Рішення

від 06.01.2022 по справі 826/11236/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2022 року м. Київ № 826/11236/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмовому провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс"

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Олтекс (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 10 квітня 2016 року № 0003941404 та № 0003951404.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у м. Києві оскаржило їх у касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду від 18 травня 2021 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року у справі №826/11236/16 - скасовано. Справу №826/11236/16 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатом автоматизованого розподілу судових справ для розгляду справи було визначено суддю Аверкову В.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2021 року прийнято адміністративну справу № 826/11236/16 до провадження.

02 серпня 2021 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшли пояснення та документи (докази) щодо обставин викладених у постанові Верховного Суду від 18 травня 2021 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Відповідно до частин другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з`ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Виходячи з положень частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об`єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Контролюючим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Олтекс" з питань з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ "Нікатекс-Трейд" (код 37832844) за період з 01.01.2015 по 31.01.2015.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 05.04.2016 № 47/26-15-14-04-04, в якому відображено висновки про порушення позивачем норм пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, статті 137, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ним податку на прибуток за 2015 рік на суму 159 967 грн. та податку на додану вартість за звітний період січень 2015 року на суму 177 741 грн. з огляду на неправомірне віднесення ТОВ "Олтекс" до складу витрат і податкового кредиту з ПДВ результатів господарських операцій з ТОВ "Нікатекс-Трейд".

Наведені висновки відповідача мотивовані наступним:

1) позивачем до перевірки надані трьохсторонні договори № 48 від 03.05.2014, № 53 від 24.06.2014, № 17 від 03.03.2014 та № 15 від 07.02.2014 про виконання робіт з пошиття одягу, укладені з швейними підприємствами, а саме: з Лубенським учбово-виробничим підприємством УТОГ, Сумським виробничим підприємством "Стиль" УТОГ, Конотопським УВП УТОГ і Полтавським учбово-виробничим підприємством № 1 УТОГ та акти про відповідність продукції, згідно яких ТОВ "Нікатекс-Трейд" фактично не бере участь у виготовлені продукції. Також відсутні докази фактичної участі ТОВ "Нікатекс-Трейд" в перевірці відповідності готових виробів та їх приймання та передачі замовнику (ТОВ "Олтекс");

2) за результатами аналізу отриманої від ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві податкової інформації щодо проведення фінансово-господарських операцій ТОВ "Нікатекс-Трейд" з контрагентами за період з 01.07.2014 по 28.02.2015 встановлено, що до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві надійшла постанова слідчого з ОВС Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Блажко М.І. від 23.06.2015 по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000013 від 14.01.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 245, частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 209, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України. В даній постанові від 23.06.2015 зазначено, що Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000013 за фактом неналежного виконання службовими особами Міністерства оборони України та Генерального Штабу Збройних Сил України своїх службових обов`язків під час організації та придбання військової форми одягу нового зразку для потреб Збройних Сил України, а також заволодіння грошовими коштами держави на загальну суму понад 11 000 000 грн. і їх легалізації за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 425, частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 209, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України. В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000013 було встановлено, що протягом 2014 року Департаментом державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України на підставі заявок Тилу Збройних Сил України було укладено ряд договорів з ТОВ "Олтекс" на постачання військової форми одягу. Разом з тим, як вбачається з матеріалів досудового розслідування та службової перевірки, проведеної в Міністерстві оборони України, ТОВ "Олтекс" самостійно не виготовляло костюми літні польові для потреб Збройних Сил України, а лише виконували функції замовника робіт з їх пошиття у інших суб`єктів господарювання. Проведеним аналізом відомостей щодо формування податкового кредиту з ПДВ ТОВ "Олтекс" установлено, що воно задекларувало договірні відносини та перерахування грошових кошів на рахунки ТОВ "Нікатекс-Трейд". В ході допиту як свідка директор ТОВ "Нікатекс-Трейд" не зміг повідомити, які саме послуги надавало зазначене товариство на користь ТОВ "Олтекс".

Відповідно до ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 10.02.2016 по справі № 201/1817/16-к про здійснення тимчасового доступу до речей та документів, ТОВ "Нікатекс-Трейд" має ознаки "транзитності". У названого товариства відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби та трудові ресурс, необхідні для ведення господарської діяльності.

Відповідно до ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 13.01.2016 у справі № 760/430/16-к, встановлено, що згідно показів гр. ОСОБА_1 він не має відношення до реєстрації та ведення господарської діяльності підприємства, на яких згідно реєстраційних даних він являється посадовою особою (засновником, співзасновником, директором, головним бухгалтером), а саме: ТОВ "Нікатекс-Трейд".

