Ухвала

від 10.01.2022 по справі 642/5085/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

10.01.2022

Справа № 642/5085/21

Провадження № 1-кс/642/113/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2022 року слідчий суддя Ленінського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України,

встановив:

05.01.2022 року до Ленінського районного суду м. Харкова звернувся прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , який обіймає посаду старшого державного інспектора відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 369-2 КК України, в межах кримінального провадження № 12021220000000013 від 06.01.2021 року.

В обґрунтування клопотання зазначив, що слідчими другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021220000000013 від 06.01.2021 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 369-2 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді старшого державного інспектора відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті, будучи службовою особою правоохоронного органу, діючи з особистих корисливих мотивів з метою особистого збагачення протиправним шляхом, використовуючи своє службове становище та владні повноваження, значний авторитет та вплив в органах державної влади, зловживаючи ними, розуміючи, що у відповідності до Положення «Про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 р. №340 до компетенції уповноважених службових осіб в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС територіальних сервісних центрах МВС віднесено проведення теоретичного і практичного іспитів, а також видача посвідчення водія, маючи намір здійснити вплив на службових осіб Територіального сервісного центру МВС №6341, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 26, які є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, 17.06.2021 близько 12.30 год., перебуваючи біля магазину «Пивобанк», розташованого за адресою: вул. Полтавський шлях, 140-А у м. Харкові, висунув ОСОБА_8 вимогу щодо надання йому неправомірної вигоди в сумі 9500 грн. для себе за вплив на прийняття службовими особами Територіального сервісного центру МВС №6341 рішення щодо успішного складання ОСОБА_8 теоретичного і практичного іспитів, незважаючи на відсутність у ОСОБА_8 знань Правил дорожнього руху та інших учбових дисциплін, передбачених програмою підготовки, та відсутність у ОСОБА_8 навичок керування транспортними засобами відповідної категорії, а також за вплив на прийняття службовими особами Територіального сервісного центру МВС №6341 рішення щодо видачі ОСОБА_8 посвідчення водія категорії «В».

Згідно клопотання, вбачається, що підставою до обрання запобіжного заходу є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна, а тому усвідомивши можливість отримання кримінального покарання у виді позбавлення волі на тривалий час, може переховуватись від органів досудового слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, понятих, експертів по вказаному кримінальному правопорушенню, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може привести до перешкоджання встановлення істини у справі, а тому наявні ризики для обрання запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор, клопотання, з викладених у ньому підстав, підтримав, просив задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 , заперечували проти задоволення клопотання. Просили відмовити в його задоволенні та обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, посилаючись на необґрунтованість підозри. Також, у клопотанні не обґрунтоване яким чином підозрюваний ОСОБА_5 буде впливати на осіб які йому не підпорядковані. Також, зазначили, що на утриманні ОСОБА_5 перебуває троє неповнолітніх дітей, дружина, яка не працює та мати яка є пенсіонеркою, ОСОБА_5 характеризується виключно позитивно, раніше не судимий. Крім цього, вказали на те, що займана підозрюваним посада не відноситься до категорії державних службовців та він не є службовою особою правоохоронного органу.

Заслухавши прокурора, підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що вказане клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушенні - злочині передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, займаючи посаду старшого державного інспектора відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відомості до ЄРДР внесені від 06.01.2021р. 22.12.2021р. ОСОБА_5 повідомлено про підозруу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3ст. 369-2 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_5 має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, мати пенсіонера та дружину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та до нього не застосовувався запобіжний захід, офіційно працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно.

Відповідно до ч. 1ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.

Відповідно дост. 181 Кримінального процесуального кодексу України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Так, відповідно до вимог ст. ст.178,194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; оцінити, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому, ч. 3 та ч. 5ст. 132 КПК Українипередбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.

Слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відносяться до категорії тяжких.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України.

Підозрюваний, будучи обізнаним про тяжкість покарання, може ухилятись від суду та органу досудового розслідування, впливати на свідків.

В контексті вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі на стільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши до особи запобіжний захід. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Мотиви, наведені захисником, підтверджують, що обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту створюватиме незручності підозрюваному, оскільки він фактично позбавлений можливості забезпечувати себе та свою сім`ю, так цілодобовий домашній арешт позбавляє підозрюваного гарантованогоКонституцією Україниправа на працю, забезпечення права на існування та на охорону здоров`я, медичну допомогу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, а також загальну спрямованість реформи кримінального судочинства на гуманізацію та підвищення гарантій захисту прав особи, дані про особу підозрюваного, що останній раніше не судимий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрацію, сім`ю.

Також слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, ч.1ст.177 КПК України, та оцінює сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, що свідчить про те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що прокурор не довів необхідність застосування саме цілодобового домашнього арешту, що такий запобіжний захід, як домашній арешт в певний період доби може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та створити необхідні умови для встановлення об`єктивної істини по кримінальному провадженню, а також не позбавить його можливості працювати, відвідувати лікаря та виконувати інші обов`язки, в зв`язку з чим, клопотання підлягає частковому задоволенню, а до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що з врахуванням особи підозрюваного, наявна достатність підстав для покладення на ОСОБА_5 обов`язків, визначенихст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.131,132,176-178,181,194,331,369 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати відноснопідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядідомашньогоарештуза адресою: АДРЕСА_1 ,строкомна60днівдо06березня2022рокувключно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) не залишати житло за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22-00 год. по 07-00 год., без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

3) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 06 березня 2022 року включно.

Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя