Ухвала

від 10.01.2022 по справі 345/5458/21

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 345/5458/21

Номер провадження 2/350/136/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Небилівського ліцею Перегінської селищної ради про визнання наказу незаконним, допущення до роботи та виплату середньомісячного заробітку за вимушений прогул,-

встановив:

05.01.2022 позовна заява для розгляду за підсудністю надійшла з Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі в ході дослідження змісту поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки не в повній мірі відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, та має недоліки, що перешкоджають прийняттю даної позовної заяви до розгляду.

Так, вимоги до позовної заяви і документів, що до неї додаються, закріплено у положеннях статей 175-177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, звертаючись до суду з даним позовом, позивачкою не надано суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За змістом позовної заяви та наведених позивачкою мотивів нею оспорюється наказ про відсторонення від роботи та фактично порушується питання про допуск до роботи, адже позивачка не звільнена, а лише відсторонена.

Разом з тим, в прохальній частині позовної заяви позивачка просить суд допустити її до роботи.

За відсутності наказу про звільнення - відсторонення від виконання посадових обов`язків не є звільненням з посади, а стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - не є стягненням заробітної плати.

Отже, оскільки предметом цього позову є оскарження наказу про відсторонення позивачки від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання нею своїх трудових обов`язків, а не звільненням із займаної посади ( роботи ), що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника, то вимога нематеріального характеру сплачується судовим збором, в розмірі 992.40 гривень, що не зроблено позивачкою.

Крім цього є інша вимога позивачки матеріального характеру, про стягнення з відповідача середньої заробітної плати, яка також повинна бути оплачена судовим збором.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10.01.2019, починаючи з 1 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.

В своїй постанові від 27.04.2021 у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до частини п`ятої статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Із положень приписів ст.ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст. 1,2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР Про оплату праці середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, заробітна плата, яку просить стягнути позивачка, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Отже, за відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивачка має сплатити судовий збір на загальних підставах.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст.7 Закону України Про державний бюджет на 2022 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року встановлений у розмірі 2481 грн.

За положенням ч. 1 ст. 3 Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За ч. 2 ст.4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, у грошовому еквіваленті становить 992.40 грн.

Також п.1 ч.2 ст. 4 Закону визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відтак, позивачці необхідно сплатити судовий збір за дві заявлені нею позовні вимоги.

Отже, суд вважає за необхідне надати позивачці десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків у спосіб:

- визначення (зазначення) конкретного розміру середньомісячного заробітку, який позивачка просить стягнути з відповідача.

- сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру ( зобов`язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - після визначення ціни позову, та надання суду відповідного платіжного документу.

- сплати судового збору за позовну вимогу немайнового (визнання незаконним та скасування наказу відповідача про відстронення від роботи - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - після визначення ціни позову,та надання суду відповідного платіжного документу.

Таким чином, в даному випадку позивачкою за подання позовної заяви, з урахуванням заявлених позовних вимог, має бути сплачений судовий збір у розмірі 992.40 грн - за вимогу немайнового характеру, а також 1 відсоток ціни позову, але не менше 992.40 грн та не більше 12 405 грн. - за вимогу майнового характеру.

Судовий збір слід сплатити за такими реквізитами Рожнятівського районного суду: отримувач коштів - ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Рожнятів/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA788999980313191206000009658, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, всупереч положенням п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачкою у позовній заяві не вказано відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

Також всупереч положенням п. 9 ч. 3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено попереднього ( орієнтовного ) розрахунку суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Якщо таких витрат не понесено і не планується понести про це слід зазначити в позовній заяві або в іншому документі, який може бути наданий суду за наслідками виконання вимог цієї ухвали.

Відповідно до частин 1-3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору та надасть суду відповідний платіжний документ, - позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і підлягає поверненню позивачеві.

Згідно ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

За таких обставин позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачці час для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Небилівського ліцею Перегінської селищної ради про визнання наказу незаконним, допущення до роботи та виплату середньомісячного заробітку за вимушений прогул - залишити без руху, надавши позивачці строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачці, якщо недоліки будуть усунуті в установлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається позивачці.

Копію ухвали надіслати позивачці для виконання.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: