Постанова

від 08.12.2021 по справі 904/1225/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 904/1225/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест-Регіон - Міліруда Є.О.,

Соколенка М.О.,

Дніпровської міської ради - Риженко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпровської міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2021 (у складі колегії суддів: Антонік С.Г. (головуючий), Березкіна О.В., Орєшкіна Е.В.)

у справі № 904/1225/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест-Регіон

до Дніпровської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інвест-Регіон (далі - ТОВ Інвест-Регіон ) звернулося до суду з позовом до Дніпровської міської ради, у якому просило визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 27.05.2014, укладеного між сторонами, предметом якого є земельна ділянка площею 0,1123 га, що знаходиться за адресою: просп. Газети Правда , 29-А, кадастровий номер 1210100000:01:185:0126, на той самий строк і на тих самих умовах, у редакції, наведеній в позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем права товариства на поновлення договору оренди землі відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2021 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 27.05.2014, укладеного між Дніпровською міською радою та ТОВ Інвест-Регіон , предметом якого є земельна ділянка за кадастровим номером 1210100000:01:185:0126, на той самий строк і на тих самих умовах, у редакції, наведеній у резолютивній частині постанови.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у липні 2021 року Дніпровська міська рада подала касаційну скаргу, у якій (із урахуванням нової редакції касаційної скарги), посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2021, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2021 залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.10.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 904/1225/21 за касаційною скаргою Дніпровської міської ради з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.12.2021.

ТОВ Інвест-Регіон у відзиві на касаційну скаргу зазначило про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просить залишити оскаржене судове рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ Інвест-Регіон на підставі договору купівлі-продажу від 07.04.2011 ВМК № 512265, 512266 (реєстровий № 351) та додаткового договору від 26.05.2011 ВМК № 512328 (реєстровий № 584) є власником будівель та споруд автозаправної станції за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Газети Правда , 29-А, що підтверджується витягом про державну реєстрацію права власності від 01.06.2011.

27.05.2014 між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) і ТОВ Інвест-Регіон (орендар) на підставі рішення міської ради від 05.12.2012 № 49/29 та від 27.11.2013 № 144/43 укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1123 га, кадастровий номер 1210100000:01:185:0126, (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) по фактичному розміщенню будівель та споруд (автозаправна станція), яка знаходиться за адресою: по просп. Газети Правда , 29-А.

У пунктах 3, 4 договору зазначено, що на земельній ділянці розміщено об`єкти нерухомого майна: одноповерхову капітальну будівлю з бетонними ганками, металевий навіс, металеві ємкості та колонки, а також інші об`єкти інфраструктури на земельній ділянці розташовано автозаправну станцію; доступ до земельної ділянки частково обмежений, частина земельної ділянки огороджена залізобетонною та металевою огорожею. Земельна ділянка передається в оренду без об`єктів.

Відповідно до пункту 8 договір укладено до 07.10.2019. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За змістом пункту 16 договору цільове призначення земельної ділянки: 12. Землі транспорту (землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту).

Умови збереження стану об`єкта оренди: повернути земельну ділянку у стані, придатному для подальшого її використання (пункт 17 договору).

У разі початку проектування та будівництва другої лінії метрополітену до закінчення строку дії договору оренди землі (кадастровий номер 1210100000:01:185:0126) на вимогу міської ради або її виконавчих органів земельна ділянка підлягає звільненню на умовах, визначених чинним законодавством (пункт 19.5 договору).

Відповідно до пункту 20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку (пункт 21 договору).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (пункт 34 договору).

Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря; інших випадків, передбачених законом (пункт 35 договору).

27.05.2014 між сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:185:0126.

Також сторонами погоджено розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 26.05.2014 у сумі 54 313,69 грн.

15.02.2019 ТОВ Інвест-Регіон звернулося до Дніпровської міської ради з листом № 24, у якому просило поновити договір оренди землі від 27.05.2014. До цього листа було додано, зокрема проект додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору оренди землі.

У листі від 19.03.2019 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомив ТОВ Інвест-Регіон про те, що Департаментом може бути підготовлено відповідний проект рішення міської ради, який в подальшому буде передано на розгляд і візування посадовим особам і службам міської ради, за умови надання документа про підтвердження відсутності заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, витягу з Державного земельного кадастру, актуального акта обстеження земельної ділянки. Також з посиланням на зміни у класифікації видів цільового призначення земель рекомендовано встановити відповідний код цільового призначення земельної ділянки згідно з класифікацією видів цільового призначення земель відповідно до вимог чинного законодавства України в частині цільового призначення земель шляхом зміни коду КВЦПЗ 12.04 на 12.11. Крім того, наголошено на необхідності звернення до Департаменту з метою узгодження дати та часу виїзду спеціаліста для обстеження земельної ділянки з метою складання акта обстеження стану земельної ділянки. Водночас зауважено, що відсутність повного пакета документів унеможливлює підготовку відповідного проекту рішення міської ради.

07.08.2019 ТОВ Інвест-Регіон звернулося до Дніпровської міської ради з листом-повідомленням вих. № 122 про поновлення договору оренди землі від 27.05.2014, до якого було додано, зокрема проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

У листі від 24.09.2019 № 7/13-1930 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомив ТОВ Інвест-Регіон про те, що для з`ясування питань стосовно наданих товариством документів, останньому необхідно з`явитися на прийом до Департаменту.

03.10.2019 ТОВ Інвест-Регіон звернулося до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради з листом вих. № 162, у якому з посиланням на положення частини 5 статті 33 Закону України Про оренду землі просило здійснити розгляд клопотання від 07.08.2019 вих. № 122 у встановленому законодавством порядку, формі та строки.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ТОВ Інвест-Регіон , заявлена до Дніпровської міської ради, про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 27.05.2014 на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на той самий строк і на тих самих умовах, редакцію якої наведено у позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що зволікання відповідача в укладенні додаткової угоди в контексті спірних правовідносин порушує права позивача на поновлення договору оренди на новий строк.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив і мотивував таке рішення тим, що позивачем не дотримано порядку для поновлення договору відповідно до положень статей 181, 188 Господарського кодексу України; проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, направлений на адресу відповідача, не містив підпису позивача; договором оренди землі не передбачено умов щодо поновлення строку його дії. Отже, за висновками суду першої інстанції, порушення позивачем приписів статті 33 Закону України Про оренду землі щодо направлення на адресу відповідача проекту договору (додаткової угоди), оформленого відповідно до приписів статті 641 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та статті 181 Господарського кодексу України, є підставою для відмови у позові.

Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення про задоволення позову з підстав доведення позивачем належними і допустимими доказами обставин, які відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі (у відповідній редакції) є підставою для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 27.05.2014 на той самий строк і на тих самих умовах.

У поданій касаційній скарзі Дніпровська міська рада послалася, зокрема, на те, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору порушено положення статей 11, 16, 792 ЦК, статей 96, 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК), статті 33 Закону України Про оренду землі та не враховано обставин не дотримання позивачем порядку поновлення договору оренди землі на новий строк, відсутності волевиявлення орендодавця на поновлення договору оренди землі, а також відсутності досягнення згоди сторін щодо істотних умов договору, що є підставою для відмови у задоволенні позову. При цьому скаржник послався на те, що висновки суду апеляційної інстанції у цій справі не відповідають висновкам щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц та № 159/5756/18, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18, від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 21.11.2018 у справі № 530/212/17, від 04.12.2018 у справі № 32/563. Також скаржником здійснено посилання на порушення судом апеляційної інстанції частини 2 статті 237 ГПК щодо зміни предмета позову.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення у межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.

Як установлено судами попередніх інстанцій, спірні правовідносини виникли у зв`язку з поновленням договору оренди землі на новий строк відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до статті 45 Закону України Про судоустрій і статус суддів Велика Палата Верховного Суду: 1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; 2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; 3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; 4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Отже, саме Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає, що під час касаційного перегляду судових рішень у цій справі врахуванню при застосуванні норми статті 33 Закону України Про оренду землі (у відповідній редакції) до спірних правовідносин підлягає наразі остання правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Так, за висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, при вирішенні питання дотримання сторонами передбаченої статтею 33 Закону України Про оренду землі (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) процедури поновлення договору оренди необхідно враховувати таке.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина 3 статті 792 ЦК).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини 1, 9 статті 93 ЗК).

Стаття 33 Закону України Про оренду землі (у відповідній редакції) за своєю конструкцією передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини 2 статті 33 Закону України Про оренду землі ). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3 статті 33 цього Закону).

Отже, стаття 33 Закону України Про оренду землі прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина 6 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Частини 5 та 6 статті 33 Закону України Про оренду землі встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин.

За загальним правилом, викладеним у частині 5 статті 33 Закону України Про оренду землі , орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у частині 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі . Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (такі висновки наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина 8 статті 33 Закону України Про оренду землі ). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 11 статті 33 цього Закону).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини 1 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , є автоматичною пролонгацією орендних правовідносин.

