Ухвала

від 10.01.2022 по справі 160/211/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 січня 2022 року Справа 160/211/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУКПЛАСТ ПЛЮС" до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУКПЛАСТ ПЛЮС" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії головного управління ДПС у Дніп ропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригу вання в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.03.2021 року №2438628/43631483 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 01.02.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії головного управління ДПС у Дніп ропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригу вання в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.03.2021 року №2438629/43631483 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 17.02.2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 01.02.2021 року, складену товариством з обмеженою відповідальністю ЛУКПЛАСТ ПЛЮС (ЄДРПОУ 43631483) в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 17.02.2021, складену товариством з обмеженою відповідальністю ЛУКПЛАСТ ПЛЮС (ЄДРПОУ 43631483) в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись» .

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, позивач не подав такої заяви про поновлення строку звернення до суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Позивачем оскаржуються, зокрема, рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.03.2021 року № 2438628/43631483 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 01.02.2021 року та рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.03.2021 року №2438629/43631483 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 17.02.2021 року, однак даний позов подано до суду 05.01.2022 року, про що свідчить відтиск штампу канцелярії суду, тобто з пропуском шестимісячного строку.

Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається ч. 1 ст. 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2020 року по справі №1.380.2019.006517 (адміністративне провадження № К/9901/12325/20).

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суддя вважає за необхідне дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причини його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Кальник