надав в матеріали справи належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у несвоєчасному отриманні дозволу та здійсненні наднормативних викидів. Навпаки, відповідач, у якого був відсутній спеціальний дозвіл, самостійно здійснював викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, усвідомлюючи при цьому факт порушення відповідними діями вимог чинного законодавства.

Зважаючи на викладене, у діях відповідача наявний склад всіх чотирьох умов, необхідних для відшкодування спричиненої державі шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

Стосовно заявленого до стягнення розміру шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок розміру збитків заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря зроблено позивачем відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2020 року за № 414/34697.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку, що конституційний принцип про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб, проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті (абзац 4 пункту 3 рішення).

Висновки щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово були викладені у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, відповідно до яких закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Тобто, за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Разом з тим господарське законодавство не забороняє застосування нових положень зі зворотною силою у виключних випадках, коли зворотна дія цих актів передбачена в його нормах та якщо темпоральний прояв не суперечить принципу, закріпленому у ст. 58 Конституції України щодо застосування до події, факту того закону (нормативно-правового акта), під час дії якого вони настали або мали місце.

Статтею 5 Цивільного кодексу України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Для визначення дії нормативно-правового акта у часі та, відповідно, для з`ясування того, чи поширюється його юридична сила на конкретні правовідносини, необхідно встановити: 1) момент набуття чинності нормативно-правового акта; 2) наявність або відсутність у новоприйнятому нормативно-правовому акті порядку та строків набрання ним чинності в цілому та/або окремих його положень, а також особливості застосування нормативно-правового акта у певний період часу (може, як правило, визначатися у прикінцевих та перехідних положеннях відповідного акта); 3) момент виникнення та закінчення правовідносин, на регулювання яких спрямована дія акта; 4) чи був чинним на момент виникнення та закінчення правовідносин нормативно-правовий акт; 5) чи містить нормативно-правовий акт положення, які скасовують або пом`якшують відповідальність особи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 у справі №904/5445/20).

Суд приймає до уваги, що предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги про стягнення 2096793,06 грн збитків, які завдані внаслідок здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу в період з 03.09.2018 по 03.06.2019. Вказане порушення було виявлено працівником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області під час проведення перевірки 03.09.2018.

На момент вчинення відповідачем вищевказаного правопорушення та його виявлення Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 травня 2020 року за № 414/34697, ще не набрала законної сили. При цьому норми вказаної Методики не містять будь-яких застережень щодо поширення її дії на відносини, які виникли до набрання нею чинності.

З огляду на викладене суд не приймає до уваги доводи прокурора та позивача з приводу того, що вищевказана Методика застосовується до спірних правовідносин в частині прав та обов`язків, які виникли до її затвердження, але продовжили існування тобто в частині здійснення розрахунку збитків.

Суд зауважує, що під час вчинення відповідачем правопорушення у вигляді здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу (з 03.09.2018 по 02.06.2019), а також і на час виявлення вказаного правопорушення, була чинною Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 21.01.2009 за № 48/16064.

Дійсно рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2018 у справі №826/3820/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018, було визнано протиправним та нечинним повністю наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря".

Однак постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.10.2019 скасовані рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018. В задоволенні позову про скасування наказу № 639 від 10.12.2008 відмовлено.

В ході розгляду Верховним Судом справи №826/3820/18 суд не встановив порушень законодавства при прийнятті Міністерством охорони навколишнього природного середовища України наказу від 10.12.2008 №639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря". При цьому Верховний Суд зазначив, що визнання протиправним та нечинним вищевказаного наказу призводить до звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності у зв`язку із заподіянням державі збитків в сфері охорони навколишнього природного середовища та відсутності відповідних заходів впливу у зв`язку із виявленням таких порушень законодавства. А відтак, наслідком таких дій може слугувати погіршення природного стану атмосферного повітря, відсутність сприятливих умов для життєдіяльності та екологічної безпеки, а також шкідливий вплив атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

Суд зазначає, що рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639, яким затверджено Методику, було скасовано наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 № 1453/5.

