Постанова

від 22.12.2021 по справі 635/5655/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

22 грудня 2021 року

м. Харків

Справа № 635/5655/16-ц

Провадження №№ 22-ц/818/5910/21,

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Пилипчук Н.П. ,

суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Гармаш К.В.,

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, поділ майна подружжя, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 31 серпня 2021 року, постановлену суддею Бобко Т.В., -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 31 серпня 2021 року заяву представника третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову - задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову, які було вжито ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 серпня 2021 року в частині накладення арешту на житловий будинок літ. А-2 житловою площею 202,40 кв.м., загальною площею 367,90 кв.м. та надвірні споруди: каналізаційну яму - літ. Б , огорожі №1-5, водопровід - літ. к, к1, к2 , замощення №1, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,15га, з цільовим призначенням- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6325157307:00:001:0090, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ., які належать на праві власності ОСОБА_4 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що учасники справи не були викликані в судове засідання для вирішення питання щодо розгляду вказаної заяви.

Також зазначила, що заходи забезпечення позову маються тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Таким чином, при задоволенні позову суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення суду або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Вказує, що оскаржувана ухвала не містить посилань суду на те, які саме обставини змінились або відпали, що зумовили перед тим застосувати відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову суд першої інстанції виходив із її доведеності та обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись забороною вчиняти певні дії.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За своїм змістом, забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до частини 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Матеріали справи свідчать, що 02 серпня 2021 року відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про забезпечення зустрічного позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову за зустрічним позовом шляхом накладення арешту, в тому числі але не виключно, на житловий будинок літ. А-2 та надвірні споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та накладення арешту на земельну ділянку площею 0,15га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6325157307:00:001:0090, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви посилалась на те, що зазначене майно є предметом спору за зустрічним позовом. З метою усунення ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду, у разі задоволення зустрічних позовних вимог, на думку відповідача за основним позовом ОСОБА_3 існує об`єктивна необхідність забезпечити неможливість подальшого відчуження вказаного майна на період вирішення спору по суті шляхом накладення арешту на вказане майно. При цьому, вжиття таких заходів не призведе до заподіяння збитків відповідачу.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 серпня 2021 року накладено арешт в тому числі на житловий будинок літ. А-2 житловою площею 202,40кв.м., загальною площею 367,90кв.м. та надвірні споруди: каналізаційну яму - літ. Б , огорожі №1-5, водопровід - літ. к, к1, к2 , замощення №1, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,15 га, з цільовим призначенням- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6325157307:00:001:0090, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Звертаючись до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_4 зазначає, що вказане майно належить йому на праві власності, проте до нього жодних позовних вимог по даній справ не пред`явлено.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №271527280 від 20 серпня 2021 року, житловий будинок літ. А-2 житловою площею 202,40 кв.м., загальною площею 367,90 кв.м. та надвірні споруди: каналізаційну яму - літ. Б , огорожі №1-5, водопровід - літ. к, к1, к2 , замощення №1, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,15 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6325157307:00:001:0090, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить в цілому на праві власності третій особі по справі ОСОБА_4 .

Таким чином, на час постановлення ухвали суду про забезпечення позову вказане майно належало на праві власності ОСОБА_4 .

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України ).

Відповідно до ч. 2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Наявність вказаних заходів забезпечення позову, позбавляє третю особу ОСОБА_4 , як власника вказаного нерухомого майна вільно та на власний розсуд розпоряджатися ним.

За таких обставин суд першої інстанції мав підстави для задоволення заяви ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову.

Доводи ОСОБА_3 що вона не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду заяви ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а саме явочним аркушем (розпискою) (а.с.111, т.9).

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, яке ухвалено з дотримання вимог закону.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 31 серпня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова