Постанова

від 14.12.2021 по справі 520/9683/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4077/21

Номер справи місцевого суду: 520/9683/17

Головуючий у першій інстанції Огренич І. В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2021 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого - Сєвєрової Є.С.,

суддів: Колеснікова Г.Я., Вадовської Л.М.,

за участю секретаря - Чепрас А.І.,

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

відповідачі - Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Морський 1 , Одеська міська рада,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, ТОВ Добробут ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2019 року у складі судді Огренич І.В.,

встановив:

ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_36 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просять визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 14 червня 2017 року №2170-VII Про припинення договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю Добробут та надання Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив Морський 1 в оренду земельної ділянки, площею 3,7287 га за адресою: АДРЕСА_1 , для проектування і будівництва багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу Південний ; визнати недійсним договір оренди землі від 21 листопада 2017 року, що укладений між Одеською міською радою та ОК ЖБК Морський 1 , предметом якого є земельна ділянка кадастровий номер 5110136900:38:026:0003, загальною площею 3,7287 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для проектування і будівництва багатофункціонального громадсько-житлово-готельного комплексу Південний , та який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право 23491732. У позовній заяві посилаються на те, що між ними та ТОВ Інвест-Прогрес укладені договори інвестування на новозбудоване майно в БГЖГК Південний на 16 ст. Великого Фонтану за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення Одеської міської ради від 14 червня 2017 року щодо земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , прийнято з грубим порушенням Земельного кодексу України , та при прийняті рішення не було враховано, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , відсутній об`єкт нерухомого майна (будівля, споруда). Отже, право оренди земельної ділянки без розташованого на ній об`єкта нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб, підлягало передачі виключно на конкурентних засадах (земельних торгах). Оскільки спірна земельна ділянка передана відповідачу без проведення земельних торгів, позивачі з посиланням на ст.ст. 84 , 118 , 123 , 124 , 141 ЗК України вимушені звернутись до суду з даним позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2019 року позовні вимоги залишено без задоволення .

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, просять рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2019 року скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не з`ясовані обставини, які мають значення для справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, є незаконним та підлягає скасуванню. Посилалися на неврахування судом вимог ч.4 ст. 83 ЦПК, на неправильне зазначення показань свідків, та на діяльність Одеської міської ради, яка безпідставно визнана судом як така, що відповідає закону. Суд відмовив у зупиненні провадження до вирішення іншої справи №520/6425/17, що призвело до неправильного вирішення спору, не надав оцінки укладанню оспорюваної угоди та ухвалення рішення під час дії арешту на квартири інвесторів, а також незаконності державної реєстрації права власності за ОК ЖБК`Морський 1 .

28.07.2020 Одеська міська рада подала відзив, просить відмовити в задоволені апеляційної скарги, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2019 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників процесу, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції не встановив порушень прав чи законних інтересів позивача з боку відповідачів внаслідок прийняття міською радою оскаржуваних рішень та укладення договору оренди землі.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду про унеможливлення задоволення вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14 червня 2017 року на підставі заяви ТОВ Добробут , ОК ЖБК Морський-1 Одеською міською радою прийнято рішення про припинення договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ Добробут щодо земельної ділянки, площею 3,7278 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:38:026:0003 та передачу зазначеної земельної ділянки в оренду ОК ЖБК Морський 1 . Рішення обґрунтоване п.34 ч.1 ст. 26 Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 12 , 93 , ч. 1 ст. 120 , ч. 1 ст. 123 , ч. 1 ст. 124 , пунктів а , е ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України , ст. 31 Закону України Про оренду землі , ст.31 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ст.141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Отже, підставою для припинення договору оренди попереднього користувача була його заява, що свідчить про ухвалення рішення відповідно до вимог ст.141 ЗК України та в межах компетенції Одеської міської ради.

Також встановлено, що 13 травня 2017 року за ОК ЖБК Морський 1 зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва багатофункціонального громадсько житлово готельного комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1246543551101, готовністю 30,74%, номер запису про право власності: 20382924.

Відтак на час прийняття рішення 14.06.2017 й вирішення питання щодо передачі в оренду земельної ділянки, ОК ЖБК Морський 1 був власником нерухомого майна, що розташоване на цій земельній ділянці.

Доводи про незаконність реєстрації права власності ОК ЖБК Морський 1 не підтверджені доказами, рішення про визнання її недійсною на час вирішення справи судом першої інстанції не надано. Суд апеляційної інстанції перевіряє рішення, виходячи з фактичних обставин на час розгляду справи судом першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Викладене спростовує доводи позивачів про порушення норм закону щодо передачі земельної ділянки ОК ЖБК Морський 1 не на конкурентних засадах.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною третьою статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Частиною першою статті 3 Закону України Про місцеве самоврядування в України передбачено, що громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України Про місцеве самоврядування в України територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.

Частиною першою статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частиною п`ятою статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі, виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Територіальна громада, як власник об`єкту комунальної власності, делегує відповідному органу місцевого самоврядування (раді) повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені в її інтересах, виключно у спосіб та в межах повноважень передбачених законодавством.

Воля територіальної громади, як власника, може виражатись лише у таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (частина друга статті 327 ЦК України).

Статтею 124 ЗК України визначений порядок передачі земельних ділянок в оренду. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Право на оскарження рішень органів місцевого самоврядування мають особи, щодо яких застосовано відповідне рішення, а також особи, які є суб`єктами правовідносин, де застосовуються прийняті органами місцевого самоврядування акти.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У Рішенні N 7-рп/2009 від 16.04.2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України зазначив, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Отже, умовою звернення до суду з позовом про визнання незаконним (протиправним) рішення органу місцевого самоврядування є заінтересованість позивача. Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача. Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.

Для вирішення спору (про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсним договору оренди, укладеного на підставі оскаржуваних рішень) необхідною умовою є з`ясування того, чи має позивач матеріально-правову зацікавленість (інтерес) в оскарженні рішень Одеської міської ради та встановлення факту того, з якими конкретними матеріальними або нематеріальними благами пов`язаний інтерес позивача та що цей інтерес належить саме позивачу, а також встановити чи є позивач потерпілим від оскаржуваних рішень та що вони спричинили суттєвий негативний вплив саме на позивача і він зазнав реальної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поняття законного (охоронюваного законом) інтересу міститься в рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі № 1-10/2004, згідно з яким охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного права і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У структурі законного інтересу виділяють два елемента: 1) прагнення суб`єкта користуватися конкретним соціальним благом; 2) звернення в деяких випадках за захистом до компетентних органів. При цьому, інтерес являє собою своєрідну спонукальну потребу, яка змушує потенційного учасника відповідних правовідносин діяти певним чином задля фактичної реалізації свого прагнення отримати конкретне благо, що у разі порушення, невизнання чи оспорювання призводить до можливості вдаватися до судової форми захисту у порядку цивільного судочинства.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України (п. 1 резолютивної частини Рішення № 6-зп від 25 листопада 1997 року; п. 1 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25 грудня 1997 року; та п. 1 резолютивної частини Рішення №19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року).

У рішенні № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст спрямованість діяльності держави (ч.2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

З огляду на викладене, відмовляючи в задоволенні позову, суд також вірно виходив з того, що позивачі, хоча і є інвесторами ТОВ Інвест-Прогрес , ПП Прогрес-Риелт , проте не є учасниками земельних правовідносин, що виникли між ТОВ Добробут , ОК ЖБК Морський 1 , що є окремою підставою для відмови в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про неприйняття судом як доказів звернення інвесторів ЖК Золотий Берег до Офісу Президента України, копії відповіді №22/033090-15П від 05.08.2019, копії відповіді ДЕРЖАРХБУД ІНВЕСТ України від 25.09.2019, копії листа на адресу ОК ЖБК Морський 1 від 20.09.2015, копії відповіді Департаменту ДАБІ Одеської області від 20.09.2019 викладеного не спростовує, тому не може бути підставою скасування рішення суду.

На час вирішення спору судом першої інстанції угода від 31.08.2015, укладена між ТОВ Добробут та ОК ЖБК Морський 1 , не визнана недійсною, суд виходив з презумпції правомірності правочину. Суд апеляційної інстанції перевіряє рішення, виходячи з фактичних обставин на час розгляду справи судом першої інстанції.

Не можуть бути підставою для задоволення скарги доводи про незупинення судом першої інстанції провадження у справі до вирішення іншої справи №520/6425/17, оскільки відсутні ознаки унеможливлення вирішення спору до вирішення іншої справи при виниклих правовідносинах.

Більш того, станом на час ухвалення рішення набрало законної сили рішення Київського районного суду м.Одеси від 26.10.2018 у справі №520/6425/17, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_37 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-Будівельний кооператив Морський-1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут , Одеської обласної філії комунального підприємства Центр Державної реєстрації , третя особа, без самостійних вимог Обслуговуючий кооператив Житловий Комплекс Золотий берег про визнання угоди про внесення цільового внеску недійсною. Тобто обставини, на які посилалися позивачі, не знайшли підтвердження, оспорювана угода на час вирішення спору є дійсною.

Доводи апеляційної скарги про зловживання правами посадовими особами ТОВ Прогресбуд , ПП Прогрес-Ріелт , ТОВ Інвест-Прогрес та порушення прав інвесторів не можуть бути підставою скасування рішення суду, оскільки зазначені особи не є учасниками справи, вимог до них не пред`явлено, та оцінка їх діяльності з огляду на доводи позивачів може бути надана лише правоохоронними органами в межах кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги про існування арешту на певні квартири інвесторів як перешкода для укладання договору оренди не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки договір оренди землі не є угодою щодо розпорядження квартирами інвесторів.

Виходячи з предмету позову, а саме - визнання недійсним рішення Одеської міської ради щодо земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки, не можуть бути предметом оцінки апеляційного суду доводи скарги про незаконність передачі майнових прав інвесторів до ОК ЖБК Морський 1 , відсутності у ОК ЖБК`Морський 1 дозволу на виконання будівельних робіт, порушення порядку реєстрації прав на нерухоме майно за ОК ЖБК Морський 1 , що відповідає вимогам ч.6 ст.367 ЦПК України. На час вирішення спору незаконність вказаних дій не встановлена у визначеному законом порядку, предметом спору у цій справі не є.

Не впливають на правильність висновків суду по суті доводи апеляційної скарги про невірне відтворення судом пояснень свідків щодо дотримання норм Регламенту під час прийняття рішення Одеською міською радою, оскільки пояснення свідків при виниклих правовідносинах не відповідають критерію допустимості доказів.

Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому скарга задоволенню не підлягає, рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 11.01.2022.

Головуючий:

Судді: