Постанова

від 22.08.2006 по справі 12/161/06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/161/06

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"22" серпня 2006 р. Справа № 12/161/06

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Павловій Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Богородицький О.О. –директор

від відповідача: Матвєєва В.М. (довіреність б/н від 01.07.2006 року);

                             Островський С.Б. (довіреність б/н від 01.07.2006 року);

                             Ігнатчук В.О. (довіреність б/н від 01.07.2006 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Контакт-1”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 22.05.2006 року

по справі № 12/161/06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Контакт-1”, м. Миколаїв  

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Союз-50”, м. Миколаїв

про стягнення 16 073,55 грн.

В С Т А Н О В И В :

14.04.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Контакт-1” (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Союз-50” (далі по тексту –відповідач) заборгованості у 16 073,55 грн., що складається із 14 754,16 грн. –основного боргу, 556,60 грн. –3 % річних за 460 днів, 762,79 грн. –інфляційних.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно із актом приймання-передачі, з балансу позивача на баланс відповідача передано житловий комплекс, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість по розрахунках за електроенергію, водопостачання, газопостачання, обслуговування ШРП та оренду землі. При цьому, відповідач розрахувався за борг частково, а на виставлену йому претензію відповіді не надав.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.05.2006 року (суддя Семенов А.К.) в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Контакт-1” до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Союз-50” про стягнення 16 073,55 грн. –відмовлено повністю. Висновки суду полягають у тому, що, доводи позивача стосовно заявлених позовних вимог є  безпідставними, необґрунтованими, та не підтверджені будь-якими доказами.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Контакт-1” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою та послідуючими обґрунтуваннями до неї, в яких просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким направити справу № 12/161/06 до господарського суду Миколаївської області для розгляду другим суддею. Скаржник у своїх доводах та запереченнях посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків, вказаних в рішенні суду, обставинам справи, невірне застосування норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу та послідуючих поясненнях відповідач просив суд залишити рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовувались тим, що згідно акту звірки взаєморозрахунків, складеного та підписаного сторонами, у відповідача станом на 01.06.2005 року існувала заборгованість перед позивачем в сумі 10197,84грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, господарський суд послався на його недоведеність.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.      

Судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог та вважає, що вимоги ТОВ „Контакт-1”, викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі обґрунтовані, правомірні та підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

При прийнятті рішення, місцевий господарський суд порушив вимоги статті 38 Господарського процесуального кодексу України, із якої вбачається, що у разі якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції з'явилась необхідність у відповідності із статтею 38 Господарського процесуального кодексу України витребувати у сторін докази, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається із матеріалів, наданих позивачем на вимогу суду, 06.06.2001 року ТОВ „Контакт-1” придбало  арештоване майно з прилюдних торгів, а саме незакінчене будівництво багатоповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: м. Миколаїв,  пр. Леніна ріг вул. Фрунзе, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 2234.

Згідно із актом Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатації від 22.04.2004 року, роботи по будівництву 9-поверхового житлового будинку по пр. Леніна,15-а закінчені повністю та його запропоновано прийняти в експлуатацію.

29.12.2004 року комісія у складі представників від ТОВ „Контакт-1” та представників від ОСББ „Союз-50” провела обстеження активів житлового комплексу (його частини) за адресою пр. Леніна,15-а, що передається з балансу ТОВ „Контакт-1” на баланс ОСББ „Союз-50”, на підставі чого 18.01.2005 року сторонами складений та підписаний акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс.

У зв'язку із передачею житлового комплексу за адресою пр. Леніна,15-а на баланс ОСББ „Союз-50” у останнього виникла заборгованість по розрахунках за електроенергію, водопостачання, газопостачання, обслуговування ШРП та оренду землі за період з 20.05.2004 року по 31.12.2004 року, про що йому були вручені відповідні рахунки для сплати.

01.06.2005 року сторони провели звірку взаємних розрахунків, в результаті якої встановлено, що сальдо ОСББ „Союз-50” складає 10 197,84 грн., про що свідчить відповідний акт, засвідчений печатками та підписами бухгалтерів  підприємств.

14.12.2005 року за № 155 ТОВ „Контакт-1” направило на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити залишок непогашеної заборгованості з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 11 005,98 грн., що складається із 10 197,84 грн. основного боргу, 280,56 грн. 3 % річних та 527,58 грн. індексу інфляції.

ОСББ „Союз-50” зазначену вище претензію проігнорував, у зв'язку з чим станом на 05.04.2006 року у відповідача перед позивачем залишилась заборгованість, яка вже зросла до 16 073,55 грн., що складається із 14 754,16 грн. основного боргу, 556,60 грн. 3 % річних та 762,79 грн. індексу інфляції.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до місцевого господарського суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Так, судовою колегією в судовому засіданні було оглянуто оригінал акту приймання-передачі затрат по комунальному обслуговуванню від ТОВ „Контакт-1” до ОСББ „Союз-50”, в якому наведений обґрунтований розрахунок відповідних затрат. Даний акт скріплений печатками підприємства та підписаний обома сторонами: директором позивача, головою правління відповідача та бухгалтерами сторін.  

На вимогу суду ТОВ „Контакт-1” надало документи, підтверджуючі оплату затрат по комунальному обслуговуванню дома за адресою: м. Миколаїв, вул. Леніна,15-а:

-          рахунки і платіжні документи по електроенергії (у кількості 8);

-          рахунки і платіжні документи по водопостачанню (у кількості 7);

-          рахунки і платіжні документи по газопостачанню (у кількості 3);

-          рахунок і платіжний документ по ШРП.

