печерський районний суд міста києва
Справа № 757/66168/21-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна,
В С Т А Н О В И В :
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.
Обґрунтовуючи подане клопотання сторона обвинувачення вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001336 від 22.06.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України.
В рамках досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що невстановленими на даний час службовими особами факторингових компаній ТОВ «Росвен Інвест Україна» (код ЄДРПОУ 37616221), ТОВ «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» (код ЄДРПОУ 39508708), ТОВ «Велфін» (код ЄДРПОУ 39952398), ТОВ «Центрокредит» (код ЄДРПОУ 41053106), ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ: 42254696), ТОВ «Фінансова Компанія «Ріальто», (код ЄДРПОУ: 43492595), які зареєстровані в м. Києві, за попередньою змовою з приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , приватними нотаріусами Києво-Святошинського та Обухівського районних нотаріальних округів Київської області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також приватними виконавцями виконавчого округу м. Києва ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , іншими невстановленими на даний час особами, був створений протиправний механізм, спрямований на незаконне стягнення грошових коштів з фізичних та юридичних осіб на підставі раніше укладених цими особами кредитних договорів із банківськими установами, права вимоги за якими попередньо були придбані вказаними факторинговими компаніями в банківських установах.
Так, на виконання зазначеного протиправного механізму, посадові особи факторингових компаній звертаються до приватних нотаріусів для отримання виконавчих написів щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами, надаючи останнім при цьому підроблені документи, в яких зазначені недостовірні відомості щодо місця проживання боржників, із зазначенням їх місця проживання на території м. Києва, що не відповідає дійсності.
Встановлено, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для реалізації протиправного механізму та отримання неправомірної вигоди організовують для факторингових компаній виготовлення підроблених документів щодо місця проживання боржника, на підставі яких в подальшому вчиняються виконавчі написи.
З метою маскування вказаної протиправної діяльності, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 під виглядом надання юридичних послуг використовують підконтрольні ним ГО «Всеукраїнське об`єднання приватних виконавців «Факт» (код ЄДРПОУ 42466176) та ТОВ «Юридична компанія «Факт», (код ЄДРПОУ 43033977), засновником якої є ОСОБА_14 .
В подальшому, на підставі підроблених документів приватні нотаріуси, будучи попередньо обізнаними про те, що у вказаних документах містяться недостовірні відомості щодо адреси проживання боржників, виносять виконавчі написи із зазначенням місця фактичного проживання боржників на території м. Київ, отримуючи за це неправомірну грошову винагороду.
Вказані протиправні дії дають змогу факторинговим компаніям безпідставно здійснювати процедуру стягнення з боржників, що проживають в усіх регіонах України, за виконавчими написами «чорних нотаріусів» на території виконавчого округу м. Києва, що спеціалізуються на їх масовому вчинені (близько 30 тис. на рік) та працюють в так званих «офісах», що спеціалізуються на вказаних незаконних стягненнях. Крім того, процедура вчинення виконавчого напису нотаріуса дозволяє стягувати заборгованість за кредитними договорами, де сплинув 3-ри річний термін позовної давності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 внесено зміни до зазначеного переліку, відповідно до яких було доповнено новий розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, у частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» визнано незаконною та не чинною. У зв`язку з чим, чинна редакція Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 передбачає можливість вчинення виконавчих написів у відносинах кредитора й боржника лише на підставі оригіналів нотаріально посвідчених договорів.
Після чого, службові особи факторингових компаній безпідставно передають на примусове виконання виконавчі написи нотаріусів до приватних виконавців виконавчого округу м. Києва, що є завершальною стадією у вказаному протиправному механізмі.
В свою чергу приватні виконавці, будучи також попередньо обізнаними про наявність у виконавчих написах приватних нотаріусів недостовірних відомостей щодо фактичного проживання боржників, отримуючи за свої дії неправомірну грошову винагороду, невідкладно виносять постанову про відкриття виконавчого провадження, не повідомляючи про це сторону виконавчого провадження боржника, та у триденний термін виявляють та звертають стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах. Після чого вказані грошові кошти перераховуються на рахунки стягувачів факторингові компанії.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.
Згідно з ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцем знаходження майна боржника.
Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.
Окрім цього, ст. 28 вказаного Закону встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром.
Таким чином, орган досудового розслідування доходить до висновку, що невстановленими службовими особами вищенаведених факторингових компаній, за попередньою змовою з приватними нотаріусами Київського міського нотаріального округу, Києво-Святошинського та Обухівського районних нотаріальних округів Київської області, а також приватними виконавцями виконавчого округу м. Києва, іншими особами, з метою особистого збагачення та отримання неправомірної вигоди, в супереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Постанови КМУ від 29.06.1999 за №1172, тобто у спосіб, який суперечить чинному законодавству, на постійній основі реалізується злочинний план направлений на незаконне стягнення грошових коштів з фізичних та юридичних осіб.
Також під час вивчення інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що фізичні та юридичні особи з яких незаконно було стягнуто грошові кошти, дізнавшись про відкриття виконавчого провадження в якому вони є боржниками або після стягнення з них грошових коштів чи накладання арешту на їх майно, масово звертаються до суду з позовними заявами щодо зупинення стягнення та визнання виконавчих написів вищевказаних нотаріусів такими, що не підлягають виконанню. При цьому, відповідно до отриманої оперативної інформації та фабули судових рішень встановлено, що вказані фізичні та юридичні особи ніколи в м. Києві не проживали та не проживають, що також підтверджує викладені вище обставини.
Згідно з рапортом старшого о/у 1 відділу 1 управління ГУ КЗЕ СБ України ОСОБА_15 встановлено, що ОСОБА_8 , ІПН: НОМЕР_1 , має рахунки відкриті у АТ КБ "ПриватБанк", (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ): НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , де розміщуються грошові кошти.
Крім того, 10.12.2021 слідчим у провадженні визнано рахунки ОСОБА_8 , ІПН: НОМЕР_1 , відкриті у АТ КБ "ПриватБанк", (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ): НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 та розміщеними на них коштами, речовим доказом, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, грошима, набутими кримінально протиправним шляхом.
Таким чином, метою арешту грошових коштів, розміщених на вищезазначених рахунках, є збереження речових доказів, що відповідає вимогам ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України.
В судове засідання прокурор не з`явився.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_16 від 10.12.2021 майно, на арешті якого наполягає орган досудового розслідування, визнано речовими доказами.
Таким чином, зважаючи на те, що грошові кошти розміщені на рахунках визнано речовими доказами, а відтак є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на грошові кошти, які містяться на банківських рахунках, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на речовий доказ - грошові кошти, що розміщені на рахунках ОСОБА_8 , ІПН: НОМЕР_1 , відкритих у АТ КБ "ПриватБанк", (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ): НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , у частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2021 |
Оприлюднено | 20.05.2024 |
Номер документу | 102524537 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Вовк С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні