Ухвала

від 10.01.2022 по справі 916/489/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/489/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Случа О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОД Лоджик"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13 грудня 2021 року (головуючий - Головей В. М., судді - Разюк Г. П., Савицький Я. Ф.) та ухвалу Господарського суду Одеської області від 09 листопада 2021 року (суддя Лічман Л. В.) про повернення позовної заяви, у справі

за позовом Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - 1) Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, 2) Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради,

про стягнення 7 070 553,54 грн,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОД Лоджик" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13 грудня 2021 року та ухвалу Господарського суду Одеської області від 09 листопада 2021 року у справі № 916/489/20.

Перевіривши матеріали касаційної скарги на відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає таке.

Відповідно частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Так, Судом установлено, що оскаржуваною постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13 грудня 2021 року залишено без змін ухвалу Господарського суду Одеської області від 09 листопада 2021 року про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОД Лоджик" як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі № 916/489/20.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОД Лоджик" підлягає поверненню на підставі частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він не спрямований на той самий предмет спору, що й позов Одеської міської ради, а спрямований на можливе повне або часткове виключення задоволення первісного позову Одеської міської ради, а отже за своєю суттю цей позов фактично є зустрічним, процесуальним правом на подання якого наділений відповідач у цій справі, але такі зустрічні вимоги не є предметом розгляду в цій справі.

Одеська міська рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" (далі - відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 7 070 553,54 грн. Позов обґрунтований тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" є фактичним користувачем земельних ділянок без достатньої правової підстави (без укладеного договору оренди) за рахунок власника цих ділянок Одеської міської ради та зберегло у себе кошти, які на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України повинно відшкодувати позивачу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОД Лоджик" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до Одеської міської ради та просить суд визнати недійсним пункт 4 рішення Одеської міської ради від 08.11.2017 № 2723-VІІ, визнати неправомірним нарахування Одеською міською радою Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" грошових коштів (безпідставно збережених) за користування земельними ділянками. Позов третьої особи обґрунтований тим, що 16.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОД Лоджик" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" укладено договір оренди нежитлових приміщень, за умовами якого відповідач передав Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОД Лоджик" нежитлові приміщення, розташовані на земельних ділянках, якими безпідставно користується відповідач.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Відповідно до частини 2 статті 180 вказаного Кодексу зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Таким чином, позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОД Лоджик" позовна заява, як третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору підлягає поверненню, оскільки не спрямована на предмет позову між сторонами у справі № 916/489/20.

Аналогічний за змістом висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року у справі № 905/1613/20.

Колегія суддів вважає, що положення наведених правових норм є чіткими і однозначними, а тому немає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

З огляду на зазначене правильне застосування Південно-західним апеляційним господарським судом і Господарським судом Одеської області статей 49, 180 Господарського процесуального кодексу України при прийнятті оскаржуваних судових рішень є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Тому Суд визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за цією скаргою на підставі частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, керуючись статтями 2, 234, 287, частиною 2 статті 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОД Лоджик" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13 грудня 2021 року та ухвалу Господарського суду Одеської області від 09 листопада 2021 року у справі № 916/489/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. С. Міщенко

Судді І. С. Берднік

О. В. Случ