Ухвала

від 10.01.2022 по справі 360/5477/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 січня 2022 року СєвєродонецькСправа № 360/5477/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Дочірного підприємства Лисичанське спеціалізоване управління № 10 про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Дочірного підприємства Лисичанське спеціалізоване управління № 10 про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.11.2013 по 30.09.2021 за списком № 2 у розмірі 1995941,98 грн.

Ухвалою суду від 08.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду після усунення недоліків позовної заяви та відкрито провадження, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) (арк. спр. 209-210).

Відповідач позов не визнав, подав відзив, в якому викладено клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.11.2013 по 30.09.2021. В обґрунтування зазначено, що згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частиною 1 ст. 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно розрахунку, доданого до позовної заяви підприємство має заборгованість за 2013-2021 рік, однак строк позовної давності встановлений ч. 1 ст. 257 ЦК України за даний період вже сплинув та не підлягає стягненню, тобто позивач покладає надмірний тягар на відповідача. Окрім того, згідно ч. 1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Позивач є суб`єктом владних повноважень, у період з 2013 по 2021 року він вважав, що існує порушення.

Вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду, не заявив про його поновлення та не вказав поважних причин для цього, а тому позовна заява має бути залишена судом без розгляду. У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України). Частиною 3 ст.123 КАС України встановлено якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Надаючи правову оцінку клопотанню відповідача про залишення позову без розгляду, суд виходить з наступного.

Статтею 122 КАС України визначено строк звернення до суду. Так, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч. 3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.11.2013 по 30.09.2021 за списком № 2 у розмірі 1995941,98 грн.

Відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб визначена в статті 106 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закону N 1058-IV).

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 106 Закону N 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Разом з тим, наведена норма не містить в собі застережень, що строки давності не застосовуються з разі стягнення недоїмки виключно по сплаті страхових внесків.

Системний аналіз законодавчих положень, дозволяє дійти висновку, що сплата страхових внесків, витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, належать до платежів однієї категорії, облік надходження яких здійснює Пенсійний фонд, а тому до таких застосовується єдиний порядок стягнення.

Таким чином, в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості застосовуються положення частини п`ятнадцятої статті 106 Закону N 1058-IV.

Верховний Суд України у постановах від 25 листопада 2015 року у справі №803/2199/14 та від 20 березня 2018 року у справі №804/18891/14, від 25 травня 2018 року у справі №809/1756/15, від 26 червня 2018 року у справі №804/8277/14 висловив правову позицію, згідно якої у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п`ятнадцятої статті 106 Закону №1058-IV.

Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017), та статтею 122 КАС України (в редакції, після 15.12.2017) не застосовуються.

Верховний Суд у постановах від 28 листопада 2019 року у справі №460/3113/18, від 20 грудня 2019 року у справі №806/1240/16 вирішив не відступати від зазначеного вище висновку, оскільки в даному випадку термін недоїмка вжито в широкому розумінні заборгованості. Тобто, в розумінні суми фінансових зобов`язань (грошових боргів), що підлягає погашенню, поверненню в певний термін.

Таким, чином, у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах строки звернення до суду, визначені положеннями КАС України не застосовуються.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Зважаючи на викладене, доводи відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду є безпідставними, у зв`язку з чим клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.122, 123, 240, 186, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Дочірного підприємства Лисичанське спеціалізоване управління № 10 про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включається до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.В. Тихонов