Ухвала

від 04.01.2022 по справі 607/24244/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.01.2022 Справа №607/24244/21

04 січня 2022 року м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного підприємства Рембудзахід про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та затримки виплати заробітної плати при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Приватного підприємства Рембудзахід , в якому просила: скасувати наказ за №12 від 24 листопада 2021 року Про звільнення з роботи , поновити її на роботі на посаді архітектора Приватного підприємства Рембудзахід , стягнути невиплачену заробітну плати з 01 червня 2021 року по 25 листопада 2021 року в сумі 72 879,76 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 94 848,81 грн.

Встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, зокрема: позивачем не зазначено ціни позову, не наведено обґрунтованого розрахунку сум, які просить стягнути позивач та не сплачено судовий збір з врахування ціни позову.

В силу вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

В силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується.

Відповідно до положень ст. 177 ЦПК України до позовної заяви позивач повинен додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В силу вимог п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , при поданні до суду позовної заяви майнового характеру фізичною собою, сплачується судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (908 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб (11 350 грн.).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України Про оплату праці , до структури заробітної плати входять: 1) Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. 2) Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно із вимогами ст. 1 Конвенції Про захист заробітної плати № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін заробітна плата означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття заробітна плата і оплата праці , які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Крім того, на підставі статті 2 Закону України Про оплату праці структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII Про державну статистику та Закону України Про оплату праці з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року, в справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таким чином, позивач звільнена від сплати судового збору за вимоги про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення невиплаченої заробітної плати.

Пільг, щодо сплати судового збору, за вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, не встановлено, а тому позивач повинна сплатити судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 908 грн. та не більше 11 350 грн., визначеної на підставі вимог п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України.

Позивачем у позовній заяві не зазначено ціни позову та не наведено обґрунтованого розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яку остання просить стягнути.

У поданій позовній заяві позивач зазначає про те, що вказану суму можливо визначити лише безпосередньо перед винесенням рішення суду про поновлення на роботі.

Разом з тим, вказані позовні вимоги підлягають сплаті судом збором, а тому позивач пред`являючи позов повинна вказати їх обгрунтований розрахунок станом на день пред`явлення позову та включити останні в ціну позову.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали для усунення вищезазначених недоліків, а саме: надати належним чином оформлену позовну заяву та її копії із зазначення ціни позову, визначеної на підставі вимог п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, сплатити судовий збір у розмірі 1% ціни позов (суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні), але не менше 908 грн. та не більше 11 350 грн. та надати оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

Судовий збір сплатити за наступними реквізитами рахунку та оригінал квитанції про оплату подати до суду у вищевказаний строк:

рахунок отримувача : UA968999980313101206000019751 ,

код отримувача: 37977599 ; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); отримувач: ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./2203010

код бюджетної класифікації 22030101; МФО 899998

призначення платежу -Судовий збір, за позовом прізвище ініціали, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

На підставі наведеного і, керуючись ст. ст. 175, 184 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства Рембудзахід про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та затримки виплати заробітної плати при звільненні слід залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали суду, для усунення недоліків, а саме: надати належним чином оформлену позовну заяву та її копії із зазначення ціни позову, визначеної на підставі вимог п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, сплатити судовий збір у розмірі 1% ціни позов (суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні), але не менше 908 грн. та не більше 11 350 грн. та надати оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

У випадку виконання позивачем вищевказаних вимог ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду.

Інакше заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Суддя І.М. Черніцька