Відповідно до п. 16 Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2000 №32/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 липня 2000 року за № 458/4679, в редакції чинній на момент прийняття наказу Міністерства юстиції України від 11.05.2019 № 1453/5, нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, не є чинним з дня його виключення з державного реєстру, крім випадків визнання нормативно-правових актів нечинними судом.

Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади 11.06.2019.

Отже, до правовідносин, що виникли в зв`язку із заподіянням відповідачем збитків внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу в період з 03.09.2018 по 02.06.2019 підлягає застосуванню Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 21.01.2009 за № 48/16064, яка була чинною на момент вчинення відповідачем правопорушення та проведення перевірки.

Ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання; поширюється на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.

Про необхідність здійснення розрахунку розміру майнової шкоди (збитків), завданих державі внаслідок викидів в атмосферне повітря без спеціального дозволу, відповідно до Методики, чинної на час проведення перевірки йдеться також і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.07.2018 у справі 920/570/17.

З огляду на викладене позивач безпідставно провів розрахунок заявлених до стягнення збитків в сумі 2096793,06 грн на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2020 року за № 414/34697, а також безпідставно визначив фактичний час роботи джерел викидів (крім джерела № 6 зварювальний пост) з врахуванням п. 3.11 вказаної Методики як 24 години на добу.

При цьому хоча пункти 4.1 та формула для обчислення розміру збитків, вказані у Методиці за №277 та №239 є аналогічними, проте Методика № 239 не містить положень щодо визначення фактичного часу роботи джерела викиду як 24 години на добу у разі не надання суб`єктом господарювання інформації на запит (припис). Тобто відповідно до Методики № 239 час роботи джерел в режимі наднормативного викиду в будь-якому випадку підлягав визначенню з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

При розрахунку розміру збитків позивач визначив масу наднормативного викиду забруднюючих речовин (крім джерела викидів № 6 (зварювальний пост) з врахуванням фактичного часу роботи обладнання, який вказав відповідно до п. 3.11 Методики №277 як 24 години на добу.

Маса забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, є складовою формули розрахунку збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. А тому неправильний розрахунок позивачем маси викиду забруднюючих речовин має своїм наслідком помилковий розрахунок розміру збитків, заявлених до стягнення у даній справі, що виключає можливість задоволення позовних вимог прокурора у розмірі заявленому до стягнення.

В той же час суд враховує, що норми ст.ст. 41, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" закріплюють принцип обов`язкової компенсації заподіяної шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства

Як встановлено судом, відповідач допустив порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, оскільки здійснював викиди забруднюючих речовин без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що не заперечується також і самим відповідачем.

Відповідно до п. 2.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21.01.2009 за № 48/16064 (далі - Методика), яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами.

Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (п.2.7.1 Методики).

З огляду на вказане, з метою забезпечення відшкодування завданих державі збитків в сфері охорони навколишнього природного середовища, суд вважає за необхідне провести власний розрахунок збитків на підставі Методики шляхом застосування розрахункових методів.

Відповідно до п.4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою 12 Методики: З = mі х 1,1П х Aі х Кт х Кзі, де З - розмір збитків, грн; mі - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на дату виявлення правопорушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною. Загальний розмір збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Пунктом 3.6 Методики визначено, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря), результатами інструментально-лабораторних вимірювань або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

В силу п.3.11 Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Як вбачається із детального розрахунку розміру збитків (по кожному із джерел викидів), наданого позивачем на виконання ухвали суду від 29.11.2021, останній нарахував відповідачу збитки внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин без спеціального дозволу наступними джерелами викидів: вентиляційний канал приміщення І (№№1-8), труба конвектора (№ 12), вентиляційний канал приміщення ІІ (№17), вентиляційний канал приміщення ІІІ (№№ 18-20), вентиляційний канал приміщення ІV (№ 21), вентиляційний канал приміщення V (№ 22), вентиляційний канал приміщення VІ (№ 23), вентиляційний канал приміщення VІІ (№№ 24-26), зварювальний пост (№ 6). Саме вказані збитки є предметом судового розгляду у даній справі.

При цьому збитки за здійснення відповідачем викидів діоксиду вуглецю з вентиляційних каналів приміщень для утримання ВРХ позивачем не розраховувались та не заявлялись до стягнення у даній справі.

З огляду на викладене та зважаючи на приписи ст. 14 ГПК України суд здійснює розрахунок розміру заподіяних відповідачем збитків саме за визначеними позивачем джерелами викидів та забруднюючими речовинами.

Відповідно до п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду здійснюється за характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими в тому числі у Звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, який є одним із джерел отримання необхідної інформації для розрахунку завданих збитків.

Відповідно до п. 1.14.2. Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 15.03.1995 за № 61/597, інвентаризація викидів - систематизація інформації про розміщення джерел забруднення атмосфери на території, види і кількісний склад забруднюючих речовин, що викидаються у атмосферне повітря.

Згідно з п. 2.5.1 вказаної Інструкції, в розділі "Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин" надаються параметри джерел викидів, потужність та інші відомості у відповідності з додатком N 2 (таблиця 2.2.). Визначення забруднюючих речовин, їх кількісних та якісних характеристик проводиться на основі прямих вимірювань забруднюючих речовин, проектних даних (або технологічного регламенту) та розрахункових методів.

Показники, передбачені таблицею 2.2 (графи 14, 15-16, 17-18), які виконані прямими вимірами, розрахунковими методами чи взяті з проекту (або з техрегламенту), є обов`язковими. Одержані показники аналізуються і за визначену величину приймається показник, який найбільш відображає викиди від діючого технологічного обладнання при нормальних умовах його експлуатації (п. 2.5.3 Інструкції).

Таким чином, Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря містить інформацію про види і кількісний склад забруднюючих речовин, що викидаються у атмосферне повітря джерелами утворення викидів.

Як вбачається із Звітів по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на ТОВ "Козацька долина 2006", які були розроблені ПП "Екоінформ-ЛД" для отримання дозволів №6821887401-2/1 та № 6821881201-1/1 від 03.06.2019, вони виконані з метою оцінки забруднення атмосфери існуючими джерелами викидів. У вказаних Звітах в таблицях 5.2 відображена визначена потужність викиду забруднюючих речовин кожного джерела викидів (зокрема у г/с).

Так, у Звіті, що складений для отримання дозволу №6821887401-2/1, міститься інформація, зокрема щодо таких джерел утворення викидів як: вентиляційні канали приміщень для утримання ВРХ (джерела №№1-8, 17-26) та труба конвектора (№ 12).

Згідно з розрахунками викидів забруднюючих речовин, що зазначені у вказаному Звіті (розділ 5), визначення потужності викиду забруднюючих речовин від приміщень утримання ВРХ здійснювалось виходячи із максимальної кількості та маси тварин (голів), які можуть знаходитись у кожному з приміщень (всього 921 тварина), з врахуванням цілодобового перебування у них тварин протягом року (365 днів). Зокрема, приміщення І (№№ 1-8) - 365 голів ВРХ, середньою вагою 1 тварини 5,0 ц.ж.м.; приміщення ІІ (№17) - 147 голів ВРХ, середньою вагою 1 тварини 2,5ц.ж.м.; приміщення ІІІ (№№ 18-20) - 64 голови ВРХ, середньою вагою 1 тварини 1,5 ц.ж.м.; приміщення ІV (№ 21) - 39 голів ВРХ, середньою вагою 1 тварини 5,0ц.ж.м.; приміщення V (№ 22) - 55 голів ВРХ, середньою вагою 1 тварини 1,5 ц.ж.м.; приміщення VІ (№ 23) - 84 голови ВРХ, середньою вагою 1 тварини 1,5 ц.ж.м.; приміщення VІІ (№№ 24-26) - 167 голів ВРХ, середньою вагою 1 тварини 1,0 ц.ж.м.

Під час судового розгляду даної справи відповідач повідомив, що з серпня 2018 року проводився капітальний ремонт тваринницьких приміщень, у зв`язку із чим наявне поголів`я ВРХ утримувалось в літньому таборі та на вигульних площадках. Доїння корів проводилось в приміщеннях для утримання ВРХ наявними в господарстві мобільними доїльними установками, період якого складав 3 години при дворазовому доїнні корів. Вказані обставини підтверджуються і показами свідка ОСОБА_2 , викладеними у наданій до суду заяві від 30.09.2021.

Також про перебування належного відповідачу поголів`я ВРХ у літньому таборі ТОВ "Козацька долина 2006" неодноразово повідомляло позивача, що підтверджується листами № 67 від 25.08.2020, № 107 від 09.12.2020.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру тварин № 34222324 від 18.10.2021 та додатку до нього, станом на 03.09.2018 ТОВ "Козацька долина 2006" утримувалося 822 голови ВРХ, з них корів 331, бугаїв, бугайців 157, телиць 334.

Згідно з витягом з наказу директора ТОВ "Козацька долина 2006" № 42 від 15.08.2018, у зв`язку з проведенням капітального ремонту тваринницьких приміщень, все поголів`я ВРХ було переведено у літні табори та вигульні площадки. Також в наказі визначено доїння корів проводити двохразово в приміщенні з 6.00 год. ранку до 07.30 год. та з 19 год. до 20.30 год.

Відповідно до довідок відповідача № 76 від 23.09.2021, № 77 від 29.09.2021, на балансі товариства рахуються літній табір для ВРХ, обори для ВРХ та піднавіси для ВРХ, мобільні доїльні установки в кількості 3 штуки закуплені в 2011 році.

Зважаючи на викладене, суд вважає обґрунтованими та підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами доводи відповідача, що в період з 03.09.2018 по 03.06.2019 в приміщеннях для утримання ВРХ перебували лише 331 тварина (корови) та не більше, ніж 3 години на добу. При цьому оскільки відповідач не надав будь-яких доказів щодо маси вказаних тварин, то при розрахунку потужності викиду середню вагу однієї тварини слід визначати виходячи із даних Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме 5,0 ц.ж.м.

Таким чином, у спірний період викиди забруднюючих речовин від діяльності відповідача, пов`язаної з розведенням великої рогатої худоби, здійснювались через вентиляційні канали приміщення І утримання ВРХ (джерела викидів №№ 1-8), яке розраховане на 365 голів середньою вагою 5 ц.ж.м.

Враховуючи викладене, застосовуючи величину питомих викидів та формулу, на підставі якої розраховувалась потужність викиду (г/сек) у Звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на ТОВ "Козацька долина 2006", який складений для отримання дозволу №6821887401-2/1 (далі Звіт), суд встановив наступне.

Так, потужність викиду забруднюючих речовин, М (г/сек) розраховується за формулою: M=q*k*m, де q питомий показник викиду, г/сек х 1 ц.ж.м.; k кількість тварин, голів; m маса 1 тварини, ц.ж.м.

Відповідно до Звіту при утриманні ВРХ в приміщенні І здійснюються викиди наступних забруднюючих речовин: аміак, сірководень, фенол, альдегід пропіоновий, кислота капронова, метилмеркаптан, диметилсульфід, диметиламін, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, метан, діоксид вуглецю.

Вказаним Звітом, який зважаючи на п. 3.6 Методики є одним із джерел отримання достовірної інформації для розрахунку завданих збитків, спростовуються доводи відповідача щодо відсутності здійснення таких викидів, як метилмеркаптан, альдегід пропіоновий, кислота капронова, диметилсульфід.

Отже, враховуючи вищевказану формулу, потужність викиду по кожній з забруднюючих речовин від приміщення І утримання ВРХ, буде становити:

-аміак: 27 * 10-6 * 331 * 5,0 = 0,044685(г/сек);

-сірководень: 2,2 * 10-6 * 331 * 5,0 = 0,003641 (г/сек);

-фенол: 0,2 * 10-6 * 331 * 5,0 = 0,000331 (г/сек);

-альдегід пропіоновий: 1,5 * 10-6 * 331 * 5,0 = 0,002483 (г/сек);

-кислота капронова: 1,8 * 10-6 * 331 * 5,0 = 0,002979 (г/сек);

-метилмеркаптан: 0,2 * 10-6 * 331 * 5,0 = 0,000331 (г/сек);

-диметилсульфід:0,6 * 10-6 * 331 * 5,0 = 0,000993 (г/сек);

-диметиламін:13,2 * 10-6 * 331 * 5,0 = 0,021846 (г/сек);

-речовини у вигляді суспендованих твердих частинок: 50 * 10-6 * 331 * 5,0 = 0,08275 (г/сек).