Перелічені документи були оглянуті в судовому засіданні та залучені до матеріалів справи як докази, підтверджуючі виставлення відповідних рахунків, оплату позивачем та часткову оплату відповідачем послуг з енергопостачання, водопостачання, газопостачання та ШРП дому за адресою: м. Миколаїв, вул. Леніна,15-а за спірний період.

Відповідач в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що йдеться річ про різні будинки, а саме те, що рахунки та платіжні документи виписувались дому по вул. Фрунзе, а оспорюваний об'єкт знаходиться на вул. Леніна,15-5.

Такі твердження є безпідставними та не приймаються судовою колегією, оскільки згідно із свідоцтвом № 2234 від 06.06.2001 року про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів, оспорюваний об'єкт знаходиться за адресою: м. Миколаїв,  пр. Леніна ріг вул. Фрунзе, а тому річ у справі йдеться про один і той же дім.

Також не приймаються судовою колегією твердження відповідача в частині того, що голова правління ОСББ „Союз-50” не мав права підписувати акт приймання-передачі затрат по комунальному обслуговуванню, оскільки згідно із п.4.7 Статуту підприємства саме голова правління наділений повноваженнями щодо складання та підпису документів від імені ОСББ „Союз-50”.

Не погоджується колегія суддів із твердженням відповідача про те, що акт приймання-передачі затрат по комунальному обслуговуванню за період з червня 2004р. по січень 2005р. не міг бути підписаний, так як ОСББ „Союз-50” було створено та зареєстровано 20.10.2004 року, з наступних підстав.

З акту приймання-передачі затрат по комунальному обслуговуванню дійсно не вбачається якою датою він підписаний. Між тим, пунктом 3 вищезазначеного акту встановлені затрати по газоспоживанню станом на 31 грудня 2004 року. Отже, колегія суддів вважає, що датою складання та підписання цього акту є 31 грудня 2004 року. Тобто, на момент підписання акту ОСББ „Союз-50” існувало та було зареєстровано у держаному реєстрі.

Крім того, згідно квитанцій за №№ 185,186 від 13.04.2005 року відповідач здійснив оплату за обслуговування газопостачання та ШРП за період з 20.05.2004 року по 31.12.2004 року в сумі 1673,84 грн., за воду і каналізацію за період з 18.06.2004 року по 11.11.2004 року в сумі 2 670,22 грн.

Таким чином, відповідач сплативши вищенаведені рахунки фактично визнав затрати, які йому були передані згідно акту приймання-передачі.        

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі викладених фактів та норм діючого законодавства, судова колегія приходить до висновку, що відповідач прийняв на себе зобов'язання по оплаті затрат по комунальному обслуговуванню дома за адресою: м. Миколаїв, вул. Леніна,15-а, але їх не виконав в повному обсязі по теперішній час у зв'язку з чим утворилась заборгованість з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції, яка і підлягає стягненню.

Між тим, позивачем не надано доказів по сплаті послуг за водопостачання у сумі 24,15 грн. згідно рахунку № 8021/0521 від 02.06.2004 року., а тому основний борг складає 14730,01грн.

Крім того, позивачем на суму основного боргу нараховані 3% річних за весь час прострочення зобов'язання в сумі 556,60 грн. за 460 днів та індекс інфляції в сумі 762,79 грн.

Колегія суддів не погоджується з вимогами позивача відносно строку прострочки у 460 днів, з наступних підстав.

Як було вище зазначено та встановлено в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги, акт приймання-передачі витрат по комунальному обслуговуванню був складений та підписаний 31 грудня 2004 року. З даного акту не вбачається коли конкретно відповідач повинен був почати розраховуватися з позивачем.

Відповідно до пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

14.12.2005 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про сплату боргу за актом приймання-передачи затрат по комунальному обслуговуванню, яка залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, моментом пред'явлення вимоги у позивача виникло зі сплином семиденного строку, тобто з 21.12.2005 року, а тому і нарахування 3% річних та інфляційних необхідно обраховувати із 21.12.2005 року.     

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ „Контакт-1” підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області від 22.05.2006 року зміні.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги та ІТЗ судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Контакт-1” задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 22.05.2006 року по справі № 12/161/06 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції.        

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Союз-50” (54010, м. Миколаїв, проспект Леніна,15-а, р/р 26003301350400 в банку „Національний кредит” м. Миколаєва, МФО 326665, ЗКПО 33250240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Контакт-1” (54001, м. Миколаїв, вул. Громадянська,16-а, р/р 2600202004270 в АТ НФ „Кредит Банк (Україна)” в м. Миколаєві, МФО 326762, ЗКПО 13852064) 14 730,01 –основного боргу, 139,15 грн. –3 % річних, 535,72 грн. –інфляційних, 154,03 грн. державного мита за розгляд позовної заяви та 113,07 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Союз-50” (54010, м. Миколаїв, проспект Леніна,15-а, р/р 26003301350400 в банку „Національний кредит” м. Миколаєва, МФО 326665, ЗКПО 33250240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Контакт-1” (54001, м. Миколаїв, вул. Громадянська,16-а, р/р 2600202004270 в АТ НФ „Кредит Банк (Україна)” в м. Миколаєві, МФО 326762, ЗКПО 13852064) 81,45 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.  

Решту рішення залишити без змін.

3. Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Миколаївської області.  

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                       С.І. Колоколов

Суддя                                                                                          Г.П. Разюк

           Суддя                                                                                              М.С. Петров