Рішення

від 23.12.2021 по справі 640/26988/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2021 року м. Київ № 640/26988/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Погребняку Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МЛАЙТ

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2021 №424440701, №424460701, №424450701,

за участю:

представника позивача - Гребенченка О.А.,

представника відповідача - Мудренко Д.Ю.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю МЛАЙТ (далі по тексту - позивач, ТОВ МЛАЙТ ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.06.2021 №424440701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 223625, 50 грн., з якої сума грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями - 4 178 900,00 грн. і сума грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 044725,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.06.2021 №424460701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 5 948 443, 00 грн., з якої сума грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями - 4 954 289,00 грн. і сума грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 994154,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2021 №424450701, яким застосовано штраф за порушення пункту 120-2 статті 120 Податкового кодексу України, загальна сума якого складає 51 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень є висновки контролюючого органу, зазначені в акті перевірки щодо обставин здійснення господарських операцій із ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 та ТОВ АДВ ТРАНС , а саме: не надання позивачем до перевірки первинних та супутніх документів, які б могли свідчити про факт виконання робіт; не надання до перевірки позивачем інформації щодо подальшої реалізації комплексу рекламно-поліграфічних послуг. Позивач вважає, що такі висновки Головного управління ДПС у м. Києві порушують вимоги пункту 134.1.1 статті 134, пункту 198.1 пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України та є суб`єктивними оціночними судженнями, які спростовуються даними самого акту перевірки та первинними документами, наданими для перевірки. Зазначено, що відповідачем зроблено висновок про відсутність факту надання робіт/послуг контрагентами, саме на підставі лише супутніх документах, які деталізують господарські операції та складаються в довільній формі, що не може враховуватися при винесені відповідачем податкового повідомлення-рішення, оскільки до таких документів/матеріалів не встановлено жодної вимоги з оформлення. Оформлення таких документів здійснюється контрагентами в довільній формі та визначається самими контрагентами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №640/26988/21.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги ТОВ МЛАЙТ є безпідставними та необґрунтованими, оскільки податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.06.2021 № 424440701, № 424460701 та №424450701, прийнято в межах повноважень та відповідно до вимог законодавства України, та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Так, відповідачем вказано, що в наданих до перевірки актах виконаних робіт відсутня деталізація об`єктів рекламних та рекламно-поліграфічних послуг, місць та дат надання послуг, не деталізовано залучення для цього людських та технічних ресурсів, не надано фото-відеозвітів щодо вищезазначених робіт (послуг), відсутні фотозвіти та інші відомості та супутні документи, які б могли підтвердити реальність здійснення вказаних операцій, а також всі надані до перевірки фотографії не можливо пов`язати з актами виконаних робіт та адресними програмами від ТОВ АДВ Транс .

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому вказано, що доводи відповідача є безпідставними та суб`єктивними з огляду на те, що позивачем були надані розшифровки до актів наданих послуг та таблиці із зазначенням подальшої реалізації, де зазначено і місце надання послуг і період надання послуг, рекламний сюжет, рекламні носії, кількість рекламних носіїв, тобто, на думку позивача наведена достатня деталізація рекламних послуг. Зазначено, що відповідачу надавались копії фотозвітів, які виконують завжди в чорно-білому кольорі, і роботи з цього висновок, що за таких умов господарські операції є нереальними не було жодної підстави.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2021 закрито підготовче провадження у справі №640/26988/21 та призначено судове засідання до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 23.12.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "МЛАЙТ" в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі направлень від 29.03.2021 №5668/26-15-07-09-06, від 30.03.2021 №5734/26-15-07-01-04, від 30.03.2021 №5735/26-15-07-01-04, від 09.04.2021 №6557/26-15-07-07-01, та на підставі наказу від 15.03.2021 № 2055-п проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю МЛАЙТ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.06.2018 по 31.12.2020, валютного - за період з 09.06.2018 по 31.12.2020, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 09.06.2018 по 31.12.2020 та іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої складено акт перевірки від 26.04.2021 №34668ж5/26-15-07-01-04/42222203.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ МЛАЙТ :

Пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункт 7, пункт 10, пункт 11, пункт 12, пункт 18 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 №27/4248 на загальну суму 4 954 289 грн., в тому числі по періодах:

2018 рік - 547 057 грн;

2019 рік- 3429 557 грн;

2020 рік - 977 675 грн.

Пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 178 900 грн., в тому числі по періодах:

за жовтень 2018 року на суму 152833 грн.;

за листопад 2018 року на суму 85208 грн.;

за грудень 2018 року на суму 317800 грн.;

за січень 2019 року на суму 57548 грн.;

за лютий 2019 року на суму 212816 грн.;

за березень 2019 року на суму 199 216 грн.;

за квітень 2019 року на суму 149368 грн.;

за травень 2019 року на суму 614600 грн.;

за червень 2019 року на суму 199216 грн.;

за липень 2019 року на суму 448104 грн.;

за серпень 2019 року на суму 99648 грн.;

за. вересень 2019 року на суму 249016 грн.;

за жовтень 2019 року на суму 498384 грн.;

за листопад 2019 року на суму 199448 грн.;

за грудень 2019 року на суму 249328 грн.;

за вересень 2020 року на суму 370126 грн.;

за листопад 2020 року на суму 76241 грн.

Пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, не складено та не зареєстровано податкові накладні під час здійснення операцій, визначених підпунктом г пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України на загальну суму 4 178 900 грн.

Підпункту 4 пункту 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №2464-VI від 08.07.2010, а саме несвоєчасно поданий звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за листопад 2019 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 26.04.2021 №34668ж5/26-15-07-01-04/42222203 (далі по тексту - Акт перевірки), до якого позивачем 13.05.2021 подані заперечення разом із додатками - таблиці із зазначенням подальшої реалізації послуг, отриманих від контрагентів та копії договорів про надання послуг із адресними програмами та фотозвітами.

За результатом розгляду заперечення ТОВ МЛАЙТ , Головним управлінням ДПС у м. Києві висновки акту перевірки від 26.04.2021 №33953/ж5/26-15-07-06-01 залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі встановлених порушень Головним управлінням ДПС у м. Києві 01.06.2021, поміж інших прийняті, оскаржувані податкові повідомлення - рішення:

- №424440701, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 5 223 625,00 грн., (за податковими зобов`язаннями у розмірі 4 178 900 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1 044 725 грн.);

- №424460701, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші платники на суму 5 948 443,00 грн., (за податковими зобов`язаннями у розмірі 4 954 289 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 994 154 грн.);

- №424450701, яким до позивача застосовано штраф на загальну суму 51 000,00 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, рішенням Державної податкової служби України від 30.08.2021 №19707/6/99-00-06-01-01-06 про результати розгляду скарги ТОВ МЛАЙТ , податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 01.06.2021 №424440701, №424460701, №424450701залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними та таким, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з положеннями пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до приписів підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;

на суму дооцінки основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму вигід від відновлення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Підпунктом ''а'' пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Відповідно до абзацу г пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними / виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

З наведених положень законодавства вбачається обов`язок платника податку нарахувати податкові зобов`язання у разі якщо, зокрема, придбані з податком на додану вартість послуги призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність'' від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З акта перевірки вбачається, що висновки щодо порушення товариством з обмеженою відповідальністю "МЛАЙТ приписів податкового законодавства в частині заниження податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств зроблено з огляду на те, що перевіркою встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 , та ТОВ АДВ ТРАНС в частині декларування послуг з номенклатурою комплекс рекламно-поліграфічних послуг .

Таким чином, в межах даної справи спірним є встановлення факту здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його контрагентами.

Так, з матеріалів справи вбачається, зокрема із акту перевірки (ст. 7-23) та листа за наслідками розгляду заперечень, позивачем на підтвердження реальності здійснюваних ТОВ МЛАЙТ господарських операцій з вищезазначеними контрагентами відповідачу були надані наступні первинні документи.

По взаємовідносинам ТОВ МЛАЙТ з ФОП ОСОБА_1 надані:

- договір №22/10/1 від 22.10.2018 з ФОП ОСОБА_1 про надання послуг; акт наданих послуг №6 від 30.09.2020; акт наданих послуг №5 від 31.08.2020; акт наданих послуг №4 від 31.07.2020; акт наданих послуг №3 від 31.03.2020; акт наданих послуг №2 від 29.02.2020; акт наданих послуг №1 від 31.01.2020; акт наданих послуг №36 від 31.12.2019; акт наданих послуг №34 від 30.11.2019; акт наданих послуг №32 від 31.10.2019; акт наданих послуг №29 від 30.09.2019; акт наданих послуг №26 від 31.08.2019; акт наданих послуг №23 від 31.07.2019; акт наданих послуг №20 від 30.06.2019; акт наданих послуг №17 від 31.05.2019; акт наданих послуг №14 від 30.04.2019; акт наданих послуг №12 від 31.03.2019; акт наданих послуг №9 від 28.02.2019; акт наданих послуг №1 від 31.01.2019; акт наданих послуг №42 від 31.12.2018; акт наданих послуг №39 від 30.11.2018; акт наданих послуг №35 від 31.10.2018; копії річних адресних програм від 31.12.2018, від 31.12.2019 та від 31.12.2020.

На підтвердження реальності здійснюваних ТОВ МЛАЙТ господарських операцій з ОСОБА_2 відповідачу були надані:

- договір про надання послуг №01/10/2019 від 01.10.2019; акт наданих послуг №6/1 від 31.03.2020; акт наданих послуг №4/1 від 29.02.2020; акт наданих послуг №2/1 від 31.01.2020; акт наданих послуг №13/1 від 31.12.2019; акт наданих послуг №11/1 від 30.11.2019; акт наданих послуг №10/1 від 31.10.2019; копії річних адресних програм до договору №01/10/2019 від 01.10.2019.

На підтвердження реальності здійснюваних ТОВ МЛАЙТ господарських операцій з ФОП ОСОБА_3 відповідачу були надані:

- адресні програми від 01.03.2020 №3/2020, від 01.02.2020 №2/2020, від 01.01.2020 №1/2020, договір про надання рекламних послуг від 01.01.2020, таблиця із зазначенням подальшої реалізації послуг від ФОП ОСОБА_3 , акти виконаних послуг від 31.01.2020 №б/н, від 29.02.2020 №б/н, від 31.03.2020 №б/н.

По взаємовідносинам ТОВ МЛАЙТ з ТОВ АДВ Транс , надані:

- договір №1/10 від 01.10.2018 про надання рекламно - поліграфічних послуг із Додатковою угодою від 04.01.2019;

- договір №4АДВ-Н від 01.11.2020 про розміщення реклами із Додатковою угодою від 01.11.2020;

- акт надання послуг №312,313,314,315 від 31.10.2018;

- акт надання послуг №385,386,388 від 30.11.2018;

- акт надання послуг №393 від 03.12.2018;

- акт надання послуг №472,473,475,476,477,481 від 31.12.2018;

- акт надання послуг №70,74 від 31.01.2019;

- акт надання послуг №94,95,157,158,159 від 28.02.2019;

- акт надання послуг №162,163,253,254 від 31.03.2019;

- акт надання послуг №258 від 01.04.2019,№351,352 від 30.04.2019;

- акт надання послуг №444,445,446,447,448,449, 457,458,459,460,461,463,465 від 31.05.2019;

- акт надання послуг №468 від 04.06.2019, №555,556 від 30.06.2019;

- акт надання послуг №559 від 01.07.2019, №567 від 05.07.2019, №571 від 10.07.2019, №578 від 15.07.2019, №641,644,645,648,649 від 31.07.2019;

- акт надання послуг №663 від 15.08.2019,№724 від 31.08.2019;

- акт надання послуг №730 від 01.09.2019,№732 від 03.09.2019;

- акт надання послуг №804,805,806,807 від 30.09.2019;

- акт надання послуг №814,815,816 від 15.10.2019, №881,882,883,884,885,886 від 31.10.2019;

- акт надання послуг №895,896 від 15.11.2019, №956,957 від 30.11.2019;

- акт надання послуг №1029,1030,1031,1032,1033 від 31.12.2019;

- акт надання послуг №248 від 16.09.2020, №249 від 18.09.2020;

- акт надання послуг №250 від 21.09.2020, №251 від 23.09.2020;

- акт надання послуг №252 від 25.09.2020 №253 від 28.09.2020;

- акт надання послуг №254,255,256 від 30.09.2020;

- акт надання послуг №284,308,310,311,309 від 30.11.2020 №340 від 31.12.2020;

- таблиця із зазначенням подальшої реалізації послуг від ТОВ "АДВ Транс";