Щодо викиду метану, то відповідно до Звіту величина питомих викидів по вказаній забруднюючій речовині становить 87 кг/голову за рік, що з врахуванням кількості тварин, які утримувались в приміщенні І (331 голова ВРХ) буде становити: 87 * 331 = 28797 кг/рік або 28,797 т/рік.

За загальним правилом для перерахунку викидів з г/сек. у т/рік використовується коефіцієнт 31,536 при умові, що джерело працює цілодобово протягом року, тобто 1 г/сек. = 31,536 т/рік.

Отже, 28,797 т/рік в перерахунку на г/сек складають: 28,797 / 31,536 = 0,913147 г/сек.

Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів, здійснюється за формулою: mi = qi*3600*T*10-6, де mi - маса наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючої речовини, т; qi - значення масової витрати і-тої забруднюючої речовини, г/сек.; T - час роботи джерела викиду і-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.

Суд встановив, що фактичний час перебування тварин у приміщенні складав 3 години на добу. Нарахування збитків позивачем здійснювалось за період з 03.09.2018 по 03.06.2019. Однак як вбачається із наявних в матеріалах справи дозволів №6821887401-2/1 та № 6821881201-1/1, останні були отримані відповідачем 03.06.2019. Отже, правомірним буде проведення розрахунку збитків за період з 03.09.2018 по 02.06.2019 включно, тобто за 273 дні.

З огляду на викладене фактичний час перебування тварин у приміщенні І (фактичний час роботи джерел викидів №№ 1-8) за визначений судом період складав: 273 * 3 = 819 (годин).

Маса наднормативних викидів забруднюючих речовин, що виділялися внаслідок перебування тварин в приміщенні І (джерела викидів №№ 1-8) становила:

-аміаку: 0,044685 г/сек * 3600 * 819год. * 10-6 = 0,1317 т;

-сірководень: 0,003641 г/сек * 3600 * 819 год.* 10-6 = 0,0107 т;

-фенол: 0,000331 г/сек * 3600 * 819 год. * 10-6 = 0,001 т;

-альдегід пропіоновий: 0,002483 г/сек * 3600 * 819 год. * 10-6 = 0,0073 т;

-кислота капронова: 0,002979 г/сек * 3600 * 819 год. * 10-6 = 0,0088 т;

-метилмеркаптан: 0,000331 г/сек * 3600 * 819 год. * 10-6 = 0,001 т;

-диметилсульфід: 0,000993 г/сек * 3600 * 819 год. * 10-6 = 0,0029 т;

-диметиламін: 0,021846 г/сек * 3600 * 819 год. * 10-6 = 0,0644 т;

-речовини у вигляді суспендованих твердих частинок: 0,08275 г/сек * 3600 * 819 год. * 10-6 = 0,244 т;

- метан: 0,913147 г/сек * 3600 * 819 год. * 10-6 = 2,6923 т.

Отже, згідно з формулою 12 Методики (З = mі х 1,1П х Aі х Кт х Кзі), загальний розмір збитків від роботи джерела утворення викидів приміщення І, який підлягає стягненню з відповідача, становить 133111,12 грн, в тому числі:

Назва забруднюючої речовиниmi, тонн1,1ПГДКАіКзіКтЗ, грнречовини у вигляді твердих суспендованих частинок0,2444095,30,156,67116665,02аміак0,13174095,30,04251113483,78сірководень0,01074095,30,008125115477,46метилмеркаптан0,0014095,30,0001100001140953,00фенол0,0014095,30,003333,3111364,96альдегід пропіоновий0,00734095,30,01100112989,57кислота капронова0,00884095,30,005200117207,73диметилсульфід0,00294095,30,71,431116,98диметиламін0,06444095,30,0052001152747,46метан2,69234095,3500,2112205,16

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження утримання поголів`я ВРХ у інших приміщеннях та у більшій кількості, ніж встановлено судом, матеріали справи не містять.

Тому у суду відсутні підстави для проведення розрахунку збитків від таких джерел утворення викидів як вентиляційні канали приміщень ІІ-VII для утримання ВРХ (джерела №№ 17-26).

Також позивач нарахував відповідачу збитки від експлуатації джерела викидів № 12 - труба конвектора.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи листа відповідача № 107 від 09.12.2020, останній повідомляв позивачу, що газові конвектори у визначений позивачем період не включались, в зв`язку з подорожчанням вартості газу та переходом на скорочений день роботи в зимовий період. Опалення проводилось електричними конвекторами.

В той же час у наданому до суду контррозрахунку збитків відповідач не заперечує щодо нарахування збитків за здійснення викидів таких забруднюючих речовин як азоту діоксид та вуглецю оксид від джерела викидів № 12 (труба конвектора).

Суд враховує, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували, що у спірний період відповідач не використовував газовий конвектор (джерело викидів № 12), а також інформації щодо іншого фактичного часу роботи вказаного джерела викидів, ніж зазначено у Звіті, що був складений для отримання дозволу №6821887401-2/1.

Так, у Звіті вказано, що режим роботи газового конвектора - холодний період року складає 180 діб, тобто 4320 годин на рік (розділ 5.4 Звіту). Потужність викиду забруднюючих речовин становить: азоту діоксид - 0,0004 г/сек, вуглецю оксид - 0,001466 г/сек (таблиця 5.2 Звіту).

Отже, маса наднормативних викидів забруднюючих речовин від експлуатації газового конвектора (джерело № 12) в період з 03.09.2018 по 02.06.2019 становила:

- азоту діоксид: 0,0004 г/сек * 3600 * 4320 год. * 10-6 = 0,0062 т;

- вуглецю оксид: 0,001466 г/сек * 3600 * 4320 год. * 10-6 = 0,0228 т.

Загальний розмір збитків, завданих внаслідок експлуатації газового конвектора, який підлягає стягненню з відповідача, становить 942,90 грн, в тому числі:

- азоту діоксид: 0,0062 т * 4095,3 * 25(Аі) * 1 *1 = 634,77 (грн)

- вуглецю оксид: 0,0228 т* 4095,3 * 3,3 (Аі) * 1 *1 = 308,13 (грн)

Щодо розрахунку збитків, завданих відповідачем внаслідок експлуатації зварювального поста (джерело викидів № 6 за звітом, складеним для отримання дозволу №6821881201-1/1 - труба зварювальної дільниці), то суд вважає його арифметично правильним, оскільки пункти 4.1 та формула для обчислення розміру збитків, вказані у Методиці за №277 та №239 є аналогічними, а визначення маси наднормативних викидів забруднюючих речовин здійснювалось позивачем з врахуванням фактичного часу роботи вказаного джерела ( 5 год.).

Таким чином, загальний розмір збитків, що підлягають стягненню з відповідача, становить:

133 111,12 грн + 942,90 грн + 92,14 грн = 134 146,16 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на усе вищевикладене, суд вважає, що обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 134146,16, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу. У стягненні 1962646,90 грн збитків суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" с. Вихрівка Кам`янець - Подільського району Хмельницької області про стягнення 2 096 793,06 грн збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" (Хмельницька обл., Кам`янець - Подільський р-н, с.Вихрівка, вул. Центральна, буд. 12-А, код 34222324) на користь держави за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Хмельницькій області/Дунаєвецька міська тг, номер рахунку UA118999980333149331000022655, код класифікації доходів бюджетів 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП) 134 146,16 грн (сто тридцять чотири тисячі сто сорок шість гривень 16 коп.) збитків, завданих викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козацька долина 2006" (Хмельницька обл., Кам`янець - Подільський р-н, с.Вихрівка, вул. Центральна, буд. 12-А, код 34222324) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код 02911102) 2012,19 грн. (дві тисячі дванадцять гривень 19 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 1 962 646,90 грн збитків відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 06.01.2022.

СуддяЛ.О. Субботіна

Виготовлено у 5 примірниках: 1 - до справи, 2- позивачу на ел. адресу: khmeln@dei.gov.ua, 3- відповідачу на електронну адресу: kzd_2006@ukr.net, 4- представнику відповідача адвокату Кузнецову К.С. на електронну адресу: kirill.kuznezzov@gmail.com, 5- Хмельницькій обласній прокуратурі на ел. адресу: secretar_khm@ukr.net та sekretariat@khmel.gp.gov.ua.