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах 3, 5-8, 11 статті 33 Закону України Про оренду землі додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті .

У справі, яка розглядається, судом апеляційної інстанції установлено, що позивачем належними і допустимими доказами відповідно до положень статей 73, 74 ГПК доведено дотримання процедури поновлення договору оренди землі на новий строк згідно з умовами договору оренди землі від 27.05.2014 та положеннями статті 33 Закону України Про оренду землі (у відповідній редакції). Так, з огляду на закінчення 07.10.2019 строку дії договору оренди позивачем відповідно до умов договору та вимог законодавства, що регулює відповідні правовідносини, було повідомлено орендодавця щодо реалізації свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк у встановленому порядку, про що свідчить лист від 15.02.2019 № 24, з яким позивач як орендар звернувся до Дніпровської міської ради з відповідного питання. Крім того, позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі від 07.08.2019 № 122, до якого була додана, зокрема додаткова угода про поновлення договору оренди землі від 27.05.2014, яка, за встановлених судом апеляційної інстанції обставин, підписана генеральним директором ТОВ Інвест-Регіон Кляшторним С.С. і скріплена печаткою товариства, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Зазначеним спростовуються доводи касаційної скарги Дніпровської міської ради щодо не підписання проекту додаткової угоди зі сторони позивача, тим більше за встановлених судом апеляційної інстанції обставин, копії відповідних документів (доказів) було додано до листа Дніпровської міської ради при розгляді запиту від 19.05.2021 № 7/3-775, у тому числі належним чином завірені копії листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 07.08.2019 № 122 та долучену до цього листа додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 27.05.2014.

Отже, за обґрунтованими висновками суду апеляційної інстанції, ці обставини свідчать про повідомлення позивачем (орендарем) відповідача (орендодавця) в установлений законом строк про намір поновити договірні відносини на новий строк, з дотриманням передбаченого законодавством та умовами договору оренди (пункт 8 договору) порядку, у тому числі щодо долучення до листа-повідомлення проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Також судом апеляційної інстанції установлено, що протягом строку дії договору оренди, а також після закінчення цього строку позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату за неї.

Будь-яких обставин того, що відповідач заперечив проти поновлення договору оренди землі судом апеляційної інстанції установлено не було.

Відповідно до частини 8 статті 33 Закону України Про оренду землі (у відповідній редакції) додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, тому за наявності обставин ухилення орендодавця від її укладення після дотримання орендарем усіх необхідних умов для поновлення договору на новий строк, законодавством передбачено право орендаря оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

За таких обставин суд апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов обґрунтованого висновку, що вимога ТОВ Інвест-Регіон про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду, є правомірною та такою, що узгоджується з вимогами законодавства, яке регулює відповідні правовідносини.

Такі висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Обставин того, що судом апеляційної інстанції при вирішенні цієї справи було неправильно застосовано норми матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, судом касаційної інстанції при розгляді касаційної скарги Дніпровської міської ради встановлено не було.

Посилання у касаційній скарзі Дніпровської міської ради на порушення судом апеляційної інстанції положень частини 2 статті 237 ГПК щодо виходу у постанові за межі позовних вимог, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки як зміст додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, так і вимоги позивача, містять вказівку щодо поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк із зазначенням дати, до якої цей договір діє, що відображено у резолютивній частині рішення суду апеляційної інстанції.

За змістом касаційної скарги підставою оскарження постанови суду апеляційної інстанції є також приписи пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК, згідно з якими підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що ця норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Натомість касаційна скарга Дніпровської міської ради, окрім посилання на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики , взагалі не містить обґрунтування того, яку саме норму права суд апеляційної інстанції застосував неправильно в контексті цієї підстави касаційного оскарження судових рішень, та щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, отже, наведене Дніпровською міською радою в касаційній скарзі формулювання своїх доводів в обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження, не дає Суду однозначно зрозуміти, щодо яких саме норм у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

Отже, касаційна скарга Дніпровської міської ради в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК, також не підлягає задоволенню.

Будь-яких обставин, які є обов`язковою підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції відповідно до частини 1 статті 310 ГПК, касаційна скарга не містить.

Інші доводи касаційної скарги не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними частиною 2 статті 287 ГПК, не спростовують наведених висновків суду та не впливають на них.

Аргументи, наведені у касаційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.

Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті оскарженого судового рішення не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі № 904/1225/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

І.С. Міщенко