За даними реєстру облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва відносно ТОВ "Нікатекс-Трейд" порушено кримінальне провадження за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України.

10.04.2016 ГУ ДФС у м. Києві на підставі зазначеного акту перевірки прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення:

№ 0003941404, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ "Олтекс" по податку на прибуток підприємств на суму 159967,00 грн. (основний платіж);

№ 0003951404, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованого ТОВ "Олтекс" у податковій декларації за лютий 2015 року, на 177741,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії суду належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його контрагентом, мету придбання та обставини використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Матеріали справи свідчать, між ТОВ "Олтекс" (в особі директора ОСОБА_3), як замовником, та ТОВ "Нікатекс-Трейд" (в особі директора ОСОБА_2), як виконавцем, укладено договір № 3 про надання послуг від 02.01.2014, за умовами якого виконавець за дорученням замовника зобов`язується надати послуги з виготовлення швейних виробів, а замовник, в свою чергу, - оплатити надані послуги згідно актів виконаних робіт та актів здачі-прийняття готової продукції. Асортимент, кількість, вартість швейних виробів, строк надання послуг, а також вартість надання послуг за договором зазначаються в специфікаціях. Вартість наданих за договором послуг зазначається в актах виконаних робіт. Приймання наданих послуг здійснюється шляхом підписання акта виконаних робіт та акта здачі-прийняття готової продукції.

Згідно п.п. 1.2 - 1.4, 2.2 даного договору, для виконання своїх договірних зобов`язань виконавцеві надається право залучати до виготовлення швейних виробів швейні підприємства, за вибором виконавця (але за погодженням з замовником), які можуть забезпечувати їх якісне та вчасне виготовлення.

У разі залучення до виготовлення швейних виробів швейних підприємств виконавець: контролює якість вхідної сировини, фурнітури, відповідно до діючих стандартів якості та затверджених зразків-еталонів; гарантує неухильне виконання швейними підприємствами вказаних строків виготовлення швейних виробів; контролює якість готових швейних виробів та відповідність їх затвердженим зразкам-еталонам та ТУ; приймає готові швейні вироби від швейних підприємств та передає їх замовнику; вирішує питання щодо повернення або заміни швейних виробів у випадку постачання швейними підприємствами неякісних швейних виробів або таких, що не відповідають затвердженим зразкам-еталонам та ТУ.

У випадку залучення до виготовлення швейних виробів швейних підприємств пошиття швейних виробів виконується з сировини замовника. Сировина постачається замовником безпосередньо на швейні підприємства, які будуть виконувати узгоджене замовлення. Швейні підприємства звітують перед замовником за обсяги та порядок використання сировини шляхом надання звіту про використання сировини щомісячно.

Оплата за надані послуги проводиться в грошовій формі згідно актів виконаних робіт, виставлених рахунків протягом 10-ти робочих днів після передачі якісних швейних виробів у повновагу обсязі замовнику.

У відповідності до додаткової угоди № 1 від 31.12.2014 до договору № 3 від 02.01.2014 строк дії вказаного договору продовжено сторонами до 31.12.2015.

Крім того, між ТОВ "Олтекс" (в особі директора ОСОБА_3), як замовником, ТОВ "Нікатекс-Трейд" (в особі директора ОСОБА_2), як платником, та третіми особами-швейними підприємствами, як виконавцями, були укладені трьохсторонні договори на виконання робіт, а саме: договір № 17 від 03.03.2014 з Сумським виробничим підприємством "СТИЛЬ" Українського товариства глухих (в особі директора ОСОБА_5), договір № 48 від 05.05.2014 з Полтавським учбово-виробничим підприємством № 1 УТОГ (в особі директора ОСОБА_6), договір № 53 від 24.06.2014 з Лубенським учбово-виробничим підприємством УТОГ (в особі директора ОСОБА_4), договір № 15 від 07.02.2014 з Конотопським учбово-виробничим підприємством УТОГ.

Згідно цих договорів виконавці зобов`язувались виконати роботу (надати послуги) з пошиття одягу з сировини замовника, а платник зобов`язується прийняти готові швейні вироби для передачі замовнику та оплатити виконані роботи (надані послуги) відповідно до узгоджених сторонами розцінок. Платник зобов`язується, зокрема: розмістити замовлення на виготовлення швейних виробів на підприємствах виконавців шляхом складання та узгодження специфікацій, погодження зразків-еталонів та вимог до готової продукції; гарантувати неухильне виконання виконавцями у визначені строки виготовлення швейних виробів; контролювати якість готових швейних виробів та відповідність їх затвердженим зразкам - еталонам та ТУ; приймати готові швейні вироби від виконавців та передавати їх замовнику; оплачувати виконавцям надані послуги з пошиття швейних виробів, у порядку передбаченому договорами. В свою чергу замовник повинен: вчасно, у терміни, погоджені платником та виконавцями, постачати сировину для виконання замовлень безпосередньо виконавцям; оплачувати платнику вартість наданих послуг з виготовлення швейних виробів відповідно до попередньо укладеного договору № 3 про надання послуг від 02.01.2014. Виконавці звітують перед замовником за обсяги та порядок використання сировини шляхом надання щомісячних звітів про використання сировини.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Також первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарської операції, її справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарської операції, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) такої операції. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум грошових зобов`язань на підставі такої операції.

В той же час, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

При оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

При цьому, слід надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності й взаємозв`язку та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам.

Положення статей 11, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій) зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

Реальність також потребує з`ясування того факту, чи справді відповідні активи (зокрема, послуги) отримано від указаного у первинних документах контрагента.

З метою дослідження фактичного придбання активів у межах господарської діяльності необхідно було встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок поставки, обсяги і зміст поставки, мету придбання, порядок здійснення розрахунків, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з придбання активів, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі. Реальність потребує з`ясування того факту, чи справді відповідні активи отримано від указаного у первинних документах контрагента та за передбаченими договірними умовами.

Слід зазначити, що підприємницька діяльність здійснюються суб`єктом господарювання на власний ризик, а відтак у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладаються на таких учасників. Так, належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента.

Відтак, з урахуванням наведеного, для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій позивача з вищезазначеними контрагентами слід: з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; підтвердити або спростувати добросовісність позивача; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції, а також результати розгляду зазначеного кримінального провадження.

В світлі висновку, викладеному у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України", суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення "Бендерський проти України", відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

В свою чергу, вимоги частин четвертої та п`ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного з 15.12.2017), зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017). Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Як на підставу не дотримання вимог податкового законодавства з питання правильності нарахування та сплати податку на додану вартість, та податку на прибуток підприємств при проведенні фінансово-господарських операцій, а саме в наданні послуг пошиву верха до куртки, що документально оформлені з контрагентом ТОВ Нікатекс-Трейд (код 37832844) за період з 01 січня 2015 року по 31 січня 2015 року на суму 888 707 гривень.

Так, ТОВ Олтекс (Замовник) укладено Договір про надання послуг № 3 від 02 січня 2014 року із ТОВ Нікатекс - Трейд (Виконавець), яке на момент укладення договору та складання первинних документів було зареєстровано, як юридична особа в органах державної реєстрації, було зареєстровано платником ПДВ та мало свідоцтво платника ПДВ. Відповідно до положень договору Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати послуги з виготовлення швейних виробів, а Замовник зобов`язується оплатити надані послуги згідно актів виконаних робіт та актів здачі-прийняття готової продукції. Умовами договору ТОВ Нікатекс-Трейд надано право щодо залучення до виготовлення швейних виробів швейні підприємства, за вибором Виконавця, які можуть забезпечити їх якісне та вчасне виготовлення, тому останній заключив трьохсторонні договори на виконання робіт з наступними виконавцями:

1. Договір на виконання робіт №15 від 07 лютого 2014 року за яким: ТОВ Олтекс - замовник, ТОВ Нікатекс-Трейд - платник, Конотопське учбово-виробниче підприємство Українського товариства глухих - виконавець. Відповідно до умов договору виконавець зобов`язується виконати роботи з сировини замовника, платник зобов`язується прийняти готові швейні вироби для передачі Замовнику та оплатити проведену роботу відповідно до узгоджених Сторонами розцінок.

2. Договір на виконання робіт №17 від 03 березня 2014 року за яким: ТОВ Олтекс - замовник, ТОВ Нікатекс-Трейд - платник, Сумське виробниче підприємство СТИЛЬ УТОГ - виконавець, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується виконати роботи з сировини Замовника, Платник зобов`язується прийняти готові швейні вироби для передачі Замовнику та оплатити проведену роботу відповідно до узгоджених Сторонами розцінок.

3. Договір на виконання робіт №48 від 05 травня 2014 року за яким: ТОВ Олтекс - замовник, ТОВ Нікатекс-Трейд - платник, Полтавське учбово-виробниче підприємство № 1 УТОГ - виконавець, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується виконати роботи з сировини Замовника, Платник зобов`язується прийняти готові швейні вироби для передачі Замовнику та оплатити проведену роботу відповідно до узгоджених Сторонами розцінок.

4. Договір на виконання робіт №53 від 24 червня 2014 року за яким: ТОВ Олтекс - замовник, ТОВ Нікатекс-Трейд - платник, Лубенське учбово-виробниче підприємство УТОГ - виконавець, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується виконати роботи з сировини Замовника, Платник зобов`язується прийняти готові швейні вироби для передачі Замовнику та оплатити проведену роботу відповідно до узгоджених Сторонами розцінок.

Однак, податковий орган посилається на не виконані умови трьохсторонніх договорів зі сторони ТОВ Нікатекс-Трейд , а саме (стр. 10 Акту перевірки): 2.3.Платник зобов`язується: 2.3.4. Контролювати якість готових швейних виробів та відповідність їх затвердження зразкам - еталонам; 2.3.5. Приймати готові швейні вироби від Виконавця та передавати їх Замовнику .

Надані під час перевірки докази та документи ТОВ Олтекс належним чином не підтверджували у визначеному законом порядку та, що всі три сторони договорів виконали свої зобов`язання по таким договорам.

Суд зазначає, що складання первинних документів не свідчить про реальність господарських операцій та про настання реальних наслідків.

Позивачем надано на виконання умов договору № 3 про надання послуг від 02 січня 2014 року та трьохсторонніх договорів сторонами складено:

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000002 від 30.01.2015 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 502 850,00 грн. (Договір № 3 від 02.01.2014 де Замовник - ТОВ Олтекс , Виконавець - Нікатекс-Трейд );

- акт здачі-приймання готової продукції № 1 від 31.01.2015 (Договір № 3 від 02.01.2014 де Замовник - ТОВ Олтекс , Виконавець - Нікатекс-Трейд );

- акт про відповідність від 30.01.2015., звіт про використану сировину для пошиття верха до куртки утепленої польової, костюму польового (Договір № 15 від 07.02.14 де Замовник - ТОВ Олтекс , Виконавець - Конотопське УВП УТОГ, Платник - ТОВ Нікатекс- Трейд );

- платіжні доручення щодо оплати ТОВ Олтекс по договору № 3 від 02.01.2014;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000005 від ЗО. 01.2015 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 367 250,00 грн. (Договір № 3 від 02.01.2014 де Замовник - ТОВ Олтекс , Виконавець - Нікатекс-Трейд );

- акт здачі-приймання готової продукції № 3 від 31.01.2015 (Договір № 3 від 02.01.2014 де Замовник - ТОВ Олтекс , Виконавець - Нікатекс-Трейд );

- акт про відповідність від 30.01.2015, звіт про використану сировину для пошиття верха до куртки утепленої польової (Договір №17 від 03.03.14 де Замовник -ТОВ Олтекс , Виконавець - Сумське виробниче підприємство Стиль УТОГ, Платник - ТОВ Нікатекс- Трейд );

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000004 від 30.01.2015 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 128 853,90 грн. (Договір №3 від 02.01.2014 де Замовник - ТОВ Олтекс , Виконавець - Нікатекс-Трейд ),

акт здачі-приймання готової продукції №2 від 31.01.2015 (Договір №3 від 02.01.2014 де Замовник - ТОВ Олтекс , Виконавець - Нікатекс-Трейд ).

Проте вказані вище докази не підтверджують реальність господарських операцій та настання реальних наслідків.

Щодо посилань в Акті перевірки на кримінальні провадження контрагента ТОВ Олтекс , а саме № 42015000000000013 від 14.01.2014 за фактами вчинення кримінальних правопорушень контрагентом ТОВ Нікатекс - Трейд , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 245, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України суд зазначає наступне.

ГУ ДФС у м. Києві в акті перевірки зазначено, що під час перевірки ТОВ Олтекс використано податкову інформацію ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС м. Києва щодо контрагента ТОВ Нікатекс-Трейд .

05 травня 2016 представником ТОВ Олтекс на адресу ГУ ДФС у м. Києві було направлено наступні адвокатські запити:

За вих. №0505-1 в якому представник ТОВ Олтекс просив надати ухвали суду на які посилається головний державний ревізор-інспектор ГУ ДФС у м. Києві в Акті перевірки, при цьому не вказуючи конкретні дані ухвал, а саме- сторони, які приймали участь у справах, предмет спору, номер справи, дати судових ухвал, прізвище та ім`я по батькові судді, який слухав справу.

За вих. №0505-2 в якому представник ТОВ Олтекс просив надати реєстр облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва, який використовувався під час проведення перевірки ТОВ Олтекс та складанні Акту перевірки № 47/26-15-14-04-04 від 05.04.2016 р., оскільки державний ревізор-інспектор ГУ ДФС у м. Києві посилаючись на такий реєстр не вказує з яких джерел було його отримано, на яку дату сформовано, яким органом видано та якою посадовою особою підписано, а також яким чином Реєстр облікових карток міг вплинути на процес перевірки, в результаті якої прийнято Акт перевірки.

За вих.№0505-4 в якому представник ТОВ Олтекс просив надати копію документу, на який посилається державний ревізор-інспектор ГУ ДФС у м. Києві в Акті перевірки, який іменується як Податкова інформація , яка була отримана ГУ ДФС у м. Києві від ДПІ у Святошинському районі ТУ ДФС у м. Києві щодо ТОВ Нікатекс-Трейд , код ЄДРПОУ 37832844 за звітні періоди декларування ДПВ з 01.07.2014 по 28.02.2015 та про яку є згадування в Акті перевірки № 47/26-15-14-04-04 від 05.04.2016 та копію запиту, яким витребовувалася Податкова інформація від ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо ТОВ Нікатекс-Трейд , код ЄДРПОУ 37832844.

Проте, у відповідь на такі адвокатські запити, ГУ ДФС у м. Києві було повідомлено, що реєстр облікових карток фіктивного підприємництва знаходиться в інформаційних ресурсах ДФС України Податковий блок в якому значиться інформація по ТОВ Нікатекс- Трейд , а саме, що по директору останнього ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за фактом скоєння злочину, передбаченого ст. 205 КК України.

Також, Відповідач зазначає, що висновки про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ґрунтуються, в тому числі на підставі податкової інформації, отриманої від ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо проведення фінансово-господарських операцій ТОВ Нікатекс-Трейд з контрагентами за період з 01.07.2014 по 28.01.2015, згідно якої було встановлено, що до ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві надійшла постанова свідчого ОВС Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Блажко М.І. від 23.06.2015 по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄДР за № 42015000000000013 від 14.01.2014 р.

Позивачем додано до матеріалів справи ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 07.08.2020 року у справі № 759/14850/16-к, відповідно до якої, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 закрито.

Відповідно до ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська справи № 201/1817/16-к від 10 лютого 2016 року в якій зазначено, що ТОВ Нікатекс-Трейд (код ЄДРПОУ 37832844) має ознаки транзитності. У вказаного підприємства відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби та трудові ресурси необхідні для ведення господарської діяльності.

Відповідно до ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 13.01.2016 у справі № 760/430/16-к, встановлено, що згідно показів гр. ОСОБА_1 він не має відношення до реєстрації та ведення господарської діяльності підприємства, на яких згідно реєстраційних даних він являється посадовою особою (засновником, співзасновником, директором, головним бухгалтером), а саме: ТОВ "Нікатекс-Трейд".

Таким чином, перевіркою встановлено, що керівник заперечував свою причетність до їх реєстрації та господарської діяльності.

Суд наголошує, що в силу чинного законодавства обов`язок підтвердити правомірність податкового кредиту та витрат первинними документами покладений на платника - покупця, позаяк саме він є суб`єктом, що обчислює кінцеву суму податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету. При цьому, документи, які обґрунтовують витрати на податковий кредит, повинні відображати достовірну інформацію.

Як зазначив Верховний Суд у справі № 826/11236/16, для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій позивача з вищезазначеними контрагентами судам слід: з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; підтвердити або спростувати добросовісність позивача; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції, а також результати розгляду зазначеного кримінального провадження.

ТОВ Олтекс не подано доказів про перевірку ділової репутації контрагента, не наведено фактів про обставини укладання та виконання договорів. Згадувані позивачем відомості про підтвердження правого статусу юридичних осіб названого постачальників засвідчують лише факт створення цих підприємств, а не їх реальну можливість виконати свої зобов`язання.

Посилання позивача на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року у справі № 826/5222/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нікатекс-Трейд" задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано наказ від 19.06.2015 №1251 Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (ЄДРПОУ 39513550) про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Нікатекс-Трейд" (ЄДРПОУ 37832844) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 02.06.2015; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (ЄДРПОУ 39513550) щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Нікатекс-Трейд" (ЄДРПОУ 37832844) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 02.06.2015 взяті судом до уваги, проте вони не спростовують висновків акту перевірки в даному провадженні.

Слід зазначити, що підприємницька діяльність здійснюються суб`єктом господарювання на власний ризик, а відтак у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладаються на таких учасників. Так, належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента.

В світлі висновку, викладеному у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України", суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення "Бендерський проти України", відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Олтекс - відмовити.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Аверкова