Ухвала

від 10.01.2022 по справі 524/8779/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/8779/20 Номер провадження 88-ц/814/2/22 Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Карпушина Г. Л., Прядкіної О. В.

за участю секретаря : Таценко Т. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання недійсним окремого пункту договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просила визнати недійсним окреме зобов`язання, викладене у пункті 28 Договору оренди землі від 18.02.2019, укладеного між сторонами щодо земельної ділянки комунальної власності площею 970 кв. м, кадастровий номер 5310436100:08:005:0682, призначеної для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: в місячний термін після державної реєстрації права оренди земельної ділянки нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне використання земельної ділянки площею 970 кв. м у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі за період з 23.10.2013 - дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки .

Постановою Полтавського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року рішення у справі Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 березня 2021 року про задоволення даного позову скасоване та ухвалене нове рішення про відмову ОСОБА_1 у позові до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання недійсним окремого пункту договору оренди землі.

18 листопада 2021 року ОСОБА_1 подала до апеляційного суду заяву про перегляд постанови Полтавського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року за нововиявленими обставинами, у якій просить постанову апеляційного суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про залишення в силі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 березня 2021 року.

Наявність нововиявлених обставин мотивує тим, що після отримання нею постанови апеляційного суду вона звернулася до ЦНАП м. Кременчука до Відділу № 1 управління у Кременчуцькому районі ГУ Держгеокадастру в Полтавській області із заявою про надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з урахуванням щорічної індексації за періоди: з 23.10.2013 до 31.12.2013, з 01.01.2014 до 31.12.2014, з 01.01.2015 до 31.12.2015, з 01.01.2016 до 31.12.2016, з 01.01.2017 до 31.12.2017, з 01.01.2018 до 24.07.2018.

20 жовтня 2021 року вона отримала Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1267/428-21, в якому було зазначено, що такі витягти виконуються з використанням програмного комплексу ТЕРЕН-ГІС на основі затверджених матеріалів з оцінки земель м. Кременчука станом на дату формування Витягу, програмним забезпеченням не передбачено формування витягу на дату в попередніх періодах. Крім того, за вказаний період витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки відсутні.

З метою роз`яснення причин відмови у видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вона звернулася до ГУ Держгеокадастру, на що листом № Б-3268/0-0.22-7414/6-21 їй було повідомлено, що такий витяг можна видати у разі, якщо сформована земельна ділянка внесена до відомостей Державного земельного кадастру, можливість видачі такого витягу за попередні роки не передбачена нормативно-правовими актами, а тому орендна плата нею повинна сплачуватися лише з 27.02.2019.

Вважає, що вказана обставина неможливості виготовлення та отримання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за період з 23.10.2013 по 24.07.2018 є істотною для справи, оскільки неможливо встановити розмір орендної плати за фактичне використання земельної ділянки в цей період, що не було встановлено рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, та не було і не могло бути відомо їй під час розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року (пункт 26)).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (див. зазначену постанову у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28)).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38)).

Такі загальні принципи перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами викладено у пунктах 33-37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17.

Відповідно до пунктів 4 і 5 частини третьої статті 2, частини першої статті 12 ЦПК України змагальність сторін і диспозитивність цивільного судочинства є одними з основних засад (принципів), що застосовуються при розгляді і вирішенні цивільних справ.

Обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12, частина перша статті 81 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (частина перша статті 13 ЦПК України).

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоби, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень. Згідно з ним жодна сторона не може вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду справи та постановлення у ній нового рішення. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 9 червня 2011 року у справі Желтяков проти України ( Zheltyakov v. Ukraine ), заява № 4994/04, § 42-43).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ у справі Pravednaya v. Russia № 69529/01, § 27, 28, від 18 листопада 2004 року).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 серед підстав визнання недійсним окремого зобов`язання, викладеного у пункті 28 Договору оренди землі від 18.02.2019, вказувала також на відсутність належних та допустимих доказів проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у спірний період, що на думку позивача доводило незаконність обов`язку орендаря нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне використання земельної ділянки у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі за період з 23.10.2013 - дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Таким доводам позивача, з якими погодився суд першої інстанції, апеляційним судом дано оцінку та зазначено, що розрахунок орендної плати виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки на умови дійсності договору оренди землі на момент його укладення не впливає.

Посилання заявника ОСОБА_1 та ті самі обставини, а також оцінка доводів апеляційної скарги відповідача з метою повторного розгляду справи апеляційним судом та ухвалення нового рішення у спосіб перегляду за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду, яка набрала законної сили, не ґрунтується на законі.

Одержана заявником після розгляду справи інформація щодо неможливості виготовлення та отримання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за період з 23.10.2013 по 24.07.2018 не є нововиявленою обставиною, що може бути підставою для перегляду судового рішення згідно статті 423 ЦПК України, а подані нею копії Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1267/428-21 від 20.10.2021 та листа Держгеокадастру № Б-3268/0-0.22-7414/6-21 від 08.11.2011 на її звернення є новими доказами, що можуть підтверджувати заявлені позивачем обставини, та які могли бути подані нею під час первинного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Оскільки обставини, на які посилається заявник, не належать до нововиявлених та на висновки апеляційного суду не впливають, а заява ґрунтується на переоцінці доказів та фактів, що були встановлені та оцінені судом при розгляді справи в апеляційному порядку, підстав для перегляду свого рішення за такими обставинами апеляційний суд не вбачає, тому відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року, яка у такому разі залишається в силі.

Керуючись ст.ст. 423, 429 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання недійсним окремого пункту договору оренди землі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: С.Б. Бутенко

Судді: Г. Л. Карпушин

О. В. Прядкіна