- копії річних адресних програм, копії фотографій: №20/2 від 01.11.2020; №20/1 від 01.09.2020; №19/12 від 01.12.2019; №19/11 від 01.11.2019; №19/10 від 01.10.2019; №19/9 від 01.09.2019; №19/8 від 01.08.2019; №19/7 від 01.07.2019; №19/6 від 01.06.2019; №19/5 від 01.05.2019; №19/4 від 01.04.2019; №19/3 від 01.03.2019; №19/2 від 01.02.2019; №18/12 від 01.12.2018; №18/11 від 01.11.2018; №18/10 від 01.10.2018.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Як вбачається із листа Головного управління ДПС у м. Києві від 27.05.2021 №11769/1/26-15-07-01-04 за наслідками розгляду заперечень, відповідачем не заперечується факт надання ТОВ МЛАЙТ первинних документів по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 , та ТОВ АДВ ТРАНС .

Проте Головним управлінням ДПС у м. Києві не визнається реальність господарських взаємовідносин позивача.

Як вбачається із акту перевірки та листа про розгляд заперечення на акт перевірки, контролюючим органом зроблено висновок, зокрема, що в наданих до перевірки актах виконаних робіт відсутня деталізація об`єктів рекламних та рекламно-поліграфічних послуг, мість та дат надання послуг, не деталізовано залучення для цього людських та технічних ресурсів, не надано фото-відеозвітів щодо вказаних робіт (послуг), відсутні фотозвіти та інші відомості та супутні документи, які б могли підтвердити реальність здійснення господарських операцій позивача між контрагентами.

Позивач в позовній заяві вказує, що ним було надано супутні документи, які містять повну деталізацію наданих послуг, щодо періоду надання послуг, місця надання послуг, сюжетів та кількості рекламних носіїв, що свідчить про реальність операції.

Вказане підтверджується документами наданими позивачем до матеріалів позовної заяви.

Суд звертає увагу, що доказів того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

Суд наголошує на тому, що зазначені висновки контролюючого органу зроблені на припущеннях, не підтверджені з боку контролюючого органу жодними належними доказами, необгрунтовані із приводу невизнання первинних документів, якими підтверджуються господарські операції позивача із названими вище контрагентами.

В силу приписів пункту 44.6 статті 44 Податкового Кодексу України такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У відповідності до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Також, в силу приписів підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідач мав призначити документальну позапланову перевірку за наслідками розгляду скарги платника податків і документів, долучених на спростування висновків акту перевірки, з огляду на обставини, що не були досліджені під час перевірки.

Проте контролюючий орган формально підійшов до розгляду скарги платника податків і не змінюючи висновків акту перевірки не визнав первинні документи такими, що підтверджують рух активів в процесі господарських взаємовідносин позивача із контрагентами.

Нормами Податкового кодексу України передбачено право платника податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №640/637/19.

Щодо висновків контролюючого органу про невизнання реальності господарських взаємовідносин позивача із ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_3 , та ТОВ АДВ ТРАНС , суд наголошує, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах стосовно контрагентів суб`єкта господарювання щодо ланцюгів постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, має виключно інформативний характер і не є належним доказом у розумінні процесуального закону.

До аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у наступних справах: №520/4829/19, постанова від 13.08.2020; №160/93/19, постанова від 02.04.2020; №340/422/19, постанова від 04.06.2020; №826/8006/14, постанова від 06.07.2021; №826/11176/17, постанова від 06.07.2021; №2540/26/18, постанова від 07.07.2021; №826/5595/16, постанова від 13.07.2021.

Так, з матеріалів справи вбачається, що первинні документи надавались позивачем до перевірки.

Проте, контролюючим органом були проігноровані вищезазначені первинні документи.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд приходить до висновку, що в межах спірних правовідносин відповідачем в ході проведення перевірки позивача не наведені та не встановлені докази, які б вказували на невідповідність господарських операцій позивача з контрагентами, меті та цілям діяльності платників податків, збитковості таких операцій чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б підтвердити фіктивність здійснених операцій, відсутність факту виконання робіт, надання послуг. Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.06.2021 № 424440701, № 424460701 та №424450701 є необгрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів та не надано належних доказів наявності в діях позивача ознак протиправної діяльності. Тобто, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 01.06.2021 №424440701, №424460701 та №424450701.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МЛАЙТ (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 38, код ЄДРПОУ 42222203) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) витрати по сплаті судового збору у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот гривень) 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст рішення складено та підписано 11.01.2022