Ухвала

від 18.12.2008 по справі 10-1341/2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №10-1341/2008Головуючий в 1 інстанції: Кутья С. Д.

Категорія: ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 209 КК УкраїниДоповідач: Залізняк P.M.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2008р. колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого суддіОгурецького В.П.

суддівЗалізняк P.M., Галатіна О.М.

за участю: прокурораМороза Д.І.

обвинуваченоїОСОБА_1

захисникаОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому в місті Донецьку апеляції обвинуваченої ОСОБА_1, та її захисника ОСОБА_2 на постанову Ворошиловського районного суду Донецької області від 12.12.2008р. про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченої

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Горлівки Донецької області, українки, громадянки України, працююча фінансовим директором ВАТ «Дірол кедбері», не одружена, мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судима

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 209 КК України

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні слідчої групи Прокуратури Донецької області знаходиться кримінальна справа, яку було порушено 05.12.2008р. проти ОСОБА_1 та інших осіб за фактом фіктивного підприємництва, вчиненого повторно, шляхом використання ТОВ «Квадро світ» ОКПО 35537583 та ТОВ «Киїрівеньторг» ОКПО 32822873 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України.

В ході досудового слідства встановлено, що в період з 2004 року по теперішній час на території м. Донецька, Донецької області та інших областей, ОСОБА_1 та невстановлені особи, діючи умисно, з корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб, повторно, створили та придбали ряд суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі ТОВ «Квадро світ» ОКПО 35537583 та ТОВ «Киїрівеньторг» ОКПО 32822873, з метою прикриття незаконної діяльності з переводу безготівкових грошових коштів інших підприємств у готівку і навпаки, шляхом вчинення безтоварних - фіктивних фінансово-господарських операцій, з оформленням підроблених документів та отриманням незаконної винагороди від представників цих підприємств. Крім цього, з використанням вказаних підприємств проводились безтоварні - фіктивні угоди, з оформленням закупівлі припейдів (карток поповнення рахунку), з метою отримання в банківських закладах Донецької області кредитів, які перераховувались на розрахункові рахунки підконтрольних підприємств для переводу у готівкову форму.

05.12.2008р. ОСОБА_1 затримана у порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного злочину.

Постановою Ворошиловського районного суду Донецької області від 12.12.2008р. задоволено подання заступника прокурора Донецької області Нестеренка О.І. щодо обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_1

12.12.2008р. органом досудового слідства проти ОСОБА_1 порушена кримінальну справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 209 КК України, та пред'явлено обвинувачення у тому, що вона 16.01.2008р., діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою легалізації грошових коштів одержаних шляхом фіктивного підприємництва, завдяки використанням ТОВ «Квадро світ» оформила договір про купівлю оздоровчого табору «Фантазія» в м. Кременів Луганської області за 86800грн., а 21.02.2008р. оформила договір продажу ТОВ «Сірінг» вартістю 86800 грн., що були перераховані на рахунок ТОВ «Квадро світ».

Постанова суду була оскаржена обвинуваченою ОСОБА_1, яка вважає постанову суду незаконною та необгрунтованою, просить її скасувати та обрати відносно неї міру запобіжного заходу, що не пов'язана з позбавленням волі. На обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що протокол судового засідання та зміст постанови суду про обрання запобіжного заходу не відображають реальних подій, що відбувались у суді, не відображені її та захисника доводів та заперечень проти обвинувачення.

В своєї апеляції захисник ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, як незаконну, застосувати міру запобіжного заходу не пов'язану з позбавленням волі. Посилається на те, що

Постанова суду немотивована, в ній не наведені підстави про те, що інші менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченої, не вирішене клопотання про застосування такої міри запобіжного заходу як залогу, не наведені мотиви, які б свідчили, що ОСОБА_1 може ухилятися від слідства та суду. Своє прохання обґрунтовує також тим, що за пред'явленим ОСОБА_1 обвинуваченням подія злочину мала місце у далекому минулому. Вважає, що суд належним чином не перевірив законність та обгрунтованість затримання підозрюваної при продовження строків її затримання, не встановив фактичний час, дату та обставини затримання та без мотивації відхилив клопотання про одночасний розгляд з поданням прокурора скарги обвинуваченої на незаконне затримання. На думку захисника судом також не дана належна оцінка документам, що характеризують особу ОСОБА_1, які були долучені до справи.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який прохав, постанову залишити без змін, вважав її законною та обґрунтованою, ознайомившись з витребуваними матеріалами кримінальної справи, на підставі яких ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає, що апеляції обвинуваченої та її захисника задоволенню не підлягає, за таких підстав.

Відповідно вимогам ст. ст. 148, 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суддею повинні враховуватись: 1) наявність доказів вчиненні особою, щодо якої вони застосовуються, кримінально караного діяння; 2) наявність даних про те, ця особа може ухилитися від дізнання, слідства чи суду або буде перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі; або може вчинити інші злочини, або не буде виконувати інші рішення; 3) тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Відповідно до вимог ст. 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

В роз'ясненнях п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 25.04.2003р. із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004р. №10 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та провадження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» зазначено, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що впливають із ч.2 ст. 148 КПК України, і його належної поведінки.

Так, вирішуючи питання про наявність доказів вчинення ОСОБА_1 кримінально караного діяння, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, суддя переконався, що її обвинувачення в цьому є обґрунтованим, в розпорядженні прокурора є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які вказують на наявність ознак зазначеного злочину.

Санкція ч.2 ст. 205 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, а санкція ч.2 ст. 209 КК України - від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльності на строк до трьох років з конфіскацією коштів абро іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.

По справі є достатньо підстав вважати, що обвинувачена ОСОБА_1, знаходячись на волі, може продовжити злочинну діяльність або ухилитися від слідства та суду і тим самим перешкодити встановленню істини у справі.

При задоволенні подання заступника прокурора Донецької області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1 суддею враховано й те, що вона обвинувачується у вчиненні двох злочинів у сфері господарської діяльності середньої тяжкості і тяжкого, а також дані про особу обвинуваченої, яка обвинувачується у вчиненні тривалого злочину, є одним з організатором вчинення злочину та активним членом злочинної групи осіб, має повнолітню доньку, що мешкає з батьком, що є працездатнім. Окрім цього, ОСОБА_1 є жителькою м. Донецька, де мешкає більшість свідків та очевидців по справі, на яких, відповідно до матеріалів кримінальної справи ОСОБА_1 може вчинити тиск. Крім того, ОСОБА_1 відповідно до матеріалів кримінальної справи, через невстановлених учасників групи перешкоджала виклику свідків для допиту. Більш того, перебуваючи на волі, вона буде продовжувати злочину діяльність.

Враховуючи наведене, суддя мав достатньо підстав вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст. 149 КПК України, ніж взяття під варту, зокрема й застави, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченій ОСОБА_1 у майбутньому з точки зору виконання покладених на неї процесуальних обов'язків, відповідно до ч.2 ст. 148 КПК України.

Викладені в апеляціях ОСОБА_1 та її захисника доводи відносно того, що вона має постійне місце мешкання, повнолітню доньку, що перебуває на її утриманні, загальний стаж роботи 27 років, раніше не судима та не має наміру ухилитись від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі, самі по собі не можуть бути достатніми підставами для обрання щодо ОСОБА_1 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що

Постанова судді винесена законно та обґрунтовано, з урахуванням вимог ст. ст. 148, 150, 155, 165-1, 165-2 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію обвинуваченої ОСОБА_1, та ї захисника -адвоката ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Постанову Ворошиловського районного суду Донецької області від 12.12.2008р. про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.