Рішення

від 09.09.2021 по справі 607/8531/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2021 Справа №607/8531/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Комінярської О.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Федірко В.С., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Ізай Р.О., представника ТОВ СМП Геодезія - Волинського В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , комунального підприємства Земельно-кадастрове бюро , з участю третіх осіб Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, товариства з обмеженою відповідальністю СПМ Геодезія про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд шляхом зобов`язання внести зміни в технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому згідно зменшених позовних вимог просить усунути їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0034 га, шляхом зобов`язання Комунального підприємства Земельно-кадастрове бюро внести зміни в Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки ОСОБА_3 , тепер ОСОБА_2 , кадастровий номер 6110100000:01:007:0080, в частині меж цієї земельної ділянки зі сторони суміжного землевласника ОСОБА_1 із зменшенням площі на 0,0034 га, без згоди власника земельної ділянки ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач на підставі державного акту на право приватної власності на землю Серія 1У-ТР № 017774 від 25.08.1999 p. є власником земельної ділянки площею 0,0682 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 . У 2016 році за замовленням позивача ТОВ СМП Геодезія виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо (встановлення) відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Звернувшись до Відділу Держземагенства у м. Тернополі для внесення відомостей до Державного земельного кадастру про вказану земельну ділянку, 15 грудня 2016 року державним кадастровим реєстратором відмовлено у прийнятті її заяви про внесення відомостей у зв`язку з наявністю перетину її земельної ділянки з земельними ділянками за кадастровими номерами 6110100000:01:007:0058 та 6110100000:01:007:0080, рекомендовано виправити перетин. Вказані суміжні земельні ділянки належали на праві власності ОСОБА_3 , яка померла в 2011 році. Спадкоємцем майна померлої є її дочка і відповідачка по справі ОСОБА_2 . Накладка земельної ділянки ОСОБА_1 із земельною ділянкою ОСОБА_3 , тепер ОСОБА_2 , кадастровий номер 6110100000:01:007:0080, відбулася внаслідок того, що КП Земельно-кадастрове бюро пропустило декілька поворотних точок меж земельної ділянки ОСОБА_3 кадастровий номер 6110100000:01:007:0080 із суміжним власником земельної ділянки ОСОБА_1 . В результаті дій КП Земельно-кадастрове бюро у власність ОСОБА_3 було передано частину належної позивачу на праві власності земельної ділянки площею 0,0034 га. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру, 05.06.2008 р. ОСОБА_3 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЕ 289951 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0364 га по АДРЕСА_2 , з якого також вбачається, що в земельну ділянку відповідачки включено належну позивачу земельну ділянку площею 0,0034 га, одна з поворотних точок земельної ділянки проходить через кут належного позивачці на праві власності житлового будинку. Таким чином, межа суміжної земельної ділянки відповідачки проходить по земельній ділянці позивача в результаті чого площа земельної ділянки відповідача збільшилася на 0,0364 га за рахунок земельної ділянки позивача належній їй згідно правовстановлюючих документів, а відтак існує порушення її прав на вільне володіння земельною ділянкою, яка перебуває у її власності.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 липня 2017 року відкрито провадження по справі.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні зменшенні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, пояснила, що ОСОБА_2 правомірно набула право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_3 , що позивачем не спростовано. В свою чергу ОСОБА_3 отримала земельну ділянку у власність на підставі рішення Тернопільської міської ради, яке не скасоване та не оскаржувалося. Крім того висновки експертизи не можна вважати повними, оскільки під час експертного дослідження не бралися до уваги документи у яких зазначена інформація щодо утворення земельної ділянки відповідачки шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки ОСОБА_6 .

Представник третьої особи ТОВ СМП Геодезія Волинський В.Д. в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив та просив задовольнити.

Представник відповідача КП Земельно-кадастрове бюро в останнє судове засідання не з`явився пояснивши у попередньому судовому засіданні, що при внесенні координат земельної ділянки позивачки КП Земельно-кадастрове бюро були допущенні помилки.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області в судове засідання не з`явився звернувшись до суду із заявою про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника на підставі наявних у справі документів.

Оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов наступних висновків.

Стосовно заяви сторони відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ізай Р.О. звернулася до суду із заявою про застосування строків позовної давності де вона вказує, що межі земельної ділянки були встановленні та погодженні між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ще у 2005 році після чого не змінювалися. Позивач не заявляла претензій ні щодо конфігурації, ні щодо меж, про що свідчить підписаний акт прийомки-передачі межових знаків від 08 червня 2016 року. Отже з моменту встановлення погодження меж до моменту подання позовної заяви пройшло 12 років, що свідчить про сплив встановленого законом загального трирічного строку позовної давності.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Вказаний спосіб захисту може бути реалізований шляхом подання негаторного позову відповідно.

До позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 27 травня 1999 року №463 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0682 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на території Тернопільської міської ради по АДРЕСА_1 про що 25 серпня 1999 року позивачу видано державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ТР №017774.

Таким чином позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання внести зміни в технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки є негаторним.

Поки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом внесення змін в технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, а тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2020 року у справі №686/16196/15- ц.

З огляду на зазначене суд відмовляє стороні відповідача у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності пропуск якої слугував би підставою для відмови у позові.

Тому суд розглядаючи позовні вимоги по суті зазначає наступне.

ОСОБА_1 на підставі рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 27 травня 1999 року №463 є власником земельної ділянки площею 0,0682 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на території Тернопільської міської ради по АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ТР №017774 виданим Тернопільською міською радою 25 серпня 1999 року.

Згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки наведеного у вищевказаному акті по межі від А до Б землі по АДРЕСА_1 , по межі від Б до В землі ОСОБА_7 , по межі від В до Г землі ОСОБА_8 , по межі від Г до А землі ОСОБА_9 .

У 1999 році Госпрозрахунковою землевпорядною групою при Тернопільському міському відділі земельних ресурсів виготовлено Технічну документацію по інвентаризації земельної ділянки для підготовки та видачі документів на право користування землею по АДРЕСА_1 , площею 0,0682 га, яка належить ОСОБА_1 . Місцеположення кутів зовнішніх меж землекористування детально досліджено і встановлено в натурі по фактичному їх положенню на місцевості в присутності землекористувача і узгоджено з представниками суміжних землекористувачів. При узгодженні зовнішніх меж земельної ділянки зацікавленими сторонами претензій не заявлено. Площа ділянки вирахувана по координатах кутів повороту меж землекористування.

Згідно акта визначення та погодження на місцевості зовнішніх меж земельної ділянки від 02 квітня 1999 року в присутності землекористувача ОСОБА_1 та суміжних землекористувачів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 виконано погодження меж землекористування садиби АДРЕСА_3 . Фактична площа земельної ділянки становить 0,0682 га.

За заявою ОСОБА_1 від 12 травня 2016 року ТзОВ СМП Геодезія виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо (встановлення) відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно вказаної Технічної документації на земельній ділянці площею 0,0682 га по АДРЕСА_1 знаходиться цілий житловий будинок з надвірними побудовами, який зареєстрований за ОСОБА_1 згідно реєстраційного посвідчення №1343 від 06 квітня 1989 року. Суміжними користувачами є: по межі від А до Б землі Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради, від Б до В землі ОСОБА_2 , від В до Г землі ОСОБА_8 , від Г до А землі ОСОБА_11 . Місцеположення кутів зовнішніх меж детально досліджено і встановленню в натурі по фактичному їх положенню на місцевості в присутності землевласника і узгоджено з представниками суміжних землекористувачів. При узгодженні зовнішніх меж земельної зацікавленими сторонами претензій не заявлено.

08 червня 2016 року складено акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання відповідно до якого межі земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0682 га, наданої власнику земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками у кількості 11 штук. Власник земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має. Власниками суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено. Акт підписано власником земельної ділянки ОСОБА_1 , виконавцем робіт ОСОБА_12 , власниками суміжних земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , начальником відділу технічного нагляду ТМР ОСОБА_15

15 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, однак у прийнятті заяви було відмовлено, оскільки наявний перетин з земельними ділянками 6110100000:01:007:0058 та 6110100000:01:007:0080, про що винесено повідомлення про відмову №ПВ-6100000132016 від 15 грудня 2016 року.

Відповідно до рішення чотирнадцятої сесії Тернопільської міської ради п`ятого скликання №5/14/62 від 03 грудня 2007 року та додатку до нього у приватну власність ОСОБА_3 безоплатно передано земельну ділянку загальною площею 775 кв.м по АДРЕСА_2 .

05 червня 2008 року ОСОБА_3 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №289951, загальною площею 0,0364 га, що розташована по АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом із Державного земельного кадастру.

У 2007 році КП Земельно-кадастрове бюро виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 .

Згідно консультації з питань державного земельного кадастру Управління земельних ресурсів у місті Тернополі Головного управління земельних ресурсів у Тернопільській області №408/22/02 від 23 січня 2008 року, земельні ділянки станом на 22 грудня 2008 року загальною площею 0,0775 га знаходяться у власності та користуванні ОСОБА_3 , з яких: земельна ділянка кадастровий номер 6110100000:01:007:0079, площею 0,0336, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, розташована по АДРЕСА_2 ; земельна ділянка кадастровий номер 6110100000:01:007:0080, площею 0,0364, для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, розташована по АДРЕСА_2 ; земельна ділянка кадастровий номер 6110100000:01:007:0081, площею 0,0075, для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, розташована по АДРЕСА_2 .

Згідно кадастрового плану земельної ділянки площею 0,0364 га розташованої по АДРЕСА_2 суміжними землями до вказаної ділянки по межі від А до Б є землі Зазулі, по межі від Б до В - АДРЕСА_4, по межі від В до Г - АДРЕСА_5, по межі від Г до Д землі ОСОБА_13 , по межі від Д до А - АДРЕСА_1.

Відповідно до заяви, справжність підписів у якій засвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т. 23 жовтня 2007 року за реєстровими номера 11409, 11410, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 дали згоду на розподіл земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 , а саме ОСОБА_6 - земельна ділянка № НОМЕР_1 площе 0,0664 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд та 0,0129 га, 0,0848 га для особистого селянського господарства; ОСОБА_3 - земельна ділянка НОМЕР_3 площею 0,0336 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд та 0,0075 га, 0,0364 га для особистого селянського господарства.

Згідно акта визначення та погодження на місцевості зовнішніх меж земельної ділянки землекористувачі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 погодили межі землекористування садиби АДРЕСА_2 з суміжними землекористувачами серед яких також вказана ОСОБА_14 площа земельної ділянки не зазначена.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої 02 листопада 2011 року Другою тернопільською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №140/2011 за заявою дочки померлої ОСОБА_2 , про що повідомлено у листі Другої тернопільської державної нотаріальної контори від 25 вересня 2018 року за №416/01-16.

З вищевказаного листа також вбачається, що 07 березня 2012 року за реєстровим №163 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 3/10 частини житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 ; 20 вересня 2012 року за реєстровим №1076 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0075 га, розташовану в АДРЕСА_2 ; 20 вересня 2012 року за реєстровим №1078 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0336 га розташовану в АДРЕСА_2 ; 20 вересня 2012 року за реєстровим №1080 видано свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0364 га, розташовану в АДРЕСА_2 . Інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину не зверталися, а також заповіти від імені ОСОБА_3 не посвідчувалися.

На виконання ухвали судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 квітня 2019 року у вказаній цивільній справі, експертом Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олійником В.Л. надано висновок експерта за результатами судової земельно-технічної експертизи №600/19-22 від 27 липня 2020 року.

Експертизою встановлено: накладання частини земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:01:007:0080 на земельну ділянку, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ТР №017774 від 25.08.1999 р., виданого на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради від 27.05.1999р. №463 перебуває у власності ОСОБА_1 , у відповідності координат поворотних кутів меж земельної ділянки що визначені технічною документацією, розробником якої є СМП Геодезія , - має місце. Площа накладання становить 0,0034 га. Одним із шляхів вирішення накладання земельних ділянок є зміна конфігурації земельної ділянки, що виразиться зменшенням площі земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:01:007:0080 шляхом внесення відповідних змін до документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Земельна ділянка 6110100000:01:007:0080 дотикається до житлового будинку ОСОБА_1 .

В судовому засіданні також було заслухано пояснення судового експерта Олійника В.Л. стосовно наданого ним висновку. Останній підтвердив наявність накладання частини земельної ділянки відповідача на земельну ділянку позивача та підтримав висновок в цілому.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.

Відповідно до частини другої статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі статтею 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 79-1 ЗК України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до частин першої та другої статті 55 Закону України Про землеустрій встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно зі статтею 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи в користування. Встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Згідно ст. 1 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; індексна кадастрова карта (план) - картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану).

Зокрема, ч. 5 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр передбачено, що державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр визначено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватись і розпоряджатись земельними ділянками.

Ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

На підставі ст. 152 ЗК України землевласник або землекористувач може вимагати усунення яких-небудь порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодуванні заподіяного збитку.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В ході судового розгляду встановлено, що має місце накладання земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:01:007:0080 власником якої є ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , площа накладання становить 0,0034 га, що підтверджується матеріалами справи та відповідачами не спростовано.

Допущена помилка відбулася з вини розробника технічної документації КП Земельно-кадастрове бюро при внесенні координат земельної ділянки позивачки, що представником бюро не заперечується та визнається.

При вирішенні спору щодо меж користування земельними ділянками встановлено, що фактичне користування земельними ділянками не відповідає межам земельних ділянок, визначених у державних актах.

Наведені у висновку експерта обставини належними доказами не спростовано.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст.81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовна заява є обґрунтованою і підлягає до задоволення, оскільки позивач належними і допустимими доказами довела ті обставини на які посилалася, як на підставу своїх вимог.

За таких обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання комунального підприємства Земельно-кадастрове бюро внести зміни в Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки ОСОБА_3 , на даний час ОСОБА_2 , кадастровий номер 6110100000:01:007:0080, в частині меж цієї земельної ділянки зі сторони суміжного землевласника ОСОБА_1 із зменшенням площі на 0,0034 га без згоди власника земельної ділянки ОСОБА_2 , підлягає до задоволення.

Згідно ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача комунального підприємства Земельно-кадастрове бюро в користь ОСОБА_1 640 гривень сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 82, 259, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Зобов`язати комунальне підприємство Земельно-кадастрове бюро внести зміни в Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки ОСОБА_3 , на даний час ОСОБА_2 , кадастровий номер 6110100000:01:007:0080, в частині меж цієї земельної ділянки зі сторони суміжного землевласника ОСОБА_1 із зменшенням площі на 0,0034 га без згоди власника земельної ділянки ОСОБА_2 .

Стягнути із комунального підприємства Земельно-кадастрове бюро в користь ОСОБА_1 640 гривень сплаченого судового збору.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , проживає: АДРЕСА_2

Відповідач: Комунальне підприємство Земельно-кадастрове бюро , м. Тернопіль, вул. Коперника, 1, код ЄДРПОУ 31914512.

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Лисенка, 20-а, код ЄДРПОУ 39766192.

Третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю СМП Геодезія , Тернопільська обл., місто Тернопіль, ВУЛИЦЯ ФАБРИЧНА, будинок 6, офіс 33, код ЄДРПОУ 37710829.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич